Ухвала суду № 124697182, 21.01.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2583/25

Провадження № 1-кс/761/2397/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Нововолинськ Волинської обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в рамках кримінального провадження №72024001410000006 від 29.04.2024, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 72024001410000006 від 29.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

19.01.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та представника потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 1 270 195,42 грн.

На переконання органу досудового розслідування відносно підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не призведуть до нормальної процесуальної поведінки та можуть перешкодити розслідуванню кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання за вищевказаними підставами та просив його задовольнити.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на необґрунтованість пред`явленої підозри, відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та непомірність розміру застави, подав відповідні письмові заперечення.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 72024001410000006 від 29.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

19.01.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Частиною 1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді на даному етапі кримінального провадження доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є його причетність до вчинення кримінального правопорушення, про яке йдеться в повідомленні про підозру від 19.01.2025, вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності, а саме: заява про вчинення кримінального правопорушення; висновком проведеної службової перевірки; протокол допиту свідка ОСОБА_7 ; протокол допиту свідка ОСОБА_8 ; протокол допиту свідка ОСОБА_9 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 ; протокол допиту свідка ОСОБА_11 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 ; протокол допиту свідка ОСОБА_13 ; протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_14 ; висновок експерта; іншими матеріалами кримінального провадження.

Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження обставини, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру від 19.01.2025, вчинив зазначене кримінальне правопорушення та на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість пред`явленої підозри, оскільки в розпорядженні органу досудового розслідування є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінальних правопорушень.

Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Щодо наявності ризиків та їх обґрунтованість.

Так, наявність ризику переховуватися від органів досудового слідства та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а також усвідомлює наслідки у разі визнання його винним у вчиненні цього злочину, що вже само по собі може бути підставою та мотивом переховуватися від органу досудового розслідування і суду. Отже, є достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування. З огляду на викладене, наявний ризик, що у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, останній може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.

Ризик незаконно впливати на свідків та представника потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується характером та обставинами вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення його спілкування із свідками та спробам останнього вплинути на них з метою зміни своїх показань.

На наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) вказує те, що ОСОБА_4 обізнаний, що на даний час досудове розслідування кримінального провадження триває, у тому числі планується проведення великого обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій з метою встановлення інших осіб, що можуть бути причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а тому наявний ризик незаконного впливу останнього на таких осіб.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що тривалість вчинення вищевказаного злочину вказує на систематичний характер неправомірних дій підозрюваного, необхідності в отриманні джерела доходів, для забезпечення життєдіяльності, що може стати підставою для вчинення аналогічних кримінальних правопорушень

Таким чином, в судовому засіданні підтверджується наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою застосування на стадії досудового розслідування запобіжного заходу відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав прокурор у клопотанні.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини вчинення злочину та його наслідки і суспільну небезпеку, особу підозрюваного, а також те, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, зазначених у клопотанні.

Разом з цим, слідчий суддя зазначає, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено, що більш м`який запобіжний захід, такий як наприклад застава, не може запобігти зазначеним ризикам.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Оцінивши в сукупності всі викладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді застави буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_4 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому, суд бере до уваги посилання сторони захисту на непомірність розміру застави, враховуючи те, що ч. 5 ст. 182 КПК України хоча і передбачає можливість призначення застави у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно, проте тільки у виключених випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою.

Оскільки слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зроблено лише формальне посилання на дану норму, без зазначення відповідних доказів не здатності застави у визначених межах забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, суд не вбачає підстав для виключності випадку, а тому призначає заставу у розмірі, передбаченому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 309 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава за (прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного), № ухвали суду.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому або прокурору у даному кримінальному провадженні.

У разі невнесення застави у визначений строк до підозрюваного може бути застосований більш суворіший запобіжний захід.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати до детектива, прокурора чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання детективу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії покладених обов`язків визначити на 60 днів, тобто по 21 березня 2025 року включно.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу, з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1