Ухвала суду № 124719124, 27.01.2025, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/453/25

Провадження № 2/159/615/25

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 січня 2025 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі судді Денисюк Т.В, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

у с т а н о в и в :

22.01.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, укладеного 24.05.2016 з ОСОБА_2 , та про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 100 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 01.01.2025 та до досягнення дітьми повноліття.

При звернені з позовом позивач не сплатила судовий збір за позовну вимогу про розірвання шлюбу, заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або надання відстрочки для сплати.

В обґрунтуваннязаявленого клопотанняпокликається на скрутне матеріальне становище, відсутність доходів, зазначила, що вона є матір`ю багатодітної сім`ї, самостійно утримує трьох малолітніх дітей.

Клопотання позивача задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Згідно з ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст.8Закону України«Про судовийзбір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З наведеного слідує, що єдиною підставою звільнення відсплати судовогозбору,зменшення йогорозміру,надання відстрочкичи розстрочкив йогосплатіна певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, є майновий стан сторони, який унеможливлює сплату нею судового збору.

Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону (позивача).

Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 (справа № 613/76/16-ц провадження № 61-21868св18) вказав, що вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Вказані приклади доказів на підтвердження скрутного майнового стану наведено у п. 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26.07.2005; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26.07.2005).

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Разом з тим, позивач ОСОБА_1 не надала жодних документів з приводу її доходів за попередній календарний рік, не надала належних і допустимих доказів її скрутного майнового стану, важкого фінансового становища, а відтак не довела обставин, які є підставою для звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або надання відстрочки в його сплаті, а тому її клопотання не підлягає до задоволення.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відмова у звільненні від сплати судового збору, відстрочці або розстрочці його сплати не порушує положення п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (про право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об`єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.

Враховуючи встановлений Законом обов`язок сплатити судовий збір (в частині вимоги про розірвання шлюбу) та відсутність у позивача пільг щодо його сплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами позивача щодо можливості звернення до суду (за умови виконання вимог закону щодо оплати судового збору) у цій справі дотриманий.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на01.01.2025відповідно достатті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання позовної заяви про розірвання шлюбу, яка подана фізичною особою, - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 1211,20 грн);

З урахуванням того, що за позовну вимогу про стягнення аліментів позивачка звільнена від сплати судового збору, при подачі позову підлягає сплаті судовий збір за позовну вимогу про розірвання шлюбу в розмірі 1211,20 грн.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у Волин.обл/м.Ковель/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 38009371, Банк отримувача : Казначейство України (ел.адм.подат.), Номер рахунку (IBAN) UA418999980313171206000003564, Найменування коду класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)» за розгляд справ у Ковельському міськрайонному суді Волинської області.

На підтвердження сплати судового збору позивачу необхідно надати суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до статей 184-187 ЦПК України суддя при вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі перевіряє дотримання позивачем вимог цивільного процесуального законодавства при зверненні до суду. Встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження позову до суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення її недоліків.

З урахуванням викладеного, подана позовна заява не відповідає вимогам статей 175,177 ЦПК України і без усунення вказаних недоліків не може бути прийнята до розгляду у суді, а тому на підставі статті 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 175,177, 185 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення відсплати судовогозбору,зменшення йогорозміру,надання відстрочкив йогосплатіза подання позовної заяви в частині позовних вимог про розірвання шлюбу - відмовити

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяТ. В. Денисюк