Рішення № 124698996, 24.01.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 січня 2025 року Справа № 280/10718/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійною фонду України в Запорізькій області (далі-відповідач) , в якому позивач просить суд:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області стосовно неперерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 за останні 60 місяців;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням її середньої заробітної плати за останні 60 місяців перед звільненням з роботи на підставі даних персоніфікованого обліку, з 13.07.2024 та з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач у позові зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області з 13.07.2024 як медичний працівник. Для медичних працівників законодавством передбачено два види трудових пенсій: за вислугу років та за віком. При цьому, відповідно до ст. 6 Закону №1788-XII, особам, які мають право на різні види державної пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. Як пенсія за вислугу років, так і пенсія за віком обчислюється із середньомісячного заробітку, який особа отримувала перед зверненням за пенсією. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі (ст. 53 Закону №1788-XII). 01.12.2010 позивачці було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788-XII Про пенсійне забезпечення, обчислена згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV(далі Закон № 1058-ІV). 01.01.2011 виплату пенсії за вислугу років позивачці було зупинено, оскільки вона працевлаштувалася на роботу, що дає право на пенсію за вислугу років. З 13.07.2024 на підставі заяви позивачки, їй знову було призначено пенсію за вислугу років. Але, дана пенсія, на думку позивачки, була обрахована з порушенням вимог пенсійного законодавства, тобто, залишилася такою ж самою, яку вона отримувала в період з 01.12.2010 по 01.01.2011, хоча після вказаного періоду перебування на пенсії за вислугу років вона пропрацювала більш, ніж 13 років та отримувала значно більшу заробітну плату. 11.10.2024 позивачка звернулася до ГУПФУ з заявою, в якій просила надати нормативне обґрунтування та детальну інформацію стосовно призначення їй пенсії за вислугу років у 2024 році, надати детальні роз`яснення з посиланням на конкретну норму закону чому під час призначення пенсії за вислугу років не було застосовано ст. 19 та 21 Закону 1788. Здійснити перерахунок належної позивачці пенсії за вислугу років з дня призначення з застосуванням моєї середньої заробітної плати за останні 5 років. Здійснити нарахування і виплату позивачці заборгованості недоотриманої пенсії з дня її призначення по теперішній час. На своє звернення до ГУПФУ, позивачка отримала лист-відповідь відповідача від 22.10.2024 № 18350-18137/Ф-02/8-0800/24, в якому було зазначено, що розрахунок її пенсії проводиться з урахуванням страхового стажу 29 років 04 місяців 06 днів та із заробітної плати, визначеної за період роботи з 01.10.1994 по 30.09.1999 на підставі довідок про заробітну плату та з 01.07.2000 по 31.10.2010 на підставі даних персоніфікованого обліку. Вважає, що такими діями відповідач порушив її законні права та інтереси. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 25.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Посилається на те, що позивач не звертався із відповідною заявою про перерахунок пенсії, як того вимагає Порядок № 22-1, а відповідач не розглядав відповідну заяву по суті та не приймав жодного рішення щодо перерахунку пенсії. Крім того, відповідач зазначає, що позивач помилково вважає, що їй було повторно призначено позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки відповідачем з 13.07.2024 поновлено виплату раніше призначеної пенсії. За вищевказаних підстав, у задоволенні позову просить відмовити.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи(у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, 01.12.2010 позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», обчислена згідно із Законом України від 09.07.2003 №1058.

Відповідно до звернення позивача 01.01.2011 виплату пенсії було призупинено у зв`язку із працевлаштуванням на посаду, що дає право на пенсію за вислугу років.

На підставі заяви позивача про перерахунок пенсії - «працевлаштування/звільнення» від 15.07.2024 та доданих документів, позивачу поновлено виплату пенсії за вислугу років з 13.07.2024, що не є спірними по справі.

На звернення позивача, відповідач листом від 22.10.2024, стосовно перерахунку пенсії з врахуванням заробітної плати за останні 5 років повідомив про те, що згідно із ст. 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Відповідно до абз. 5 ч. 1 вищезазначеної статті заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Розрахунок вашої пенсії проводиться з урахуванням страхового стажу 29 років 04 місяців 06 днів та із заробітної плати визначеної за періоди роботи з 01.10.1994 по 30.09.1999 на підставі, довідок про заробітну плату та з 01.07.2000 по 31.10.2010 на підставі даних персоніфікованого обліку. Отже, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розраховано згідно ст.40 Закону № 1058. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Вважаючи, протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, з урахуванням середньої заробітної плати за останні 60 місяців перед звільненням позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

За змістом частини 2 статті 40 Закон № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно із частиною 2 статті 42 Закону № 1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини..

Частиною 4 статті 42 Закону № 1058-ІV встановлено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України №1058, застрахована особа зобов`язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

Відповідно до ст. 49 Закону №1058, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду може бути припинена. При працевлаштуванні на роботу, яка дає право на пенсію за вислугу років, виплата пенсії припиняється.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону №1058, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачу з 01.12.2010 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», обчислена згідно із Законом України від 09.07.2003 №1058.

Відповідно до звернення позивача 01.01.2011 виплату пенсії було призупинено у зв`язку із працевлаштуванням на посаду, що дає право на пенсію за вислугу років.

На підставі заяви позивача про перерахунок пенсії - «працевлаштування/звільнення» від 15.07.2024 та доданих документів, позивачу було проведено відповідний перерахунок та поновлено виплату пенсії за вислугу років з 13.07.2024

Враховуючи вказане, суд погоджується з доводами відповідача, що ним було не повторно призначено позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, а поновлено виплату раніше призначеної пенсії з 13.07.2024.

Проте, суд зазначає, що оскільки позивач після призначення пенсії за вислугою років у 2010 році продовжила працювати та із заявою про перерахунок пенсії - «працевлаштування/звільнення» звернулась до пенсійного органу у встановлений законом строк, та відповідно до поданої заяви від 11.10.2024 в з урахуванням до п. 2 ч. 4 ст. 42 виявила бажання щодо перерахунку пенсії із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, а тому пенсія позивача повинна бути перерахована з урахуванням її середньої заробітної плати за останні 60 місяців перед звільненням з роботи на підставі даних персоніфікованого обліку.

Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд звертає увагу позивача, що ним заявлено одну вимогу немайнового характеру, за яку сплачено судовий збір в розмірі 969, 00 грн

Частиною першою, другою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У статті 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028 грн.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тобто, при зверненні до суду позивачу належало сплатити судовий збір у сумі 968,96 грн. За таких обставин, позивачем надміру сплачено судовий збір у сумі 00, 04 грн.

За приписами статті 7 частини першої пункту 1 Закону № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. При цьому питання про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 00, 04 грн. може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону № 3674-VI.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не проведення з 13.07.2024 перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням її середньої заробітної плати за останні 60 місяців перед звільненням з роботи на підставі даних персоніфікованого обліку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням її середньої заробітної плати за останні 60 місяців перед звільненням з роботи на підставі даних персоніфікованого обліку з 13.07.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) судові витрати у сумі 968 грн. 96 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова