Постанова № 124716346, 24.01.2025, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/3276/24

Провадження № 3/333/18/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Кулик В.Б., за участі представника ОСОБА_1 адвоката Самардіної П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, в режимі відеоконференції, матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції Запорізької області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній,

-за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

28.03.2024 року, о 05 год. 58 хв., в м. Запоріжжі, по пр. Соборному, буд. 17, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «BMW 3281», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, результат1,04 проміле, тест № 1949, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений.

17.07.2024 року через канцелярію суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Кравчуна Д.В. про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Своє клопотання обґрунтовує слідуючим. Захисник вважає, що працівниками поліції безпідставно зупинено транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , оскільки ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» не містить такої підстави зупинки, як відсутність страхового полісу на транспортний засіб. Також, на думку захисника, поліцейськими було порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Вважає, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, про що поліцейському було достовірно відомо, його огляд необхідно було проводити з урахуванням вимог п. 9.15 розділу ХІ Інструкції про порядок організації патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 515 від 10.10.2016 року, яким передбачено спеціальний порядок проведення огляду на стан сп`яніння військовослужбовця; ст. 5 Закону України «Про національну поліцію», яка регулює порядок взаємодії поліції та органів правопорядку і іншими органами державної влади, органами місцевого місцевого самоврядування; ст. 266-1 КУпАП, якою врегульовано порядок огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. При цьому захисник наголошує на тій обставині, що матеріали справи не містять даних про повідомлення працівниками Національної поліції Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про те, що ними було зупинено автомобіль, водієм кого виявився військовослужбовець ЗСУ ОСОБА_1 , у якого нібито було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. З урахуванням викладено захисник вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведений не уповноваженою особою та з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, а отже вважається недійсним. Також захисник, спираючись на норми ст. 251 КУпАП, п. 4 ч. 1 ст. 278 КУпАП та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджену Наказом МВС від 18.12.2018 року №1026, звертає увагу суду на ту обставину, що з доданого до матеріалів справи відеозапису вбачаються ознаки його коригування, відсутня безперервність відеозапису, що є суттєвим порушенням вищевказаних норм законодавства. На думку захисника, з урахуванням викладених порушень під час складення протоколу у відношенні ОСОБА_1 , в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 жодного разу не з`явився, його інтереси в суді представляла захисник адвокат Самардіна А.О., яка у судовому засіданні наполягала на закритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП з підстав, викладених у раніше поданому клопотанні.

За вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов`язковою.

Справу може бути розглянуто без участі особи, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

На підставі викладеного, суддя дійшов до висновку про можливість розглянути справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року).

Зважаючи на характер та суворість адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає, що провадження відносно ОСОБА_1 у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним. Відповідно, воно підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні ст. 4 Протоколу № 7 вказаної Конвенції.

Згідно з п. 2.9 а Правил Дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (далі Інструкція № 1395); Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з п.п. 9, 12 Розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п.п. 2-4 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), а також: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вина останнього підтверджена дослідженими судом доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 904181 від 28.03.2024 року;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним на місці зупинки транспортного засобу, згідно із яким результат огляду на стан сп`яніння 1,04% проміле та акт підписаний ОСОБА_1 у графі з результатом згоден;

- роздруківкою результату тестування приладу Драгер Алкотестер 6810, тест № 1949, згідно з яким результат 1,04 %;

- довідкою старшого інспектора відділу з адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП Решетник Н., згідно з якою ОСОБА_1 повторності за ст. 130 КУпАП не має, посвідчення водія не отримував;

- рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП в Запорізькій області ДПП Безручко Т. від 28.03.2024 року, згідно з яким 28.03.2024 року, о 05 год. 58 хв., в м. Запоріжжі, по пр. Соборному, буд. 17, було зупинено транспортний засіб марки «BMW 3281», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який являється військовослужбовцем, але перебував в цивільному одязі, без зброї. У зв`язку з виявленням у водія ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 на місці зупинки, на що останній погодився, результат огляду позитивний 1,04 проміле;

- відеозаписом, долученим до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зі змісту якого вбачається факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 (час запису 05 год. 58 хв.), виявлення в останнього ознак алкогольного сп`яніння (час запису 06 год. 08 хв.), та проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки (час запису 06 год. 24 хв.), з результатами якого ОСОБА_1 був згоден (час запису 06 год. 25 хв.), та процедура оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні 15.01.2025 року в якості свідка інспектор ОСОБА_2 повністю підтвердив обставини, за яких 28.03.2025 року було складено протокол у відношенні ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Додатково пояснив, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був помічений ще під час руху по вул. Анголенка, оскільки ним в процесі руху було перетнуто лінію горизонтальної розмітки, а також він зачепив полосу громадського транспорту. Працівниками патрульної поліції було прийнято рішення зупинити даний автомобіль з метою висловлення зауваження з приводу вказаних порушень Правил дорожнього руху України. Коли поліцейськими подавалися сигнали про зупинку, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 пришвидшився. Зупинився він лише коли заїхав на АЗС «ОККО». Під час спілкування з ОСОБА_1 , останній повідомляв поліцейських, що являється військовослужбовцем, пред`являв військовий квиток, але пояснював, що перебуває у звільненні і минулого вечора разом з товаришем святкував придбання автомобілю та вживав спиртні напої. Відповідно до загальної процедури в роботі патрульних поліцейський, за наявності інформації, що зупинений водій являється військовослужбовцем чи особою, яка відноситься до інших силових відомств, за допомогою смс чи телефонного дзвінка повідомляється черговий, який в свою чергу за необхідності повідомляє ВСП, представники якої приймають рішення про необхідність явки на місце події. Документального підтвердження цієї процедур не існує і в обов`язок патрульного поліцейського це не входить. Також зазначив, що поліцейська Безручко Т.В., яка складала даний адміністративний матеріал, наразі перебуває у декретній відпустці.

Доводи захисника Люльченка К.С. щодо відсутності належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення останнім передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, є необґрунтованими з огляду на таке.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 2 Розділу I Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Суд знаходить неспроможними посилання захисника на норми ст. 266-1 КУпАП в обґрунтування недопустимості доказів по справ з огляду на наступне.

Так, за змістом ст. 266-1 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Також, відповідно до ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Як встановлено, в даному випадку 28.03.2024 року було встановлено факт керування водієм ОСОБА_1 в м. Запоріжжі, по пр. Соборному, буд. 17, транспортним засобом марки «BMW 3281», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , тобто поза межами території будь-якої військової частини. Також, ОСОБА_1 , який перебував у цивільному одязі, не надано відповідних документів про те, що на час зупинки автомобіля під його керуванням, він виконував обов`язки військової служби. Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів, які би давали підстави вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Збройних Сил України або інших військових формувань.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду військовослужбовця водія таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода, такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія, представники військової служби правопорядку не повинні запрошуватись. Отже, доводи сторони захисти з цього приводу є безпідставними.

Суд також не бере до уваги посилання захисника на п. 9.15 розділу ХІ Інструкції про порядок організації патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 515 від 10.10.2016 року, оскільки такої на день складення протоколу не існувало. На дату складення протоколу діє Інструкція про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України № 515 від 10.10.2016 року, яка в свою чергу взагалі не містить п. 9.15 розділу ХІ.

Суд припускає, що захисник при викладені своїх доводів, використав норму п. 9.15 розділу ХІ Інструкції про порядок організації патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 62 від 07.02.2012 року, яка втратила чинність ще 02.12.2016 року.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції безпідставно є надуманими, оскільки з усних пояснень інспектора, наданих у судовому засіданні, убачається, що водієм ОСОБА_1 під час руху автомобіля було перетнуто лінію горизонтальної розмітки, а також він зачепив полосу громадського транспорту. Працівниками патрульної поліції було прийнято рішення зупинити даний автомобіль з метою висловлення водію зауваження з приводу вказаних порушень Правил дорожнього руху України. Одночасно суддя звертає увагу, на відеозаписах з нагрудних камер працівника поліції, відображено, що ОСОБА_1 жодних заперечень щодо відсутності у працівників поліції підстав для його зупинки не висловлював.

Крім того, суд наголошує, що питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Ні ОСОБА_1 , ні його захисником, не надано доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх протиправної поведінки під час зупинки транспортного засобу.

Доводи сторони захисту про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним не може бути підставою для визнання відеозапису недопустимим, оскільки на такому зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з`ясуванню та дають можливість встановити в діях особи наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відеозаписи відповідають вимогам п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 року № 1026, згідно з яким, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища.

Той факт, що наявні в матеріалах справи відеозаписи є роздільними, а відеофіксація не здійснювалася безперервно, не свідчить про наявність підстав піддавати сумніву зміст даних відеозаписів та вважати такі докази недопустимими, немає, позаяк доказами відповідно до приписів ст. 251 КУпАП є, в тому числі, і показання технічних приладів чи технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.

Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить даних, які би свідчили про те, що такий, у розумінні ст. 251 КУпАП, є неналежним доказом у справі.

Вказаний відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.

На відеоматеріалі зафіксована подія за участі ОСОБА_1 у хронологічній послідовності, що є підставою для висновку, про факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Всі інші доводи заперечень сторони захисту судом розцінюються критично, позаяк такі мають формальний характер та зводяться до власної оцінки сторони захисту щодо фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд вбачає доведеним, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.

Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В даному випадку суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази: дані протоколу про адміністративне правопорушення та на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції не суперечать, а навпаки доповнюють один одного і є переконливими, підтверджуючи:

- порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

- наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 ступінь його вини, майновий стан.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполучення Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, яке слід накласти на ОСОБА_1 , враховуючи фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, суспільну небезпеку вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка не містить альтернативи, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, так як таке стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим ОСОБА_1 , так і іншими особами.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у видіштрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

(Отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN) UA708999980313000149000008001; Код класифікації доходів бюджету 21081300, адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

(Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок (IBAN): №UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір (Державна судова адміністрація України).

Роз`яснити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративне правопорушення, витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя В.Б. Кулик