Рішення № 124728803, 27.01.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 січня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1349/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в її інтересах адвокатом Молинь Романом Петровичем, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач), поданим в її інтересах адвокатом Молинь Романом Петровичем (далі представник позивача), до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому представник позивача, з урахуванням уточненої позовної заяви від 20 листопада 2024 року б/н, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 09 вересня 2024 року № 121130004460 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 пенсії та зарахуванні в подвійному розмірі стажу роботи на посаді лікаря інфекціоніста з 11 травня 1990 року по 29 березня 2024 року в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виплати грошової допомоги у розмірі 10 пенсій;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняти рішення про перерахунок ОСОБА_1 пенсії за заявою про перерахунок пенсії від 02 вересня 2024 року із зарахуванням в подвійному розмірі стажу роботи на посаді лікаря інфекціоніста з 11 травня 1990 року по 29 березня 2024 року в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати подання заяви, а саме з 02 вересня 2024 року, та виплати грошової допомоги у розмірі 10 пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 02 вересня 2024 року позивач звернулася до Головне управління пенсійного фонду України у Івано-Франківській області з заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи на посаді лікаря-інфекціоніста з 11 травня 1990 року по дату звільнення, тобто по 29 березня 2024 року відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних призначених пенсій. Під час подання заяви про перерахунок пенсії позивачем надано зокрема й довідку від 19 серпня 2024 року № 1052, видану КНП Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня».

Розгляд цієї заяви за принципом екстериторіальності направлено на розгляд до відповідача.

09 вересня 2024 року відповідно до рішення відповідача за № 121130004460 позивачу повідомлено про відмову у перерахунку пенсії та зарахування в подвійному розмірі стажу роботи на посаді лікаря інфекціоніста мотивуючи тим, що після набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто з 01 січня 2004 року, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі. Також зазначено, що для виплати грошової допомоги у розмірі 10 пенсій у довідці від 19 серпня 2024 року № 1052 відсутня інформація про перебування у відпустках по догляду за дитиною до 3-х років, відпустках без збереження заробітної плати.

З посиланням на положення статей 19, 22, 46 Конституції України, статті 48 Кодексу законів про працю України, статей 24, 26, пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статей 1, 7 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» представник позивача вважає протиправною відмову відповідача у зарахуванні страхового стажу на посаді лікаря інфекціоніста з 11 травня 1990 року по 29 березня 2024 року в подвійному розмірі та відмову у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних призначених пенсій.

Ухвалою від 11 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , подану в її інтересах адвокатом Молинь Романом Петровичем, залишено без руху.

Ухвалою від 26 листопада 2024 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позовну заяву з додатками, уточнену позовну заяву та ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі отримало в електронному кабінеті 05 листопада 2024 року, 21 листопада 2024 року та 26 листопада 2024 року відповідно, а судом повідомлення про доставлення електронних документів до Електронного кабінету отримано 05 листопада 2024 року, 22 листопада 2024 року та 26 листопада 2024 року відповідно, про що свідчать довідки про доставку електронного документа за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Електронного кабінету учасника процесу.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області правом подати відзив на позовну заяву не скористалося.

Згідно з положеннями частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області суду надані письмові пояснення від 13 січня 2025 року № 1200-0802-7/951 щодо розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 , який врахований під час призначення пенсії за заявою від 07 березня 2023 року, в яких зазначено таке.

Відповідно до пункту 4.3 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, страховий стаж обчислюється по місяць, що передує місяцю подання особою відповідної заяви (досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», - у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи)).

ОСОБА_1 07 березня 2023 року звернулась до відділу обслуговування громадян № 6 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення / перерахунок пенсії за віком. Станом на дату звернення в Реєстрі застрахованих осіб була наявна інформація про нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_1 по 31 грудня 2022 року включно. За таких обставин пенсію ОСОБА_1 призначено з 13 лютого 2023 року, виходячи із розрахунку страхового стажу 42 роки 02 місяці 28 днів. Розмір пенсії склав 7039,20 грн.

При цьому, як передбачено пунктом 4.3 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, у разі якщо відомості про нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за місяць, що передує місяцю подання особою заяви про призначення, переведення з одного виду пенсії на інший, перерахунок пенсії згідно з абзацами першим-третім частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» або досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», - у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи), надійшли протягом чотирьох місяців з дня звернення особи відповідно за призначенням, переведенням з одного виду пенсії на інший, перерахунком пенсії або у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи) - досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», орган, що призначає пенсію, протягом місяця з дня надходження цих відомостей, переглядає прийняте рішення. При цьому, якщо за результатами перегляду рішення про призначення пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі здійснюється з місяця, наступного за місяцем надходження відомостей. Рішення про перерахунок пенсії переглядається на найбільш вигідних умовах відповідно до абзаців першого-третього частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У зв`язку з надходженням інформації про нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_1 за січень-лютий 2023 року рішенням від 15 квітня 2023 року № 121130004460 до страхового стажу заявниці зараховано 02 місяці страхового стажу. За таких обставин страховий стаж ОСОБА_1 після допризначення пенсії з 13 лютого 2023 року склав 42 роки 04 місяці 28 днів. Розмір пенсії склав 7198,09 грн.

Дослідивши матеріали судової справи в електронній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулась до відділу обслуговування громадян № 6 (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з заявою від 07 березня 2023 року, зареєстрованою за № 3287, про призначення пенсії за віком, додавши до неї зазначені в розписці-повідомленні документи.

У розписці-повідомленні до заяви про призначення пенсії зазначено перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії: інші документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, а саме: 1) довідка про період роботи за 1981-1982 роки; 2) довідка про відпустки без збереження заробітної плати; строк надання документів 06 червня 2023 року.

Також у розписці-повідомленні до заяви про призначення пенсії наявний власноруч зроблений запис позивача про те, що довідки про період роботи за 1981-1982 роки та довідку про перебування у відпустках без збереження заробітної плати та по факту догляду за дітьми до 3-х років за 30 років медичного стажу подати не має можливості, оскільки документи знаходяться на тимчасово окупованій території. З урахуванням викладеного позивача просить призначити їй 10 пенсій та врахувати в подвійному розмірі період роботи лікарем-інфекціоністом.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 14 березня 2023 року № 121130004460 позивачу з 13 лютого 2023 року призначено пенсію за віком на загальних підставах; повний страховий стаж складає 42 роки 02 місяці 28 днів (згідно з вищеописаними поясненнями стаж врахований по 31 грудня 2022 року включно); грошова допомога у розмірі 10 пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не призначена.

Згідно з розрахунком стажу позивача (стаж для розрахунку права (форма РС-право)) весь стаж, врахований органом Пенсійного фонду України при призначенні пенсії, зарахований в одинарному розмірі.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 15 квітня 2024 року № 121130004460 про перерахунок пенсії позивачу перераховано пенсію за віком; перехований страховий стаж складає 42 роки 04 місяці 28 днів (згідно з вищеописаними поясненнями стаж врахований по 28 лютого 2023 року).

02 вересня 2024 року позивач звернулась до відділу обслуговування громадян № 6 (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з заявою, зареєстрованою за № 12054, про призначення / перерахунок пенсії за віком (підстава: зміна надбавки, виплата 10 пенсій, подвоєння стажу ст. 60), додавши до неї зазначені в розписці-повідомленні документи.

Уповноваженим органом Пенсійного фонду України для розгляду заяви про призначення / перерахунок пенсії від 02 вересня 2024 року, зареєстрованої за № 12054, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09 вересня 2024 року № 121130004460 «Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 » ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 пенсій з огляду на таке.

Право на виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу ХV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - грошова допомога), визначається органом, що призначає пенсію, при призначенні особі пенсії за віком, зокрема, з урахуванням факту роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на відповідних посадах на день досягнення пенсійного віку за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, також довідка повинна містити інформацію про відпустки без збереження заробітної плати, відпустки по догляду за дитиною до 3-х років. Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсій до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Статтею 60 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Після набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто з 01 січня 2004 року, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі. Для виплати грошової допомоги у розмірі 10 пенсій у наданій довідці від 19 серпня 2024 року № 1052 відсутня інформація про перебування у відпустках по догляду за дитиною до 3-х років, відпустках без збереження заробітної плати, а також згідно зі статтею 60 Закону № 1788-XII не зазначено, у якому саме закладі (відділенні) працювала заявниця, де робота зараховується до стажу у п

Згідно з записами у трудовій книжці від 23 вересня 1980 року серії НОМЕР_2 у межах спірних правовідносин ОСОБА_1 працювала:

у період з 11 травня 1990 року по 30 листопада 2013 року у Лікарні імені В.І. Леніна м. Лисичанська, яка в подальшому перейменована у 2-гу міську поліклініку, лікарем-інфекціоністом, що складає 23 роки 06 місяців 20 днів;

у період з 01 грудня 2013 року по 29 березня 2024 року у Лисичанському комунальному лікувально-профілактичному закладі «Центральна міська лікарня ім. Тітова», яке в подальшому перетворене у Комунальне некомерційне підприємство Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня», лікарем-інфекціоністом консультативно-діагностичної поліклініки та лікарем-інфекціоністом інфекційного відділення, що складає 10 років 03 місяці 29 днів.

Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» від 19 серпня 2024 року № 1052 ця довідка складена про те, що ОСОБА_1 дійсно працювала лікарем-інфекціоністом в закладах охорони здоров`я м. Лисичанська з 11 травня 1990 року по 29 березня 2024 року, а саме:

11 травня 1990 року прийнята на посаду лікаря-інфекціоніста в лікарню імені В.І. Леніна (наказ від 10 травня 1990 року № 74);

згідно з рішенням Лисичанської міської ради від 24 грудня 2003 року № 496 та наказом по 2-гій міській лікарні імені В.І. Леніна від 09 січня 2004 року № 5/2 2-га міська лікарня імені В.І. Леніна з 11 січня 2004 року перейменована у 2-гу міську поліклініку;

30 листопада 2013 року звільнена з займаної посади у зв`язку з переведенням до ЦМЛ ім. Тітова (наказ від 28 листопада 2013 року № 8);

згідно з рішенням сесії Лисичанської міської ради від 19 грудня 2019 року № 81/1154 та наказом від 23 грудня 2019 року № 1 по Комунальному некомерційному підприємству «Лисичанська багатопрофільна лікарня» Комунальну лікувально-профілактичну установу «Центральна міська лікарня імені Тітова» 23 грудня 2019 року перетворено у Комунальне некомерційне підприємство Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня»;

з 01 квітня 2020 року переведена на посаду лікаря-інфекціоніста інфекційного відділення (наказ від 31 березня 2020 року № 14-к).

Інформація видана на підставі трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 . Відповідно до наказу від 01 квітня 2022 року № 50 «Про зупинення роботи підприємства на період дії правового режиму воєнного стану» з 01 квітня 2022 року перебувала у простої. Наказом від 29 листопада 2023 року № 579-к з 01 грудня 2023 року призупинено дію трудового договору до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану. 29 березня 2024 року звільнена з займаної посади за власним бажанням відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України (наказ від 29 березня 2024 року № 172-к). Всі кадрові та архівні документи лікарні, зокрема книги наказів, картки форми П-2, накази про прийняття на роботу, переведення, надання відпусток тощо знаходяться за юридичною адресою лікарні: просп. Перемоги, буд. 134, м. Лисичанськ, але через збройну агресію Російської Федерації проти України та тимчасову окупацію населених пунктів Лисичанської міської територіальної громади, зокрема м. Лисичанська, доступ до них відсутній, тому надати інформацію про щорічні відпустки, відпустки про збереження заробітної плати, відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного та 6-ти річного віку не має можливості.

Отже, дослідженням заяв по суті справи та наявних у справі документів судом встановлено таке:

у період з 11 травня 1990 року по 30 листопада 2013 року та з 01 грудня 2013 року по 29 березня 2024 року позивач працювала у закладах охорони здоров`я лікарем-інфекціоністом, лікарем-інфекціоністом консультативно-діагностичної поліклініки та лікарем-інфекціоністом інфекційного відділення, що сукупно складає 33 роки 10 місяців 19 днів;

у період з 01 квітня 2022 року по 30 листопада 2023 року позивач перебувала у простої;

у період з 01 грудня 2023 року по 29 березня 2024 року дія трудового договору з позивачем призупинена;

страховий стаж 42 роки 04 місяці 28 днів обрахований відповідачем при призначенні та перерахунку пенсії враховано по 28 лютого 2023 року включно.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з такого.

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку (абзац двадцять п`ятий).

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За приписами частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV:

у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія (абзац першого частини четвертої);

у разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію (абзац третій частини четвертої);

органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (абзац п`ятий частини четвертої).

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (абзац перший частини другої, частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1 в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії).

Відповідно до абзацу шостого пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 страховий стаж обчислюється по місяць, що передує місяцю подання особою відповідної заяви (досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, - у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи)).

У разі якщо відомості про нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за місяць, що передує місяцю подання особою заяви про призначення, переведення з одного виду пенсії на інший, перерахунок пенсії згідно з абзацами першим-третім частини четвертої статті 42 Закону або досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону,- у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи), надійшли протягом чотирьох місяців з дня звернення особи відповідно за призначенням, переведенням з одного виду пенсії на інший, перерахунком пенсії або у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи) - досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, орган, що призначає пенсію, протягом місяця з дня надходження цих відомостей, переглядає прийняте рішення. При цьому, якщо за результатами перегляду рішення про призначення пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі здійснюється з місяця, наступного за місяцем надходження відомостей. Рішення про перерахунок пенсії переглядається на найбільш вигідних умовах відповідно до абзаців першого-третього частини четвертої статті 42 Закону (абзац сьомий пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 09 вересня 2024 року № 121130004460 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 пенсії та зарахуванні стажу роботи на посаді лікаря-інфекціоніста з 11 травня 1990 року по 29 березня 2024 року в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняти рішення про перерахунок ОСОБА_1 пенсії за заявою про перерахунок пенсії від 02 вересня 2024 року із зарахуванням стажу роботи на посаді лікаря-інфекціоніста з 11 травня 1990 року по 29 березня 2024 року в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ з дати подання заяви, а саме з 02 вересня 2024 року, суд зазначає таке.

Абзацом дев`ятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

При цьому, статтею 60 Закону № 1788-ХІІ визначено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а виснувано, що в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17, від 20 квітня 2022 року у справі № 214/3705/17 та від 27 квітня 2023 року у справі № 160/14078/22 висловлено правову позицію, яка стосується того, що робота у відповідних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ. Редакція статті 60 Закону № 1788-ХІІ є чинною на теперішній час. Стаття 24 Закону № 1058-IV не скасовує статтю 60 Закону № 1788-ХІІ та не зупиняє її дію. Нормами статті 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV передбачено, що положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугою років. Згідно з статтею 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно зарахування стажу у подвійному розмірі, передбачене статтею 60 Закону № 1788-ХІІ, не пов`язано із набранням чинності Закону № 1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01 січня 2004 року.

Із роз`яснень Міністерства охорони здоров`я України від 27 січня 2010 року № 05.03-18-54/973 слідує, що «інфекційний заклад (відділення)» це заклад (відділення), де надають медичну допомогу хворим на інфекційні хвороби (тобто інфекційна лікарня або інфекційне відділення, протитуберкульозний заклад або відділення тощо) або працюють з матеріалом, який містить або потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб (тобто бактеріологічна лабораторія).

Крім того, Інструкція по санітарно-епідеміологічному режиму і охороні праці персоналу інфекційних лікарень (відділень), затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я СРСР від 04 серпня 1983 року № 916, що діє на території України та згідно з вказівкою Міністерства охорони здоров`я України від 28 травня 1996 року № 165, призначена для головних лікарів і персоналу інфекційних лікарень і інфекційних відділень, а також для працівників санітарно-епідеміологічних та дезінфекційних станцій, та містить ідентичні вимоги і норми щодо режиму та охорони праці працівників інфекційних лікарень (відділень), бактеріологічних і вірусологічних лабораторій інфекційних лікарень та бактеріологічних лабораторій, що обслуговують інфекційні відділення лікарень.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач у період з 11 травня 1990 року по 30 листопада 2013 року та з 01 грудня 2013 року по 29 березня 2024 року працювала лікарем-інфекціоністом у лікарні (поліклініці), лікарем-інфекціоністом консультативно-діагностичної поліклініки та лікарем-інфекціоністом інфекційного відділення, ці періоди роботи мають бути зараховані до страхового стажу у подвійному розмірі, як це передбачено статтею 60 Закону №1788-XII.

Разом з цим суд зазначає, що у межах спірних правовідносин до страхового стажу у подвійному розмірі має бути зарахований період роботи з 11 травня 1990 року по 30 листопада 2013 року та з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2023 року, оскільки в силу приписів статті 42 Закону № 1058-IV період роботи з 01 березня 2023 року по 29 березня 2024 року наразі не включений до розрахунку розміру пенсії та страхового стажу позивача, а отже, позовні вимоги в цій частині є передчасними та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 09 вересня 2024 року № 121130004460 про відмову у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 пенсій та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити грошову допомогу у розмірі 10 пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

12 лютого 2023 року позивач досягла пенсійного віку 60 років.

Статтею 55 Закону № 1788-XII визначені окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років.

Право на пенсію за вислугу років мають в тому числі працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку (пункт «е» статті 55 Закону № 1788-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 04 червня 2019 року № 2-р/2019 у справі № 1-13/2018 (1844/16, 3011/16)).

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV, та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 (далі Порядок № 1191).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (пункт 4 Порядку № 1191).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення (пункт 6 Порядку № 1191).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з 1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) роботи на певних визначених законодавством посадах й 2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також 3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 17 грудня 1959 року № 1397 затверджено Перелік установ, організацій та посад, робота в яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, до якого включені посади лікарів, зубних лікарів, техніків, фельдшерів, помічників лікарів, акушерок, масажистів, лаборантів та медичних сестер всі незалежно від найменування посади, дезінфекційних інспекторів у лікувально-профілактичних установах, установах охорони материнства та дитинства, санітарно-профілактичних установах: лікарняних закладах всіх типів та найменувань, у тому числі клініках та клінічних частинах, госпіталях, лепрозоріях, психіатричних колоніях; амбулаторно-поліклінічних установах всіх типів та найменувань (поліклініках, амбулаторіях, диспансерах всіх профілів, установах швидкої медичної допомоги та переливання крові, медсанчастинах, здравпунктах, медичних кабінетах та пунктах, фельдшерських та фельдшерсько-акушерських пунктах, станціях санітарної авіації, рентгенівських станціях та пунктах, медичних лабораторіях та інших); пологових будинках; дитячих яслах, дитячих садах, об`єднаних яслах-садах; будинках дитини, будинках та кімнатах матері та дитини; кімнатах для годування дітей на підприємствах; жіночих, дитячих та жіночо-дитячих консультаціях; молочних кухнях та харчових станціях; пунктах збору грудного молока; дитячих установах та навчальних закладах, перерахованих у розділі І цього Переліку; санітарно-епідеміологічних, протималярійних, протитуляремійних, протибруцельозних, протичумних, дезінфекційних, пастерівських, санітарно-контрольних, ізоляційно-пропускних, гігієнічних, протиепідемічних, щеплювальних, бактеріологічних та коревих станціях, пунктах, загонах та лабораторіях, санпропускниках та інших санітарно-профілактичних установах; санаторіях та курортних лікарнях всіх найменувань, санаторно-курортних евакоприймачів, евакопунктів та евакобаз; їдальнях лікувального харчування, дієтичних їдальнях; гірничорятувальних частинах на шахтах та інших підприємствах.

Згідно з розділом 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) у лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальних органах Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічних закладах, діагностичних центрах.

Відповідно до приміток 2 і 3 до зазначеного Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від відомчої належності закладів і установ; робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 р., яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) від 10 липня 2024 року, від 02 вересня 2024 року та від 26 листопада 2024 року страхувальники Лисичанська комунальна лікувально-профілактична установа «Міська дитяча лікарня», Лисичанська комунальна лікувально-профілактична установа «Центральна міська лікарня імені Титова», яка перетворена у Комунальне некомерційне підприємство Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня», та Управління охорони здоров`я Лисичанської міської ради у період з 01 січня 2001 року по 31 грудня 2023 року звітували щодо позивача по спеціальному стажу за кодом підстави ЗПЗ055Е2 (до 30 квітня 2015 року - працівники охорони здоров`я за наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку; з 30 квітня 2015 року до 01 червня 2016 року - працівники охорони здоров`я за наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», незалежно від віку; з 01 червня 2016 року - працівники охорони здоров`я за наявності спеціального стажу роботи за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»), який діє з 05 листопада 1991 року.

Отже, з урахуванням записів у трудовій книжці від 23 вересня 1980 року серії НОМЕР_2 та індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) від 10 липня 2024 року, від 02 вересня 2024 року та від 26 листопада 2024 року, ОСОБА_1 працювала на посадах лікаря-інфекціоніста у лікувальних закладах комунальної форми власності у період з 11 травня 1990 року по 30 листопада 2013 року та з 01 грудня 2013 року по 29 березня 2024 року, що сукупно складає 33 роки 10 місяців 19 днів.

Разом з цим у межах спірних правовідносин для визначення права позивача на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій суд може врахувати лише стаж, врахований органом Пенсійного фонду України при призначенні пенсії, а саме по 28 лютого 2023 року, що складатиме 32 роки 09 місяців 20 днів, та якого достатньо для призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

У зв`язку з тим, що за наслідками судового розгляду суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи на посадах лікаря-інфекціоніста та отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09 вересня 2024 року № 121130004460 «Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 » є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки заяву про перерахунок пенсії, зареєстровану за № 12054, подано позивачем до територіального органу Пенсійного фонду України 02 вересня 2024 року, перерахунок призначеної пенсії згідно з абзацом другим частини четвертої статті 45 Закону № 1058-ІV має бути поведений відповідачем з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, тобто з 01 вересня 2024 року.

У задоволенні позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі 10 пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV належить відмовити з огляду на таке.

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (абзац чотирнадцятий пункту 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Згідно з абзацом другим пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.10 розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії, а у разі призначення пенсії за віком автоматично - не пізніше одного місяця з дня надходження повідомлення про обраний особою спосіб виплати пенсії (абзац третій пункту 4.10 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

З наведених положень Порядку № 22-1 слідує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як орган, який засобами програмного забезпечення визначений за принципом екстериторіальності для розгляду заяви ОСОБА_1 від 02 вересня 2024 року, зареєстрованої за № 12054, про перерахунок пенсії та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, зобов`язаний тільки прийняти рішення за результатами розгляду заяви.

Оскільки ОСОБА_1 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не перебуває та відповідач не здійснює їй виплату пенсії, то у нього відсутній й обов`язок виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, призначену відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV.

Виплата перерахованої пенсії та спірної грошової допомоги здійснюватиметься територіальним органом Пенсійного фонду України, в якому ОСОБА_1 перебуває на обліку як отримувач пенсії за віком - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09 вересня 2024 року № 121130004460 «Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 »;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на підставі заяви про перерахунок пенсії від 02 вересня 2024 року, зареєстрованої за № 12054, здійснити ОСОБА_1 з 01 вересня 2024 року перерахунок пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 11 травня 1990 року по 30 листопада 2013 року у Лікарні імені В.І. Леніна м. Лисичанська, яка в подальшому перейменована у 2-гу міську поліклініку, лікарем-інфекціоністом та період роботи з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2023 року у Лисичанському комунальному лікувально-профілактичному закладі «Центральна міська лікарня ім. Тітова», яке в подальшому перетворене у Комунальне некомерційне підприємство Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня», лікарем-інфекціоністом консультативно-діагностичної поліклініки та лікарем-інфекціоністом інфекційного відділення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на підставі заяви про перерахунок пенсії від 02 вересня 2024 року, зареєстрованої за № 12054, прийняти рішення про виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа мала сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (такий правовий висновок про застосування норм Закону № 3674-VI при визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви, в якій об`єднано об`єднанні декількох вимог, був зроблений Верховним Судом у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18, від 05 червня 2020 року у справі № 280/5161/19, від 02 вересня 2022 року у справі № 804/2339/17 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 9901/67/20).

З викладеного слідує, що однією позовною вимогою немайнового характеру є:

вимога про визнання протиправним акта як передумова для застосування способу захисту порушеного права - скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення;

вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права - зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо.

Позивачем в позовній заяві заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки означена позовна заява подана до суду в електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн (1211,20 грн х 0,8).

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн, що підтверджено квитанцією від 04 листопада 2024 року за № 0.0.3984382938.1.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на отримання пенсії у належному розмірі як складової частини права на соціальний захист і спір виник внаслідок неправильних дій територіального органу Пенсійного фонду України, суд присуджує позивачу понесені нею і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

За приписами пункту 1 частини першої, частини другої статті 7 Закону № 3674-VI в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, переплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу право звернення до суду із клопотанням про повернення судового збору, внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом, у розмірі 242,24 грн.

Питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не вирішується, оскільки до ухвалення рішення суду клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката позивачем не заявлено і суду не надано доказів, які підтверджують розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), поданий в її інтересах адвокатом Молинь Романом Петровичем, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09 вересня 2024 року № 121130004460 «Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на підставі заяви про перерахунок пенсії від 02 вересня 2024 року, зареєстрованої за № 12054, здійснити ОСОБА_1 з 01 вересня 2024 року перерахунок пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 11 травня 1990 року по 30 листопада 2013 року у Лікарні імені В.І. Леніна м. Лисичанська, яка в подальшому перейменована у 2-гу міську поліклініку, лікарем-інфекціоністом та період роботи з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2023 року у Лисичанському комунальному лікувально-профілактичному закладі «Центральна міська лікарня ім. Тітова», яке в подальшому перетворене у Комунальне некомерційне підприємство Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня», лікарем-інфекціоністом консультативно-діагностичної поліклініки та лікарем-інфекціоністом інфекційного відділення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на підставі заяви про перерахунок пенсії від 02 вересня 2024 року, зареєстрованої за № 12054, прийняти рішення про виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська