Рішення № 124696191, 27.01.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15424/24

Провадження № 2-а/752/46/25

РІШЕННЯ

Іменем України

27 січня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА) в редакції від 20 серпня 2024 року (а.с.15-17), в якому просив скасувати постанову головного спеціаліста-інспектора з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної військово-цивільної адміністрації) Серяк Є.М. серії 2К1 № 0000805389 від 12 липня 2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КпАП).

Позивач вказує, що даною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що ним 12 липня 2024 року о 13 год 15 хв в м. Києві по вул. Великій Васильківській, буд. 145/1, транспортний засіб «Toyota Avensis», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , було зупинено під естакадою, чим порушено п.15.9 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) України. Повідомляє, що автомобіль було евакуйовано до штрафного майданчику на вул. Залізничне шосе, буд. 9. Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, позивач зазначає, що автомобіль знаходився під естакадою, не на проїзній частині та не на пішохідному тротуарі, а просто на узбіччі тротуару, не створюючи перешкод та безпеці дорожнього руху. Отже, наведені у постанові обставини не відповідають дійсності.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 26 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 8-10).

20 серпня 2024 року позивачем подано заяву про виконання вимог даної ухвали суду.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва 16 вересня 2024 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 20,21).

24 жовтня 2024 року від представника відповідача Рябоконь В.В.(а.с. 29-29, 38) надійшов відзив на позовну заяву, де зазначається, що ухвала про відкриття провадження з копією позовної заяви та додатками надійшла відповідачу 14 жовтня 2024 року, а тому строк для подання відзиву не пропущений.

У відзиві вказується, що відповідно до Рішення Київської міської ради від 05 жовтня 2023 року № 7112/7153 «Про впорядкування питань щодо діяльності інспекторів з паркування в місті Києві» посадові особи (інспектори з паркування) Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1,3,7 ст.122, частинами 1,2,8 ст.152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також проводять тимчасове затримання транспортних засобів.

Відповідно до світлин автомобіля позивача, його транспортний засіб розміщено безпосередньо під естакадою автомобільної дороги по бульвару Миколи Міхновського.

Стаття ст.265-4 КУпАП містить вичерпний перелік випадків, коли розміщений транспортний засіб вважається таким, що перешкоджає руху або створює загрозу безпеки руху, зокрема якщо транспортний засіб розміщено: в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях. Відповідно до п.15.9 в) Правил дорожнього рух України, зупинка забороняється на естакадах, мостах, шляхопроводах та під ними, а також у тунелях.

Інспектором з паркування повністю дотримано норми чинного законодавства України, доказів неправомірної поведінки інспектора позивачем не надано. Винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП підтверджена матеріалами фотофіксації, а тому у задоволення позову необхідно відмовити.

Крім того, 24 жовтня 2024 року від представника відповідача Рябоконь В.В. надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем десятиденного строку для звернення до суду. Представник відповідача вказує, що позовна заява була подана до суду 08 серпня 2024 року, штраф позивачем було сплачено 12 липня 2024 року, та, з урахуванням приписів ст. 289 КУпАП, позивач міг звернутись до суду із позовом про скасування постанови лише до 22 липня 2024 року включно, що ним не було зроблено (а.с. 41-42).

Дослідивши подані суду заяви по суті, оцінивши докази, суду дійшов висновку про відмову у позові.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Кодексу адміністративного суду (далі - КАС)України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Як вбачається із змісту постанови про накладення адміністративного стягнення, яка є предметом спору, нею не вирішувалося питання пов`язані з евакуацією вказаного транспортного засобу. Тому підстави позову в цій частині суд відхиляє, як такі, що виходять за межі позовних вимог.

Судом встановлено, що головним спеціалістом-інспектором з паркування першого відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Серяком Є.М. 12 липня 2024 року, в порядку фіксації в режимі фотозйомки (відеозапису) винесено постанову серії 2КІ 0000805389 про накладення адміністративного стягнення за порушення ОСОБА_1 п.15.9 в) ПДР України, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до постанови, 12 липня 2024 року о 13 год 15 хв в м. Києві на вул. Великій Васильківській, 145/1, зупинено транспортний засіб «Toyota Avensis», д.н.з. НОМЕР_1 , на (під) естакадою. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн (а.с.3).

У постанові вказано технічний засіб, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення: АРМ Інспектора.

Позивач, вважаючи постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності протиправною, зазначав, що його автомобіль «Toyota Avensis», д.н.з. НОМЕР_1 , не знаходився на проїзній частині та пішохідному тротуарі, загрози дорожньому руху не створював.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено ч.1 статті 219 КУпАП, виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).

Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування (ч.3 статті 219 КУпАП).

Відповідно до Положення про Департамент територіального контролю міста Києва, затвердженого 02 березня 2023 року рішенням Київської міської ради № 6010/6051 (у редакції рішенням Київської міської ради від 13 липня 2023 року № 6870/6911), пункт 1 Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) є структурним підрозділом виконавчого органу КМР (КМДА). Пунктом 4 Положення передбачені завдання Департаменту. Відповідно до п.6 уповноважено посадових осіб (інспекторів з паркування) Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) - повноваження інспекторів з паркування, зокрема: 1) здійснювати фіксування порушень правил зупинку, стоянки, паркування транспортних засобів у режимі фотозйомки (відеозапису); 2) розглядати справи про адміністративні правопорушення, не розгляд яких їх повноваження; 3) складати протоколи про адміністративні правопорушення, виносити постанови про накладання адміністративних стягнень.

Також, уповноважено посадових осіб (інспекторів з паркування) Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) проводити тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку в разі вчинення водієм порушення, передбаченого частинами 3 та 7 ст. 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною 1 ст. 152-1 КУпАП, у випадках, визначених частиною 3 ст. 265-4 КУпАП, а також у разі вчинення порушень, передбачених частинами 2 та 8 ст. 152-1 КУпАП.

Отже, головний спеціаліст-інспектор з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Серяк Є.М. наділений повноваженнями розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення на підставі КУпАП. У відповідності до ч.1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Згідно з ст. 14 зазначеного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до п. 1.1. ПДР України ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 ПДР України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.9. ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Підпунктом «в» пункту 15.9. ПДР України передбачено, що зупинка забороняється на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними.

Згідно ч. 3 статті 122 КУпАП передбачено, що ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами примітки до статті 122 КУпАП, суб`єктом правопорушення в цій статті у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), є відповідальна особа, зазначена в частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

Відповідно до положення ст.14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п.1.10 ПДР України естакада - інженерна споруда для руху транспортних засобів та (або) пішоходів, підняття однієї дороги над іншою у місці їх перетину, а також створення дороги на певній висоті, яка не має виїздів на іншу дорогу.

Суд зазначає, що при складенні оскаржуваної постанови було проведено фотофіксацію правопорушення в режимі фотозйомки технічним засобом АРМ Інспектора, про що відповідно до вимог ст. 283 КУпАП, вказано у постанові.

Веб-сайт, посилання на який міститься в оскаржуваній постанові: kyiv.digital/penalty/check через ідентифікатор доступу до фото/відеоматеріалів правопорушення - номер постанови від 12 липня 2024 року, транспортного засобу «Toyota Avensis» д.н.з. НОМЕР_1 , містить 4 фотознімки, виконаних з різних ракурсів, які відображають: дату порушення - 12 липня 2024 року, час вчинення правопорушення - 13 год 13 хв (а.с.5, 30-33).

На підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, суду було надано фотознімки, які зроблені приладом фіксації АПМ Інспектор з різних ракурсів (а.с. 30-33).

З наданих фотознімків, вбачається, що автомобіль «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 здійснив зупинку під естакадою, відображення на фото тролейбуса свідчить, що під естакадою проходить автомобільна дорога.

Досліджуючи матеріали справи, судом було встановлено те, що доказів неправомірної поведінки головним спеціалістом-інспектором Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Серяк Є.М. не було надано, інспектор з паркування реалізовував свої повноваження по забезпеченню безпеки дорожнього руху.

Разом з тим, посилання представника відповідача про те, що позивачем було пропущено строк для звернення до суду, суд відхиляє з огляду на наступне.

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачене оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення з врахуванням порядку та строку встановленого цим же Кодексом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Вищевказана норма містить визначення «протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили», яким законодавець передбачив, що строк звернення до суду може обраховуватись не обов`язково від моменту винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, а з моменту набрання нею законної сили. Передбачено, що строк звернення до суду може обраховуватись від дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування вимоги.

Згідно ч. 3 ст. 291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Тобто встановлено строк оскарження постанов про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. У свою чергу передбачено, що постанова набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.

Встановлено, що оскаржувану постанову про адміністративне стягнення було винесено відповідачем 12 липня 2024 року, а відповідно до вхідного штампу суду за № 39259 позивачем особисто було подано позовну заяву до канцелярії суду 17 липня 2024 року, тобто без порушення відведеного законом строку.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Крім того, враховуючи той факт, що постанову винесено законно та правомірно, тимчасове затримання транспортного засобу відбулося в межах чинного законодавства.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.5, 15, 72-77, 79, 241-246, 250, 251, 286 Кодексу адміністративного суду України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його нескасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 27 січня 2025 року.

Суддя А.В.Слободянюк