Рішення № 124697071, 22.11.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 2/760/7489/24

В справі 760/8939/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

22 листопада 2024 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.

представника Позивача адвоката Дуванової Л.Л.

представника Відповідача ОСОБА_9.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_13 про встановлення факту родинних відносин та визнання права на отримання одноразової грошової допомоги.

ІI. Описова частина

В квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в Солом`янський районний суд м. Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_13 та просила:

-встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є бабусею по лінії матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків між нею - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її онуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2003 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3

-визнати її - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право згідно з частиною 1 статті 16 Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на отримання одноразової грошової допомоги як члена сім`ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свої вимоги Позивачка мотивує наступним.

Позивачка зазначає, що вона є членом сім`ї та рідною бабусею по лінії матері курсанта Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного ІНФОРМАЦІЯ_13, молодшого сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який добровільно вступив на військову службу (навчання) 17.07.2019 та героїчно загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 , захищаючи Батьківщину у віці 19 років.

Указом Президента України №160/2022 від 24.03.2022 молодшого сержанта ОСОБА_2 (посмертно) було нагороджено ордером «За мужність» ІІІ ступеню.

Позивачка стверджує, що відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вона, як член сім`ї, маю право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибелю онука, з яким вони спільно проживали однією сім`єю з 2003 року по день його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_4 , але наразі її право не визнається Відповідачем.

Зазначає. що у зв`язку з тим, що батьки її внука самоусунулись від його виховання та утримання, з 2003 року ОСОБА_2 проживав та виховувався в її сім`ї, та перебував на її утримані. Протягом тривалого часу, внук виховувався в її сім`ї без присвоєння їй статусу опікуна, бо Позивачці було соромно ініціювати питання позбавлення батьківських прав батьків внука. Дитина зростала і потребувала законного представника в медичних закладах та закладах освіти, то вже у 2016 році на підставі заявленого нею позову заочним рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 19.02.2016 в справі №419/2638/15-ц батьки ОСОБА_3 були позбавлені батьківських прав відносно нього, а Позивачка призначена його опікуном.

Позивачка зазначає, що вони з онуком ОСОБА_3 були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 , де вони і жили однією сім`єю.

З 2019 року, як зазначає Позивачка, ОСОБА_3 навчався у ІНФОРМАЦІЯ_14 на факультеті ракетних військ і артилерії. В навчальній особовій справі є всі відповідні документи, які вказують на те, що Позивачка є опікуном ОСОБА_3 , і те, що вони є однією сім`єю і мешкали разом в її будинку за адресою: АДРЕСА_1 , незважаючи на те, що у 2021 році йому виповнись 18 років.

Після досягнення онуком повноліття за відсутності своєї сім`ї, він продовжував проживати з Позивачкою, вони разом вели спільне господарство, саджали город, збирали вражай, накопичували спільно гроші та придбавали коштовні речі.

В березні 2022 року саме Позивачці, як члену сім`ї онука, було направлено Сповіщення №1315 від 24.03.2022 про його загибель через ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивачка зазначає, що 13.04.2022 вона подала заяву про виплату їй як члену сім`ї ОСОБА_3 належної йому за життя додаткової грошової винагороди та допомоги на поховання, і ІНФОРМАЦІЯ_6 на її банківський картковий рахунок ІНФОРМАЦІЯ_15 були виплачені всі вищезазначені грошові кошти в загальній сумі 17322,14 гривень.

05.01.2023, як зазначає Позивачка, через ІНФОРМАЦІЯ_7 до ІНФОРМАЦІЯ_8 нею була заява про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю онука ОСОБА_2 , яку в свою чергу ІНФОРМАЦІЯ_9 передав до Департаменту соціального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_13 .

За результатами розгляду Міністерством оборони України її заяви комісією з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, 21 квітня 2023 року було прийнято рішення №6/д оформлене протоколом, пунктом 41 якого вирішено повернути документи Позивачці на доопрацювання, у зв`язку із тим, що нею не додано документів, які відповідно до Сімейного кодексу України підтверджували б її статус члена сім`ї загиблого молодшого сержанта ОСОБА_2 .

Додати якісь додаткові документи на підтвердження факту проживання з онуком однією сім`єю, Позивачка не має можливості, оскільки місто Щастя з 2022 року знаходиться під тимчасовою окупацією.

Позивачка вказує, що факт родинних відносин між мною та внуком неможливо підтвердити документально, оскільки в державному реєстрі актових записів відсутня інформація про зміну прізвища матері ОСОБА_2 у зв`язку із реєстрацією шлюбу з ОСОБА_4 з « ОСОБА_2 на « ОСОБА_2 ».

За таких обставин, оскільки немає іншої можливості підтвердити факт, що Позивачка і її онук, який загинув, були членами сім`ї, але встановлення цього факту породжує юридичні наслідки, зокрема можливість реалізації прав ОСОБА_1 на призначення одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.

Позивачка зазначає, що в лютому 2024 року вона звернулась в порядку окремого провадження до Городищенського районного суду Черкаської області з заявою про встановлення факту родинного зв`язку та факту спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків, проте у зв`язку з надходженням заперечень ІНФОРМАЦІЯ_13 проти встановлення даного факту, ухвалою суду в справі № 691/168/24 від 19.03.2024 її заяву залишено без розгляду із пропозицією звернення до суду в порядку позовного провадження.

З огляду на таке Позивачка з метою захисту свого на призначення та виплату належної одноразової грошової допомоги звертається до суду саме з позовною заявою.

09 липня 2024 року до суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_13 на позовну заяву.

Відповідач зазначає, що більшість наданих Позивачкою документів - це або особисті документи, або документи, що підтверджують обставини проходження військової служби та загибелі ОСОБА_2 , тобто, не стосуються предмета доказування у цьому провадженні. Відповідач тако вважає, що не має доказового значення рішення суду про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , оскільки на момент смерті він вже був повнолітнім.

Окрім цього, з Відповідач посилається на те, що Позивачка до повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну (24.02.2022) проживала в м. Щастя, Луганської обл. А ОСОБА_2 , у свою чергу, з 2017 по 2019 рік навчався у ІНФОРМАЦІЯ_16», що знаходилося у м. Кремінна, Луганської обл.; а надалі, з 2019 року, проходив військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів у ІНФОРМАЦІЯ_17, яка розташована у ІНФОРМАЦІЯ_18 З огляду на це загиблий військовослужбовець з 2019 року не міг проживати однією сім`єю разом із ОСОБА_1 .

Відповідач також звернув увагу суду на те, що однією з позовних вимог у цій справі є визнання права ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги. При цьому, зазначив, що заява Позивачки була повернута Комісією на доопрацювання, тобто, рішення по суті не приймалося. А тому суд не може підміняти державний орган, приймати замість нього рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі повноважень суду.

У судовому засіданні Позивачка та її представник підтримали позовні вимоги.

Представник Відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога (ОГД) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога) - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно з абз. 8 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова КМУ № 168), днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи.

Так само, у п. 1.4. Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, що затверджені наказом ІНФОРМАЦІЯ_13 від 25.01.2023 № 45 (далі - Наказ МОУ №45), передбачено, що особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

З долученої до позову копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . З огляду на це право осіб на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 необхідно визначати за законодавством, що діяло станом на 27.02.2022.

Згідно зі ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, яка була чинною станом на 27.02.2022:

- у випадках, зазначених в підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста;

- члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Судом встановлено, що 21.04.2023 комісія ІНФОРМАЦІЯ_13 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних суд, розглянувши подані ОСОБА_1 документи, дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів про призначення одноразової грошової допомоги, про що зазначено в п. 41 протоколу № 6/д.

Підставою такого рішення стало те, що ОСОБА_1 не надала документів, які підтверджують статус члена сім`ї або перебування на утриманні ОСОБА_2 в розумінні ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній на день загибелі військовослужбовця.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Встановлення факту проживання осіб однією сім`єю передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків.

Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання за однією адресою, збереження особами у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи / служби тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання.

Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування один про одного / надання взаємної допомоги тощо.

Судом встановлено, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру:

- №433182-2020 сформованої 29.02.2020 Новоайдарським РВУДМС України в Луганській області (щодо ОСОБА_1 )

- №772022-2021 сформованої 13.07.2021 Центром оформлення документів №1 Львівського міського управління ГУ ДМС України у Львівській області (щодо ОСОБА_2 ),

- довідкою № 0/222 виданою 21.02.2022 Комунальним підприємством «Жилбудсервіс» яка засвідчує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно зареєстрований в АДРЕСА_1 , і до складу його сім`ї входить в тому числі бабуся - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

- довідкою №225 виданою 27.03.2022 Комунальним підприємством «Жилбудсервіс» яка засвідчує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , дійсно зареєстрована в АДРЕСА_1 , і до складу її сім`ї входить в тому числі онук - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановлено також, що рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 19.02.2016 в справі №419/2638/15-ц було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про позбавлення їх батьківських прав відносно їх неповнолітнього сина ОСОБА_2 . Тим же рішенням ОСОБА_1 , яка є бабою дитини, було призначено опікуном над ОСОБА_3 .

З автобіографії ОСОБА_2 написаної ним 12.03.2019, яка міститься в матеріалах його особової справи в КЗ «ІНФОРМАЦІЯ_19», вбачається, що з батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_8 він стосунки не підтримує, виховується в родині бабусі ОСОБА_1 , з якою проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що з 2019 року, ОСОБА_2 навчався у ІНФОРМАЦІЯ_14 на факультеті ракетних військ і артилерії.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України курсанти військових навчальних закладів, крім матросів і старшин, які перебувають на кораблях, розміщуються в казармах, а ті, що проходять військову службу за контрактом, - у службових жилих приміщеннях.

Водночас, розміщення курсантів у казармах на період навчання не є зміною постійного місця їх проживання, а тому посилання на те, що на момент навчання ОСОБА_2 він не проживав однією сім`єю з ОСОБА_1 суд оцінює критично.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_7 , мама ОСОБА_2 , дочка Позивачки, зазначила, що з колишнім чоловіком ОСОБА_4 вони розлучилися в 2007 році, від шлюбу з ним народився ОСОБА_3 . Зазначила, що саме її мати займалася утриманням ОСОБА_3 з самого його народження, виховувала його, допомагала у навчання тощо. У них були дуже добрі, теплі стосунки, і коли він досяг повноліття ОСОБА_1 продовжувала йому допомагати, іншої родини у нього не було. Всі канікули під час навчання він проводив у м. Щастя за місцем реєстрації, разом зі своєю бабусею, допомагав їй в господарстві, вони харчувалися спільно, вели спільний побут.

Досліджені докази у їх сукупності дозволяють суду погодитись з обгрунтованістю позовних вимог ОСОБА_1 щодо встановлення юридичних фактів:

-що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є бабусею по лінії матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її онуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2003 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3

Водночас, вирішуючи питання про обгрунтованість позовної вимоги про визнання за позивачкою права на отримання одноразової грошової допомоги як члена сім`ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд звертає увагу на те, що суд не може підміняти державний орган, приймати замість нього рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі повноважень суду.

З огляду на це, суд не може оцінювати документи ОСОБА_1 , які вона долучила до позову, на предмет наявності у неї права на отримання одноразової грошової допомоги до такого часу як їх дослідить Відповідач, адже це було б свідченням втручання у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , є бабусею по лінії матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2003 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

2.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3.Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса постійного проживання: АДРЕСА_1 ; адреса проживання ВПО: АДРЕСА_2 ;РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_20,адреса: АДРЕСА_3

Суддя: