Постанова № 12469848, 18.11.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-4797/10/2370 18.11.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гараня С.М.,

при секретарі Лисенко С.С.,

за участю:

прокурора Єщенка О.М.,

представника позивача державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області Бакалина В.В. за довіреністю,

представника відповідача відкритого акціонерного товариства «Шполянський молокозавод» Табаченка А.В. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора Шполянського району Черкаської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області до відкритого акціонерного товариства «Шполянський молокозавод» про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернувся прокурор Шполянського району Черкаської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області, в якому просить стягнути з відкритого акціонерного товариства «Шполянський молокозавод» заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 143978 грн.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, виходячи з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав, надав суду виписки з банку як доказ часткової сплати боргу в розмірі 10 000 грн.

Заслухавши доводи та пояснення прокурора і представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши письмові докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відкрите акціонерне товариство «Шполянський молокозавод» як юридична особа зареєстроване Шполянською районною державною адміністрацією Черкаської області 17.09.1999 р., ідентифікаційний код 03566564.

Відповідно до Статуту підприємства воно змінило назву з відкритого акціонерного товариства «Шполянський молокозавод» на публічне акціонерне товариство «»Шполянський молокозавод».

Державною податковою інспекцією у Шполянському районі Черкаської області була проведена планова виїзна перевірка відповідача з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, результати якої зафіксовані в довідці від 28.12.2009 р. за № 42/1701/03566564. Встановлено заборгованість по даному податку станом на 30.09.2009 р. в сумі 212727 грн. 08 коп., з якої не сплачено 101047 грн. 48 коп.

В процесі розгляду справи позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог на суму нарахованого податку з доходів фізичних осіб за ІІІ квартал 2010 року в розмірі 57930 грн. 52 коп.

Таким чином, в сумі податкова заборгованість відповідача склала 158978 грн., з якої було сплачено 15000 грн., а отже непогашеною залишилася сума боргу в розмірі 143978 грн.

Оскільки за період судового розгляду справи відповідачем було погашено 10000 грн. боргу, то на момент розгляду справи підлягає до стягнення 133978 грн. податку з фізичних осіб, що підтверджується звітами форми 1 ДФ, та банківськими виписками платника податку.

Порядок сплати податку з доходів фізичних осіб передбачений Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-IV (далі Закон № 889-IV).

Відповідно до підпункту «з» пункту 1.3. статті 1 Закону № 889-IV дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України.

Згідно пункту 1.15. статті 1 Закону № 889-IV податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Відповідно пункту 2.1. статті 2 Закону № 889-IV платниками податку є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Підпунктом 3.1.2. пункту 3.1. статті 3 Закону № 889-IV визначено, що об'єктом оподаткування резидента є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року.

Відповідно до вимог пункту 7.1. статті 7 Закону № 889-IV ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Підпунктом 8.1.1. пункту 8.1. статті 8 Закону № 889-IV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно підпунктів 16.3.3. та 16.3.4. пункту 16.3. статті 16 Закону № 889-IV фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього Закону за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету у випадку, коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у податкових органах. Контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу.

Відповідно до пунктів 18.1. та 18.3. статті 18 Закону № 889-IV річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі - декларація) подається платником податку, який зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів. Податковий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів від дня отримання такої декларації визначити податкове зобов'язання та надіслати податкове повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку та отримати довідку про таку сплату або про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, яка здається органам митного контролю під час перетину митного кордону та є підставою для проведення митних процедур.

У відповідності до пункту 18.7. статті 18 Закону № 889-IV сума податкових зобов'язань, донарахована податковим органом, підлягає сплаті до відповідного бюджету у строки, встановлені законом.

Підпунктом «є» пункту 19.1. статті 19 Закону № 889-IV передбачено, що платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до вимог пунктів 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-XII (далі Закон № 1251-XII) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до вимог підпункту 16.1.1. пункту 16.1. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181-III) після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Приписом підпункту 16.1.2. пункту 16.1. статті 16 Закону № 2181-III нарахування пені розпочинається, зокрема, при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом.

Згідно підпунктів 16.4.1. та 16.4.2. пункту 16.4. статті 16 Закону № 2181-III пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, виходячи з вимог законодавства, яким регулюються дані правовідносини, відповідач зобовязаний був сплатити податковий борг на загальну суму 133978 грн.

Стаття 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» однією з функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій визначає подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Беручи до уваги, що суму податкового боргу у розмірі 133978 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги прокурора Шполянського району Черкаської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області до публічного акціонерного товариства «Шполянський молокозавод» про стягнення податкової заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Шполянський молокозавод», ідентифікаційний код 03566564, на користь бюджету через державну податкову інспекцію у Шполянському районі Черкаської області податковий борг в сумі 133978 (сто тридцять три тисячі девятсот сімдесят вісім) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 цього Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 23 листопада 2010 року.

СуддяС.М. Гарань