Рішення № 12472494, 12.11.2010, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-6483/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2010 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Трифонової І.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Бояр С.О.,

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» ВП «шахта ім. О.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля» ВП «шахта «им. О.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою на виробництві. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 11 лютого 1980 року він працював на Державному підприємстві ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» гірником очисного вибою 5 розряду.

12 квітня 2002 року працюючи на ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» прохідником дільниці УПР-7, при складуванні металокрепі, для її транспортування в забій , на сполученні воздухоподаючого ходка південного ухилу пласту Л3 блоку № 2 горизонту 986 м з 3 північним конвеєрним штреком південного ухилу пласту Л3 пачкою ніжок, раніше укладених, що впала, був травмований в область правого передпліччя і 5 пальця правої кисті. Після чого був доставлений у Димитровську міську лікарню де виявлено відкритий оскольчатий перелом голівки фаланги 4-5 пальця правої кисті без зсуву, відкритий перелом третьої верхньої 3-ої правої ліктьової кисті з незначним зсувом одломків.

По даному факту на підприємстві складені акти форми Н-1 від 15 квітня 2002 року та форми Н-5 від 15 квітня 2002 року. Після травми з 12 квітня 2002 року по 30 квітня 2002 року він перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в травматологічному відділенні Димитровской центральної міської лікарні де йому була накладена гіпсова шина правого плеча та призначені сильні антибіотики. З 03 травня 2002 року майже місяць він знаходився на лікарняному а по виходу на роботу тривалий час працював на легкому труді.

04 грудня 2002 року по даній травмі Красноармійська міжрайонна травматологічна МСЕК установила йому 15% стійкої втрати працездатності. 10 грудня 2004 року Красноармійська міжрайонна травматологічна МСЕК на черговому засідання встановила йому 15% стійкої втрати працездатності без строку.

Позивач вважає, що внаслідок зазначеної травми йому заподіяна моральна шкода, тому що перебуваючи на лікуванні, він не міг вести повноцінний спосіб життя, протягом тривалого часу відчував фізичні страждання, обумовлені важкістю травми, почуття страху перед смертю, психологічний дискомфорт і значне порушення щиросердечного спокою яке він випробовую до дійсного моменту.

Враховуючи вище викладене позивач вважає, що з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на його користь слід стягнути 180000 грн. як відшкодування моральної шкоди, отриманої у звязку з травмою на виробництві.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - ДП «Красноармійськвугілля» позовні вимоги визнав і погодився з рішенням на розсуд суду.

Представник третьої особи, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Димитров запропонувала винести рішення виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що з 11 лютого 1980 року він працював на Державному підприємстві ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» гірником очисного вибою 5 розряду. (а. с. 4-5).

12 квітня 2002 року працюючи на ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» прохідником дільниці УПР-7, при складуванні металокрепі, для її транспортування в забій , на сполученні воздухоподаючого ходка південного ухилу пласту Л3 блоку № 2 горизонту 986 м з 3 північним конвеєрним штреком південного ухилу пласту Л3 пачкою ніжок, раніше укладених, що впала, був травмований в область правого передпліччя і 5 пальця правої кисті. Після чого був доставлений у Димитровську міську лікарню де виявлено відкритий оскольчатий перелом голівки фаланги 4-5 пальця правої кисті без зсуву, відкритий перелом третьої верхньої 3-ої правої ліктьової кисті з незначним зсувом одломків.

По даному факту на підприємстві складені акти форми Н-1 від 15 квітня 2002 року та форми Н-5 від 15 квітня 2002 року. Після травми з 12 квітня 2002 року по 30 квітня 2002 року він перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в травматологічному відділенні Димитровской центральної міської лікарні де йому була накладена гіпсова шина правого плеча та призначені сильні антибіотики. З 03 травня 2002 року майже місяць він знаходився на лікарняному а по виходу на роботу тривалий час працював на легкому труді. (а. с. 10-13, 14-17).

04 грудня 2002 року по даній травмі Красноармійська міжрайонна травматологічна МСЕК установила йому 15% стійкої втрати працездатності. 10 грудня 2004 року Красноармійська міжрайонна травматологічна МСЕК на черговому засідання встановила йому 15% стійкої втрати працездатності без строку. (а. с. 20-21).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоровя або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23 лютого 2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст. 22 Конституції України.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в звязку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 15 % працездатності в звязку з професійним захворюванням. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Позивач ОСОБА_1 отримав професійне захворювання і при цьому мала місце протиправність дій відповідача Відокремленному підрозділі «шахта ім. О.Г.Стаханова» Державного підприємства «Красноармійськвугілля» , повязаних з порушенням Закону України „Про охорону праці”, «Правил безпеки у вугільних шахтах”, що стало причиною нещасного випадку.

Вищезазначене законодавство, а також розяснення Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року із змінами від 25 травня 2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов`язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрєс, а із наявністю втрат фізичного і психичного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров`я позивача, те, що професійна працездатність в зв`язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 15%.

Виходячи із викладенного, суд вважає можливим стягнути з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 15 000 (пятнадцять тисяч) грн .

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я. Оскільки моральна шкода у позивача виникла внаслідок ушкодження здоров»я, пов»язаного з травмою на виробництві, то заперечення відповідача являються необґрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору в розмірі 8,50 грн., по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,00 грн.

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» ВП «шахта ім.О.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою на виробництві задовільнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863» ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь ОСОБА_1 15 (пятнадцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863» ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі і не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя