Рішення № 124692719, 23.01.2025, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/72/25

Єдиний унікальний номер 741/1283/24

РІШЕННЯ

іменем України

23 січня 2025 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретарів судового засідання Багмута О.С., Кузьменка І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Носівка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У червні 2024 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до Носівського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 25 травня 2020 року в розмірі 57992,76 грн та судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 серпня 2021 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту. 25 травня 2020 року відповідач підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент кредитну картку № НОМЕР_1 зі строком дії до 01/24, тип картка «Універсальна». Відповідач користувався кредитним лімітом, вчиняв операції за рахунком, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачеві грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

Позивач зазначає, що в порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав належним чином, заборгованість не погасив. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 04 червня 2024 року має заборгованість у сумі 57992,76 грн, яка складається з: 45253,41 грн заборгованості за тілом кредиту, 12739,35 грн заборгованості за простроченими відсотками. Указану суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідача судовим рішенням.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 06 серпня 2024 року відкрито позовне провадження в цивільній справі, одночасно постановлено розгляд даної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи по суті на 12 листопада 2024 року.

Ухвалою суду від 12 листопада 2024 року розгляд справи відкладено до 23 січня 2025 року для здійснення повторного виклику відповідача в судове засідання.

Представник позивача акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в судове засідання не з`явилася, до позовної заяви додала клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце проведення судових засідань сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву не скористався, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від нього до суду не надходило.

Судова кореспонденція, скерована на ім`я ОСОБА_1 , у тому числі і судові повістки з повідомленнями про судові засіданні, призначені по справі, була надіслана на адресу зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача, але повернута до суду без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.

Частиною 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з: «За закінченням терміну зберігання», «Адресат відсутній за вказаною адресою», - вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядились своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

У відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд робить висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з нижченаведеного.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На підставі п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом установлено, що 25 травня 2020 року відповідач ОСОБА_1 підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та погодив такі умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 75000 грн (п. 1.2. договору); тип кредитної карти: картка «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п. 1.2. договору); процентна ставка, відсотків річних: 43,2% (п. 1.3 договору); у процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 42% річних; кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п. 1.4 договору); розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п. 1.4. договору); проценти від суми не повернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п 2.1.1.2.12. договору) (а. с. 26-33).

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

Підписанням цієї заяви про приєднання відповідач приєднався до розділу «Загальні положення» підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», які розміщені в мережі інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms/, в редакції чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять договір банківського рахунка, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати. Вказану заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідач підписав власноручно на планшеті.

До кредитного договору банк додав копію заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (а. с. 26-33), виписку за договором № б/н за період 01.05.2020-04.06.2024 (а. с. 11-23), копію паспорта споживчого кредиту (6-10), статуту АТ КБ «ПриватБанк» (а. с. 45-46), витягу з Державного реєстру банків (а. с. 47) та ін.

На підставі укладеного договору згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» позичальнику ОСОБА_1 була надана кредитна картка № НОМЕР_1 , тип картка «Універсальна», що підтверджується випискою по рахунку (а. с. 11-23).

Позивач 25 травня 2020 року надав ОСОБА_1 у користування грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок НОМЕР_1 (а. с. 11-23).

Відповідач користувався кредитним лімітом, що видно із виписки по його рахунку, вчиняв операції, таким чином, згідно з Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджене Постановою НБУ №164 від 29.07.2022 р., відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.

З урахуванням наявності в матеріалах справи вищевказаних копій документів із основними умовами кредитування, підписаних позичальником, суд робить висновок про обізнаність відповідача з умовами кредитування, зокрема, з розміром відсоткової ставки за процентами, тому в даному випадку, правові висновки, що містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17, не можуть бути застосовані.

На підтвердження заявлених вимог щодо стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом за вищевказаним кредитним договором позивач також надав до суду паспорт споживчого кредиту, який був підписаний відповідачем 05 серпня 2021 року.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Цією ж правовою нормою визначено зміст вказаної інформації (умови кредиту: тип кредиту, сума кредиту, строк кредитування, мета та спосіб отримання, тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, види забезпечення за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту тощо), порядок ознайомлення з нею споживача, форму надання такої інформації (паспорт споживчого кредиту) та термін її актуальності. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця, з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту(частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»). Тобто інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (паспорт споживчого кредиту), є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою).

Термін «паспорт споживчого кредиту» вживається у Законі України «Про споживче кредитування» лише в розділі II «Інформаційне забезпечення договору про споживчий кредит та дії, що передують його укладенню» та у Додатку 1 зі стандартизованою формою такого паспорта. Приписи про умови договору про споживчий кредит, його форму, порядок укладення та розірвання визначені у розділі ІІІ «Договір про споживчий кредит» цього Закону. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин). З огляду на ці норми закону паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов`язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, підписання такого паспорта не означає укладення кредитного договору. Паспорт споживчого кредиту не є тим документом, який Закон України «Про споживче кредитування» включає до форми договору про споживчий кредит (стаття 13).

Також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19), від 21 жовтня 2020 року у справі № 194/1387/19 (провадження № 61-7416св20) у спорах між фізичною особою та банком, суди виходили з того, що матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, тобто інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма). Вказаний документ підписано позичальником, при цьому вказано, що він підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування. Тобто суди виходили з того, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією укласти кредитний договір, коли особа, ознайомившись із паспортом споживчого кредиту, власним підписом підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданою виходячи із обраних ним умов кредитування.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Отже, потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Указаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).

Як вбачається з матеріалів справи, паспорт споживчого кредиту містить відомості щодо процентної ставки, що застосовується в разі невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту. Однак, дана інформація має загальний характер та є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою).

Отже, підписання відповідачем паспорта споживчого кредиту не свідчить, що відповідачем було погоджено та встановлено банком відсотки саме у такому розмірі, який позивач просить стягнути як заборгованість за відсотками.

Ураховуючи, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою) та має інформативний характер для споживача, суд критично оцінює можливість доведення факту належного повідомлення відповідача про умови кредитування, у тому числі щодо сплати відсотків, шляхом підписання паспорта споживчого кредиту.

Окрім того, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вбачав наявні підстави для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 (провадження № 61-14573св20) та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19 (провадження № 61-17707св19), про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

Разом з тим, позивачем доведено, що з моменту підписання відповідачем заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг та основних умов кредитування та кредитного договору б/н, між банком та відповідачем укладено кредитний договір, а також доведено, що відповідач був повідомлений про умови кредитування, в тому числі про відсоткову ставку за користування кредитними коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно з наданими банком розрахунком заборгованості (а. с. 35-39) та випискою за договором б/н за період 01.05.2020-04.06.2024 (а. с. 11-23) заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 04 червня 2024 року становить 57992,76 грн, з яких: 45253,41 грн заборгованість за тілом кредиту, 12739,35 грн заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідач не подав до суду відзиву на позовну заяву, не спростував вищевказану суму заборгованості жодним чином, належних та достовірних доказів погашення заборгованості за кредитним договором та його припинення суду не надав та не спростував доказів, наданих стороною позивача.

Ураховуючи викладене, суд уважає, що з відповідача слід стягнути на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 57992,76 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-283, 254 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 25 травня 2020 року, яка утворилася станом на 04 червня 2024 року, у розмірі 57992 (п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) грн 76 коп, що складається з 45253,41 грн заборгованості за тілом кредиту, 12739,35 грн заборгованості за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено тільки вступну і резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Учасники справи:

позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 23 січня 2025 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА