Рішення № 124729789, 28.01.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 рокусправа № 380/22334/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить :

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.09.2024 року у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення, передбаченої Пунктом 7 1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для осіб, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е-ж статті 55 Закону України України Про пенсійне забезпечення, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу відповідно до пункту 7 1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для осіб, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е-ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах на день її призначення, у розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення, зарахувавши до страхового стажу час роботи на посаді вихователя з 07.08.1984 року по 19.03.1997 року на Львівському мотозаводі та у ВАТ Львівський мотозавод, що дає право на виплату грошової допомоги згідно пункту 7 1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернулася із заявою від 02.09.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення пенсії згідно з пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.09.2024 відмовлено у виплаті вказаної допомоги. Позивач вважає, що має право на отримання одноразової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком та відповідачем протиправно відмовлено у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Ухвалою суду від 05.11.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.

Відповідач позов не визнає, представник відповідача подав відзив на позовну заяву, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Заперечення відповідача зводиться до того, що відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е-ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1191 від 23.11.2011.

Відповідно до Порядку, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е і ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік № 909).

Страховий стаж, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів е-ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення. Згідно з пунктом е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, пенсії за вислугу років призначають, зокрема, працівникам освіти при наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

До спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення не зарахований період роботи на посаді вихователя дитячого садка на Львівському Мотозаводі з 07.08.1984 по 21.08.2000, оскільки потребує додаткового уточнення (уточнююча довідка, яка підтверджує, що позивач в період роботи перебували/не перебували у відпустках без збереження заробітної плати, довідка про форму власності відповідного закладу чи установи). Враховуючи викладене, підстави для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій при призначенні пенсії за віком, що передбачено пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

02.09.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Листом Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.09.2024 відмовлено ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти пенсій згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Підставою для відмови пенсійний орган зазначив, що до спеціального стажу не зарахований період роботи на посаді вихователя дитячого садка на Львівському Мотозаводі з 07.08.1984 по 21.08.2000, оскільки потребує додаткового уточнення (уточнююча довідка, яка підтверджує, що позивач в період роботи перебували/не перебували у відпустках без збереження заробітної плати, довідка про форму власності відповідного закладу чи установи).

Не погодившись з відмовою пенсійного органу, позивач оскаржила її до суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 №1788-ХІІ (далі Закону №1788) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку. який визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09 липня 2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону №1788 - ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік № 909).

Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909, до закладів і установ освіти входять, зокрема: дошкільні навчальні заклади всіх типів.

До найменування посад у вказаних закладах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, входять, зокрема, директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі.

Судом встановлено згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , що в період з 07.08.1984 по 21.08.2000 ОСОБА_1 працювала на посаді вихователя в дитячому садку Львівського мотозаводу.

Зазначені записи в трудовій книжці позивача виконані у чіткій послідовності, охайно, без підчисток та виправлень.

Суд наголошує на тому, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних, записів у ній орган Пенсійного фонду має право обчислити трудовий стаж на підставі даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також інших первинних документів (довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик, письмових трудових договорів та угод з відмітками про їх виконання, та ін.).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 275/615/17.

Разом з тим, суд зазначає, що посада відповідає пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України № 1058-ІV, який набрав чинності, з 01.11.2011 жінкам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, і мають страховий стаж 30 років на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь яку пенсію, при призначенні за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Розділом 1.Освіта Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909 (далі - постанова №909), передбачено, що до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посадах, зокрема, директори (завідуючи), вихователів в дошкільних навчальних закладах всіх типів.

З вищезазначених правових норм слідує, що для виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-ІV необхідно дотримання сукупності таких умов:

- робота на день досягнення пенсійного віку у закладах освіти, на посаді, що дає право на призначення пенсії за вислугу років;

- стаж роботи на таких посадах на день досягнення пенсійного віку повинен складати не менше 30 років для жінок та 35 років для чоловіків;

- факт неодержання пенсійних виплат на день досягнення пенсійного віку.

При цьому, стаж роботи в закладах освіти на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, обчислюється органами Пенсійного фонду України за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01 січня 2004 року) на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV, - за даними трудової книжки, а після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01 січня 2004 року) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Значення трудової книжки, як основного документу, що підтверджує стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Суд не приймає як підставу для відмови у призначенні та виплаті позивачу грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування доводи відповідача щодо неможливості зарахувати до страхового стажу позивача спірного періоду роботи на посаді вихователя, оскільки відсутня інформація щодо перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати, приписами Порядку №1191 не передбачено виключення зі стажу роботи періодів перебування особи у відпустці без збереження заробітної плати.

Закон України Про дошкільну освіту № 2628-III, який визнає статус державного або комунального закладу дошкільної освіти прийнятий 11 липня 2001.

Спірний період стажу позивача припадає на той період, коли підприємство могло бути тільки державним або орендним з правом державної власності, а дошкільний заклад мав статус державного відомчого, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, оскільки позивач у спірний у цій справі період працювала на посаді вихователя дошкільного навчального закладу, яка передбачена Постановою № 909, то такий період має бути їй зарахований до спеціального страхового стажу, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту е статті 55 Закону № 1788.

При цьому, зарахування такого періоду до спеціального страхового стажу позивача із врахуванням стажу, який уже був підтверджений відповідачем, свідчитиме про наявність у неї більш ніж 30 років спеціального страхового стажу, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту е статті 55 Закону № 1788.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно відмовлено в призначенні позивачу грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За нормами частин 1 та 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області щодо відмови в призначенні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії згідно з п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зарахувавши до її спеціального страхового стажу, який дає право на пенсію за вислугу років періоду роботи з 07.08.1984 по 19.03.1997 на посаді вихователя в Львівському мотозаводі та у ВАТ Львівський мотозавод.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір в сумі 1212,00 грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна