Рішення № 124729288, 24.01.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2025 рокусправа № 380/16540/24Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У. В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ: 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (місцезнаходження: вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, 29013; код ЄДРПОУ 21318350), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.06.2024 №135050015811, про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання на курсах водіїв з 01.10.1985 по 19.02.1986 при Дрогобицькій автошколі та період роботи з 13.06.1987 по 31.05.1989 трактористом 6 розряду колони №3 Новоуренгойського автопідприємства виробничого геологічного об?єднання «Західукргеологія» і призначити йому пенсію за віком з часу звернення 31.05.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з досягненням 60-ти річного віку, позивач 31.05.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою про призначення пенсії за віком, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.06.2024 №135050015811 їй було відмовлено в призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік, при наявному 28 років 06 місяців 29 днів.

При цьому, відповідачем до загального страхового стажу не було зараховано період навчання позивача з 01.10.1985 по 19.02.1986 при Дрогобицькій автошколі, оскільки відсутня інформація про присвоєння кваліфікації та період роботи з 13.06.1987 по 31.05.1989 трактористом 6 розряду колони №3 Новоуренгойського автопідприємства виробничого геологічного об?єднання «Західукргеологія» згідно із записами в його трудовій книжці, оскільки дата звільнення 31.05.1989 містить розбіжність з датою наказу про звільнення 29.08.1989.

Позивач вказує, що працівники не несуть відповідальності за ведення власних трудових книжок, а успішне проходження ним навчання при Дрогобицькій автошколі підтверджується записами у трудовій книжці та екзаменаційним листком.

Вважаючи протиправною відмову відповідача 2 щодо зарахування періоду роботи та навчання до страхового стажу та призначення пенсії, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 04.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача 1 - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що необхідний страховий стаж для призначення позивачу пенсії згідно з статтею 26 Закону України №1058 становить 31 рік. Страховий стаж позивача становить 28 років 06 місяців 29 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 13.06.1987 по 31.05.1989, запис про звільнення з роботи здійснено з порушенням вимог Інструкції , а саме дата звільнення - 31.05.1989 містить розбіжність з датою наказу про звільнення - 29.08.1989 ( наказ про звільнення виданий пізніше самого звільнення з різницею в три місяці), позивачем не надано уточнюючих довідок про періоди роботи, виданих підприємством, на якому особа працювала, на підставі первинних документів за час виконання роботи. До страхового стажу також не зараховано період навчання на курсах водіїв з 01.10.1985 по 19.02.1986, оскільки відсутня інформація про присвоєння кваліфікації.

Щодо позовних вимог призначити пенсію за віком з часу звернення 31.05.2024, необхідно зазначити, що за умови зарахування до стажу періодів з 01.10.1985 по 19.02.1986, з 13.06.1987 по 31.05.1989 у позивача не буде достатньо необхідного стажу (31 рік) для призначення пенсії за віком, а отже дана позовна вимога є передчасною та такою, що не підлягає до задоволення.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з досягненням 60-річного віку, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою від 31.05.2024 про призначення пенсії за віком.

Вказана заява від 31.05.2024 відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.06.2024 №135050015811 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи 31 рік. Вказана відмова обґрунтована тим, що вік заявника 60 років, однак його страховий стаж становить 28 років 06 місяців 29 днів. При цьому, до страхового стажу не зараховано період роботи позивача з 13.06.1987 по 31.05.1989 трактористом 6 розряду колони №3 Новоуренгойського автопідприємства виробничого геологічного об?єднання «Західукргеологія», оскільки запис про звільнення з роботи здійснено з порушенням вимог Інструкції , а саме дата звільнення - 31.05.1989 містить розбіжність з датою наказу про звільнення - 29.08.1989, позивачем не надано уточнюючих довідок про періоди роботи, виданих підприємством, на якому особа працювала, на підставі первинних документів за час виконання роботи. До страхового стажу також не зараховано період навчання позивача на курсах водіїв при Дрогобицькій автошколі з 01.10.1985 по 19.02.1986, оскільки відсутня інформація про присвоєння кваліфікації.

Вважаючи протиправною відмову відповідача 2 щодо зарахування періодів роботи та навчання до страхового стажу та призначення пенсії, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV; тут та надалі у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Статтею 24 Закону №1058-IV встановлено, зокрема, наступне: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Нормативно-правовим актом, який регулював надання трудових і соціальних пенсій всім непрацездатним громадянам України, до набрання чинності Законом №1058-IV, є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Відповідно до статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що з 01.01.2004 законодавцем запроваджено поняття «страховий стаж», для отримання якого обов`язковою умовою є сплата страхових внесків; трудовий стаж, набутий до 01.01.2004, прирівнюється до страхового.

Згідно з ст. 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розділом ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1) визначено перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядок №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Судом досліджено трудову книжку позивача від 21.02.1986 серії НОМЕР_2 та встановлено, що у ній, серед іншого, в межах спірного періоду містяться записи №5 та №6, згідно з якими з 13.06.1987 по 31.05.1989 позивач працював трактористом 6 розряду колони №3 Новоуренгойського автопідприємства виробничого геологічного об?єднання «Західукргеологія».

При цьому, відповідні записи завірені печаткою підприємства та підписом уповноваженої особи.

Щодо аргументів відповідачів про те, що запис про звільнення з роботи здійснено з порушенням вимог Інструкції , а саме дата звільнення - 31.05.1989 містить розбіжність з датою наказу про звільнення - 29.08.1989, необхідно зазначити, що на момент вчинення записів у трудовій книжці за спірний період діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.1985 №252) (далі Інструкція №162), пунктом п.1.1 якої встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до п.2.3 Інструкції № 162 всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення, повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно з п. 2.5 Інструкції № 162 у разі виявлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення проводиться адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівникові у цьому необхідну допомогу.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що всі записи в трудові книжці здійснюються роботодавцем у повній послідовності у разі зміни відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення в межах відповідного підприємства.

Таким чином, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці, і не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємства, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення періодів роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням таких періодів.

Правова позиція про те, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17, а також від 12.09.2022 у справі №569/16691/16-а.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Вказано правова позиція також підтримана Верховним Судом в постанові від 04.07.2023 у справі №580/4012/19.

Так, судом не встановлено, а відповідачем не доведено недостовірності записів про роботу позивача у період з 13.06.1987 по 31.05.1989 та трудової книжки серії НОМЕР_2 від 21.02.1986 в цілому, а тому її потрібно розглядати як належний та допустимий доказ у справі.

Отже, самі лише сумніви уповноважених осіб відповідача в достовірності записів про роботу позивача не можуть бути підставою неврахування відповідного періоду роботи позивача для обрахунку стажу при призначенні пенсії, оскільки позивач не може відповідати за правильність оформлення документів і відповідність дотримання вимог законодавства на підприємстві.

Крім того, згідно статті 62 Закону № 1788-XII та підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Однак, як встановлено судом, відповідачами не здійснено належних та достатніх дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити стаж позивача, зокрема в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідачів до відповідних архівних установ для підтвердження або спростування автентичності спірних записів у трудовій книжці позивача.

З огляду на наведене, період роботи позивача з 13.06.1987 по 31.05.1989 згідно з його трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 21.02.1986 належить зарахувати до його страхового стажу.

Також у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 21.02.1986 містяться записи №1 та №2, згідно з якими останній у період з 01.10.1985 по 19.02.1986 проходив навчання на курсах водіїв при Дрогобицькій автошколі, 19.02.1986 відчислений, у зв`язку з закінченням курсів.

Відповідачем не зараховано вказаний вище період навчання позивача до його страхового стажу, оскільки відсутня інформація про присвоєння кваліфікації.

Оцінюючи такі твердження відповідача, суд виходить з такого.

Пунктом «д» ч. 3 ст. 56 Закону №1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Як вже йшлося вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Оскільки період навчання позивача на курсах водіїв з 01.10.1985 по 19.02.1986 підтверджується як записами в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 21.02.1986, так і екзаменаційною карткою водія, яка містить відомості про закінчення курсів та отримання відповідного свідоцтва і посвідчення водія, то такий період підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку про те, що дії відповідача 2 щодо відмови у зарахуванні стажу роботи позивача з 13.06.1987 по 31.05.1989 та навчання з 01.10.1985 по 19.02.1986 згідно з його трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 21.02.1986 є протиправними, тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.06.2024 №135050015811 підлягає скасуванню.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Верховний Суд у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17 зазначив, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.

Крім того, відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Порядку 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Із вказаного слідує, що після реєстрації 31.05.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області заяви позивача про призначення пенсії, органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на пенсію, в розумінні Порядку №22-1 є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачу пенсії за віком має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушених прав позивача на пенсійне забезпечення, з врахуванням встановлених судом обставин справи, серед яких не врахування органом ПФУ документів, які надані позивачем до суду, буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача від 31.05.2024 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом, зарахувавши при цьому до його страхового стажу період навчання на курсах водіїв з 01.10.1985 по 19.02.1986 при Дрогобицькій автошколі та період роботи з 13.06.1987 по 31.05.1989 трактористом 6 розряду колони №3 Новоуренгойського автопідприємства виробничого геологічного об?єднання «Західукргеологія».

При цьому, враховуючи також той факт, що спірне рішення скасовується судом та суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, і на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде саме зобов`язання відповідача 2 повторно розглянути його заяву з врахуванням наведених обставин, тому позовні вимоги в частині призначення позивачу пенсії задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Щодо судового збору, то згідно з вимогами ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.06.2024 №135050015811, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (місцезнаходження: вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, 29013; код ЄДРПОУ 21318350) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 31.05.2024 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом, зарахувавши при цьому до його страхового стажу період навчання на курсах водіїв з 01.10.1985 по 19.02.1986 при Дрогобицькій автошколі та період роботи з 13.06.1987 по 31.05.1989 трактористом 6 розряду колони №3 Новоуренгойського автопідприємства виробничого геологічного об?єднання «Західукргеологія».

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (місцезнаходження: вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, 29013; код ЄДРПОУ 21318350) сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна