Ухвала суду № 12471151, 16.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12803/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.,

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

"16" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бабенка К.А.,

суддів: Попович О.В.,

Шведа Е.Ю.,

при секретарі: Сабадін О.М.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2010 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінсо-Технології»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2010 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення зявившихся в судове засідання представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем проведено перевірку Позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період з 19.01.2006 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 19.01.2006 року по 30.06.2008 рік, за результатами якої було складено Акт №13/23-11/33998128 від 13.01.2009 року.

На підставі вищезазначеного Акта Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2009 року №0000221750\0, яким Позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 1630,50 грн., в тому числі за основним платежем 543,50 грн., 1087,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення від 16.01.2009 року №000362311/0, яким Позивачу визначено податкові зобовязання зі сплати податку на прибуток підприємств у сумі 24288,00 грн., в тому числі за основним платежем - 18683,00 грн., 5605,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Після розгляду повторної скарги Позивача в адміністративному порядку на податкове повідомлення рішення від 16.01.2009 року № 0000221750/0 Відповідачем 12.08.2009 року прийнято податкове повідомлення рішення № 0000221750/3.

Відповідачем встановлено, що Позивачем не утримано податок з доходів фізичних осіб з сум, перерахованих з його розрахункового рахунку за Договором суборенди від 17.01.2006 року № 106, укладеним з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4, оскільки Договір укладено не Позивачем, а його засновником ОСОБА_5 та з сум сплачених Позивачем з його розрахункового рахунку за послуги міжнародного звязку зі службових телефонів.

Відповідно до частини першої ст. 84 Господарського кодексу, господарське товариство може відкривати рахунки у банках, а також укладати договори та інші угоди лише після його державної реєстрації. Угоди, укладені засновниками товариства до дня його реєстрації, визнаються такими, що укладені з товариством, тільки за умови їх подальшого схвалення товариством в порядку, визначеному законом та установчими документами.

Згідно із ст. 241 Цивільного кодексу, правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Тобто, укладення Договору оренди погоджено Позивачем, в тому числі і підписанням актів № ОУ-106-3-6, № ОУ-106-2-6, № ОУ-106-1-6, на підставі яких здійснено оплату суборенди приміщення.

Позивачем надано угоди № 1858995, № 1858993 про надання послуг стільникового звязку та платіжні доручення, за якими ним сплачено вартість наданих послуг стільникового звязку, в тому числі і вартість міжнародних переговорів. За зазначеними Договорами послуги надаються саме Позивачу.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, достатніх доказів, в обґрунтування обставин, викладених в апеляційній скарзі, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано, а обставини, викладені в ній, до уваги не приймаються та спростовуються вищезазначеним.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В звязку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено в повному обсязі 19.11.2010 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Попович О.В.

Швед Е.Ю.