Рішення № 124729084, 23.01.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 рокусправа № 380/14903/24Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ: 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №134350009779 від 19.06.2024 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та до пільгового стажу (стаж на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1) період роботи з 01.01.2022 по 11.06.2024 на відокремленому підрозділі «Монтажнопрохідницьке управління» Державного підприємства «Львіввугілля» та зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання в Червоноградському гірничому технікумі з 01.09.1984 по 02.07.1988;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити з 11.06.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням вказаного періоду страхового стажу та пільгового стажу (стажу на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказана заява за принципом екстериторіальності розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, рішенням якого позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, в зв`язку із відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу.

Позивач з таким рішенням не погоджується та зазначає про протиправність, на його думку, відмови відповідача у зарахуванні йому спірних періодів роботи з 01.01.2022 по 11.06.2024 на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 у відокремленому підрозділі «Монтажнопрохідницьке управління» Державного підприємства «Львіввугілля», а також навчання з 01.09.1984 по 02.07.1988 у Червоноградському гірничому технікумі. Відтак, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 05.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду від відповідача 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що на пільгових умовах пенсія за віком, відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 22 років 6 місяців у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах (не менше 5 років), за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону №1058: чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

За результатами розгляду документів до страхового стажу позивача не зараховано період навчання відповідно диплому НОМЕР_2 з 01.09.1984 по 28.06.1988, оскільки даний період навчання перетинається з роботою. До пільгового стажу роботи не враховано також період роботи згідно довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11.06.2024 №23 з 01.01.2022 по 11.06.2024, оскільки відсутня сплата страхових внесків в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Страховий стаж позивача становить 21 рік 09 місяців 19 днів. Страховий стаж особи з урахуванням пільгового обчислення становить 24 роки 09 місяців 19 днів. Пільговий стаж особи на роботах за Списком № 1- 03 роки 02 місяця 02 дні, що не дає право на зниження пенсійного віку на 5 років. За даними реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди трудової діяльності. Інші документи, передбачені пунктом 8 Порядку №637 відсутні. Позивач матиме право на пенсійну виплату з 18.04.2034.

Враховуючи принцип екстериторіальності, розгляд заяви та наданих документів щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону, здійснено структурним підрозділом Управління та 19.06.2024 винесено рішення про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Отже, вважає, що дії Управління є правомірними та вмотивованими.

На адресу суду від відповідача 1 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та виклав аналогічні доводи, що і відповідач 2.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_3 .

Позивач 11.06.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно зі ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказана заява від 11.06.2024 відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №134350009779 від 19.06.2024 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішення про відмову в призначенні пенсії обґрунтоване тим, що за результатами розгляду документів до страхового стажу позивача не зараховано період навчання відповідно диплому НОМЕР_2 з 01.09.1984 по 28.06.1988, оскільки даний період навчання перетинається з роботою. До пільгового стажу роботи не враховано також період роботи згідно довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11.06.2024 №23 з 01.01.2022 по 11.06.2024, оскільки відсутня сплата страхових внесків в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Страховий стаж позивача становить 21 рік 09 місяців 19 днів. Страховий стаж особи з урахуванням пільгового обчислення становить 24 роки 09 місяців 19 днів. Пільговий стаж особи на роботах за Списком № 1- 03 роки 02 місяця 02 дні, що не дає право на зниження пенсійного віку на 5 років. За даними реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди трудової діяльності. Інші документи, передбачені пунктом 8 Порядку №637 відсутні. Позивач матиме право на пенсійну виплату з 18.04.2034.

Позивач вважає таке рішення пенсійного органу протиправним, тому звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

При вирішенні спору по суті, суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон № 1058-IV) (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з абз. 1, 6, 15 ч. 1 ст. 7 Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; відповідальності суб`єктів системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.

Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV зокрема встановлено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Згідно з абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, не зарахувавши до загального та підземного стажу позивача періоду роботи у відокремленому підрозділі «Монтажнопрохідницьке управління» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.01.2022 по 11.06.2024, посилався на те, що за вказаний період відсутні відомості про сплату страхових внесків роботодавцем. З цього приводу, суд зазначає таке.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 62 Закону № 1788-ХІІ).

На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону № 1058-IV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Статтею 113 Закону № 1058-IV передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

На підставі ч. 1 ст. 16 Закон № 1058-IV застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-IV «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ст. 4 Закону № 2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ст. 26 Закону № 2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

Вказане свідчить про те, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, яка викладена Верховним Судом раніше, зокрема у постанові від 09.09.2019 у справі № 242/5448/16-а.

Зі записів в трудовій книжці серії НОМЕР_4 від 13.02.2018, судом встановлено, що ОСОБА_1 у спірний період з 01.01.2022 по 11.06.2024 працював у відокремленому підрозділі «Монтажнопрохідницьке управління» Державного підприємства «Львіввугілля» майстром гірничим з повним робочим днем під землею.

Крім цього, довідкою відокремленого підрозділу «Монтажнопрохідницьке управління» Державного підприємства «Львіввугілля» про підтвердження наявного трудового стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №23 від 11.06.2024 підтверджується, що ОСОБА_1 з 02.03.2021 по 11.06.2024 виконував підземні гірничі роботи в шахті за професією, посадою майстер гірничий з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком №1 розділ 1 підрозділ 1 згідно з постановою КМУ від 24.06.2016 №461. Згідно наказу ВП «Монтажнопрохідницьке управління» від 24.12.2019 №230 проведено атестацію робочих місць за умовами праці, вказані професії і посади дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Таким чином, записами у трудовій книжці позивача та довідкою №23 від 11.06.2024 підтверджується факт його роботи у спірному періоді майстром гірничим з повним робочим днем під землею, а пільговий характер виконуваної позивачем роботи підтверджується наявністю цієї посади у списку №1, що не заперечується відповідачем.

Водночас, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, то відповідачем 2 протиправно не зараховано при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії зазначений вище період роботи до його страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу роботи за списком № 1.

Щодо необхідності зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання відповідно до диплому НОМЕР_2 , суд зазначає наступне.

Так, згідно з копією диплому НОМЕР_2 від 02.07.1988, ОСОБА_1 в 1984 році вступив до Червоноградського гірничого технікуму і в 1988 році закінчив повний курс названого технікуму по спеціальності «Гірнича електромеханіка».

Згідно з архівною довідкою №665 від 24.06.2024 ОСОБА_1 навчався в Червоноградського гірничого технікумі на денній формі навчання за спеціальністю «Гірнича електромеханіка» з 01.09.1984 (наказ №124 від 25.08.1984) по 02.07.1988 (наказ №105 від 02.07.1988).

Згідно зі ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі, а також періоди проходження військової служби.

Статтею 34 Закону УРСР «Про освіту» від 23.05.1991 №1060-ХІІ в Українській РСР вищими навчальними закладами є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

Згідно з п. 8 Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993, період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про період навчання.

Таким чином, наявними в матеріалах справи документами в повній мірі підтверджується проходження позивачем навчання у період з 01.09.1984 по 02.07.1988.

Водночас, щодо посилання відповідача на те, що період навчання перетинається з роботою, суд звертає увагу, що згідно з копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_4 , останній у період з 26.05.1987 по 28.08.1987, а також з 26.12.1987 по 01.07.1988 проходив виробничу практику, що є невід`ємною частиною навчання.

Отже, неврахування відповідачем 2 періоду навчання позивача з 01.09.1984 по 02.07.1988 не базується на нормах законодавства, тому відповідач 2 повинен був зарахувати вказаний період до загального страхового стажу ОСОБА_1 .

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №134350009779 від 19.06.2024, яким позивачу відмовлено в зарахуванні спірних періодів до страхового стажу та призначенні пенсії, є протиправним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Верховний Суд у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17 зазначив, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.

Крім того, відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Порядку 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Із вказаного слідує, що після реєстрації 11.06.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області заяви позивача про призначення пенсії, органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на пенсію, в розумінні Порядку №22-1 є Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачу пенсії за віком має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушених прав позивача на пенсійне забезпечення, з врахуванням встановлених судом обставин справи, серед яких не врахування органом ПФУ документів, які надані позивачем до суду, буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву позивача від 11.06.2024 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом, зарахувавши при цьому до його страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за списком № 1 період роботи з 01.01.2022 по 11.06.2024 у відокремленому підрозділі «Монтажнопрохідницьке управління» Державного підприємства «Львіввугілля», а також до страхового (загального) стажу період навчання з 01.09.1984 по 02.07.1988 у Червоноградському гірничому технікумі.

При цьому, враховуючи також той факт, що спірне рішення скасовується судом та суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, і на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде саме зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяву з врахуванням наведених обставин, тому позовні вимоги в частині призначення позивачу пенсії задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовуються позивачу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №134350009779 від 19.06.2024, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 11.06.2024 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом, зарахувавши при цьому до його страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за списком № 1 період роботи з 01.01.2022 по 11.06.2024 у відокремленому підрозділі «Монтажнопрохідницьке управління» Державного підприємства «Львіввугілля», а також до страхового (загального) стажу період навчання з 01.09.1984 по 02.07.1988 у Червоноградському гірничому технікумі.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна