Постанова № 12470230, 31.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 серпня 2010 року 10:20 № 2а-11035/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Денисенко Ю.М., за участю представників сторін:

від позивача: Ткача Сергія Сергійовича

від відповідача: Танцюри Олега Ігоровича

від третьої особи: за відсутності відповідно до клопотання

за позовомДержавна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва

до Товариство з обмеженою відповідальністю "НВ"

прозастосування фінансових санкцій в розмірі 5040000грн.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 серпня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам розяснено зміст рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексу постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «НВ», третя особа державна податкова інспекція у Соломянському районі міста Києва про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі восьмі тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання та стягнення в дохід Державного бюджету України суму штрафних санкцій у розмірі 5040000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач на порушення вимог статей 1 і 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»організовував та здійснював діяльність з проведення азартних ігор з метою отримання прибутку.

Відповідач проти позову заперечив з посиланням на відсутність факту здійснення товариством з обмеженою відповідальністю «НВ»господарської діяльності в сфері грального бізнесу після 24.06.2009. На виконання вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»директором товариства прийнято наказ №10-3 щодо повного припинення діяльності у сфері грального бізнесу. Відповідно до договору від 29.06.2009 №29/06-09, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «НВ»та приватним підприємством «Агентство нерухомості «Дана», приміщення за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 47, передано в суборенду приватному підприємству «Агентство нерухомості «Дана».

Під час судового розгляду справи державну податкову інспекцію у Соломянському районі міста Києва виключено із складу третіх осіб, оскільки спірні правовідносини у справі не впливають на її права, свободи, інтереси, а за клопотанням представника державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва судом залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне підприємство «Агентство нерухомості «Дана».

Третя особа до суду не зявлялась, проте надіслала через канцелярію суду письмові пояснення, в яких зазначила, що приміщення за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 47 планувалося під розміщення в ньому тимчасової філії, але у звязку із важким фінансовим становищем, мета оренди була змінена без попереднього погодження з суборендарем, що і стало причиною дострокового припинення договору суборенди з боку товариства з обмеженою відповідальністю «НВ»з 13.07.2009. Також в поясненнях третьої особи містилось клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Під час судового розгляду справи в судових засіданнях оголошувалась перерва у звязку із необхідністю повного зясування всіх обставин справи та витребування додаткових доказів від сторін.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВ»(код ЄДРПОУ 31087155) зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 17.03.2003 за №1070120 0000 000071 за адресою: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26.

Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України у місті Києві 07.07.2009 проведено перевірку приміщення грального салону «Імперія», що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 47.

За наслідками перевірки складено протокол добровільної видачі від 07.07.2009 №265512942305, відповідно до якого перевіряючим добровільно видані 26 гральних автоматів в кількості 26 штук, а також кошти від проведення азартної гри в сумі 17675 грн., які знаходились в касі грального салону на робочому місці адміністратора.

Зазначений протокол видачі став підставою для звернення державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва з позовом про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «НВ»фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі восьмі тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання та стягнення в дохід Державного бюджету України суму штрафних санкцій у розмірі 5040000 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні»від 15.05.2009 №1334-VI, який набрав чинності з 25.06.2009, запроваджує обмеження щодо здійснення грального бізнесу в Україні, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров'я населення, заборони використання власності на шкоду людині і суспільству.

Відповідно допункту 2 статті 4 названого Закону з дня набрання ним чинності видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні припиняється, а ліцензії, видані суб'єктам підприємницької діяльності до дня набрання ним чинності, скасовуються.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

При цьому, як передбачено частиною другою названої статті, застосування санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленого за позовом органів державної податкової служби.

Згідно з пунктом 111 частини першої статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Відтак, право на звернення з позовами про стягнення санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України, безпосередньо випливає із Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та належить до компетенції органів державної податкової служби як суб'єкта владних повноважень.

У свою чергу, відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Зазначеною правовою нормою встановлено перелік засобів доказування, які можуть застосовуватися у адміністративному процесі, за допомогою яких суд може встановити наявність чи відсутність певних обставин.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до договору суборенди частини нежилого приміщення від 12.03.2009 №675-фф, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»(орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю «НВ»(суборендар) орендар передав, а суборендар прийняв у тимчасове оплатне користування частину приміщення загальною площею 100 (сто) кв.м. у нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 47 (далі обєкт суборенди).

Відповідно до розділу 1 і 2 цього договору орендар має дозвіл власника нежитлового приміщення на передачу обєкта в суборенду. При цьому, обєкт суборенди може використовуватись суборендарем виключно для здійснення видів діяльності, зазначених у додатку №2 до договору, а саме як зал гральних автоматів.

Слід зазначити, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 01.09.2009 №233239 одним із видів діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «НВ»за КВЕД залишилась діяльність з організації азартних ігор.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що у період з 30.06.2009 по 13.07.2009 приміщення за адресою: місто Київ, проспект Перемоги 47 знаходилось в субсуборенді у приватного підприємства «Агентство нерухомості «Дана»на підставі договору субсуборенди від 29.06.2009 №29/06-09.

Як вбачається з протоколу добровільної видачі від 07.07.2009 співробітниками управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України у місті Києві 07.07.2009 проведено перевірку приміщення грального салону «Імперія», що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 47.

Під час судового розгляду справи представником відповідача не заперечувалось, що гральні салони «Імперія» належали товариству з обмеженою відповідальністю «НВ». Крім того, з доказів наданих позивачем вбачається, що 07.07.2009 в приміщенні за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 47 здійснювалась діяльність з організації та проведення азартних ігор.

Як вбачається із витягу з ЄДРПОУ від 12.04.2010 щодо приватного підприємства «Агентство нерухомості «Дана», останнє має непідтверджений статус юридичної особи. Повістки, які надсилались третій особі за адресою, внесеною до державного реєстру, а також за адресою, зазначеною відповідачем, повернулись до суду з відміткою пошти про відсутність адресата.

Крім того, фізична особа ОСОБА_3, яка були присутня під час здійснення перевірки дійсно працювала на товаристві з обмеженою відповідальністю «НВ», про що свідчать накази останнього від 08.05.2009 №89/3-К та від 30.06.2009 №90/2.

В силу приписів статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними вважаються докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування у даному спорі є наявність порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, отже наведений вище протокол добровільної видачі, складений співробітниками управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України у місті Києві, письмові пояснення ОСОБА_3, відібрані під час огляду залу гральних автоматів, - суд вважає достатніми та належними доказами, які, в їх сукупності, свідчать про те, що субєктом господарювання відповідачем, всупереч вимогам Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»проводилось надання гральних послуг.

Доводи відповідача про те, що порушення вчинено не ним, як субєктом господарювання не заслуговують на увагу.

Так, відповідно до статті 2 Господарського кодексу України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Частиною першою статті 216 названого Кодексу визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини другої статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Порушення встановленого порядку проведення господарської діяльності у гральному закладі суб'єкта підприємницької діяльності, є підставою для притягнення останнього до встановленої законом відповідальності.

Посилання відповідача на повернення торгових патентів на гральні автомати до органу державної податкової служби, а також повернення орендованих гральних автоматів орендодавцю не виключають можливості здійснення відповідачем діяльності з азартних ігор.

Посилання відповідача на вжиття ним заходів для недопущення господарського правопорушення шляхом видачі наказу від 24.06.2009 №10-З про припинення діяльності всіх залів гральних автоматів (структурних та відокремлених) на території України, також не заслуговує на увагу. Сама по собі видача наказу не є достатнім заходом для недопущення господарського правопорушення; такими заходами є заходи з фактичного припинення діяльності залів гральних автоматів, чого, у спірному випадку, не відбулось.

Оцінивши докази, які є у справі на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»з 01 липня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати становить 630 гривень на місяць.

Отже, розмір застосованої до відповідача штрафної санкції в сумі 5040000 грн. є правомірним (630 грн. * 8 000).

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю «НВ»фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат у сумі 5040000 грн. з конфіскацією грального обладнання, використаного під час вчинення правопорушення.

Стягнути в дохід Державного бюджету України суму фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі восьмі тисяч мінімальних заробітних плат у сумі 5040000 грн.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Літвінова