Рішення № 124692404, 24.01.2025, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №748/3697/24

Провадження №2/751/557/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.

секретар судового засідання Курач В.С.

pозглянувши в приміщенні суду в місті Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну спpаву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

10.09.2024 року на підставі ухвали Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20.08.2024 року до Новозаводського районного суду міста Чернігова надійшли матеріали цивільної справи за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (надалі ТОВ ФК «ЕЙС») - Тараненка А.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №680616682 від 16.11.2021 у розмірі 49 022,58 грн, а також понесених судових витрат у розмірі 2 422,00 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 6 000 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.11.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Кредитний договір №680616682, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 12 900,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору. Первісний кредитор свої зобов`язання виконав у повному обсязі, перерахувавши грошові кошти у вказаній сумі на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 . Проте відповідач не виконав свої зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 49 022,58 грн, яка складається з: 12 400,00 грн заборгованість кредитом; 36 122,58 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу №25/1118-01 та Додаткові угоди: №19 від 28.11.2019 року; №26 від 31.12.2020 року; №27 від 31.12.2021, за умовами якого Клієнт (первісний кредитор) зобов`язується передати Фактору (новий кредитор) права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимог, а Фактор (новий кредитор) зобов`язується їх прийняти.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №167 від 04.01.2022 року до Договору факторингу №25/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод), ТОВ «Таліон плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 29 801,58 грн.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01 та додаткові угоди: №2 від 03.08.2021 року (Додаток №18); №3 від 30.12.2020 року (Додаток №19); за умовами якого право грошової вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 року до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року (з урахуванням додаткових угод), ТОВ «Таліон плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 49 022,58 грн.

17.07.2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №17/07/24, за умовами якого право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №680616682 від 16.11.2021 року, перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС».

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №17/07/24 від 17.07.2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 49 022,58 грн.

Отже, у зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором №680616682 від 16.11.2021 року, загальна сума заборгованості відповідача становить 49 022,58 грн., яку просить стягнути в примусовому порядку та стягнути понесені судові витрати, що складаються з судового збору та витрат на правничу длопомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Ухвалою судді від 19.09.2024 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

24.01.2025 року постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ч. 4 ст. 223, ст. ст. 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Сторони в судове засідання не викликалися, позивач в позовній заяві просив проводити розгляд справи в спрощеному позовному провадженні, у разі відсутності відповідача проти заочного розгляду справи не заперечують. Відповідач у встановлений судом строк, клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень не надіслав, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, з дотриманням вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 та ч.ч. 4, 10 ст. 130 ЦПК України.

Більш того, Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, зроблено висновок, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення відповідної особи належним.

Дослідивши матеріали справи, подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 16.11.2021 ОСОБА_1 на вебсайті https://moneyveo.ua заповнив заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав персональні дані, зокрема номер банківської картки, номер телефону, та бажані умови кредитування: суму кредиту - 12 900 грн, строк кредитування 15 днів. (а.с.79).

Того ж дня, 16.11.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 за допомогою електронного сервісу, укладено Договір кредитної лінії №680616682, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 12 900,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплачувати проценти відповідно до умов, зазначених у договорі та додатках до нього та Правилах. Строк кредитування - 15 днів, процентна ставка - 1,98% в день від суми кредиту за кожний день користування кредитом (у випадку користування кредитом понад строк процентна ставка складає 1.93 % від суми кредиту за кожен день користування за весь строк користування кредитом). (а.с.18 на звороті - 22)

Договором також передбачено права та обов`язки сторін, відповідальність сторін, інші умови.

Вказаний кредитний договір укладений в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - вебсайту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» https://moneyveo.ua, та підписаний електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором MNV4X4Z3, відправленим на вказаний ним номер телефону.

Довідкою щодо дій позичальника, порядком дій споживача та Алгоритмом дій споживача і ІТС ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджується подання ОСОБА_1 заявки на кредит, отримання договору в особистому кабінеті, отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором MNV4X4Z3 та підписання договору вказаним одноразовим ідентифікатором. (а.с.23, 24-30, 31-32)

Також, до Кредитного договору додані Паспорт споживчого кредиту, в якому міститься інформація про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо процентної ставки та порядку повернення кредиту (а.с.17-18), а також Правила надання грошових коштів у позику, в т.ч. і на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», які є невід`ємною частиною Кредитного договору. (а.с. 10-16)

У цей же день ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на вказану відповідачем у заявці картку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 12 900,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.32) та довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №07/2024 (а.с.33-34).

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01 (а.с.37-40), та Додаткові угоди до нього, якими продовжувався строк дії договору до 31.12.2022 року (а.с.43, 44-47, 49), за умовами яких ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, ТОВ «Таліон Плюс», а останнє їх прийняло, зокрема право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №680616682 від 16.11.2021 року, згідно з Реєстром права вимоги №167 від 04.01.2022 року. (а.с.50-51)

Набуття ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до ОСОБА_1 , також свідчить довідка №680616682/ФК від 16.07.2024 року видана ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». (а.с.80)

Надалі, 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, та Додаткові угоди до нього, якими продовжувався строк дії договору до 31.12.2022 року (а.с.56 на звороті, 57, 57 на звороті-58, 59, 60), відповідно до яких ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а останнє прийняло право вимог до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №680616682 від 16.11.2021 (а.с.61-62).

