Ухвала суду № 124714324, 28.01.2025, Південний міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Южний міський суд Одеської області)

Справа № 519/1470/24

2-п/519/2/25

У Х В А Л А

28.01.2025 року м. Південне

Южний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Барановської З.І., секретаря Гнатюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі №519/1470/24 за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що 18.11.2024 заочним рішенням Южного міського суду Одеської області по цивільній справі №519/1470/24 позов ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

В обґрунтування своїх вимог відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними і необґрунтованими, в рішенні суду в частині стягнення відсотків за користуванням кредиту не враховано, що ним були сплачені грошові кошти 05.05.2021 у розмірі 7029 грн, 23.05.2021 у розмірі 2510 грн, 07.06.2021 у розмірі 2390 грн, договір діяв 30 днів та після спливу цього строку позивач не мав право нараховувати відсотки суду, та відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд судової справи, у зв`язку з тим, що він мешкає не за місцем реєстрації.

До суду надійшли додаткові пояснення від представника позивача, згідно яких усі відсотки за кредитним договором нараховані в межах дії кредитного договору №314057282 від 25.03.2021, дисконтний період 30 днів та 90 днів після дати закінчення дисконтного періоду.

Також надійшли пояснення від відповідача, згідно між сторонами була укладена додаткова угода 08.05.2021 до кредитного договору №314057282 від 25.03.2021, яким визначено розстроку на погашення заборгованості у сумі 12207 грн на 70 днів, та ним сплачені грошові кошти 05.05.2021 у розмірі 7029 грн, 23.05.2021 у розмірі 2510 грн, 07.06.2021 у розмірі 2390 грн. Залишок боргу 7307 грн. Тобто станом на 08.05.2021 сума загального боргу визначена у розмірі 12207 та збільшуватись вона не могла, тому що строк дії договору сплинув. Заявник просив розглянути дану справу за його відсутності.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 16.12.2024 відкрито провадження за заявою про перегляд заочного рішення.

Учасники судового провадження в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, представник позивача просить відмовити в задоволені заяви про перегляд заочного рішення з мотивів її необґрунтованості.

Згідно із ч.1 ст.287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення та матеріали цивільної справи №519/1470/24, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Отже, правовий аналіз ст.288 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Судом встановлено, що 24.04.2024 заочним рішенням Южного міського суду Одеської області по цивільній справі №519/49/24 позов ТОВ "УМ Факторинг" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Згідно рішення суду та матеріалів цивільної справи в судове засідання відповідач не з`явився, повідомлявся належним чином про дату і місце судового засідання.

Відповідно до ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу судом було скеровано вказану ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї матеріалами за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, яка була вказана у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 08.10.2024 та позовній заяві, та була направлена йому рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

11.11.2024 на адресу суду повернувся конверт разом із ухвалою, який був скерований відповідачу у зв`язку із посиланням на відсутність адресата (а.с.152).

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Таким чином, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

У Постанові від 14 серпня 2020 у справі № 904/2584/19 Верховний Суд зробив висновок, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачу ухвала направлялась за належною поштовою адресою, суд дійшов висновку, що є підстави вважати, що відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку.

Щодо твердження відповідача, що позивачем було неправомірно нараховано відсотки у розмірі 14530,65 грн за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Згідно з п.1.7.1, 1.7.2 Кредитного договору №314057282, зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду. З наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Таким чином, твердження відповідача, що строк дії договору становив лише 30 днів з дня підписання договору є некоректними, а відтак не беруться судом до уваги.

Відповідачем не надано розрахунку заборгованості який б спростовував правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, а відтак розрахунок заборгованості наданий представником позивача узгоджується зі змістом договору та є належним доказом. Дана позиція суду відповідає позиції, що міститься у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року по справі 753/16745/15-ц, провадження № 61-40036св18.

Посилання відповідача, що в рішенні суду в частині стягнення відсотків за користуванням кредиту не враховано, що ним були сплачені грошові кошти 05.05.2021 у розмірі 7029 грн, 23.05.2021 у розмірі 2510 грн, 07.06.2021 у розмірі 2390 грн є безпідставними, оскільки в матеріалах справи є розрахунок заборгованості з якого вбачається, що дані суми були враховані позивачем (а.с.141-142).

Окрім цього, відповідач в заяві про перегляд заочного рішення не посилається, а також не долучає суду докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а посилається лише на неврахування судом певних фактів та неповне з`ясування обставин, однак дане не є підставами для перегляду заочного рішення.

Відповідачем при розгляді заяви про перегляд заочного рішення не надано належних та достовірних доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, а також, не надано письмового відзиву на позов.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не надано жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, і які могли б змінити рішення суду, не надано розрахунку заборгованості який б спростовував правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, а тому відсутні підстави для скасування заочного рішення.

Керуючись ст.260, 261, 287, 288 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі №519/1470/24 за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Южного міського суду

Одеської області З. І. Барановська