Рішення № 124729532, 27.01.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 рокусправа № 380/22814/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 39462700) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, у якій просить суд:

- визнати протиправними дії комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області щодо відмови підготовки документів та скерування їх до Державної фіскальної служби України для прийняття висновку про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 3 групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;

- зобов`язати комісію з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області належним чином підготувати (оформити) необхідні документи та скерувати їх в установлений законом строк до Державної фіскальної служби України для прийняття висновку про виплату ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням З групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не проведено виплати одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно із Податковим кодексом України та Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 року №565-ХІ1 призначеної у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Ухвалою судді від 11 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. В обґрунтування зазначив, що у працівника податкової міліції виникає право на отримання одноразової грошової допомоги в разі встановлення йому інвалідності в період проходження служби, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби. Позивач звільнений із служби 04.01.2011, однак інвалідність йому встановлено 24.04.2024, тобто через 13 років, а не через три місяці як того вимагає Закон № 565-ХІІ та Порядок № 850. Зазначає, що позивачем до заяви (рапорту) про виплату одноразової грошової допомоги було додано: копію свідоцтва про хворобу № 220, копію довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках № 027795, копію виписки з акту огляду МСЕК, копія довідки до акту огляду МСЕК. Відтак, позивачем подано не повний пакет документів, як того вимагає Порядок № 94. Крім цього Довідка МСЕК про встановлення інвалідності та про призначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках подається в оригіналі. Отже, Комісія з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області наділена повноваженнями у здійсненні певних дій на користь позивача - формування пакета документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, підготовка висновку про призначення одноразової грошової допомоги та скерування разом з повним пакетом документів до ДФС України на розгляд та затвердження. Проте, позивачем не надано Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області повний перелік документів, який необхідний для підготовки висновку про призначення одноразової грошової допомоги. Таким чином, Комісія з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області відмовляючи позивачу у призначенні та нарахуванні одноразової грошової допомоги діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Всебічно дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні ДФС у Львівській області Державної Фіскальної служби України.

Згідно Виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 626761, ОСОБА_1 встановлено 24.04.2024 третю групу інвалідності. Причина інвалідності - захворювання пов`язане із проходженням служби в ОВС.

Відповідно до Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, серія 12 ААА № 027795, ступінь втрати працездатності - 45%.

Згідно з наказом ДПА у Львівській області від 04.01.2011 № 3-О, ОСОБА_1 звільнено із служби за власним бажанням.

11 червня та 19 вересня 2024 року позивач звернувся до Головного управлінні ДФС у Львівській області із заявами про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 3 групи інвалідності.

Комісія з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області листами від 22.07.2024 №96/6/13-01-19 та 26.09.2024 № 142/6/13-01-19 повідомила ОСОБА_1 про те, що одноразова грошова допомога в разі інвалідності не може бути призначена та нарахована, оскільки така допомога виплачується особам, яким інвалідність визначена протягом шести місяців після звільнення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Статтею 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права гарантуються та не можуть бути скасованими.

Згідно з статтею 46 Конституції України право кожного громадянина на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом.

Відповідно до пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Згідно з пунктом 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» (який набрав чинності 07.11.2015) визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ.

Тоді як згідно з пунктом 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про міліцію», держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що за позивачем, який проходив службу в органі податкової міліції, і якому встановлено інвалідність, у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з проходженням цієї служби, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію».

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 05.06.2018 у справі № 822/456/16 та від 03.02.2020 у справі № 520/9665/18.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707.

Однак, 21.10.2015 відповідно до статті 23 Закону № 565-XII постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» затверджено Порядок № 850 (далі Порядок № 850).

Пунктом 2 Постанови № 850 визначено, що особам, які до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» від 13 лютого 2015 року Закону № 208-VІІІ мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади зобов`язувалися у тримісячний строк після набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Отож, у період з 12.03.2015 (дата набрання чинності Закону України Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції від 13.02.2015 № 208-VIII) до 31.10.2015 (дата набрання чинності Порядку № 850) механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону №565-XII визначав Порядок №707.

Разом з тим, у справі, яка розглядається, позивачу інвалідність ІІІ групи встановлена 14.05.2024, тобто після набрання чинності Законом № 208-VIII, а про призначення одноразової грошової допомоги він звернувся 19.09.2024, тобто після набрання чинності Порядком № 850.

Таким чином, на думку суду, оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги позивач отримав після набрання чинності Законом № 208-VIII, розмір такої допомоги йому повинен розраховуватися у відповідності зі статтею 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції, чинній з 12.03.2015) та відповідно до Порядку № 850.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 05.06.2018 у справі № 822/456/16, від 19.09.2018 у справі № 822/910/17, від 31.01.2019 у справі № 822/2143/16 та від 03.02.2020 у справі № 520/9665/18.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Своєю чергою, пунктами 7, 8 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 9 Порядку № 850).

Отже, ГУ ДФС у Львівській області отримавши заяву позивача про виплату йому спірної грошової допомоги а також додані до неї документи, було зобов`язано, у строк та згідно з процедурою, визначеною Порядком № 850, скласти висновок щодо виплати вказаної грошової допомоги та подати його до ДФС України разом з матеріалами цієї заяви.

Втім, таких дій ГУ ДФС у Львівській області не вчинило, що, виходячи з ч. 2 ст. 9 КАС України, свідчить про протиправність дій відповідача щодо не складання висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та подання його до ДФС України разом з матеріалами цієї заяви та повернення такої заяви з доданими до неї матеріалами позивачу.

Відтак, зважаючи на встановлення судом протиправних дій відповідача щодо не складання висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та подання його до ДФС України разом з матеріалами цієї, суд приходить до висновку, що наслідком таких протиправних дій є зобов`язання комісію з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області належним чином підготувати (оформити) необхідні документи та скерувати їх в установлений законом строк до Державної фіскальної служби України для прийняття висновку про виплату ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням З групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Щодо судового збору, то оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст.139 КАС України, такий розподілу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 39462700) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області щодо відмови підготовки документів та скерування їх до Державної фіскальної служби України для прийняття висновку про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 3 групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Зобов`язати комісію з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області належним чином підготувати (оформити) необхідні документи та скерувати їх в установлений законом строк до Державної фіскальної служби України для прийняття висновку про виплату ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 3 групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Судові витрати зі сторін не стягуються.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович