Рішення № 124699271, 27.01.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року місто Київ № 367/4373/17

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити дії

До Ірпінського міського суду Київської області в липні 2017 року звернулася ОСОБА_1 з позовом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок пенсії позивачки з 01.09.2015, 01.05.2016 та з 01.12.2016 згідно з довідкою Апеляційного суду Київської області від 10.03.2017 №05/28/021 та здійснити виплату перерахованої пенсії.

Ухвалами Ірпінського міського суду Київської області: від 12.09.2017 - справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні; від 22.01.2020 - здійснено заміну відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, від 19.07.2022 - матеріали адміністративної справи №367/4373/17 передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 справу прийнято до провадження, постановлено здійснити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №367/4373/17 передано для розгляду судді Донцю В.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 адміністративну справу прийнято до провадження, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на закони України "Про статус суддів", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", рішення Конституційного Суду України та зазначає, що пенсійним органом не проведено перерахунок її пенсії за вказані періоди, у зв`язку із збільшенням у 2015 та 2016 роках заробітної плати працюючим суддям, хоча вона звернулася з відповідною заявою 16.05.2017 до Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області.

Позивач вказує на рішення Конституційного Суду України та зазначає, що підвищення пенсії на підставі підвищення рівня оплати працюючим суддям є гарантією правового статусу судді, що стосується й суддів, які досягли пенсійного віку. В той же час подання заяви не в момент виникнення права на перерахунок пенсії, а пізніше не впливає на право такого перерахунку з моменту його виникнення та було спричинено неврегульованостю нормативно-правової бази та з незалежних від позивачки причин.

Ірпінське об?єднане управління Пенсійного фонду України Київської області проти позову заперечило з огляду на призначення пенсії позивачу як державному службовцю, а не судді у відставці, що не є рівнозначним та не спричиняє перерахунку пенсії після підвищення заробітної плати державних службовцев відповідно до Закону України "Про державну службу", положення якого втратили чинність. Крім того, у відзиві вказано про безпідставність перерахунку пенсії за 2015 та 2016 роки, оскільки позивач звернулася із відповідною заявою у 2017 році.

Позивачем підтримано заявлені вимоги повністю та відкликано заяву про зменшення позовних вимог (а.с. 146-152, том 1).

Суд також звертає увагу, що після заміни відповідача правонаступником (а.с. 80, том 1) ГУ ПФУ у Київській області додаткових матеріалів, заяв чи заперечень до суду не надсилала.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив.

20.03.2000 ОСОБА_1 звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії державного службовця (стаж роботи на посаді судді 10 років), яку їй і було призначено.

16.06.2017 ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпінь Київської області із заявою про перерахунок пенсії державного службовця за віком як суддя Апеляційного суду Київської області відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3823-12 (стаття 37-1) та просила згідно з довідкою Апеляційного суду Київської області № 05/28/021 від 10.03.2017 провести перерахунок пенсії з 01.09.2015, з 01.05.2016 та з 01.12.2016 (а.с. 4, том 1).

Відповідно до наведеної довідки заробітна плата судді, який працює на відповідній посаді в Апеляційному суді Київської області складає: з 01.09.2015 - 18 189, 60 грн; з 01.05.2016 - 19 140 грн; з 01.12.2016 - 21 120 грн.

Вказана заява ОСОБА_1 залишена пенсійним органом без відповіді.

Як встановлено постановою Ірпінського міського суду Київської області від 10.07.2014 у справі №367/3866/14-а, яка набрала законної сили 28.10.2014, ОСОБА_1 призначено пенсію як державному службовцю, а відповідно до статті 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з 01.01.2011 працюючим суддям підвищувалась заробітна плата, виходячи із зміни розміру мінімальної заробітної плати, тому відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу", у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим службовцям відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеної пенсії.

З 01.01.2012 виконуючи судове рішення (рішення Ірпінського міського суду Київської області від 19.07.2012) відповідачем (Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпінь Київської області) проведено перерахунок пенсії позивачки виходячи з розміру заробітної плати, встановленої працюючим суддям згідно з довідкою Апеляційного суду Київської області № 203 від 06.04.2012.

За результатом розгляду справи № 367/3866/14-а зобов?язано Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпінь Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2012, з 01.07.2012, з 01.10.2012, з 01.12.2012, з 01.01.2013, з 01.12.2013 та виплатити перераховану пенсію (а.с. 8-9, том 1).

Позивач працювала на посаді судді Апеляційного суду міста Києва, що підтверджується довідкою Апеляційного суду Київської області від 10.03.2017 № 05/28/021 (а.с.5, том 1) та вийшла на пенсію згідно з Законом України "Про державну службу" (10 років стажу на державній службі).

Під час наступного звернення до органів пенсійного фонду про перерахунок пенсії у 2017 році, відповідач заяву не розглянув, тобто вчинив бездіяльність. Під час судового розгляду справи заперечив право позивачки на перерахунок з огляду на втрату чинності Законом України "Про державну службу".

Отже, спірне питання полягає у праві позивачки на перерахунок пенсії державного службовця після втрати чинності Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-12 на підставі змін грошового забезпечення працюючих суддів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (в редакції, яка діяла на час призначення позивачу пенсії) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку (частина перша); суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням (частина друга); за суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку (частина п`ята).

Судом установлено, що позивач отримувала пенсію як державний службовець, має стаж роботи на посаді судді 10 років та скористалася правом вийти на пенсію як державний службовець, відповідно позивач не набула статусу судді у відставці.

З огляду на наведене, суд відхиляє доводи позивача про застосовність до спірних відносин Рішення Конституційного Суду України в справі щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 03.06.2013 №3-рп/2013, оскільки Конституційним Судом України надавалось тлумачення окремим положенням статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" саме щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Позивач не отримувала пенсію, довічне утримання як суддя у відставці, оскільки такого статусу не набула.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України від 16.03.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" (Закон №3723-ХІІ).

Відповідно до статті 37-1 Закону №3723-ХІІ (в редакції, чинній до 01.01.2015) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Законом України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (набрав чинності з 01.01.2015) статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, за якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VІІІ "Про державну службу" (Закон № 889-VIII), у зв`язку з чим, зокрема, стаття 37-1 Закону №3723-ХІІ втратила чинність.

Відповідно до статті 90 Закону №889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (Закон №1058-ІV).

Надаючи тлумачення наведеним нормам Верховний Суд сформував правову позицію, за якою з 01.12.2015 по 01.06.2016 чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону №3723-ХІІ. При цьому чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону №3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України. В ході реформування системи державного управління 10.12.2015 прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, Закон №889-VIII. З 01.05.2016 набув чинності Закон №889-VIII, а положення Закону №3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII). Натомість, у статті 90 Закону №889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-IV, стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено. Відповідно відсутні підстави для перерахунку пенсій державних службовців у зв`язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців (наприклад, постанови Верховного Суду від 22.11.2022 справа №200/2037/20-а, від 11.12.2019 справа №513/1131/16).

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача.

Судом установлено, що рішенням Конституційного Суду України від 23.12.2022 у справі №3-р/2022:

визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII зі змінами;

підпункт 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02. 2022 №64/2022 зі змінами;

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Як убачається зі змісту пункту 2 наведеного Рішення Конституційного Суду визнані неконституційними положення підпункту 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII втрачають чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 зі змінами

Станом на час розгляду адміністративної справи, запроваджений Указом Президента України від 24.02. 2022 № 64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-IX) воєнний стан продовжено указами Президента України від 28.10.2024 №740/2024 (затверджений Законом України від 29.10.2024 №4024-IX) та від 14.01.2025 №26/2025 (затверджений від 15.01.2025 №4220 ІХ) з 05:30 год. 10.11.2024 строком на 90 діб та з 05:30 год. 08.02.2025 строком на 90 діб.

Отже, станом на час судового розгляду адміністративної справи відповідні положення Закону №889-VIII залишаються чинними

На думку суду, висновки Конституційного Суду України щодо неконституційності положень №889-VIII можуть бути застосовані судом після набрання Рішенням чинності

Зважаючи на встановлені обставини та проаналізоване правове регулювання з урахування правових позицій Верховного Суду, суд доходить висновку про правомірність відмови органу Пенсійного фонду України в здійсненні перерахунку позивачу пенсії державного службовця на підставі довідки, відповідно до якої збільшився оклад за посадою, яку вона обіймала до виходу на пенсію.

Наведений висновок є підставою для відмови в задоволенні позову в повному обсязі.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 640 грн. Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, 10).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.