17.07.2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №17/07/24, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» право грошової вимог до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за Кредитним договором №680616682 від 16.11.2021 року. (а.с.63-65).

Згідно копії Реєстру боржників від 17.07.2024 до Договору факторингу № 17/07/24 від 17.07.2024 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Кредитним договором №680616682 від 16.11.2021 року у сумі 49 022,58 грн. (а.с. 68-69).

Також, 17.07.2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 17/07/24 від 17.07.2024 року. (а.с.81)

З виписки по особового рахунку за Кредитним договором №680616682 ОСОБА_1 , вбачається, що заборгованість відповідача за Кредитним договором №680616682 від 16.11.2021 року перед позивачем за період з 17.07.2024 до 22.07.2024, становить 49 022,58 грн, яка складається з: 12 900,00 грн заборгованість кредитом; 36 122,58 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. (а.с.36)

За таких обставин, до ТОВ «ФК «ЕЙС» починаючи з 17.07.2024 року відповідно до Договору факторингу № 17/07/24 від 17.07.2024 року перейшло право за Кредитним договором №680616682 від 16.11.2021 року укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначає Закон України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року, за № 675-VIII.

Преамбула Закон України «Про електронну комерцію» кореспондує, що цей Закон визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлює Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року, за № 851-IV.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувана електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги» від 5 жовтня 2017 року за № 2155-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Паспорт споживчого кредиту, є невідємною частиною Кредитного договору №680616682 та перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua (пункт 5.1. договору).

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналогом власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналогу власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення Кредитного договору №680616682 від 16.11.2021 року, на таких умовах, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором - MNV4X4Z3.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частинами 2, 3 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Статтею 517 ЦК України встановлено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Позивачем надано суду: Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року та Додаткові угоди: №19 від 28.11.2019; №26 від 31.12.2020; №27 від 31.12.2021, якими продовжено строк дії Договору факторингу №28/1118-01; Договір факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 та Додаткові угоди: №1 від 10.08.2020; №2 від 03.08.2021; №3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії №05/0820-01, та Договір факторингу №17/07/24 від 17.07.2024 року, з усіма супутніми документами (Витяги з Реєстрів прав вимоги, платіжне доручення від 16.11.2021 року, Акт прицому-передачі Реєстру боржників, розрахинки заборгованості - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», довідку за проведеними операціями щодо переказу коштів на рахунки клієнтів, в тому числі ОСОБА_1 №07/2024 від 12.07.2024 року), що підтверджують набуття ним прав Нового кредитора до відповідача.

Положеннями ст.ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У відповідності до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Стаття 207 ЦК України вказує, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Зобов`язання боржника за договором повернути кредитору, отриману грошову суму та винагороду за користування грошима, на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Отже, правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов`язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих кредитів та винагороди за користування грошима, а кредитор має право, - вимагати повернення наданих кредитів та сплати процентів.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. (ч. 2 ст. 642 ЦК України)

Статтею 1054 ЦК України у частині встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Пунктами 1, 2 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( п. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Суд погоджується з наданими позивачем розрахунками заборгованості за Договором №680616682 від 16.11.2021 року, які не спростовані відповідачем у належний та допустимий спосіб.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Положенням статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.ч. 1, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи, що відповідач порушив свої зобов`язання за кредитним договором і отримані грошові кошти в добровільному порядку позивачу не повернув, розрахунки заборгованості відповідачем не спростовані, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №680616682 від 16.11.2021 року станом на 22.07.2024 року у розмірі 49 022,58 гривень.

Позивачем понесені та документально підтверджені (а.с.1) судові витрати, які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача .

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Правнича допомога ТОВ ФК «ЕЙС» надавалася Адвокатським об`єднання «Тараненко та партнери» в особі адвоката Тараненка А.І. на підставі договору про надання правової допомоги №1807/24-01 від 18.07.2024 року та додаткової угоди № 5 від 18.07.2024 року, відповідно до Акту прийому-передачі наданих послуг, адвокатом надано правові та юридичні послуги, на загальну суму 6000 грн. (а.с.70-71, 72-73)

Суд звертає увагу на положення пункту 3.6. Договору про надання правничої допомоги, які опосередковують сплату гонорару після безпосереднього надходження коштів на рахунок стягувача.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому суд зазначає, що за змістом ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Вказаний правовий висновок міститься у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, розміру заявлених вимог, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, а також значення справи для сторони та усталену судову практику, з огляду на принцип обґрунтованості та пропорційності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн., вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи.

Керуючись ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 207, 525-527, 530, 549, 610, 611, 629, 1048- 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 95, 128, 141, 223, 247, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄРДПОУ 42986956 заборгованість за Кредитним договором №680616682 від 16.11.2021 у розмірі 49 022 (сорок дев`ять тисяч двадцять дві) грн 58 коп, яка складається з: 12 400,00 грн заборгованість кредитом; 36 122,58 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄРДПОУ 42986956 судові витрати, які складаються з: судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., а всього 7 422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Новозаводським районним судом міста Чернігова за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: 02090, місто Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

Повний текст рішення складено 24.01.2025 року.

Головуючий - суддя О. Г. Деркач