Рішення № 124726469, 27.01.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 року м. Київ №640/14955/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах по списку № 1 з 16.03.2021;

- зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах по списку № 1 з врахуванням періодів в пільговому обчисленні з 13.02.1989 по 18.05.1989, з 22.05.1989 по 30.05.1991, з 12.08.1991 по 25.04.1993, з 03.05.1993 по 10.07.1996, з 06.09.1996 по 11.03.1997, з 21.03.1997 по 30.06.1997, з 23.09.2002 по 12.01.2003, з 20.01.2003 по 18.02.2004, з 29.06.2005 по 09.12.2009.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що разом з заявою про призначення пенсії подав увесь необхідний пакет документів, в тому числі уточнюючі довідки, які підтверджують наявність спеціального стажу. Відмова у призначенні пенсії пов`язана лише з тим, що підприємства, на яких працював позивач, знаходяться на непідконтрольних територіях. Проте на такі обставини позивач не може ніяк вплинути,

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу. При цьому до пільгового стажу не враховано періоди з 06.12.1985 по 26.02.1994, оскільки підприємство, що видало уточнюючу довідку знаходиться на непідконтрольній території, що виключає можливість проведення перевірки первинних документів. Окрім цього, не враховано період з 14.07.1994 по 02.01.1996, оскільки запис про звільнення в трудовій книжці завірено печаткою УРСР

Крім того, зазначив, що за період з вересня 2018 року по листопад 2018 року позивачу буде виплачено пенсію в окремому порядку, який наразі не затверджений, а тому здійснити виплату пенсії за минулий період немає можливості.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

На адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 20.09.2023 № 03-19/26786/23 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи № 640/14955/21.

24.10.2024 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року прийнято до провадження адміністративну справу та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 звернувся 16.03.2021 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача у листі від 06.04.2021 № 2600-0303-8/58282, що призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1 можливо після осягнення 50 років і за наявності стажу роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на роботах за списком № 1.

При цьому, пільговий стаж позивача складає лише 1 рік 4 місяці 8 днів, а страховий стаж - 20 років 3 місяці 29 днів, у зв`язку з чим з огляду на відсутній необхідний пільговий та страховий стаж у призначенні пенсії відмовлено.

Уважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Пунктом 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Частиною 1 статті 114 Закону України №1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Системний аналіз наведених норм законодавства свідчить, що умовами для призначення пільгової пенсії за віком за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України № 1058-IV є: 1) досягнення 50-річного віку; 2) наявність страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на роботах за Списком №1; 3) зайнятість повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України; 4) проведення атестації робочих місць.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 та від 25.04.2019 у справі № 593/283/17.

Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивач з 13.02.1989 працював учнем гірничого робочого підземного з повним робочим днем в шахті, з 30.03.1989 переведений на посаду гірничого робочого підземного 1 розряду з повним робочим днем в шахті. 18.05.1989 був звільнений у зв`язку з призивом до армії.

З 22.05.1989 по 30.05.1991 проходив службу в армії.

3 12.08.1991 прийнятий на посаду гірничого робочого підземного 2 розряду з повним робочим днем в шахті. З 20.11.1991 переведений на посаду прохідника підземного з повним робочим днем в шахті. З 24.01.1992 переведений прохідником 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті. З 25.07.1992 переведений прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті. 25.04.1993 звільнений за власним бажанням.

З 03.05.1993 прийнятий прохідним підземним з повним робочим днем в шахті. 10.07.1996 звільнений за власним бажанням.

З 06.09.1996 прийнятим підземним гірничим робочим 3 розряду з повним робочим днем в шахті. 10.11.1996 переведений підземним прохідником 4 розряду з повним робочим днем в шахті. 01.02.1997 переведений підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті. 11.03.1997 звільнений за власним бажанням.

З 21.03.1997 по 30.06.1997 працював прохідником підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті.

З 23.09.2002 по 12.01.2003 працював прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті.

З 20.01.2003 по 18.02.2004 працював прохідником підземним з повним робочим днем у шахті.

З 29.06.2005 по 09.12.2009 працював прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті.

Досліджуючи записи у трудовій книжці позивача, суд встановив, що записи про вказані вище періоди роботи містять вичерпну інформацію, яка дозволяє віднести такі періоди до пільгового стажу, оскільки назви посад передбачені Списком № 1, а також записи містять відомостей про характер виконуваної роботи, зокрема зайнятість протягом повного робочого дня під землею у шахті.

Як вже зазначалося вище, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Проте у цьому випадку надання уточнюючих довідок є непотрібним, оскільки із записів у трудовій книжці є можливість встановити належність певних періодів роботи до пільгового стажу. При цьому необхідно також врахувати, що саме трудова книжка працівника є пріоритетним документом, що підтверджує його стаж роботи.

Щодо зарахування періоду проходження військової служби з 22.05.1989 по 30.05.1991 до пільгового стажу, то такий теж підлягає зарахуванню, з огляду на таке.

За змістом п. "в" ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба незалежно від місця проходження служби.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

На час проходження позивачем строкової військової служби діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 (далі - Положення № 590).

Пунктом 109 Положення № 590 встановлено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти "а" і "б" пункту 16), [...] періоди, зазначені у підпунктах "к" і "л", прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Таким чином, умовою для зарахування періоду військової служби до пільгового стажу є безпосередня робота за Списком № 1 як до, так і після військової служби.

Оскільки позивачем підтверджено право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку № 1 за періоди до та після проходження військової служби, то наявні підстави для зарахування періоду проходження строкової військової служби у складі до пільгового стажу позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача період його роботи позивача на посадах за списком № 1, що зазначені у трудовій книжці, а тому рішення про відмову у призначенні пенсії не можна вважати обґрунтованим та правомірним, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд вважає, що право позивача, порушене незаконною відмовою у призначенні пенсії, має бути відновлено шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути питання щодо призначення пенсії з урахуванням висновків суду.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судового збору 908,00 грн.

Зважаючи на викладене, судовий збір, сплачений позивачем, стягується на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за списком № 1 періоди роботи з 13.02.1989 по 18.05.1989, з 12.08.1991 по 25.04.1993, з 03.05.1993 по 10.07.1996, з 06.09.1996 по 11.03.1997, з 21.03.1997 по 30.06.1997, з 23.09.2002 по 12.01.2003, з 20.01.2003 по 18.02.2004, з 29.06.2005 по 09.12.2009 та період проходження військової служби з 22.05.1989 по 30.05.1991, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, ідентифікаційний номер 42098368) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя Жук Р.В.