Постанова № 12470392, 15.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 жовтня 2010 року 14:15 № 2а-12168/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

до Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України»

про стягнення податкової заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва (надалі ДПІ у Дніпровському районі міста Києва, позивач) звернулася до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України»(далі ПАТ «Телесистеми України»або відповідач) заборгованості в розмірі 113 000 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2010р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача під час судового розгляду підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані тим, що сума штрафу за порушення норм про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначеного рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій, не була сплачена, у звязку з чим у відповідача обліковується борг, який станом на дату подання позову до суду не було сплачено до державного бюджету.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судові засідання представник відповідача не з'явився, про час і місце проведення судового засідання повідомлявся за адресою, вказаною у витягу з ЄДР ЮО та ФОП, однак конверт з поштовою кореспонденцією повернувся до суду з відміткою про не знаходження відповідача за вказаною адресою.

У звязку з незявленням відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

В судовому засіданні 20 жовтня 2010р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, адміністративний суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було проведено планову документальну перевірку відповідача з питань правильності ведення касових операцій у національній валюті в Україні, додержання порядку ведення розрахунків із споживачами за період з 01.04.2007р. по 31.03.2009 р., якою встановлено порушення вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637. За результатами вказаної перевірки складено довідку від 17.082009р. №2531/23-622-22599262/456, на підставі висновків якої було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.08.2009р. № 0000112341 на суму 113 000 грн. Вказане рішення було направлене відповідачу рекомендованим з повідомленням листом та отримане представником відповідача, про що свідчить підпис на копії повідомлення про вручення (в матеріалах справи). У відповідності до пояснень представника позивача, вказане рішення відповідачем оскаржене не було, докази зворотнього у суду відсутні.

Таким чином, відповідач не скористався, наданим йому, правом на оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.08.2009р. № 0000112341, хоча і був обізнаний про його існування.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з частиною першою статті 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до субєктів господарювання таку адміністративно-господарську санкцію як адміністративно-господарський штраф.

Статтею 241 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

З урахування викладеного, штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог пункту ч. 8 ст. 3 Закону України №185 застосовані на підставі ст. 23 цього ж Закону є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 та 241 Господарського кодексу України, а отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України»(код ЄДРПОУ - 22599262) до Державного бюджету України на р/р 34122999700005, УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077906, банк одержувача ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, штрафні (фінансові) санкції в розмірі 113000 (сто тринадцять тисяч) гривень.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 25.10.2010р.