Постанова № 124716828, 21.01.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/1269/24

Провадження №: 3-в/336/5/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 року м.Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Боєв Є.С., розглянувши клопотання відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про вирішення питання щодо виконання постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Шевченківскього районного суду м.Запоріжжя від 29.02.2024 у справі № 336/1269/24 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Надалі до суду надійшло вказане клопотання. В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем вч НОМЕР_1 . За приписами ст. 15 КУпАП до військовослужбовців не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. Тому автор клопотання просить замінити адміністративне стягнення у вигляді 10 діб адміністративного арешту на 10 діб арешту з відбуванням стягнення на гауптвахті.

До клопотання долучена довідка ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2669 від 19.04.2024, згідно з якою 27.02.2024 рядовий ОСОБА_2 направлений на військову службу до військової частини НОМЕР_1 .

В судові засідання ОСОБА_2 , представник органу Національної поліції не з`являлися.

Дослідивши клопотання, матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 304 КУпАП, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

За приписами ст. 298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, посадовими особами та громадянами.

Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є завершальною стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення, зміст якої полягає в практичній реалізації обмежень особистого, морального і матеріального характеру,передбачених призначеним правопорушнику стягненням.

За змістом ст. 327 КУпАП осіб, підданих адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи Національної поліції. Відбування адміністративного арешту провадиться за правилами, встановленими законами України.

Згідно з положеннями ст. 327-1 КУпАП, військовослужбовців, а також військовозобов`язаних чи резервістів під час проходження зборів, підданих арешту, утримують на гауптвахтах Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. У разі відсутності гауптвахти в органі управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, в зоні діяльності якого дислокується військова частина (установа), військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, піддані арешту на термін до трьох діб, в особливий період можуть за рішенням суду утримуватися в кімнатах тимчасово затриманих Військової служби правопорядку у Збройних Силах України з обов`язковим зазначенням про це у рішенні про застосування арешту з утриманням на гауптвахті. Під час виконання постанови про застосування арешту з утриманням на гауптвахті арештовані піддаються особистому огляду. Порядок та умови утримання військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, заарештованих в адміністративному порядку, визначаються Міністерством оборони України.

Як випливає із змісту ч. 1 ст. 15 КУпАП, до військовослужбовців не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.

Згідно з положеннями ст. 24 КУпАП адміністративний арешт та арешт з утриманням на гауптвахті є різними видами стягнення.

Зокрема, арешт з утриманням на гауптвахті встановлюється і застосовується лише у виключних випадках за окремі види військових адміністративних правопорушень на строк до п`ятнадцяти діб (стаття 32-1 КУпАП).

Зазначене унеможливлює заміну накладеного судом на особу стягнення у виді адміністративного арешту на арешт з утриманням на гауптвахті.

Однак, як зазначалося виде, відповідно до ст. 304 КУпАП, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Проте перелік питань, пов`язаних із виконанням постанов, викладений вглаві 25 КУпАП, зокрема відстрочка, припинення, давність виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, серед них питання щодо заміни адміністративного арешту іншим адміністративним стягненням, не передбачено.

За таких обставин, при розгляді даного клопотання, суддя вважає за необхідне застосувати аналогію права, а самест. 537 КПК України, оскількиКУпАПне врегульоване питання щодо заміни адміністративного арешту іншим.

Так, відповідно до п. п. 10, 14 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання:) про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті53, частини третьої статті57, частини першої статті58, частини першої статті 62 КК України; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Відповідно до положеньст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За приписами ст. 305 КУпАП, контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

Однією із важливих складових принципу правової визначеності та основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (ст. 129 Конституції України).

У рішенні Конституційного Суду України від № 15-рп/2004 від 02.11.2004 зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 8Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті, перед усім, ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення вКонституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

За наведеного, суддя, з метою забезпечення виконання судового рішення, вважає за необхідне клопотання відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області задовольнити частково, застосувати аналогію закону та замінити ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на більш м`яке у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Керуючись ст. 304 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, про вирішення питання виконання постанови від 10.02.2022 у справі № 314/276/22 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , задовольнити частково.

Замінити невідбуте адміністративне стягнення, накладене постановою Шевченківскього районного суду м.Запоріжжя від 29.02.2024 у справі № 336/1269/24, на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді 10 діб адміністративного арешту на штраф у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень.

(Отримувач - УК у Шевч.р-ні м.Зап./Шевч./21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37941997, Код банку отримувача (МФО) - 899998, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN) - UA558999980313060106000008479, Код класифікації доходів бюджету- 21081100, призначення платежу: Адміністративні штрафи та інші санкції (державний бюджет).

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Є.С. Боєв