Рішення № 124699645, 16.01.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 січня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/2281/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

за участю

секретаря судового засідання: Пономарьової О.І.,

позивача не прибув,

представника відповідача Карташової О.О. (у порядку самопредставництва),

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) 03 червня 2019 року звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, правонаступник ГУ ДПС у Луганській області) про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління ДФС у Луганській області про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки від 26 травня 2017 року № 322; від 25 липня 2017 року № 427; податкових повідомлень-рішень від 28 листопада 2017 року № 0033751314; № 0030721314; № 0030641314; № 0030621314; № 0030631314; № 0033731314; № 0030611314; № 0030591314; № 0030601314.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача відсутні законні підстави для проведення перевірки.

Позивачем 02 червня 2017 року поштою отримано наказ ГУ ДФС у Луганській області від 26 травня 2017 року № 322 про призначення позапланової невиїзної перевірки, з посиланням на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року, винесену в межах кримінального провадження № 42016101010000112.

Проте, ухвалою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року у справі № 752/21365/16-к встановлено, що слідчим суддею безпідставно розглянуто та задоволено клопотання слідчого про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства України певних осіб, а ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року, якою призначено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства України стосовно ОСОБА_2 та інших осіб, була скасована. Таким чином, ухвала слідчого судді, на виконання якої відповідачем виданий наказ від 26 травня 2017 року № 322, вважається такою, що не набула законної сили судового рішення, а отже, не підлягала виконанню з моменту її винесення. Оскільки при винесенні відповідачем наказу від 26 травня 2017 року № 322 були відсутні правові підстави для призначення перевірки, передбачені підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, то такий наказ є протиправним, та підлягає скасуванню.

Також відповідачем виданий наказ від 25 липня 2017 року № 427 про проведення позапланової перевірки позивача, який є фактично похідним від наказу від 26 травня 2017 року № 322, оскільки перевірка на підставі наказу від 25 липня 2017 року № 427 проводилась повторно, за результатами розгляду заперечень позивача до первісної перевірки, яка проводилась на підставі наказу від 26 травня 2017 року № 322.

Оскільки наказ від 26 травня 2017 року № 322 прийнятий без наявності законних підстав, то відповідно перевірка не мала проводитись взагалі, і законні підстави для проведення повторної перевірки згідно з наказом від 25 липня 2017 року № 427 також відсутні.

Також позивач вважає, що відповідачем невірно визначений дохід позивача, що є базою для оподаткування, оскільки при проведенні перевірки безпідставно не прийняті до уваги надані позивачем документи, а об`єкт оподаткування визначено виключно на підставі інформації щодо руху коштів по рахунку.

Позивачка вважає, що відповідач, керуючись положеннями пункту 3.3.4 Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України, затвердженої наказом Державної фіскальної служби від 27.11.2014 № 333, встановивши, що на копіях документів міститься не підпис ОСОБА_1 , мав направити позивачці запит із складанням відповідного акта, як це передбачено пунктом 151 постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242. Оскільки відповідачем таких дій не вчинено, то наступне посилання на недоліки в оформленні копій документів, є безпідставними.

Також при визначенні об`єкта оподаткування відповідачем безпідставно використана податкова інформація із джерел, що не передбачені законодавством. Зокрема, інформація про рух коштів по рахунку позивача отримана від слідчого Голосіївського УП ГУНП в м. Києві у вигляді файлів на CD-носію інформації. Позивачкою до перевірки також надавався диск з файлами виписок по рахунку позивачки у ПАТ КБ «ПриватБанк». Однак такі файли також отримані з матеріалів кримінального провадження, тому у позивача відсутні підстави вважати такі файли джерелом достовірної інформації.

З посиланням на положення статті 180 Господарського кодексу України, статей 205, 208 Цивільного кодексу України, позивачка зазначає, що при відсутності письмової форми правочину (договору, накладної, акта виконаних робіт тощо) між особою, що перерахувала кошти на рахунок ОСОБА_1 , та безпосередньо із позивачкою, відповідний правочин вважається неукладеним, а кошти - такими, що набуті без достатньої правової підстави. У такому випадку особа, що перерахувала кошти на рахунки позивачки, має право вимагати повернення коштів. У відносинах з особами, які перераховували кошти на рахунок позивачки, ОСОБА_1 не була стороною правочинів, жодних договорів та документів від свого імені не підписувала, ніякі товари (роботи, послуги, майнові права) від свого імені не реалізовувала. Тому, згідно з положеннями статей 164, 292 Податкового кодексу України, кошти, що надійшли на рахунки позивачки не можуть вважатися її доходом. У позивачки не виникло права власності на такі кошти, а виникли тільки боргові зобов`язання. Відсутність у ОСОБА_1 документів щодо відчуження третім особам товарів (робіт, послуг) від її імені не може вважатись доказом отриманого доходу в сумі перерахованих цими особами коштів. У такому випадку відповідач мав з`ясувати питання реальності здійснених господарських операцій, тобто провести зустрічні звірки з цими особами.

Також позивачка вважає, що відповідачем порушена процедура прийняття оскаржуваних рішень, оскільки 24 листопада 2017 року представником позивачки були надані заперечення на акт перевірки. На порушення приписів пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України контролюючим органом не призначений розгляд поданих заперечень, натомість 28 листопада 2017 року вже винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Від ГУ ДФС у Луганській області 02 серпня 2019 року надійшов відзив (том 1 арк. справи 151-153), в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ухвали слідчого судді від 20 грудня 2016 року, якою призначено проведення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року з питань визначення повноти нарахування та своєчасної сплати податків, у тому числі ФОП ОСОБА_1 , ГУ ДФС у Луганській області видано наказ від 02 лютого 2017 року № 41 про проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року. За цим наказом припинено розпочату перевірку та надано позивачці 90 календарних днів на відновлення втрачених документів починаючи з 09 лютого 2017 року. Після спливу наданого строку ГУ ДФС у Луганській області видано наказ від 26 травня 2017 року № 322 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 .

Позивач звернулася до суду за оскарженням наказу ГУ ДФС у Луганській області від 26 травня 2017 року № 322. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі № 812/821/17, яка набрала законної сили, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю. В ході розгляду цієї справи судом надано оцінку обставинам та підставам проведення перевірки, зокрема факту отримання та змісту ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року. Отже, судовим рішенням, яке набуло законної сили, встановлено факт правомірності наказу ГУ ДФС у Луганській області від 26 травня 2017 року № 322. У травні 2019 року позивачка зверталася до суду із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами, за результатами розгляду якої ухвалою суду від 16 травня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви.

На виконання наказу ГУ ДФС у Луганській області від 26 травня 2017 року № 322 проведено перевірку, за результатами якої складено акт від 13 червня 2017 року № 159/12-32-13-14/ НОМЕР_1 . Від позивачки 17 липня 2017 року надійшли заперечення на цей акт перевірки, до яких додано додаткові документи. У зв`язку із цим ГУ ДФС у Луганській області наказом від 25 липня 2017 року № 427 призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2017 року в межах питань, що стали предметом оскарження платником податків.

Наказ ГУ ДФС у Луганській області від 25 липня 2017 року № 427 не був предметом розгляду у справі № 812/821/17, однак його досліджено та надано оцінку при розгляді справи № 812/111/18 про визнання протиправними та скасування рішень від 28 листопада 2017 року № 0030671314, 0030701314 та скасування вимоги про сплату боргу № 0030691314. Рішенням суду від 23 травня 2018 року у справі № 812/111/18, яке набрало законної сили, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Щодо скасування податкових повідомлень-рішень, то відповідач зазначив, що актом перевірки від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 зафіксовано факт перевищення позивачкою у II кварталі 2015 року суми граничного розміру обсягу доходу, встановленого для платників третьої групи єдиного податку - 20 млн. грн., перевищення річної суми відображено у виписці по рахунках, платіж від 10 квітня 2015 року на суму 340000,00 грн. Так, загальний розмір доходу від провадження господарської діяльності позивачки за перше півріччя 2015 року склав 54144372,98 грн, сума перевищення - 34144372,98 грн. Отже, відповідно до підпункту 3 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України ОСОБА_1 зобов`язана була перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим кварталом, у якому відбулося таке перевищення, а саме з 01 липня 2015 року.

Саме це порушення та незаконне перебування позивачки на спрощеній системі оподаткування призвело до визначення контролюючим органом оскаржуваних сум податкових зобов`язань з єдиного податку, з податку на доходи фізичних осіб, з військового збору, податку на додану вартість, оскільки підприємець також повинен був зареєструватись як платник ПДВ.

Правильність встановлення ГУ ДФС у Луганській області при проведенні перевірки позивача факту перевищення у ІІ кварталі 2015 року суми граничного розміру обсягу доходів встановлена при розгляді справи № 812/111/18. При розгляді вказаної справи також надано правову оцінку твердженням позивачки щодо безпідставного використання відповідачем при визначенні доходу руху коштів, який містився на CD-носії інформації та неврахуванні при проведенні перевірки копій первинних документів. Судом за наслідками дослідження змісту оптичних дисків, порядку їх отримання сторонами, визнано правомірним урахування ГУ ДФС у Луганській області інформації про рух коштів, її відображення в акті перевірки та подальшому використанню для прийняття оскаржуваних рішень.

Щодо неврахування первинних документів, наданих позивачем в неналежним чином засвідчених копіях, відповідач зазначив, що аналіз реальності господарських операцій повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Позивачем до перевірки таких документів не надано.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Ухвалою від 30 червня 2021 року здійснено заміну первісного відповідача - ГУ ДФС у Луганській області його правонаступником - ГУ ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ ВП 44082150) (том 1 арк. справи 201-202).

Ухвалою від 26 жовтня 2021 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів та податкових повідомлень-рішень в частині визнання протиправним та скасування наказів про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки від 26 травня 2017 року № 322 та від 25 липня 2017 року № 427 (том 2 арк. справи 160).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі № 360/2281/19, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 28 листопада 2017 року № 0033751314, № 0030721314, № 0030641314, № 0030621314, № 0030631314, № 0033731314, № 0030611314, № 0030591314, № 0030601314.

Постановою Верховного Суду від 17 жовтня 2024 року у справі № 360/2281/19 касаційну скаргу ГУ ДПС у Луганській області задоволено частково; рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 360/2281/19 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ході нового розгляду справи від учасників справи до суду через систему «Електронний суд» надійшли такі заяви та клопотання:

- від ОСОБА_1 :

12 листопада 2024 року додаткові пояснення по справі з клопотанням про витребування доказів від відповідача;

17 грудня 2024 року клопотання про зобов`язання відповідача надати для дослідження у судове засідання під час розгляду справи по суті оригінали письмових доказів;

10 січня 2025 року додаткові пояснення по справі;

- від ГУ ДПС у Луганській області:

06 листопада 2024 року клопотання про участь представника ГУ ДПС у Луганській області в судових засіданнях в режимі відеоконференції;

06 листопада 2024 року клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказів ГУ ДФС у Луганській області про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки від 26 травня 2017 року № 322 та від 25 липня 2017 року № 427;

11 листопада 2024 року додаткові пояснення по справі;

06 грудня 2024 року повідомлення про неможливість виконання вимог ухвали від 28 листопада 2024 року;

19 грудня 2024 року заперечення проти задоволення клопотання позивача щодо зобов`язання відповідача надати для дослідження у судове засідання під час розгляду справи по суті оригінали письмових доказів.

По справі судом вчинено такі процесуальні дії:

- ухвалою від 04 листопада 2024 року справу прийнято до провадження, визначено справу розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 28 листопада 2024 року об 11 год. 00 хв.;

- ухвалою від 11 листопада 2024 року задоволено клопотання відповідача та дозволено представнику ГУ ДПС у Луганській області брати участь у судових засідання в режимі відеоконференції;

- ухвалою від 28 листопада 2024 року частково задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів від відповідача; зобов`язано ГУ ДПС у Луганській області надати до суду додаткові докази;

- ухвалою від 28 листопада 2024 року повернуто заявнику без розгляду клопотання ГУ ДПС у Луганській області про закриття в частині позовних вимог провадження у справі;

- 28 листопада 2024 року протокольною ухвалою оголошено перерву у підготовчому засіданні відповідно до пункту 4 частини шостої статті 181 КАС України, наступне підготовче засідання призначено на 19 грудня 2024 року об 11 год. 00 хв.;

- ухвалою від 19 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування від ГУ ДПС у Луганській області оригіналів письмових доказів;

- ухвалою від 19 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 січня 2025 року о 10 год. 30 хв.

Позивачка у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представниця ГУ ДПС у Луганській області заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, вказаних у відзиві та додаткових поясненнях по справі.

Заслухавши пояснення представниці ГУДПС у Луганській області, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив таке.

ГУ ДФС у Луганській області на виконання ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року у справі № 752/21365/16-к (том 2 арк. справи 90-91), на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового Кодексу України, пункту 2 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» видано наказ від 26 травня 2017 року № 322 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року з питань визначення повноти нарахування та своєчасної сплати податків з 30 травня 2017 року, тривалістю п`ять робочих днів (том 2 арк. справи 18).

На виконання зазначеного наказу видано повідомлення від 26 травня 2017 року № 66, яке разом з наказом від 26 травня 2017 року № 322 направлено на адресу позивачки та отримано останньою 06 червня 2017 року, що підтверджено відповідною відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (том 2 арк. справи 19, 20).

На виконання наказу від 26 травня 2017 року № 322 у період з 30 травня 2017 року по 06 червня 2017 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 № 812/821/17 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року, за результатами якої складено акт від 13 червня 2017 року № 159/12-32-13-14/ НОМЕР_1 (том 2 арк. справи 227-246).

Акт перевірки від 13 червня 2017 року № 159/12-32-13-14/ НОМЕР_1 супровідним листом від 13 червня 2016 року направлено ОСОБА_1 та отримано останньою 08 липня 2017 року, що підтверджено відповідною відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (том 2 арк. справи 226).

Позивачкою 11 липня 2017 року подано заперечення на акт перевірки від 13 червня 2017 року № 159/12-32-13-14/ НОМЕР_1 разом з копіями документів на 44 аркушах за описом документів від 11 липня 2017 року, а саме: договору доручення від 23 лютого 2015 року № 2302-1, договору позики від 10 березня 2016 року б/н, додаткової угоди до договору позики від 15 липня 2016 року б/н, акта наданих послуг з реєстром переданих документів від 01 квітня 2015 року б/н, акта наданих послуг з реєстром переданих документів від 01 липня 2015 року б/н, акта наданих послуг з реєстром переданих документів від 01 жовтня 2015 року б/н, акта наданих послуг з реєстром переданих документів від 01 січня 2016 року б/н, акта наданих послуг з реєстром переданих документів від 01 квітня 2016 року б/н, акта наданих послуг з реєстром переданих документів від 01 липня 2016 року б/н, актів звірки взаєморозрахунків від 01 липня 2016 року б/н (том 2 арк. справи 21-66).

Листом від 25 липня 2017 року № ФОП-218/12-32-13-14-01 повідомлено ОСОБА_1 , що з урахуванням наданих заперечень та документів до них, з метою об`єктивного їх розгляду, керуючись підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у Луганській області буде призначено позапланову перевірку, за результатами якої буде надана відповідь з питань, що стали предметом оскарження (том 2 арк. справи 70).

ГУ ДФС у Луганській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України видано наказ від 25 липня 2017 року № 427 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року, в межах питань, що стали предметом оскарження з 03 жовтня 2017 року, тривалістю п`ять робочих днів (том 2 арк. справи 67).

На виконання зазначеного наказу видано повідомлення від 25 липня 2017 року № 85 (том 2 арк. справи 68).

Повідомлення від 25 липня 2017 року № 85 разом з наказом від 25 липня 2017 року № 427 та лист від 25 липня 2017 року № ФОП-218/12-32-13-14-01 направлені на адресу позивачки та отримані останньою 29 липня 2017 року, що підтверджено відповідною відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (том 2 арк. справи 67).

Листом ГУ ДФС у Луганській області від 27 вересня 2017 року № 2375/9/12-32-13-14-01 додатково повідомлено ОСОБА_1 , що з 03 жовтня 2017 року буде розпочато документальну позапланову невиїзну перевірку та запропоновано до початку перевірки надати до ГУ ДФС у Луганській області всі наявні документи, фінансову, податкову та іншу звітність, облікові відомості та інші первинні документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року, зокрема: банківські виписки щодо руху грошових коштів; видаткові та прибуткові касові ордери, рахунки та інші розрахунково-платіжні документи; договори, угоди, контракти, які виконувались протягом перевіряємого періоду; документи, що є підтвердженням отримання та виплати грошових коштів фізичним особам, у тому числі у вигляді безвідсоткової фінансової допомоги; накладні, акти виконаних робіт, інші первинні документи, які є підтвердженням отриманого доходу та витрат підприємця за перевіряємий період (том 2 арк. спр. 71).

Лист від 27 вересня 2017 року № 2375/9/12-32-13-14-01 отриманий ОСОБА_1 06 жовтня 2017 року, що підтверджено відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (том 2 арк. справи 72).

Представником ОСОБА_1 за довіреністю подано до ГУ ДФС у Луганській області пояснення від 03 жовтня 20217 року до акта перевірки згідно з наказом від 25 липня 2017 року № 427 щодо поданих копії документів по правочинам, укладеним ОСОБА_1 з ТОВ «ХАЙ ВЕЙ ГРУП» (том 2 арк. справи 73).

ГУ ДФС у Луганській області 03 та 09 жовтня 2017 року вручено представнику ОСОБА_1 за довіреністю запити від 03 жовтня 2017 року про надання до перевірки: книгу доходів та витрат за перевіряємий період або відомості у довільній формі про отримання доходів; видаткові та прибуткові касові ордери, рахунки та інші розрахунково-платіжні документи; договори, угоди, контракти, які виконувались протягом перевіряємого періоду; документи, що є підтвердженням отримання та виплати грошових коштів фізичним особам, у тому числі у вигляді безвідсоткової фінансової допомоги; накладні, акти виконаних робіт, інші первинні документи, які є підтвердженням отриманого доходу та втрат підприємця за перевіряємий період (том 2 арк. справи 75); від 06 жовтня 2017 року про надання пояснень з питань: розбіжності задекларованого обсягу доходу в податковій звітності з обсягом доходу від надання послуг ТОВ «ХАЙ ВЕЙ ГРУП» відповідно до пояснення від 04 жовтня 2017 року; згідно яких договорів та актів виконаних робіт (надати копії підтверджуючих документів про отримання доходу) був отриманий та задекларований обсяг доходу, крім надання послуг ТОВ «ХАЙ ВЕЙ ГРУП» (том 2 арк. справи 76).

За наказом ГУ ДФС у Луганській області від 09 жовтня 2017 року № 630 продовжено термін проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , призначеної на підставі наказу ГУ ДФС у Луганській області від 25 липня 2017 року № 427, на два робочих дні з 10 жовтня 2017 року (том 2 арк. справи 74).

Цей наказ отримано позивачкою 19 жовтня 2017 року, що підтверджено підписом позивачки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (том 2 арк. справи 72-зворот).

За результатом документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань визначення повноти нарахування та своєчасної сплати податків і зборів за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року складено акт від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 (том арк. справи 25-78, 81).

Проведеною перевіркою встановлено, що у період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року ФОП ОСОБА_1 , обравши відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, здійснювала діяльність із застосуванням ставки єдиного податку, встановленої для сплати єдиного податку платниками єдиного податку третьої групи та сплачувала до бюджету єдиний податок шляхом нарахування у 2015 році 4 % від загальної суми отриманих доходів та у 2016 році 5 % від загальної суми отриманих доходів.

Перевіркою дотримання встановленого порядку ведення Книги обліку доходів, встановлено, що на порушення вимог підпункту 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України, яким передбачено, що платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, ФОП ОСОБА_1 не надано для перевірки Книгу обліку доходів.

Перевіркою достовірності визначення обсягу доходу в податковій декларації платника єдиного податку встановлено його заниження на загальну суму 54090497,98 грн, у т.ч. за 1 квартал 2015 року на суму 8452725,86 грн, наростаючим підсумком за півріччя 2015 року на суму 54090497,98 грн.

Підприємцем за перевіряємий період в податковій декларації платника єдиного податку самостійно задекларовано дохід платника єдиного податку, отриманий від провадження діяльності:

за 2015 рік разом 431000,00 грн, у тому числі за 1 квартал 2015 року 24500,00 грн, за півріччя 2015 року 53875,00 грн, за 3 квартали 81000,00 грн;

за півріччя 2016 року наростаючим підсумком з початку року задекларовано разом 43000 грн., у тому числі за 1 квартал 2016 року 25000,00 грн.

За 3 квартали 2016 року підприємцем податкову декларацію платника єдиного податку не подано.

За даними перевірки дохід платника єдиного податку, отриманий від провадження діяльності, складає за 1 квартал 2015 року 8477225,86 грн, за півріччя 2015 року (наростаючим підсумком з початку року) 54144372,48 грн та з 01 липня 2015 року, з урахуванням порушень, викладених в акті перевірки, ФОП ОСОБА_1 повинна була перейти на сплату інших податків і зборів.

За перевірений період з 01 січня 2015 року по 26 жовтня 2016 року ФОП ОСОБА_1 від контрагентів на власний розрахунковий рахунок (з 26 лютого 2015 року (дата першої операції) по 29 травня 2016 року (остання дата руху коштів по розрахунковому рахунку) отримано грошові кошти на загальну суму 187718894,53 грн, з яких:

у сумі 28828757,50 грн (з моменту визнання судом фіктивної фінансової діяльності), від трьох контрагентів ФОП ОСОБА_1 , а саме: ТОВ «ДСМ IНЖЕНЕРIНГ» (ЄДРПОУ 39449695) у сумі 3240794,50 грн з 22 липня 2015 року; ТОВ «КОЛТОН» (ЄДРПОУ 39725769) у сумі 14067350,00 грн з 30 червня 2015 року; ТОВ «МАРІОН ТРЕЙДЕРІНГ» (ЄДРПОУ 40108515) у сумі 11520613,00 грн з 01 грудня 2015 року, по яких у судовому порядку визнано, що вказані підприємства були зареєстровані без наміру здійснення господарської діяльності та прикриваючись зовнішньо законним фактом реєстрації підприємства, особи які їх реєстрували, здійснювали фіктивні фінансові операції з метою прикриття незаконної діяльності та по яких винесено вирок про те, що посадових осіб вказаних підприємств визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 205, частиною першою статті 205-1, частиною першою статті 358 КК України (детальну інформацію наведено у пункті 1.16 акта перевірки);

у сумі 158890137,03 грн, що надходили як оплата за товари, роботи, послуги тощо, від контрагентів підприємця, перелік яких наведений у додатку до акта 4, у т.ч.: за 2015 рік 113110277,18 грн, за 2016 рік 45776859,85 грн.

Проте, отриманий дохід за відповідні періоди в Податкових деклараціях платника єдиного податку відображено ФОП ОСОБА_1 не у повному обсязі та відповідно податкове зобов`язання по єдиному податку визначено нею не у повному обсязі.

В ході перевірки використано інформацію про рух грошових коштів з розрахункових рахунків підприємця, яку отримано в ході досудового слідства. Підприємцем для перевірки не надано документів, які б були підтвердженням фінансово-господарської діяльності підприємця.

На неодноразові письмові звернення ГУ ДФС у Луганській області (листи від 27 вересня 2017 року, від 03 жовтня 2017 року, від 06 жовтня 2017 року) з проханням надати до перевірки документи, зокрема, книгу доходів та витрат, договори, угоди, контракти, документи, що є підтвердженням отримання та виплати грошових коштів фізичним особам, накладні, акти виконаних робіт, інші первинні документи, які є підтвердженням отриманого доходу та витрат підприємця за перевіряємий період, підприємцем надано лише пояснення про те, що з урахуванням копій документів, наданих до розгляду заперечень у липні 2017 року, всі інші документи, пов`язані із провадженням діяльності, в даний момент відсутні (у зв`язку з втратою).

Довіреною особою ФОП ОСОБА_1 03 жовтня 2017 року надано для проведення перевірки лазерний диск із файлами виписок по рахунку № НОМЕР_2 Філії «КИЇВСІТІ» ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» м. Київ та письмово повідомлено, що для проведення перевірки документи надані в повному обсязі, з урахуванням документів, наданих згідно опису від 11 липня 2017 року. Інші документи, пов`язані із провадженням діяльності, в даний момент відсутні (у зв`язку з втратою).

ФОП ОСОБА_1 для перевірки надано ксерокопії документів, у яких зазначено, що ТОВ «ХАЙ ВЕЙ ГРУП» укладає договори з ФОП ОСОБА_1 та третіми особами, акти виконаних робіт та акти звірки тощо, які не завірені належним чином, у тому числі й підприємствами, які їх створювали.

Вказані ксерокопії завірені лише штампом «Копія вірна» та підписом невідомої особи.

Доказів того, що надані для перевірки документи є відтворенням оригіналу документів, створених ТОВ «ХАЙ ВЕЙ ГРУП» та іншими, зазначеними у ксерокопіях контрагентами підприємця, для перевірки не надано.

До того ж ТОВ «ХАЙ ВЕЙ ГРУП» (код ЄДРПОУ 37288194) з 21 жовтня 2015 року як платнико податків за основним місцем обліку перебуває в Кремінському відділенні Рубіжанської ОДПІ. Згідно відповіді Оперативного управління податкової міліції ГУ ДФС у Луганській області за вказаною адресою ТОВ «ХАЙ ВЕЙ ГРУП» з дати перереєстрації не знаходиться. Засновником та керівником вказаного підприємства є ОСОБА_3 . Згідно податкової інформації, наявної у ГУ ДФС у Луганській області на дату проведення перевірки, ТОВ «ХАЙ ВЕЙ ГРУП» протягом 2015 року діяльності взагалі не здійснювало. Податкову звітність надавало з нульовими показниками. З 2016 року по теперішній час ТОВ «ХАЙ ВЕЙ ГРУП» не звітує взагалі.

З урахуванням наведеного відсутні підстави вважати первинними документами ксерокопії документів на 44 аркушах, наданих ФОП ОСОБА_1 згідно опису 11 липня 2017 року.

Тому розрахунок обсягу доходу, який повинен був бути відображений в податковій декларації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 визначено виключно на підставі інформації щодо руху коштів по розрахунковому рахунку підприємця № НОМЕР_2 , відкритому ФОП ОСОБА_1 у Філії «КИЇВСІТІ» ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» м. Київ.

Перевіркою дотримання граничного обсягу суми доходу, який дає право платникам третьої групи єдиного податку здійснювати діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у ІІ кварталі 2015 року перевищено суму граничного розміру доходу для платників податку, визначеного пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (20 млн. грн).

ФОП ОСОБА_1 не виконано обов`язок щодо переходу на сплату інших податків і зборів у разі перевищення у податковому (звітному) періоді обсягу доходу, визначеного для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, встановлених цим Кодексом.

Зазначене порушення та незаконне перебування ФОП ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування призвело до визначення контролюючим органом суми податкових зобов`язань з єдиного податку, з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, податку на додану вартість, єдиного внеску тощо.

Згідно з висновком акта від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені такі порушення ОСОБА_1 :

1. підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 177.1, підпункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, на суму 25579526,91 грн, у тому числі за 2015 рік 15426901,80 грн, за 2016 рік 10152625,11 грн;

2. підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, абзацу а) пункту 171.2 статті 171, абзацу а) пункту 176.2 статті 176, підпунктів 1.2, 1.4, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору за період, що перевірявся, на суму 2003617,82 грн, у тому числі за 2015 рік 1157565,73 грн, 846052,09 грн;

3. пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 2923419,00 грн, у тому числі за липень 2015 року в 838757,00 грн, за серпень 2015 року 1036673,00 грн, за вересень 2015 року в сумі 308291,00 грн, за жовтень 2015 року в сумі 53718,00 грн, за листопад 2015 року в сумі 75920,00 грн, за грудень 2015 року 240000,00 грн, за січень 2016 року в сумі 236000,00 грн, за лютий 2016 року в сумі 134120,00 грн;

4. частини другої, третьої пункту 1 статті 7 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» занижено суму єдиного внеску у сумі 80886,62 грн, у тому числі за 2015 рік 44127,26 грн, за 2016 рік 36759,36 грн;

5. пунктів 292.1, 292.13 статті 292, пункту 293.4 статті 293, підпункту 296.5.3 пункту 296.5, пункту 296.6 статті 296 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань по єдиному податку на суму 5919500,95 грн за І півріччя 2015 року;

6. пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у результаті неподання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2016 рік;

7. пункту 44.3 статті 44, підпункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України у результаті чого не забезпечено зберігання первинних, а також інших документів з питань обчислення і сплати належних сум податків (внеску) протягом установлених строків їх зберігання та/або ненадання платником оригіналів документів за період, що перевірявся;

8. пунктів 49.1 та 49.2 статті 49, пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України у результаті чого не подана декларація про майновий стан та доходи по податку з доходів за 2015 рік та 2016 рік;

9. пункту 51.1 статті 51, абзацу б) пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», в частині неподання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за І кв. 2015 року з сумами нарахування (виплати) фізичними особами-підприємцями доходу від здійснення нею підприємницької діяльності у межах обраних видів такої діяльності за ознакою доходу «157».

Супровідним листом від 19 жовтня 2017 року № ФОП/461/12-32-13-14-01 акт перевірки від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 разом з додатками направлений позивачці та отриманий останньою 17 листопада 2017 року, що підтверджено підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (том 2 арк. справи 79).

Листом від 23 листопада 2017 року № ФОП621/12-32-13-14-01 ГУ ДФС у Луганській області повідомило ОСОБА_1 про результати розгляду її заперечень до акта від 13 червня 2017 року № 159/12-32-13-14/ НОМЕР_1 (том 2 арк. справи 80-84).

Позивачкою 24 листопада 2017 року подано заперечення на акт перевірки від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 (том 2 арк. справи 85-89).

Листом від 30 листопада 2017 року № 666/12-32-13-14-01 ГУ ДФС у Луганській області повідомило ОСОБА_1 про результати розгляду її заперечень на акт перевірки від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 . Лист отриманий позивачкою 28 грудня 2017 року, що підтверджено підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (том 2 арк. справи 93-98).

На підставі акта перевірки від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 ГУ ДФС у Луганській області 28 листопада 2017 року прийнято такі повідомлення-рішення:

форми «Р» № 0030591314 (заниження податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування) на суму 31626599,29 грн, яка складається з основного платежу 20026307,61 грн, штрафних санкцій 5006576,90 грн, пені 6593714,78 грн (том 2 арк. справи 108-109);

форми «Д» № 0033751314 (заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб) на суму 11835692,32 грн, яка складається з основного платежу 5550174,24 грн, штрафних санкцій 3023575, 21 грн, пені 3261942,87 грн (том 2 арк. справи 103-105);

форми «Р» № 0030601314 (заниження податку на додану вартість) на суму 5364638,13 грн, яка складається з основного платежу 2923419,00 грн, штрафних санкцій 730854,80 грн, пені 1710364,33 грн (том 2 арк. справи 117-118);

форми «Р» № 0030721314 (заниження податкового зобов`язання з військового збору) на суму 2467681,15 грн, яка складається з основного платежу 1571186,46 грн, штрафних санкцій 392796,62 грн, пені 503698,07 грн (том 2 арк. справи 101-102);

форми «Д» № 0033731314 (заниження податкового зобов`язання з військового збору) на суму 920571,89 грн, яка складається з основного платежу 432431,36 грн, штрафних санкцій 238860,13 грн, пені 249280,40 грн (том 2 арк. справи 112-114);

форми «Р» № 0030611314 (заниження єдиного податку) на суму 12210227,59 грн, яка складається з основного платежу 5919500,95 грн, штрафних санкцій 1479875,24 грн, пені 4810851,40 грн (том 2 арк. справи 110-111);

форми «ПС» № 0030621314 (порушення порядку зберігання первинних документів) на суму 510 грн, яка складається з штрафних санкцій 510 грн (том 2 арк. справи 119-120);

форми «ПС» № 0030631314 (неподання податкового розрахунку за формою 1-ДФ) на суму 510 грн, яка складається з штрафних санкцій 510 грн (том 2 арк. справи 115-116);

форми «ПС» № 0030641314 (неподання декларації про майновий стан і доходи) на суму 340 грн, яка складається з штрафних санкцій 340 грн (том 2 арк. справи 106-107).

Податкові повідомлення-рішення разом із супровідним листом від 28 листопада 2017 року № ФОП/651/12-32-13-14-01 направлені позиваці та отримані останньою 28 грудня 2017 року, що підтверджено підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (том 2 арк. справи 99-100).

Також з наявних в матеріалах справи документів судом встановлено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , адвоката Чекарьова Є.В. в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено частково; ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві Митича С.П. та призначено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства України ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_4 за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податків, - скасовано та повернуто клопотання про призначення позапланової документальної перевірки особі, яка його подала (том 1 арк. справи 19-20).

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 подано до Луганського окружного адміністративного суду позов до ГУ ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу від 26 травня 2017 року № 322 та визнання протиправними дій з проведення перевірки.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі № 812/821/17, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, визнання протиправними дій з проведення перевірки відмовлено.

У постанові від 13 липня 2017 року у справі № 812/821/17 судом встановлено, що:

«Аналізуючи вказані вище норми ПК України та встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку про те, що наказ ГУ ДФС у Луганській області від 26.05.2017 № 322 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та ПК України.

[…]

Оскільки статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання, ГУ ДФС у Луганській області виконало ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 20.12.2016 й правомірно призначило з цього приводу перевірку ОСОБА_1 на підставі п.п.78.1.11. п.78.1 ст.78 ПК України.

[…]

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що дії ГУ ДФС у Луганській області з проведення позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу № 322 від 26.05.2017 є також правомірними.».

Постановою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у справі № 812/821/17 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду 29 серпня 2017 року залишено без змін.

ОСОБА_1 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 812/821/17.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 812/821/17 відмовлено.

У постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі № 812/821/17 вказано, що: «суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи викладений Верховним Судом висновок, що скасування ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2016 не впливає на правомірність проведення ГУ ДПС у Луганській області позапланової документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , вказана заявником обставина не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами».

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 подано до Луганського окружного адміністративного суду позов до ГУ ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу від 28 листопада 2017 року № 0030691314, рішень від 28 листопада 2017 року № 0030671314, № 0030701314, прийнятих на підставі акта від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 .

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року у справі № 812/111/18, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу від 28 листопада 2017 року № 0030691314, рішень від 28 листопада 2017 року № 0030671314, № 0030701314 відмовлено повністю.

У рішенні суду від 23 травня 2018 року у справі № 812/111/18 судом надано оцінку твердженням ОСОБА_1 щодо: незгоди з визначеним відповідачем доходом, що є базою для оподаткування; безпідставного не прийняття та не оцінення належним чином наданих платником податків документів разом із описом від 11 липня 2017 року; безпідставного використання відповідачем при визначенні об`єкта оподаткування податкової інформації із джерел, що не передбачені діючим законодавством; що отриманий до призначення перевірки органом ДФС від слідчого Голосіївського УП ГУНП в м. Києві СD-носій, не є оригіналом електронного документа бо не містить обов`язкових реквізитів, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису; та встановлено, що:

«Наказ відповідача від 25.07.2017 № 427, прийнятий з підстав передбачених діючим законодавством, у зв`язку з поданням Позивачем заперечень до акту перевірки та додаткових документів.

[…]

Позивач відносно диску № 1 зайняв суперечливу позицію з одного боку стверджував, що це не належний доказ з іншого, не спростовуючи інформації про надходження коштів, посилався на власну правову позицію за якою кошти отримані за договором доручення не є доходом Повіреного.

При цьому аналіз його пояснень та наданих доказів свідчить про надання представником позивача інформації на оптичному диску, отриманому як копія з матеріалів кримінального провадження. Таким чином, позивач мав доступ до матеріалів кримінального провадження, наявної там інформації та мав можливість надати інформацію на спростування висновків відповідача.

Таким чином, на виконання вимог статті 77 КАС України позивач не надав інформацію на спростування доводів відповідача.

[…]

У листі адвоката від 18.05.2018 зазначено, що інформацію про рух коштів на карткових рахунках типу 2620 він отримав з матеріалів кримінального провадження шляхом копіювання з комп`ютера слідчого (т.1 а.с. 113).

Таким чином, в даному випадку мова не йдеться про електронний документ, а зазначається про інформацію на електронному носії.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Надана Відповідачем виписка по рахункам, у тому числі типу 2600 засвідчена відповідно до вимог національного стандарту, наявна в ній інформація позивачем не оспорювалась та не спростовувалась (т.1 а.с. 208 - 250).

Сторонами визнано, що саме інформація зазначена у виписках по рахункам використовувалась при проведені перевірки.

Згідно із Порядком № 727 акт перевірки є носієм інформації.

Акт № 302 містить інформацію про перевірку рахунків позивача у тому числи по типу 2600 (т.1 а.с. 18-25), таким чином відповідач досліджував спірні обставини.

В розумінні вимог статті 73 КАС України інформація про рух коштів на рахунках, наявна в акті перевірки, виписки по рахунках, оптичних дисках є належними доказом, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування.

В розумінні вимог статті 74 КАС України зазначена інформація отримана в порядку та у визначений нормативними актами спосіб.

Рух коштів по рахунках підтверджується саме випискою з відповідного рахунку.

Під час перевірки позивач надав перевіряючим лише копії документів, які описані в акті перевірки, але не спростовують висновки Відповідача щодо призначення платежів.

Крім того, ФОП ОСОБА_1 , в особі її представника, 10.10.2017 надано пояснення про те, що раніше втрачені документи не вдалося відновити у повному обсязі, тому розбіжність між розміром доходів, які задекларовано ФОП ОСОБА_1 , та розміром доходів, вказаним у раніше наданих в ході перевірки поясненнях, виникла тому, що у поясненнях розрахунок доходів було зроблено на підставі наявних документів, що надані в копіях для перевірки. Таким чином, відповідач надав їм відповідну оцінку (т.1 а.с. 20).

На підставі отриманої від слідчого інформації відповідачем під час перевірки встановлено, що за період з 01.01.2015 по 16.06.2016 (дата останнього руху коштів) разом надійшло 187718894,53 грн, списано з розрахункового рахунку 186869646,85 грн (т.1 а.с. 18).

Відповідно до даних розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_1 встановлено, що підприємцем протягом перевіреного періоду було перераховано коштів на загальну суму 166989742,00 грн на картрахунки громадян (детальна інформація наведена у додатку до акта 5), які не є підприємцями, призначення платежу «повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно договорів», частина з яких була перерахована на картрахунки громадян, місце проживання яких є непідконтрольна територія України. (т.1 а.с. 30). Інформація про перерахунок коштів на користь фізичних осіб кореспондується даними наявними у додатку 5-ть до акту № 302 (т.2 а.с. 153-163).

Згідно із проведеним відповідачем аналізом рахунків відсутня інформація про оплату ТОВ «ХАЙ ВЕЙ ГРУП» на користь Позивача послуг за на виконання договора доручення та актів виконаних робіт.

На виконання вимог статті 77 КАС України позивачем не надано повної та об`єктивної інформації про фактичне виконання і реальну мету договору доручення з ТОВ «ХАЙ ВЕЙ ГРУП» (т.1 а.с. 75).

Згідно із службовою запискою ТОВ «ХАЙ ВЕЙ ГРУП» не здійснює господарську діяльність (т.2 а.с. 221).

У своїй сукупності зазначені докази, не зважаючи на певні недоліки, та наявна в них інформація, свідчать про недоведеність Позивачем виконання договору доручення та отримання лише доходу у вигляді оплати комісійних.

Враховуючи предмет спору, суд не надає оцінку договору доручення від 23.02.2015 № 2302-1 між Позивачем та ТОВ «ХАЙ ВЕЙ ГРУП» на предмет реальності його виконання оскільки, зазначений договір не був наданий відповідачу під час перевірки в оригіналі, не був відображений у відповідних звітах позивача та не був прийнятим під час складання висновків.

Зазначена інформація враховується судом з метою подальшої оцінки доводів сторін.

[…]

За таких обставин суд вважає дії та рішення відповідача щодо проведення перевірки, встановлення обставин, зазначених в акті № 302, прийняті рішення стосовно обрахування доходу позивача та прийнятих рішень, які оспорює позивач, правомірними.

Надані позивачем докази на наведені обґрунтування не спростовують висновків відповідача та правомірності прийнятих рішень.».

Постановою Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № 812/111/18 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року залишити без змін.

ОСОБА_1 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 812/111/18.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 812/111/18, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року, відмовлено у відкритті провадження за заявою адвоката Чекарьова Євгена Володимировича про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу від 28 листопада 2017 року № 0030691314, рішень від 28 листопада 2017 року № 0030671314, № 0030701314.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки постанова суду від 13 липня 2017 року у справі № 812/821/17 та рішення суду від 23 травня 2018 року у справі № 812/111/18, ухвалені у справах за позовами ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Луганській області, набрали законної сили, то відповідно до положень частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені цими судовими рішеннями, є звільненими від доказування при розгляді даної адміністративної справи.

З заяв по суті справи судом встановлено, що позивачка оспорює податкові повідомлення-рішення з таких підстав: відсутність у відповідача законних підстав для проведення перевірки позивача; невірне визначення доходу позивача, що є базою оподаткування; порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. При цьому, позивачем у заявах по суті справи не наведено жодних обставин щодо невірного донарахування відповідачем податків та зборів (його розміру, використання певного відсотку та інше).

Частинами першою, другою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і надалі положення Податкового кодексу України наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що контролюючі органи мають право:

для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (підпункт 20.1.2);

проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4);

отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (підпункт 20.1.5);

запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.6);

визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків (підпункт 20.1.18);

застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 20.1.19).

Статтею 75 Податкового кодексу України перелічені види перевірок, які мають право проводити контролюючі органи.

Відповідно до абзаців першого, четвертого, шостого підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно із пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження. Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається: у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку; під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків (підпункт 78.1.5);

отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону (підпункт 78.1.11).

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу (пункт 78.7 статті 78 Податкового кодексу України).

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 78.8 статті 78 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу (абзац перший).

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення (абзац четвертий).

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З вищеописаних доказів судом встановлено, що ГУ ДФС у Луганській області у зв`язку із отриманням ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року у справі № 752/21365/16-к, керуючись підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, видано наказ від 26 травня 2017 року № 322 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача.

Результати проведеної на підставі наказу від 26 травня 2017 року № 322 перевірки оформлено актом від 13 червня 2017 року № 159/12-32-13-14/2955014167.

Позивачкою 11 липня 2017 року на акт перевірки від 13 червня 2017 року № 159/12-32-13-14/2955014167 подано заперечення разом з копіями документів на 44 аркушах за описом документів від 11 липня 2017 року з вимогою здійснити перегляд результатів перевірки.

З метою об`єктивного розгляду заперечень позивачки та додатково поданих нею документів, ГУ ДФС у Луганській області, керуючись положеннями пункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, наказом від 25 липня 2017 року № 427 призначено проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, результати якої оформлено актом від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/2955014167.

Саме цей акт та зафіксовані у ньому порушення став підставою для прийняття ГУ ДФС у Луганській області оскаржуваних позивачкою податкових повідомлень-рішень від 28 листопада 2017 року № 0033751314; № 0030721314; № 0030641314; № 0030621314; № 0030631314; № 0033731314; № 0030611314; № 0030591314; № 0030601314.

Також з матеріалів справи судом встановлено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року скасовано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року, яка стала підставою для призначення позапланової документальної невиїзної перевірки позивачки за наказом ГУ ДФС у Луганській області від 26 травня 2017 року № 322.

Однак суд не погоджується з твердженнями позивачки, що таке скасування ухвали слідчого судді, є безумовною підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Так, у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2024 року у справі № 360/2281/19, якою дану адміністративну справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, вказано, що:

«У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 (справа № 826/17123/18) сформовано висновок про те, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22.09.2020 (справа № 520/8836/18) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення. З урахуванням цього Верховий Суд зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

[…]

Відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду, висловленої у постановах від 27 листопада 2018 року (справа № 805/2601/16-а), від 21 березня 2019 року (справа № 809/531/18), від 4 грудня 2019 року (справа № 816/1938/18), від 15 січня 2020 року (справа № 820/609/18), від 29 жовтня 2020 року (справа № 520/11034/18), від 18 жовтня 2022 року (справа № 826/3344/18), від 22 листопада 2023 року (справа № 810/4383/18) висновано, що положення пункту 78.1.11 статті 78 ПК України визначають однією з правових підстав для призначення позапланової перевірки платника податків отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки. При цьому скасування судового рішення (у даному випадку - ухвали слідчого судді) свідчить про те, що такий судовий акт втрачає законну силу з моменту його прийняття (постановлення). Відтак акти індивідуальної дії (адміністративні акти), прийняті на підставі скасованого судового рішення, не можуть мати будь-якої юридичної сили з дня їх винесення, адже настання обумовлених вище наслідків зумовлене насамперед тим, що порушення, внаслідок яких судове рішення було визнане незаконними, мали місце вже на час прийняття такого акта. Отже, скасування ухвали про призначення перевірки як єдиної підстави до прийняття наказу про проведення перевірки, має наслідком скасування усіх індивідуальних адміністративних актів, прийнятих податковим органом на виконання ухвали слідчого судді.

Разом з тим, фактичні обставини у зазначених справах є відмінними від встановлених обставин у цій справі.

Висновки судів про задоволення позову виключно з мотивів скасування ухвали слідчого судді про призначення перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими, оскільки судами при вирішенні справи не було враховано ту обставину, що ОСОБА_1 оскаржила наказ про призначення перевірки № 322 від 26.05.2017 у справі № 812/821/17, який є предметом розгляду і в справі № 360/2281/19.

У справі № 812/821/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що наказ № 322 від 26.05.2017 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки платника податків прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Податковим кодексом України.

Крім того, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у справі № 812/111/18 про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) від 28.11.2017 № Ф-0030691314 у розмірі 80886,62 грн; рішення від 28.11.2017 № 0030671314 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску у розмірі 12' 501,39 грн; рішення від 28.11.2017 № 0030701314 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у розмірі 170,00 грн, які були прийняті контролюючим органом на підставі того ж самого акту перевірки від 19.10.2017 № 302/12-32-13-14/2955014167, який є предметом розгляду у розглядуваній справі № 360/2281/19.

Верховний Суд у справі № 812/111/18 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що контролюючий орган дійшов правомірного висновку щодо порушень за результатами акта перевірки від 19.10.2017 № 302/12-32-13-14/2955014167 з приводу перевищення позивачкою у ІІ кварталі 2015 року річної суми доходу 20 млн грн, у зв`язку з чим вона повинна була з 01.07.2015 перейти на загальну систему оподаткування, а також нараховувати єдиний внесок у розмірі 34,7%, виходячи із суми чистого доходу (з урахуванням норми пункту 3 частини 1 статті 7 розділу ІІІ Закону №2464-VI щодо максимальної величини бази нарахування єдиного внеску).

Тобто, в межах справи № 812/111/18 Верховним Судом було встановлено правомірність висновків контролюючого органу, які оформлені актом перевірки від 19.10.2017 № 302/12-32-13-14/2955014167 з тих підстав, що правовою підставою проведення перевірки було зазначено підпункт 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним судом було допущено формальний підхід до вирішення спору та порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, які входять до предмета доказування. Ці ж порушення були допущені і судом першої інстанції.».

Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Отже суд враховує, що на час розгляду даної справи є постанова суду від 13 липня 2017 року у справі № 812/821/17, яка набрала законної сили та у перегляді якої за нововиявленими обставинами відмовлено, якою встановлено, що наказ від 26 травня 2017 року № 322 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки платника податків прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Податковим кодексом України.

Всі твердження позивачки щодо відсутності у відповідача законних підстав для прийняття наказу від 26 травня 2017 року № 322 фактично зведені до її незгоди з судовими рішеннями, постановленими за наслідками розгляду справи № 812/821/17, через виникнення, на думку позивачки, нововиявлених обставин - скасування ухвали слідчого судді, яка стала підставою для прийняття цього наказу. Однак адміністративний суд при розгляді даної адміністративної справи не повноважний надавати оцінку таким судовим рішенням та повторно встановлювати обставини, встановлені цими рішеннями.

Крім того, суд враховує, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є акт від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/2955014167 та зафіксовані у ньому порушення, допущені позивачем, який складений ГУ ДФС у Луганській області за результатами проведення перевірки, призначеної за наказом від 25 липня 2017 року № 427, а не акт, складений за наслідками перевірки, призначеної за наказом від 26 травня 2017 року № 322.

При цьому, суд вважає, що скасування ухвали слідчого судді жодним чином не може свідчити про протиправність наказу ГУ ДФС у Луганській області від 25 липня 2017 року № 427, оскільки підставою для його прийняття є підпункт 78.1.5 статті 78 Податкового кодексу України (подання позивачем заперечень на акт перевірки з вимогою переглянути результати попередньої перевірки), а не підпункт 78.1.11 статті 78 Податкового кодексу України (отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки).

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у ГУ ДФС у Луганській області були наявні визначені Податковим кодексом України підстави для проведення перевірки позивача, за наслідками якої складено акт від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/2955014167 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 28 листопада 2017 року № 0033751314; № 0030721314; № 0030641314; № 0030621314; № 0030631314; № 0033731314; № 0030611314; № 0030591314; № 0030601314, а твердження позивача про зворотне не відповідають встановленим судом обставинам, тому відхиляються як безпідставні.

Щодо тверджень позивача про недотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, то такі твердження також відхиляються судом як безпідставні.

Так, процедуру прийняття податкових повідомлень-рішень унормовано статтею 86 Податкового кодексу України, пунктами 86.7 та 86.8 якої визначено, що рішення (податкове повідомлення-рішення) про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З вищеописаних матеріалів справи судом встановлено, що позивачкою 11 липня 2017 року подано заперечення на акт перевірки від 13 червня 2017 року № 159/12-32-13-14/2955014167 разом з копіями документів на 44 аркушах за описом документів від 11 липня 2017 року.

Листом від 25 липня 2017 року № ФОП-218/12-32-13-14-01 повідомлено ОСОБА_1 , що з урахуванням наданих заперечень та документів до них, з метою об`єктивного їх розгляду, керуючись підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у Луганській області буде призначено позапланову перевірку, за результатами якої буде надана відповідь з питань, що стали предметом оскарження.

ГУ ДФС у Луганській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України видано наказ від 25 липня 2017 року № 427 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 за період з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року, в межах питань, що стали предметом оскарження.

Супровідним листом від 19 жовтня 2017 року № ФОП/461/12-32-13-14-01 акт перевірки від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 разом з додатками направлений позивачці та отриманий останньою 17 листопада 2017 року.

Листом від 23 листопада 2017 року № ФОП621/12-32-13-14-01 ГУ ДФС у Луганській області повідомило ОСОБА_1 про результати розгляду її заперечень до акта від 13 червня 2017 року № 159/12-32-13-14/ НОМЕР_1 .

А 28 листопада 2017 року на підставі акта від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 винесено податкові повідомлення-рішення № 0033751314; № 0030721314; № 0030641314; № 0030621314; № 0030631314; № 0033731314; № 0030611314; № 0030591314; № 0030601314.

Отже наведені обставини свідчать, що керівником ГУ ДФС у Луганській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення з урахуванням результату розгляду заперечень позивача на акт від 13 червня 2017 року № 159/12-32-13-14/ НОМЕР_1 та після надіслання позивачці письмової відповіді листом від 23 листопада 2017 року № ФОП621/12-32-13-14-01, тобто із дотриманням визначеної статтею 86 Податкового кодексу України процедури.

При цьому, подання позивачкою заперечень до акта перевірки від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 , про результат розгляду яких її повідомлено листом від 30 листопада 2017 року № 666/12-32-13-14-01, тобто вже після винесення податкових повідомлень-рішень, на думку суду, жодним чином не свідчить про порушення відповідачем процедури їх прийняття, оскільки вище наведеними положеннями пунктів статті 86 Податкового кодексу України не визначено обов`язку контролюючого органу приймати такі повідомлення-рішення з урахуванням не тільки результатів розгляду заперечень до акта, з метою перевірки яких призначена перевірка, а й результатів розгляду заперечень вже до акта перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях.

Щодо тверджень позивачки про невірне визначення ГУ ДФС у Луганській області суми отриманого нею доходу, що став базою оподаткування, суд зазначає таке.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Згідно із пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до підпункту 1 пункту 292.1 статі 292 Податкового кодексу України доходом фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначений пунктом 292.3 статті 292 ПК України. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Пунктом 292.4. статті 292 Податкового кодексу України визначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Пунктом 292.6 статті 292 Податкового кодексу України визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Згідно із пунктом 292.13 статті 292 Податкового кодексу України дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 цього пункту.

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді (підпункту 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України).

Пунктом 296.3. статті 296 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (пункт 296.4 статті 296 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 296.5 статті 296 Податкового кодексу України отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 296.5.1-296.5.5 цієї статті.

Згідно із підпунктом 296.5.3 пункту 296.5 статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення (пункт 296.6 статті 296 Податкового кодексу України).

Згідно із підпунктом 3 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Відповідно до абзацу першого пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

В акті перевірки від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/2955014167 зазначено, що ОСОБА_1 з 22 січня 2015 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець та з 23 січня 2015 року взята на податковий облік у Рубіжанській об`єднаній державній податковій інспекції (Кремінське відділення).

У період часу з 01 січня 2015 року по 21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, здійснювала діяльність із застосуванням ставки єдиного податку, встановленої для сплати єдиного податку платниками єдиного податку третьої групи та сплачувала до бюджету єдиний податок шляхом нарахування у 2015 році 4 % від загальної суми отриманих доходів та у 2016 році 5 % від загальної суми отриманих доходів.

Актом перевірки від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 зафіксовано факт перевищення ФОП ОСОБА_1 у II кварталі 2015 року суми граничного розміру обсягу доходу встановленого для платників третьої групи єдиного податку - 20 млн грн (загальний розмір доходу від провадження господарської діяльності позивача за I півріччя 2015 року склав 54144372,98 грн, сума перевищення - 34144372,98 грн), у зв`язку з чим, відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 зобов`язана була перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим кварталом, у якому відбулося таке перевищення, а саме з 01 липня 2015 року, проте, платником податків це не виконано.

Саме зазначене порушення та незаконне перебування позивачки на спрощеній системі оподаткування призвело до визначення контролюючим органом ФОП ОСОБА_1 сум податкових зобов`язань з єдиного податку, з податку на доходи фізичних осіб, з військового збору, податку на додану вартість за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки підприємець повинен був зареєструватися у якості платника ПДВ.

При цьому суд зауважує, що правильність встановлення ГУ ДФС у Луганській області при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_1 факту перевищення у II кварталі 2015 року суми граничного розміру обсягу доходу підтверджена судом при розгляді справи № 812/111/18.

Верховний Суд у справі № 812/111/18 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що контролюючий орган дійшов правомірного висновку щодо порушень за результатами акта перевірки від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 з приводу перевищення ФОП ОСОБА_1 у ІІ кварталі 2015 року річної суми доходу 20 млн грн, у зв`язку з чим вона повинна була з 01 липня 2015 року перейти на загальну систему оподаткування, а також нараховувати єдиний внесок у розмірі 34,7 %, виходячи із суми чистого доходу (з урахуванням норми пункту 3 частини 1 статті 7 розділу ІІІ Закону № 2464-VI щодо максимальної величини бази нарахування єдиного внеску).

При цьому, база оподаткування є однією, як для рішень, що оскаржувались у справі № 812/111/18, так і для податкових повідомлень-рішень, що є предметом оскарження у даній справі, та вище описаними рішеннями суду підтверджено правомірність визначення контролюючим органом такої бази.

Суд також зауважує, що всім обставинам, якими позивачка в даній справі обґрунтовує свої твердження про неправильне визначення контролюючим органом її доходу (безпідставне не прийняття та не надання оцінки належним чином наданих та засвідчених платником податків документів разом із описом від 11 липня 2017 року; безпідставне використання відповідачем при визначенні об`єкта оподаткування податкової інформації із джерел, що не передбачені діючим законодавством; що отриманий до призначення перевірки органом ДФС від слідчого Голосіївського УП ГУНП в м. Києві СD-носій, не є оригіналом електронного документа бо не містить обов`язкових реквізитів, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису тощо), вже надана оцінка судом при розгляді справи № 812/111/18.

Тому у суду відповідно до положень частини четвертої статті 78 КАС України відсутній обов`язок повторно встановлювати обставини, які вже встановлені по справі № 812/111/18.

Позивачкою у заявах по суті справи не зазначено інших обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих ГУ ДФС у Луганській області на підставі акта від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/2955014167. Тому суд дійшов висновку, що при розгляді даної адміністративної справи знайшли своє підтвердження зафіксовані актом від 19 жовтня 2017 року № 302/12-32-13-14/2955014167 порушення ОСОБА_1 вимог Податкового кодексу України, вказані у висновку цього акта.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно із пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

ГУ ДФС у Луганській області за результатами перевірки, на підставі встановлених порушень вимог:

пункту 292.1, пункту 292.13 статті 292, пункту 293.4 статті 293, підпункту 296.5.3 пункту 296.5, пункту 296.6 статті 296 Податкового кодексу України, в частині заниження єдиного податку з фізичних осіб на суму 5919500,95 грн, прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28 листопада 2017 року № 0030611314 на суму 12210227,59 грн, яка складається з основного платежу 5919500,95 грн (797845,00 грн (20000000 грн * 4 % - сума раніше сплаченого єдиного податку 2155,00 грн) + 5121655,95 грн (34144372,98 грн *15 %)), штрафних санкцій 1479875,24 грн (5 919 500,95 грн * 25 %), пені 4810851,40 грн (том 2 арк. справи 110-111);

підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пунктів 177.1 та 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, в частині заниження податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за 2015 рік у сумі 15426901,80 грн та за 2016 рік у сумі 10152625,11 грн, прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28 листопада 2017 року № 0030591314 на суму 31626599,29 грн, яка складається з основного платежу 20026307,61 грн (у т.ч. 11786472,84 грн за 2015 рік та 8239834,77 грн за 2016 рік), штрафних санкцій 5006576,90 грн (20026307,61 грн * 25 %), пені 6593714,78 грн (том 2 арк. справи 108-109);

підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пунктів 177.1 та 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, у зв`язку з отриманням доходу від підприємств, по яким вироками судів встановлені ознаки фіктивного підприємництва, встановлено заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік у сумі 18202144,50 грн та за 2016 рік у сумі 10626613,00 грн, а всього у загальній сумі 28828757,50 грн, прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Д» від 28 листопада 2017 року № 0033751314 на загальну суму 11835692,32 грн, яка складається з основного платежу 5550174,24 грн, штрафних санкцій 3023575, 21 грн, пені 3261942,87 грн (том 2 арк. справи 103-105);

підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, абзацу а) пункту 171.2 статті 171, абзацу а) пункту 176.2 статті 176, підпунктів 1.2, 1.4, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в частині заниження сплати військового збору на загальну суму 1571186,46 грн, прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28 листопада 2017 року № 0030721314 на суму 2467681,15 грн, яка складається з основного платежу 1571186,46 грн, штрафних санкцій 392796,62 грн, пені 503698,07 грн (том 2 арк. справи 101-102);

підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, абзацу а) пункту 171.2 статті171, абзацу а) пункту 176.2 статті 176, підпунктів 1.2, 1.4, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору за період, що перевірявся, від отриманого доходу від підприємств, по яким вироками судів встановлені ознаки фіктивного підприємництва, тобто доходу, який отримано не від господарської діяльності, за результатами чого встановлено заниження податку з військового збору за 2015 рік та за 2016 рік у загальній сумі 432431,36 грн, прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Д» від 28 листопада 2017 року № 0033731314 на суму 920571,89 грн, яка складається з основного платежу 432431,36 грн, штрафних санкцій 238860,13 грн, пені 249280,40 грн (том 2 арк. справи 112-114);

пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 2923419 грн, у т.ч. за липень 2015 року в сумі 838757 грн, за серпень 2015 року в сумі 1036673 грн, за вересень 2015 року в сумі 308291 грн, за жовтень 2015 року в сумі 53718 грн, за листопад 2015 року в сумі 75920 грн, за грудень 2015 року в сумі 240000 грн, за січень 2016 року в сумі 236000 грн, за лютий 2016 року в сумі 134120 грн, прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0030601314 на суму 5364638,13 грн, яка складається з основного платежу 2923419,00 грн, штрафних санкцій 730854,80 грн, пені 1710364,33 грн (том 2 арк. справи 117-118);

пунктів 49.1 та 49.2 статті 49, пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України щодо неподання декларації про майновий стан і доходи, прийнято податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 28 листопада 2017 року № 0030641314 на суму 340 грн, яка складається з штрафних санкцій 340 грн (том 2 арк. справи 106-107);

пункту 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, щодо порушення порядку зберігання первинних документів, прийнято податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 28 листопада 2017 року № 0030621314 на суму 510 грн, яка складається з штрафних санкцій 510 грн (том 2 арк. справи 119-120);

пункту 51.1 статті 51, абзацу б) пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, щодо неподання податкового розрахунку за формою 1-ДФ за 1 квартал 2015 року, прийнято податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 28 листопада 2017 року № 0030631314 на суму 510 грн, яка складається з штрафних санкцій 510 грн (том 2 арк. справи 115-116).

Позивачкою у заявах по суті справи не наведено будь-яких доводів та розрахунків, які б свідчили про невірне донарахування ГУ ДФС у Луганській області за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податків і зборів (його розміру, використання певного відсотку та інше).

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За встановлених у справі обставин, з огляду на нормативне врегулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 28 листопада 2017 року № 0033751314; № 0030721314; № 0030641314; № 0030621314; № 0030631314; № 0033731314; № 0030611314; № 0030591314; № 0030601314 прийнято ГУ ДФС у Луганській області обґрунтовано та із дотриманням вимог податкового законодавства, а позовні вимоги є необґрунтованими та в їх задоволенні слід відмовити.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 8453,00 грн, що підтверджено квитанцією від 10 листопада 2021 року № 0.02333714066.1 (том 3 арк. справи 11).

За результатами попереднього розгляду цієї справи рішенням суду від 12 листопада 2021 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 6915,60 грн (шість тисяч дев`ятсот п`ятнадцять гривень 60 копійок).

Щодо решти судового збору, то судом роз`яснено позивачці, що ухвалою суду від 26 жовтня 2021 року закрито провадження у справі в частині оскарження наказів ГУ ДФС у Луганській області від 26 травня 2017 року № 322 та від 25 липня 2017 року № 427 (том 2 арк. справи 220-222), тому відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

На виконання рішення суду від 12 листопада 2021 року позивачці Луганським окружним адміністративним судом 12 вересня 2024 року видано виконавчий лист по адміністративній справі № 360/2281/19 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Луганській області та користь ОСОБА_1 судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 6915,60 грн (шість тисяч дев`ятсот п`ятнадцять гривень 60 копійок).

Листом Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області від 16 жовтня 2024 року № 04-12-06/3224 до суду повернуто з відміткою про виконання оригінал виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду, виданий 12 вересня 2024 року по справі № 360/2281/19 про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору.

Оскільки за результатами нового розгляду суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, то за правилами, визначеними статтею 139 КАС України, судові витрати покладаються на позивача.

Відповідно суд дійшов висновку, що повернутий позивачці за виконавчим листом, виданим Луганським окружним адміністративним судом 12 вересня 2024 року по справі № 360/2281/19 про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору, підлягає стягненню з позивача до Державного бюджету України.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Луганській області (місцезнаходження: 93401, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72, ЄДРПОУ ВП 44082150) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6915,60 грн (шість тисяч дев`ятсот п`ятнадцять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 27 січня 2025 року.

Суддя К.О. Пляшкова