Постанова № 12469797, 16.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 11599/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - Яворенко С.М., відповідача - Токар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства "Лозівський молочний завод" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ЗАТ «Лозівський молочний завод»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лозівської ОДПІ у Харківській області, в якому просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ у Харківській області №0000111800/0 від 07.09.2010 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач вказав, що оскаржені податкові повідомлення рішення винесені Відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України та не ґрунтуються на фактичних обставинах.

Представник Відповідача в судове засідання зявився та з позовними вимогами не погодився в повному обсязі, вказавши, що оскаржені податкові повідомлення рішення є законними та обґрунтованими та просить суд відмовити Позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Судом встановлено, що Лозівською ОДПІ у Харківській області в період з 16.08.2010 року по 20.08.2010 року було проведено документальну невиїзну перевірку ЗАТ «Лозівський молочний завод», щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Тех-Ком-Стандарт-2», ТОВ «Луганськ Фокс ойл», ТОВ «ТД Схід ойл», АТЗТ «Донецький міський молочний завод №2», ТОВ «Газонафтова компанія «Система», ПП «Союзмолторг-2005», ТОВ «Крок-2009»за період з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено акт про результати документальної невиїзної перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків № 672/18-008/00447310 від 25.08.2010 року, яким встановлено порушення Позивачем п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «Тех-Ком-Стандарт-2»у квітні 2010 року на суму ПДВ 261887,02 грн., у травні 2010 року на суму ПДВ 214 268,23 грн., у червні 2010 року на суму ПДВ 122 969,96 грн.; п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.2.3, п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «Луганськ Фокс ойл», ТОВ «ТД Схід ойл», АТЗТ «Донецький міський молочний завод №2», ТОВ «Газонафтова компанія «Система», ПП «Союзмолторг-2005», ТОВ «Крок-2009»на загальну суму 597586,00 грн., у тому числі за квітень 2010 року на суму 150336,00 грн., за травень 2010 року на суму 94307, 00 грн., за червень 2010 року на суму 352943,00 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки Позивачем на адресу Відповідача 01.09.2010 року направлено заперечення до акту перевірки.

06.09.2010 року Відповідачем на адресу Позивача направлено відповідь про розгляд заперечень, в якому Відповідач вважає висновки викладені в акті перевірки що встановлених порушень правомірними.

На підставі акту перевірки Відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення з податку на додану вартість, яке є предметом оскарження:

- № 0000111800/0 від 07.09.2010 року про донарахування суми податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість на суму: 1669026,40 (один мільйон шістсот шістдесят девять тисяч двадцять шість грн., 40 коп.) гривень.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 0000111800/0 від 07.09.2010 року з податку на додану вартість, судом встановлено наступне:

Щодо висновків акту перевірки з питань господарських взаємовідносин ЗАТ «Лозівський молочний завод»з ТОВ «Тех-Ком-Стандарт -2».

Суд зазначає, що Відповідачем в вище зазначеному акті перевірки, як підставу винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є твердження, що «в податкових накладних № 2-30/04/10 від 30.04.2010 р., № 2-31/05/10 від 31.05.2010 р., № 2-30/06/10 від 30.06.2010 р. вказано місцезнаходження продавця ТОВ «Тех-Ком-Стандарт-2», код ЄДРПОУ 35267869 адресу: м. Дніпропетровськ, вул.Плеханова, буд.16, що є порушенням ТОВ «Тех-Ком-Стандарт -2»абз. «д», п.п.7.2.1, п.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно довідки про встановлення фактичного місцезнаходження платника податку від 27.07.2010 року №2416/77/26-408 складеної ДПІ у Бабушкінському р-ні м. Дніпропетровськ, місцезнаходження ТОВ «Тех-Ком-Стандарт -2»не встановлено. Згідно бази автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по деклараціям за квітень 2010 р., травень 2010 р., червень 2010 р., визначено стан ТОВ «Тех-Ком-Стандарт -2»- «23»- місцезнаходження не встановлено, декларації за квітень 2010 р., травень 2010 р., червень 2010 р., рахуються як недійсні».

