Рішення № 124728594, 28.01.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 року №320/47687/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 11.08.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA2023-06-09-012433-а.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виявлені під час моніторингу процедури закупівлі порушення є безпідставними та необґрунтованими, а отже висновок підлягає скасуванню.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, що позивачем помилково віднесено встановлені порушення до формальних та несуттєвих помилок, а тому підстав для скасування висновку немає. Зауважено, що процедуру проведення моніторингу дотримано.

Також вказано, що на момент звернення до суду позивачем виконано зобов`язальні вимоги висновку, а тому на думку відповідача, відсутні порушення прав та інтересів позивача.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

09.06.2023 року в електронній системі публічних закупівель КП «Житлоінвестбуд- УКБ» було оголошено закупівлю із ідентифікатором иА-2023-06-09-012433-а.

Предметом закупівлі було визначено: «Завершення реконструкції житлового будинку на бульварі Кольцова, 24-а у Святошинському районі м. Києва (Інші завершальні будівельні роботи, код СРУ за ДК 021:2015 45450000-6)».

За результатами оцінки тендерних пропозицій учасників, переможцем було визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Аскон» (код ЄДРПОУ 40981378, адреса: 02160, Україна, м. Київ, Дніпровський район, пр. Соборності, 15, офіс 315). Відповідне рішення було оформлено протоколом.

На виконання вказаного протоколу, між позивачем та ТОВ «БК «Аскон» був укладений підрядний договір № 4/1618 на виконання робіт реконструкції житлового будинку на бульварі Кольцова, 24-а у Святошинському районі м. Києва.

Держаудитслужба на підставі наказу від 20.07.2023 № 226 здійснила моніторинг процедури закупівлі «Завершення реконструкції житлового будинку на бульварі Кольцова, 24-а у Святошинському районі м. Києва (Інші завершальні будівельні роботи, код СРУ за ДК 021:2015 - 45450000-6)» (інформація опублікована в електронній системі закупівель за номером иА-2023-06-09-012433-а), очікуваною вартістю 522 400 000,00 грн з ПДВ, проведеної позивачем.

За результатами моніторингу складено висновок від 11.08.2023 № UA2023-06-09-012433-а, згідно з яким відповідачем встановлено порушення Замовником вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правого режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (в редакції станом на дату початку проведення торгів), абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі Закон №922-VIII), пунктом 14 частини 1 статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Положеннями ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Як визначено приписами ч.1 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі", моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із підстав, визначених цією статтею.

Згідно із приписами ч.3 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Положеннями ч. 4 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Згідно з частиною 6 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до частини 8 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Згідно з частиною 9 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

Як передбачено приписами частини 10 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Щодо висновку про порушення позивачем вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, (далі - Особливості) тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону № 922 з урахуванням Особливостей.

Положеннями статті 22 Закону № 922 передбачено перелік відомостей, які замовник включає до тендерної документації, зокрема, один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством, а також інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію.

Законом № 922 не визначено чіткого переліку документів, які повинен вимагати Замовник від учасників процедури закупівлі, а отже, обов`язок надання того чи іншого документа учасниками процедури закупівлі установлюється Замовником самостійно.

Підпунктом 1.3 частини першої розділу III тендерної документації Замовника встановлено, що документи, які складаються учасником, повинні бути оформлені належно відповідно до вимог чинного законодавства в частині дотримання письмової форми документа, складеного суб`єктом господарювання, в тому числі за власноручним підписом учасника / уповноваженої особи учасника.

Вимога щодо засвідчення того чи іншого документа тендерної пропозиції власноручним підписом учасника / уповноваженої не застосовується до документів (матеріалів та інформації), що подаються у складі тендерної пропозиції, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані учасником у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису на кожен з таких документів (матеріал чи інформацію).

Згідно із частиною четвертою таблиці «Інформація про відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям, наявність / відсутність підстав, установлених у пункті 44 Особливостей» (далі - Таблиця) додатка 1 до тендерної документації Замовника на підтвердження фінансової спроможності учасник надає фінансову звітність за 2022 рік, зокрема: Баланс підприємства учасника (Форма № 1) та Звіт про фінансові результати учасника (Форма № 2).

Учасник процедури закупівлі ТОВ «БК «Аскон» у складі тендерної пропозиції надав, зокрема, Баланс (форма № 1-м) станом на 31.12.2022, Звіт про фінансові результати (форма № 2-м) за 2022 рік та квитанцію №2 про прийняття Держстатом України зазначеної звітності.

Поряд з цим, надані учасником процедури закупівлі ТОВ «БК «Аскон» форми та квитанція не містять ні власноручного підпису зазначеного учасника, ні електронного підпису, що не відповідає вимогам пункту 1.3 частини першої розділу III тендерної документації Замовника.

Крім того, учасник процедури закупівлі ТОВ «БК «Аскон» у складі тендерної пропозиції надав довідку про наявність ліцензії, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середнім та значними наслідками, та дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, виданий головним управлінням Держпраці у Київській області, а саме - зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин, газополум`яні роботи.

Також зазначений учасник повідомляв, що не має наміру залучати сторонніх суб`єктів господарювання.

Відповідно до локальних кошторисів 02-01-036, 02-01-039, 02-02-037 та 02-02-040 додатка 2 до тендерної документації Замовника передбачені монтажні та пусконалагоджувальні роботи систем пожежної сигналізації, систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією та пусконалагоджувальні роботи систем пожежної сигналізації.

Згідно з Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 852, визначено перелік послуг і робіт протипожежного призначення, що підлягають ліцензуванню, зокрема: монтаж, підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, устаткування для передачі тривожних сповіщень.

Водночас, учасник процедури закупівлі ТОВ «БК «Аскон» у складі тендерної пропозиції не надав інформацію про наявність чинної ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, чим не дотримався вимог пункту 2 розділу 4 таблиці «Інші документи» додатка 1 до тендерної документації Замовника.

Таким чином, суд дійшов висновку про підтвердження висновків відповідача за наслідком моніторингу процедури закупівлі.

Щодо висновків про порушення позивачем вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 суд виходить з наступного.

Частиною першою Таблиці додатка 1 до тендерної документації Замовника передбачено, що учасник надає документи, які підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям, а саме - довідка в довільній формі, в якій зазначається інформація про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій необхідних для виконання робіт, визначених у додатку 2 до цієї тендерної документації.

На підтвердження наявності в учасника обладнання, матеріально-технічної бази, технологій та програмного комплексу (чи програмного забезпечення), зазначеного у довідці, учасник у пропозиції на кожну одиницю надає оборотно- сальдову відомість, складену відповідно до вимог бухгалтерського обліку, або інвентаризаційний опис, або акт введення в експлуатацію або видаткову накладну, або договір оренди (чи суборенди), або договір купівлі-продажу, або договір лізингу, або договір про надання послуг, або договір про користування, або інший договір.

Учасник процедури закупівлі ТОВ «БК «Аскон» у складі тендерної пропозиції надав, зокрема, довідку про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій (далі - довідка МТБ), оборотно-сальдову відомість та договори від 19.01.2023 № 19/01/23 щодо оренди опалубки, від 15.03.2023 № СО-23-0000243 щодо оренди опалубки, від 22.05.2020 № А00082328 щодо оренди будівельного та іншого обладнання (далі - Договори оренди МТБ).

У довідці МТБ ТОВ «БК «Аскон» повідомив, що володіє всім необхідним обладнанням, матеріально-технічною базою та технологіями для виконання робіт за предметом закупівлі, в тому числі офісним приміщенням, організаційною та комп`ютерною технікою, програмним забезпеченням, засобами зв`язку, інструментом та іншим обладнанням матеріально-технічною базою та технологіями, однак учасник у довідці МТБ не вказав переліку найменувань конкретного майна, яким він володіє.

Відповідно до умов Договорів оренди МТБ передача обладнання здійснюється за актами приймання-передачі.

При цьому, ТОВ «БК «Аскон» у складі тендерної пропозиції таких актів не надав.

Отже, учасник процедури закупівлі ТОВ «БК «Аскон» у складі тендерної пропозиції не підтвердив за оборотно-сальдовою відомістю та Договорами оренди МТБ наявність обладнання, матеріально-технічної бази татехнологій, необхідних для виконання робіт, наведених у пунктах 10-47, 51, 52, 61-77, 83-94, 99-104, 106-113, 115-117, 124, 126-129, 131, 132, 137, 143-145, 148, 151 розділу II відомості ресурсів (наприклад автомобілів бортових, самоскидів, тракторів, кранів баштових, кранів козлових, кранів на автомобільному ходу та на гусеничному ходу, автонавантажувачів, підіймачів гідравлічних, екскаваторів, бульдозерів, автогудронаторів, автогрейдерів, котків дорожніх самохідних, асфальтоукладальників, машин бурильно-кранових, машин навантажувальних, установки горизонтально спрямованого буріння тощо), що є додатком до додатка 2 до тендерної документації Замовника, чим не дотримався вимог частини першої Таблиці додатка 1 до тендерної документації Замовника.

Крім того, ТОВ «БК «Аскон» у складі тендерної пропозиції не надав лист-роз`яснення стосовно не підтвердження наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, необхідних для виконання робіт, визначених у згаданих пунктах розділу II відомості ресурсів.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 1178 замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону № 922, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей.

Враховуючи викладене, суд погоджується з відповідачем, що замовник в порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 не відхилив тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі ТОВ «БК «Аскон» як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону № 922, та уклав з ним Договір.

Щодо правомірності вимог, які містяться в оскаржуваному висновку, суд зазначає наступне.

Так, частиною сьомою статті 8 Закону визначено перелік інформації, що обов`язково зазначається у висновку, зокрема: опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі, та зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Враховуючи виявлені в ході проведення моніторингу порушення, відповідач у висновку зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Суд зазначає, що варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Отже, у разі дотримання вимог Закону відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Як вбачається зі змісту висновку, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.10.2022 року у справі № 420/693/21, від 31.01.2023 року у справі № 260/2993/21 та від 02.03.2023 року у справі № 160/4436/21.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить переконання, що оскаржуваний висновок 11.08.2023 UA2023-06-09-012433-а є обґрунтованим, а підстав для його скасування немає.

Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 28 січня 2025 року.

Суддя Кочанова П.В.