Ухвала суду № 124696561, 23.01.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26485/23-ц

пр. № 2-8140/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2025 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді- Бусик О. Л.

при секретарі судових засідань-Романенко Ю. О.

за участю:

представника позивача - Буц О.А.

представника відповідача - Залевської Н.С.

представника третьої особи - ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бобкет Сервіс» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА», третя особа: ОСОБА_1 , про відшкодування майнової шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «БОБКЕТ СЕРВІС» звернулось до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , про відшкодування майнової шкоди.

Вказував, що страховий випадок виник за Договором №207055748 від 03.12.2021 року та Полісом №207055748 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів оформленими в ПрАТ «СК «ГРАВЕ УКРАЇНА» винуватцем ДТП - ОСОБА_1 . Листом з вих. №278 від 17.01.2023 року ПрАТ «СК «Граве Україна» повідомило ТОВ «БОБКЕТ СЕРВІС» про відмову у виплаті страхового відшкодування, що стало підставою для звернення із позовом.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16 січня 2024 року закрито провадження у справі, оскільки спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 серпня 2024 року апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Бобкет Сервіс» - Буца Олександра Анатолійовича на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 16 січня 2024 року - задоволено.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 16 січня 2024 року - скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

16 серпня 2024 року матеріали справи надійшли до Печерського районного суду міста Києва.

04 жовтня 2024 року визначено суддю та передано судді Бусик О.Л. для вирішення питання про прийняття до провадження, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою судді від 08 жовтня 2024 року матеріали справи прийнято до провадження.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнала та просила відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи просив в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша, третя статті 13 ЦПК України).

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність юрисдикції суду, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №367/4695/20 (провадження №14-12цс21), критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суб`єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі. При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом. Отже, критеріями розмежування розгляду справ у порядку цивільного чи господарського судочинства є як суб`єктний склад сторін спору, так і характер спірних правовідносин.

Визначення правильної юрисдикційності того чи іншого спору має важливе значення. Адже Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29 квітня 1988 року у справі "Белілос проти Швейцарії"); юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12 жовтня 1978 року у справі "Занд проти Австрії").

Правила визначення юрисдикційності відповідної справи встановлені процесуальними законами, якими регламентована предметна та суб`єктна юрисдикція адміністративних, господарських та цивільних судів, - це ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, у ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна, або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БОБКЕТ СЕРВІС» звернулось до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , про відшкодування майнової шкоди.

Враховуючи, що спір виник між двома юридичнми особами, які здійснють господарську діяльність, а тому у порядку цивільного судочинства дана справа не може бути розглянута.

До правового висновку про те, що спір між юридичними особами не може розглядатися в порядку цивільного судочинства та підлягає розгляду за правилами господарського процесуального закону, дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 грудня 2018 року у справі №426/16825/16-ц.

Отже, враховуючи наведене, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина перша статті 256 ЦПК України).

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України суд роз`яснює позивачам про віднесення розгляду справи до юрисдикції господарського суду.

Враховуючи вищевикладене та положення пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до частини другої статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частиною другою статті 133 ЦПК України).

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Судом встановлено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в сумі - 2 684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 174 від 12 червня 2023 року.

Таким чином, враховуючи викладене, судовий збір в сумі 2 684,00 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 255, 256, 260, 261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бобкет Сервіс» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА», третя особа: ОСОБА_1 , про відшкодування майнової шкоди - закрити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Бобкет Сервіс» сплачену ним суму судового збору у розмірі 2 684,00 грн. згідно платіжної інструкції № 174 від 12 червня 2023 року, одержувач платежу УК у Печерському р-нім. Києва, розрахунковий рахунок 228999980313181206000026007, МФО 899998.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Суддя О. Л. Бусик