Ухвала суду № 124699137, 27.01.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"27" січня 2025 р. справа № 300/421/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання видати довіку про обставини отриманої травми (поранення, контузії, каліцтва), із зазначенням причинного зв`язку, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), 22.01.2025 звернувся в суд із вказаним адміністративним позовом.

Дана позовна заява до суду надійшла через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 22.01.2025" та підписана електронно-цифровим підписом позивача Мельничука Назара Дмитровича.

В силу правового регулювання пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

З`ясовуючи відповідність адміністративного позову вимогам, визначених КАС України, необхідно вказати, що за приписами пунктів 5, 8 частини 5 статті 160 коментованого Кодексу, серед іншого, у позовній заяві зазначається:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що "З метою встановлення причинного зв`язку, що отримана мною травма пов`язана із захистом Батьківщини, для врахування при проведенні службового розслідування військовою частиною НОМЕР_1 , мною 11 липня 2022 року копія медичної картки форми 100 №8223/34 від 11.07.2022 засобами мобільного зв`язку - месенжером WhatsApp надіслана на той час, моєму безпосередньому керівнику - командиру окремого взводу розвідки 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенанту ОСОБА_2 ".

Позивач, також звертає увагу суду на те, що "З метою отримання довідки про обставини отриманої травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідачу неодноразово направлялись рапорти, звернення, запити та скарги з наданням необхідних наявних документів.".

Проте, ОСОБА_1 не подав до суду будь-якого доказу на підтвердження обставини надіслання 11.07.2022 копії медичної картки форми 100 №8223/34 від 11.07.2022 засобами мобільного зв`язку - месенжером НОМЕР_2 , безпосередньому керівнику - командиру окремого взводу розвідки 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Поряд із вказаним вище, позивач долучив до адміністративного позову лише один рапорт від 20.05.2023 за №2650, виконаний на бланку Військової частини НОМЕР_3 , адресованому командиру військової частини НОМЕР_1 .

Разом з тим, позивач не подав жодного доказу скерування такого одного рапорту відповідачу (поштовим зв`язком, безпосередньої реєстрації, чи іншим способом).

Причини не подання в суд коментованих вище доказів позивач не пояснив.

Частиною 4 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частини 1, 2, 4, 5 статті 94 КАС України).

З`ясовуючи відповідність адміністративного позову вимогам, визначених КАС України, необхідно вказати, що згідно з частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При цьому, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 за №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині 2 статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

За змістом положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом спору у цій справі є бездіяльність відповідача щодо видачі позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Відповідно до частини 2 статті 260 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року № 548-XIV, (в редакції станом на момент отримання позивачем травми) у разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.

Так, як слідує із рапорту позивача від 20.05.2023 за №2650 ОСОБА_1 просив видати спірну довідку про обставини отримання травми за фактом поранення, яке мало місце 06.07.2022.

При цьому, позивач стверджує про відсутність відповіді від Військової частини НОМЕР_1 на поданий рапорт 20.05.2023.

Проте, не зважаючи на місячний строк звернення до суду, позивач подав цей позов лише 22.01.2025, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду.

Як визначено частиною шостою статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з цим, позивач у позовній заяві жодним чином не мотивував поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, а до позову не додав заяву про поновлення згаданого строку із зазначенням поважних причин його пропуску.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зважаючи на вказане, позовну заяву подано без додержання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами частин 1, 2 статті 169 коментованого Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку із викладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

П О С ТА Н О В И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання видати довіку про обставини отриманої травми (поранення, контузії, каліцтва), із зазначенням причинного зв`язку - залишити без руху.

2. Встановити позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема:

2.1. подання належним чином засвідчених відповідно до вимог частини 5 статті 94 КАС України копій доказів про обставини (в двох примірниках), визначені у позові, а саме:

- доказ направлення 11.07.2022 копії медичної картки форми 100 №8223/34 від 11.07.2022 засобами мобільного зв`язку - месенжером WhatsApp, безпосередньому керівнику - командиру окремого взводу розвідки 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ;

- доказ фактичного направлення відповідачу рапорту від 20.05.2023 за №2650, виконаного на бланку Військової частини НОМЕР_3 , адресованому командиру військової частини НОМЕР_1 (квитанція про оплату послуг поштового зв`язку, бланк рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відомості про скерування засобами електронного поштового зв`язку тощо).

2.2. подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Чуприна О.В.