Ухвала суду № 124699686, 27.01.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

про закриття провадження у справi

27 січня 2025 рокум. ДніпроСправа № 320/6198/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження питання про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції у місті Києві (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

-скасувати арешт на транспортний засіб марки - TOYOTA, модель - COROLLA, легковий седан, 2018 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) -5 НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, та накладений у межах виконавчого провадження №31950098, відкритого Подільським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) згідно постанови від 05.04.2012 про відкриття виконавчого провадження;

-припинити розшук транспортного засобу марки - TOYOTA, модель - COROLLA, легковий седан, 2018 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, та оголошений у розшук постановою державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 29.07.2021 у межах виконавчого провадження №31950098.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 11.06.2021 ОСОБА_1 є власником автомобіля марки - TOYOTA, модель - COROLLA, легковий седан, 2018 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 .

Вказаний автомобіль був придбаний 11.06.2021 на підставі договору купівлі-продажу 8048/2021/2626389 транспортного засобу, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 .

Відповідно до умов даного договору Продавець ( ОСОБА_2 ) зобов`язався передати у власність Покупцеві ( ОСОБА_1 ) транспортний засіб: марка TOYOTA, модель COROLLA, 2018 року випуску, колір білий, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 , зареєстрований за продавцем 17.10.2020 підрозділом МВС ТСЦ 8048.

11.06.2021 на підставі договору купівлі-продажу 8048/2021/2626389 транспортного засобу Територіальним сервісним центром № 8048, який є структурним підрозділом Регіонального сервісного центру МВС в місті Києві, проведено державну реєстрацію транспортного засобу на ім`я Позивача з видачею свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 від 11.06.2021 та державного номерного знака KA9864BE.

Під час здійснення реєстраційних дій відбувалась перевірка автомобіля за Єдиним державним реєстром МВС, за результатами якої не було виявлено будь-яких обставин, що унеможливлювали, обмежували чи вказували на протиправність продажу автомобіля та набуття права власності на нього.

З часу реєстрації транспортного засобу та до початку 2022 року позивач безперешкодно та відкрито користувався ним.

У лютому місяці 2022 року позивачеві випадково стало відомо, що у Подільському відділі державної виконавчої служби у місті Києві на виконанні знаходиться виконавче провадження № 31950098 по примусовому виконанню рішення суду загальної юрисдикції про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" заборгованості.

У межах цього виконавчого провадження було накладено арешт та оголошено в розшук транспортний засіб марки - TOYOTA, модель - COROLLA, легковий седан, 2018 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 .

Позивач не є стороною вказаного виконавчого провадження, а даний транспортний засіб не належить боржнику у виконавчому провадженні №31950098.

22.02.2022 позивач звернувся до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про зняття у межах виконавчого провадження №31950098 арешту з належного йому на праві власності транспортного засобу та вимогою скасувати заходи щодо розшуку транспортного засобу марки - TOYOTA, модель - COROLLA, легковий седан, 2018 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .

Листом № 31950098/15 від 16.06.2022 позивача було повідомлено, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 31950098 з примусового виконання виконавчого листа № 6-1150/1, виданого 30.05.2011 Дніпровським районним судом м. Києва щодо солідарного стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ПАРУС», боргу в розмірі 46183 доларів 37 центів США.

В ході здійснення виконавчого провадження, згідно відповіді МВС за боржником ( ОСОБА_2 ) на праві власності було виявлено вищевказаний транспортний засіб.

29.07.2021 державним виконавцем, з урахуванням ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» зазначений транспортний засіб було оголошено в розшук.

Оскільки боржником у добровільному порядку було погашено кредиторові ТОВ «Фінансова компанія «ПАРУС» всю суму заборгованості за кредитним договором від 19.09.2008 № 014/17648/6/23241, у лютому місяці 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «ПАРУС» звернулося до Подільського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про повернення виконавчого документа у виконавчому провадженні № 31950098 в порядку п.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

29.07.2021, у зв`язку з тим, що згідно довідки з РСЦ МВС України у м. Києві за боржником зареєстровано транспортний засіб, інформація про місце знаходження якого відсутня, з метою виявлення майна боржника, державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшко В.В. було прийнято постанову про розшук майна боржника ( ОСОБА_2 ), згідно якої оголошено в розшук вищевказаний транспортний засіб.

Постановами державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Василюшко В.В. у межах виконавчого провадження № 31950098 від 07.06.2022 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ( ОСОБА_2 ).

13.06.2022 замінено стягувача у виконавчому провадженні № 31950098 з ПАТ «Ерсте Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «ПАРУС»; 14.06.2022 - виконавчий лист № 6-1150/1, виданий 30.05.2011 повернуто стягувачеві.

На сьогоднішній день, виконавче провадження № 31950098 є завершеним.

Так, зробивши запит та отримавши достеменні відомості про відсутність зареєстрованих транспортних засобів за боржником у відповідності до відповіді від 29.07.2021 на запит №109537636 та враховуючи, що на момент укладення договору купівлі-продажу 8048/2021/2626389 транспортного засобу 11.06.2021 були відсутні будь-які обтяження вищевказаного транспортного засобу, у тому числі і згідно даних Державного реєстру обтяжень рухомого майна безпідставно та в порушення вимог зазначених статей Закону України «Про виконавче провадження» та засад і принципів виконавчого провадження, вчинив дії щодо розшуку майна, що фактично не належить боржнику у виконавчому провадженні.

На момент укладення договору купівлі-продажу 8048/2021/2626389 транспортного засобу 11.06.2021 були відсутні будь-які обтяження вищевказаного транспортного засобу, у тому числі і згідно даних Державного реєстру обтяжень рухомого майна. У свою чергу, постанова про розшук майна боржника ( ОСОБА_2 ), згідно якої оголошено в розшук вищевказаний транспортний засіб, Подільським ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) була прийнята лише 29.07.2021.

Враховуючи викладене, позивач звернувся з вказаним позовом до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року адміністративну справу №П/320/6198/22 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва справа по суті розглянута не була та 21.01.2025 передана до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 прийнято до провадження справу №320/6198/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Судом на розгляд постановлено питання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Вирішуючи питання щодо закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач є власником автомобіля марки -TOYOTA, модель - COROLLA, легковий седан, 2018 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 з 11.06.2021 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №8048/2021/2626389 від 11.06.2021 укладеного з ОСОБА_2 .

29.07.2021 державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) винесено постанову про розшук майна боржника на підставі виконавчого листа №6-1150/1, виданого 30.05.2011 Дніпровським райсудом м.Києва, щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ерсте Банк» боргу в сумі 368814,85 грн.

Так, вищевказаною постановою постановлено оголосити в розшук майно боржника: Марка Т3: TOYОТА Модель Т3: COROLLA Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва Т3: 2018 VIN: НОМЕР_2 Номер кузова: НОМЕР_2 Номерний знак: НОМЕР_4 .

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zandv. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ». З огляду на це, не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII) встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За приписами статті 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Згідно із статтею 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Статтею 59 Закону № 1404-VIII встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З наведеної норми вбачається, що зняття арешту з майна здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови. Така постанова може бути винесена на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби лише у разі порушення порядку накладення арешту, в усіх інших випадках - виключно на підставі рішення суду.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Так, відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження» на загальних підставах.

Як вбачається з позовної заяви та долучених до неї матеріалів, позивач є власником майна: автомобілю марки - TOYOTA, модель - COROLLA, легковий седан, 2018 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ,- яке є об`єктом арешту та розшуку згідно постанови державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 29.07.2021 у межах виконавчого провадження №31950098.

Отже, в розумінні приписів вказаних вище норм права, позивач має звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Враховуючи суть спірних правовідносин і суб`єктний склад сторін у справі, суд дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим і не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, а має приватноправовий характер, оскільки існує спір про право.

Отже, спір, що виник між сторона по даній справі, є цивільно-правовим та має бути вирішений за правилами цивільного судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №813/1341/15 та у постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі №540/2725/21.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, зважаючи на предметну юрисдикцію та характер правовідносин у цій справі, суд вважає, що даний спір непідвідомчій адміністративному суду, а є таким, що підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Суд також роз`яснює позивачу, що статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 17, 238, 248, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №320/6198/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд даного спору віднесений до юрисдикції цивільного судочинства.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися до Луганського окружного адміністративного суду з клопотанням про повернення сплаченого судового збору на підставі пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяН.М. Басова