З вищезазначеним твердженням Відповідача суд не погоджується, оскільки, як встановлено судом між ЗАТ «Лозівський молочний завод»та ТОВ «Тех-Ком-Стандарт-2»(код ЄДРПОУ 35267869) укладено договір купівлі-продажу №36/10 від 01.01.2010 року, відповідно до якого ТОВ «Тех-Ком-Стандарт - 2»здійснює поставку продукції, а ЗАТ «Лозівський молочний завод»на умовах, визначених договором, приймає та оплачує продукцію (молоко охолоджене).

Здійснюючи поставку продукції в рамках договору № 36/10 від 01.01.2010 року, ТОВ «Тех-Ком-Стандарт - 2»було надано ЗАТ «Лозівський молочний завод» податкові накладні, а саме:

-податкова накладна № 2-30/04/10 від 30.04.2010 р. на суму 1571322,10 грн., в т.ч. ПДВ 261887,02 грн.;

-податкова накладна № 2-31/05/10 від 31.05.2010 р. на суму 1285609,36 грн., в т.ч. ПДВ 214268,23 грн.;

-податкова накладна № 2-30/06/10 від 30.06.2010 р. на суму 737819,75 грн., в т.ч. ПДВ 122969,96 грн.

Факт поставки підтверджується вищезазначеними податковими накладними, накладними, а також платіжними дорученнями з відміткою банківської установи, в якій відкриті рахунки Позивача, про здійснення ЗАТ «Лозівський молочний завод»оплати за отриману від ТОВ «Тех-Ком-Стандарт - 2»продукцію.

Суд зазначає, що Лозівська ОДПІ у Харківській області ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи не ставила під сумнів та не заперечувала факту поставки продукції (молока охолодженого) ТОВ «Тех-Ком-Стандарт - 2»в рамках укладеного договору № 36/10 від 01.01.2010 року на ЗАТ «Лозівський молочний завод»на загальну суму 3594751,21 грн., в т.ч. ПДВ 599125,21 грн.

Не ставлячи під сумнів наявність фінансово-господарських взаємовідносин між Позивачем та ТОВ «Тех-Ком-Стандарт-2», не заперечуючи факту отримання Позивачем молочної продукції на загальну суму 3594751,21 грн., в т.ч. ПДВ 599125,21 грн., Лозівська ОДПІ зменшила податковий кредит на тій підставі, що в податкових накладних зазначено не вірну адресу ТОВ «Тех-Ком-Стандарт-2».

Відповідно до ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», в єдиному державному реєстрі містяться зокрема відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ст.18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, в Єдиному державному реєстрі щодо місцезнаходження ТОВ «Тех-Ком-Стандарт - 2»міститься наступна інформація: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, б.16.

Дослідивши податкові накладні №2-30/04/10 від 30.04.2010р., 2-31/05/10 від 31.05.2010р., №2-30/06/10 від 30.06.2010 року та звіривши дані щодо адреси місцезнаходження ТОВ «Тех-Ком-Стандарт-2», яка зазначена в податкових накладних з даними, що зазначені в витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, суд приходить до висновку, що адреси місцезнаходження ТОВ «Тех-Ком-Стандарт-2»співпадають.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Надана Відповідачем довідка про встановлення фактичного місцезнаходження платника податку від 27.07.2010 року №2416/77/26-408, яка складена ДПІ у Бабушкінському р-ні м. Дніпропетровськ, не приймається судом, як доказ не встановлення місцезнаходження ТОВ «Тех-Ком-Стандарт-2», тому, що тільки інформація з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, є належним доказом, якій підтверджує або спростовує інформацію щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначену окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи; опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Дослідивши податкові накладні №2-30/04/10 від 30.04.2010р., 2-31/05/10 від 31.05.2010р., №2-30/06/10 від 30.06.2010р. суд приходить до висновку, що податкові накладні оформлені належним чином відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 року за №165, зареєстрованого Міністерством Юстиції України 23.06.1997 року.

З твердженням Відповідача в акті перевірки, що у ЗАТ «Лозівський молочний завод»право на податковий кредит не виникає, оскільки при цьому не дотримано обовязкових умов для виникнення такого права виникнення обєкту оподаткування, що передбачено вимогами ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд не погоджується, оскільки згідно з п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Як встановлено судом, у господарських взаємовідносинах між ТОВ «Тех-Ком-Стандарт-2»та ЗАТ «Лозівський молочний завод», обєктом оподаткування були операції з поставки продукції, а саме молока охолодженого, що здійснювалися згідно до договору купівлі-продажу №36/10 від 01 січня 2010 року та які підтверджуються належним чином оформленими податковими накладними №2-30/04/10 від 30.04.2010р., 2-31/05/10 від 31.05.2010 р., №2-30/06/10 від 30.06.2010р.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Дата виникнення права платника податку на податковий кредит визначена п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»- дата здійснення першої із подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чітко визначено дату виникнення права платника податку на податковий кредит.

Суд зазначає, що Відповідачем, належних доказів, які б спростовували твердження Позивача надано не було.

Таким чином, висновок Відповідача в акті перевірки «в порушення вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ЗАТ «Лозівський молочний завод»безпідставного віднесення до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «Тех-Ком-Стандарт-2»у квітні 2010 року на суму ПДВ 261887,02 грн., у травні 2010 року на суму ПДВ 214268,23 грн., у червні 2010 року на суму ПДВ 122969,96 грн.» - є таким, що не відповідає вимогам п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Щодо висновків акту перевірки з питань взаємовідносин ЗАТ «Лозівський молочний завод»з ТОВ «Луганськ Фокс ойл», ТОВ «ТД Схід ойл», АТЗТ «Донецький міський молочний завод №2», ТОВ «Газонафтова компанія «Система», ПП «Союзмолторг-2005», ТОВ «Крок-2009».

Суд зазначає, що Відповідачем в акті перевірки, як підставу винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є твердження, що «контрагентами ТОВ «Луганськ Фокс ойл», ТОВ «ТД Схід ойл», АТЗТ «Донецький міський молочний завод №2», ТОВ «Газонафтова компанія «Система», ПП «Союзмолторг-2005», ТОВ «Крок - 2009»не подані податкові декларації, не задекларовано обєкт оподаткування та податкові зобовязання з ПДВ».

З вищезазначеним твердженням Відповідача суд не погоджується, оскільки, як встановлено судом між контрагентами ТОВ «Луганськ Фокс ойл», код ЄДРПОУ 33472907, ТОВ «ТД Схід ойл»код ЄДРПОУ 34579617, АТЗТ «Донецький міський молочний завод №2», код ЄДРПОУ 00445162, ТОВ «Газонафтова компанія «Система», код ЄДРПОУ 36844986, ПП «Союзмолторг-2005», код ЄДРПОУ 36984757, ТОВ «Крок - 2009», код ЄДРПОУ 36827278, та ЗАТ «Лозівський молочний завод» укладено договори, відповідно до яких Позивачу здійснювалось поставка продукції.

Здійснюючи поставки продукції в рамках договорів контрагентами ТОВ «Луганськ Фокс ойл», код ЄДРПОУ 33472907, ТОВ «ТД Схід ойл»код ЄДРПОУ 34579617, АТЗТ «Донецький міський молочний завод №2», код ЄДРПОУ 00445162, ТОВ «Газонафтова компанія «Система», код ЄДРПОУ 36844986, ПП «Союзмолторг-2005», код ЄДРПОУ 36984757, ТОВ «Крок - 2009», код ЄДРПОУ 36827278, (надалі - «Контрагенти»), були надані ЗАТ «Лозівський молочний завод» податкові накладні, за квітень, травень, червень 2010 року (зазначені в акті перевірки).

Відповідно до п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначену окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи; опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Дослідивши податкові накладні суд приходить до висновку, що податкові накладні оформлені належним чином відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 року за №165, зареєстрованого Міністерством Юстиції України 23.06.1997 року.

Суд зазначає, що Лозівська ОДПІ у Харківській області ні в акті перевірки ні під час розгляду справи не ставила під сумнів та не заперечувала факту поставки продукції контрагентами в рамках укладених договорів на ЗАТ «Лозівський молочний завод»на суму з ПДВ: 597586,00 грн., у тому числі за квітень 2010 р. на суму 150336,00 грн., за травень 2010 р. на суму 94307,00 грн., за червень 2010 р. на суму 352943,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що підлягає встановленню факт здійснення господарських операцій між контрагентами та ЗАТ «Лозівський молочний завод».

Між ТОВ «Луганськ Фокс ойл»та Позивачем укладено договір купівля-продажу №151/10 від 21.04.2010 року, відповідно до якого Продавець здійснював поставку Позивачу молока. Факт поставки підтверджується податковим накладними та товарно-транспортними накладними, а також платіжними дорученнями з відміткою банківської установи, відповідно до яких Позивач здійснював оплату ТОВ «Луганськ Фокс ойл» за продукцію що постачалась.

Між ТОВ «ТД Схід ойл»та Позивачем укладено договір купівлі-продажу №10/10 від 03.01.2010 року, відповідно до якого Продавець здійснює поставку Позивачу молока. Факт поставки підтверджується податковим накладними та платіжними дорученнями з відміткою банківської установи, відповідно до яких Позивач здійснював оплату ТОВ «ТД Схід ойл»за продукцію що постачалась.

Між АТЗТ «Донецький міський молочний завод №2»та Позивачем укладено договір поставки обезжиреного молока від 25.02.2010 року, відповідно до якого Постачальник здійснює поставку Позивачу молока. Факт поставки підтверджується податковим накладними та платіжними дорученнями з відміткою банківської установи, відповідно до яких Позивач здійснював оплату АТЗТ «Донецький міський молочний завод №2», за продукцію що постачалась.

Між ПП «Союзмолторг-2005»та Позивачем укладено договір поставки №99/10 від 12.03.2010 року, відповідно до якого Постачальник здійснює поставку Позивачу олійно-жирової продукції. Факт поставки підтверджується податковим накладними та платіжними дорученнями з відміткою банківської установи, відповідно до яких Позивач здійснював оплату ПП «Союзмолторг-2005», за продукцію що постачалась.

Між ТОВ «Крок-2009»та Позивачем укладено договір купівлі-продажу від 01.05.2010 року, відповідно до якого Продавець здійснює поставку Позивачу молока. Факт поставки підтверджується податковим накладними та платіжними дорученнями з відміткою банківської установи, відповідно до яких Позивач здійснював оплату ТОВ «Крок-2009», за продукцію що постачалась.

Між ТОВ «Газонафтова компанія «Система»та Позивачем укладено договір на постачання природного газу №Г-10/03 від 24.03.2010 року, відповідно до якого Постачальник здійснює поставку Позивачу природного газу. Факт поставки підтверджується податковими накладними, актом прийому-передачі природного газу та платіжними дорученнями з відміткою банківської установи, відповідно до яких Позивач здійснював оплату ТОВ «Газонафтова компанія «Система»за поставлений природний газ.

Дослідивши договори укладені між Позивачем та вищезазначеними контрагентами, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення з відмітками банківської установи, суд приходить до висновку, що між Позивачем та вищезазначеними контрагентами мали місце фінансово-господарські операції.

Суд зазначає, що Лозівська ОДПІ у Харківській області ні в акті перевірки ні під час розгляду справи не ставила під сумнів та не заперечувала факту поставки продукції контрагентами в рамках укладених договорів на ЗАТ «Лозівський молочний завод»на суму з ПДВ: 597586,00 грн., у тому числі за квітень 2010 р. на суму 150336,00 грн., за травень 2010 р. на суму 94307,00 грн., за червень 2010 р. на суму 352943,00 грн.

Підлягає встановленню спеціальна податкова правосубєктність учасників господарської операції (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення господарської операції).

Дослідивши матеріали справи, а також врахувавши той факт, що Лозівська ОДПІ у Харківській області ні в акті перевірки ні під час судового розгляду справи не ставила під сумнів та не заперечувала факту, що ТОВ «Луганськ Фокс ойл», ТОВ «ТД Схід ойл», АТЗТ «Донецький міський молочний завод №2», ТОВ «Газонафтова компанія «Система», ПП «Союзмолторг-2005», ТОВ «Крок - 2009»мали спеціальну податкову правосубєктність були зареєстровані платниками податку на додану вартість на момент вчинення господарських операцій з Позивачем, суд приходить до висновку, що даний факт є встановленим.

Підлягає встановленню звязок між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю ЗАТ «Лозівський молочний завод».

Дослідивши матеріали справи, а саме податкові накладні, договори, товарно-транспортні накладні, відповідно до яких вищезазначеними контрагентами Позивачу здійснювалися поставки молочної продукції, яка використовується Позивачем для виробництва сирів, а також газу, що також є необхідним у виробничому процесі та врахувавши той факт, що Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б спростовували твердження Позивача про використання отриманої продукції у господарській діяльності, суд приходить до висновку, що даний факт є встановленим.

Підлягає встановленню дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (досліджується правильність складання податкових накладних).

При здійсненні господарських операції Позивача з ТОВ «Луганськ Фокс ойл», ТОВ «ТД Схід ойл», АТЗТ «Донецький міський молочний завод №2», ТОВ «Газонафтова компанія «Система», ПП «Союзмолторг - 2005», ТОВ «Крок-2009», Позивач отримав податкові накладні на загальну суму 597586,00 грн., у тому числі за квітень 2010 року на суму 150336,00 грн., за травень 2010 року на суму 94307,00 грн., за червень 2010 року на суму 352943,00 грн., і цей факт не ставиться під сумнів Відповідачем в акті перевірки.

Вимоги до порядку оформлення податкових накладних встановлені п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 року за №165, зареєстрованого Міністерством Юстиції України 23.06.1997 року.

Відповідно до п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначену окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи; опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Отже, на думку суду, податкові накладні оформлені належним чином відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 року за №165, зареєстрованого Міністерством Юстиції України 23.06.1997 року.

Стосовно твердження Відповідача, що «контрагентами ТОВ «Луганськ Фокс ойл», ТОВ «ТД Схід ойл», АТЗТ «Донецький міський молочний завод №2», ТОВ «Газонафтова компанія «Система», ПП «Союзмолторг-2005», ТОВ «Крок - 2009»не подані податкові декларації, не задекларовано обєкт оподаткування та податкові зобовязання з ПДВ», суд зазначає наступне:

Дослідивши матеріали справи, а саме надані Позивачем копії податкових декларацій ТОВ «Луганськ Фокс ойл», ТОВ «ТД Схід ойл», АТЗТ «Донецький міський молочний завод №2», ТОВ «Газонафтова компанія «Система», ПП «Союзмолторг-2005», ТОВ «Крок - 2009»за квітень, травень, червень 2010 року на яких проставлені відмітки (штампи) податкових органів про їх прийняття та поштові квитанції з реєстрами та повідомленнями про вручення, судом встановлено, що вищезазначені контрагенти подавали в установленому порядку та строки податкові декларації, декларували обєкт оподаткування та податкові зобовязання з ПДВ.

Таким чином, висновок Лозівської ОДПІ в акті перевірки щодо безпідставного віднесення до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «Луганськ Фокс ойл», ТОВ «ТД Схід ойл», АТЗТ «Донецький міський молочний завод №2», ТОВ «Газонафтова компанія «Система», ПП «Союзмолторг - 2005», ТОВ «Крок - 2009» на загальну суму 597586,00 грн., у тому числі за квітень 2010 р. на суму 150336,00 грн., за травень 2010 р. на суму 94307,00 грн., за червень 2010 р. на суму 352943,00 грн. - є таким, що не відповідає вимогам п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, податкове повідомлення-рішення № 0000111800/0 від 07.09.2010 року про донарахування суми податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість на суму за основним платежем: 1196711,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями: 472315,40 грн., що загалом становить: 1669026,40 гривень, не відповідає вимогам п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість», а тому є таким, що підлягає визнанню недійсним.

Акт державного або іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязковий характер для субєктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів Позивача.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи Позивача, Відповідач суду не надав.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що Відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірність прийнятого ним спірного рішення.

Судові витрати підлягають стягненню у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов закритого акціонерного товариства "Лозівський молочний завод" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 07.09.2010 року №0000111800/0, винесене Лозівською ОДПІ Харківської області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства "Лозівський молочний завод" 03,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 22 листопада 2010 року.

Суддя Шевченко О.В.