Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 227/821/24
(1-кп/199/408/25)
ВИРОК
іменем України
28.01.2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024053230000031 від 10.02.2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утримані неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_5 в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 № 62/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» із подальшими змінами та доповненнями вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з незаконним обігом психотропних речовин, за наступних обставин.
Так, 10.02.2024 приблизно об 11:00 годині ОСОБА_5 , перебуваючи на цвинтарі, розташованому по вул. Залізничній, м. Білицьке, Покровського р-ну, Донецької обл., виявив на землі згорток з фольги, в якому знаходилась кристалічна речовина - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яку помістив до пачки цигарок та поклав до лівої кишені, одягнутих на ньому штанів, тим самим незаконно придбав та зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, для особистого вживання, без мети збуту.
Цього ж дня, о 11:32, ОСОБА_5 , рухаючись по дорозі неподалік буд. №1 по вул. Праці в м. Білицьке Покровського р-ну Донецької обл., був зупинений працівниками поліції з метою перевірки документів відповідно до ст.32 ЗУ «Про Національну поліцію», під час якої повідомив, що при собі має наркотичний засіб.
В подальшому, в період часу з 12 год. 23 хв. до 12 год. 55 хв., з письмового дозволу ОСОБА_5 , в присутності двох понятих, проведено огляд місця події, в ході якого останній самостійно, з лівої кишені одягнутих на ньому штанів, надав для огляду згорток з фольги, в якому знаходилась кристалічна речовина, масою 0,2597 г, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса PVP (1- феніл-2-піролідин-1-іл-центан-1-он) становить 0,2050 г, яку останній незаконно придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.
Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.1 ст.309 КК України, що виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту.
При цьому, у кримінальному провадженні 07 березня 2024 року між прокурором ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.
Зі змісту угоди вбачається, що сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення і кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України. Обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Сторони узгодили призначення покарання обвинуваченому у виді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
При цьому, сторони підтвердили, що розуміють і усвідомлюють наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, в тому числі і умисного, передбачені ст. 476 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства, просив вказану угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджене покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання, з видом та мірою якого він згоден.
Захисник ОСОБА_4 також просила затвердити угоду про визнання винуватості з огляду на те, що вона відповідає вимогам закону та інтересам її підзахисного.
Суд заслухав учасників кримінального провадження та переконався, що обвинувачений цілком розуміє, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 309 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, який в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб. Взяті обвинуваченим ОСОБА_5 на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується посередньо, не працює, є інвалідом ІІІ групи, не одружений, на утримані неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не маючого, згідно облікових даних ІНФОРМАЦІЯ_2 на військовому обліку не перебуває і не перебував, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, у лікаря-нарколога перебуває на профілактичному обліку з 13.02.2024 року з діагнозом вживання психостимуляторів (2PVP) та алкоголю зі шкідливими наслідками, в силу ст. 89 КК України не судимий; обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття; обставин, які обтяжують покарання - не встановлено, суд вбачає наявність достатніх підстав для призначення ОСОБА_5 покарання у виді 2 років обмеження волі з можливістю звільнити його від відбування якого з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченому покарання, яке узгоджене сторонами.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України, скасувавши арешт майна відповідно до вимог ст. 174 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на залучення експерта.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 475, ч.15 ст. 615 КПК України, -
у х в а л и в:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 07 березня 2024 року між прокурором ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
На підставі п.п. 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази у кримінальному провадженні: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он ) (порядковий номер 2649) - знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 на корить держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/105-24/1158-НЗПРАП від 23.02.2024 в розмірі 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одну) гривню 84 (вісімдесят чотири) копійки.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 124719820, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 28.01.2025. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 227/821/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: