Ухвала суду № 124692114, 24.01.2025, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/2303/25

Провадження № 1-кс/686/936/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , адвоката, раніше не судимого, з повною вищою освітою,

у кримінальному провадженні № 42024142400000064,

встановив:

24 січня 2025 року старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням, яке погоджено прокурором ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, який є тяжкими злочином, та існують передбачені ст.177 КПК України ризики ,а саме:переховування відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; знищення,приховування чиспотворення будь-якоїіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення;незаконного впливуна свідківу цьомуж кримінальномупровадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Заслухавши пояснення прокурора та слідчого, які клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні, підозрюваного та його захисників, які не заперечили щодо його задоволення, просили визначити заставу, дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження, прихожу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що Слідчим відділом слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024142400000064 від 04.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Рішення Тернопільської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 23 від 16.03.2012 ОСОБА_7 надано право здійснювати індивідуальну адвокатську діяльність та видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 689 від 16.03.2012.

Згідно зі ст. 18 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, яка ратифікована Верховною Радою України 18.10.2006 та набрала чинності для України 01.01.2010, кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних дій, якщо вони вчинені умисно:

a) обіцянка, пропозиція або надання державній посадовій особі чи будь-якій іншій особі, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги, щоб ця посадова особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації чи державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги для ініціатора таких дій чи будь-якої іншої особи;

b) вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою іншою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої себе чи для іншої особи, щоб ця особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації або державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги.

Згідно із ст. 68 Конституції України ОСОБА_7 зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У відповідності до ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 11 та п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон) ОСОБА_7 у своїй адвокатській діяльності зобов`язаний дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на неї обов`язки, бути вірним присязі адвоката України.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону під час здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_7 має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Крім того, згідно ч. ч. 1, 3 ст. 7 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 (далі - Правила), у своїй професійній діяльності ОСОБА_7 зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, а також не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Разом з тим, ОСОБА_7 , будучи адвокатом, порушуючи зазначені вище нормативні акти, став на злочинний шлях та вчинив умисний корисливий корупційний злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_10 з 17.03.2023 по даний час обіймає посаду прокурора Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, та відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України, є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до ст. 468 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

06.09.2024 прокурор Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_10 призначений старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42024242310000022 від 06.09.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється слідчими Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

13.09.2024 у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 410 КК України, військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 старшому солдату ОСОБА_11 .

Так, 03.10.2024, близько 15.55 год. ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи неподалік адміністративної будівлі Хмельницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону за адресою: м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 65, під час спілкування із ОСОБА_10 звернувся до останнього з проханням вирішення питання щодо зміни у кримінальному провадженні № 42024242310000022 щодо ОСОБА_11 правової кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 410 КК України, на ст. 396 КК України, за яке передбачено більш м`яке покарання, та укладення в подальшому з останнім угоди про визнання винуватості, та висловив пропозицію щодо надання ним ОСОБА_10 неправомірної вигоди у разі позитивного вирішення вказаного питання у формі та розмірі, який буде ним ( ОСОБА_7 ) визначено додатково.

У подальшому, 03.10.2024, ОСОБА_10 , усвідомлюючи злочинність дій ОСОБА_7 , відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», звернувся із відповідним рапортом до керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_12 та діяв в подальшому з метою викриття злочинних дій ОСОБА_7

05.12.2024, близько 18.50 год., ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи неподалік адміністративної будівлі Хмельницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону за адресою: м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 65, під час спілкування із ОСОБА_10 висловив пропозицію надання останньому неправомірної вигоди в розмірі 5000 доларів США, за вирішення питання щодо зміни у кримінальному провадженні № 42024242310000022 щодо ОСОБА_11 правової кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 410 КК України, на ст. 396 КК України, за яке передбачено більш м`яке покарання, та укладення в подальшому з останнім угоди про визнання винуватості.

21.01.2025, близько 09.20 год., ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи в службовому кабінеті № 11 Хмельницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону за адресою: м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 65, під час спілкування із ОСОБА_10 повторно висловив пропозицію надання останньому неправомірної вигоди в розмірі 5000 доларів США, однак вже за вирішення питання щодо укладення з підозрюваним ОСОБА_11 за результатами досудового розслідування угоди про визнання винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 410 КК України з призначенням покарання (із застосуванням положень ст. ст. 69, 75 КК України), не пов`язаного із позбавленням волі.

23.01.2025, близько 14.40 год., ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у порушення вимог ст. 68 Конституції України, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч. ч. 1, 3 ст. 7 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017, перебуваючи в службовому кабінеті № 11 Хмельницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону за адресою: м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 65, надав старшому групи процесуальних прокурорів у кримінальному провадженні № 42024242310000022 прокурору Хмельницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_10 , який є службовою особою, що займає відповідальне становище, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) доларів США (що згідно офіційного курсу Національного Банку України на 23.01.2025 становило 63048,75 грн.), що є частиною раніше запропонованої неправомірної вигоди на загальну суму 5000 доларів США, за вчинення ОСОБА_10 в інтересах третіх осіб (підозрюваного ОСОБА_11 ) дій з використанням наданого йому ( ОСОБА_10 ) службового становища, а саме: укладення з підозрюваним ОСОБА_11 за результатами досудового розслідування угоди про визнання винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 410 КК України з призначенням покарання (із застосуванням положень ст. ст. 69, 75 КК України), не пов`язаного із позбавленням волі.

Того ж дня протиправна діяльність ОСОБА_7 була припинена через його затримання працівниками правоохоронних органів, а надана ним ОСОБА_10 неправомірна вигода у виді грошових коштів в сумі 1500 доларів США виявлена та вилучена під час обшуку службового кабінету ОСОБА_10 .

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, ОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України.

У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адвокат, раніше не судимий.

24.01.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 369 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованогойому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: - протоколами допиту свідка ОСОБА_13 від 14.10.2024, 17.12.2024, 23.01.2025, в яких останній повідомив обставини висунення підозрюваним пропозиції про надання неправомірної вигоди; - ОСОБА_14 від 03.10.2024 в якому останній повідомив про вчинення кримінального правопорушення; - протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_13 , а саме переписки останнього із ОСОБА_7 стосовно зустрічей у месенджері «WhatsApp»; - протоколом огляду місця події в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 1500 доларів США, які ОСОБА_7 надав ОСОБА_13 в якості неправомірної вигоди; - іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

ОСОБА_7 , обґрунтовано підозрюються у вчиненні тяжкого умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, у сфері службової діяльності за скоєння якого законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 8 років з конфіскацією майна або без такої.

Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як вказує зміст Постанови об`єднаної палати Верховного суду, зміст диспозиції статті 369 КК України був достатньо ясним і передбачуваним для особи, тобто ОСОБА_7 , будучи адвокатом та всилу досвіду життя та своєї професії, не міг не усвідомлювати, що здійснювані ним дії за фабулою кримінального провадження є суспільно небезпечними кримінально караним діянням.

На даний час існують наступні ризики, передбачені ст. 177 КПК України а саме, що ОСОБА_7 може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корупційного злочину, за вчинення якого законом передбачено безальтернативне понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 8 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваноговинним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваногоу разі не обрання йомузапобіжного заходу.

Також, ОСОБА_7 проживає неподалік від прикордонної зони та, відповідно, ймовірно обізнаний про місця перетину державного кордону з Республікою Польща чи республікоюбілорусь, які охороняються меншим складом прикордонних нарядів або у час коли наряд відсутній, що дасть можливість перетнути такий кордон без проблем та без документів або обрати поширений на даний час механізм виготовлення фальсифікованих документів, які можна використати для виїзду за кордон, і таким чином ухилятися від органів слідства та суду. Здійснити ці дії останній зможе у тому числі за допомогоюзв`язків у кримінальному середовищі, здобутих внаслідок здійснення повноважень адвоката, та серед правоохоронців, оскільки його переховування, а відповідно ускладнення можливості з`ясувати істину у цьому кримінальному провадженні є беззаперечним інтересом з його сторони, а отже, у сукупності, вінможе за їх допомогою переховуватися у невідомому органу досудового розслідуванню місці з метою уникнення від кримінальної відповідальності, що не сприятиме завданням кримінального судочинства у цілому.

Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_7 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та останній, у тому числі за допомогою виготовлення підроблених документів, має можливість перетнути державний кордон, а отже таким чином ухилитись від слідства та суду.

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується наступним.

Підозрюваний ОСОБА_7 може знищити, спотворити документи (квитанції, записники, блокноти, інші документи, що стосуються вчинення ними таких дій, тощо), а також інші документи, які вказують на причетність осіб до вчинення зазначеного та інших кримінальних правопорушень. Наведене підтверджує зокрема той факт, що ОСОБА_7 , під час вчинення злочину застосовував засоби конспірації, зокрема спілкувався за допомогою жестів, із використанням інтернет-месенджерів, діючи за попередньою змовою з іншими особами, у тому числі із ОСОБА_11 .

Наявні матеріали кримінального провадження вказують на те, що ОСОБА_7 , на систематичній основі, діючи за попередньою змовою з іншими особами, які розташовані у різних локаціях України, діючи в умовах воєнного стану, може вжити заходів щодо унеможливлення відшукання та спотворення доказів у кримінальному провадженні.

- незаконно впливати на свідківу цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків та інших осіб, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування, підкупу тощо.Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

У такий спосіб, підозрюваний як особисто, такі і через інших осіб, будучи обізнаним із колом осіб, котрим відомо або може бути відомо згадані обставини, шляхом умовлянь, чиненням тиску, погрозами та/або будь-яким іншим чином може вплинути на цих осіб з метою серед іншого зміни показань про обставини провадження, або взагалі відмови, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

Наведене підтверджує той факт, що ОСОБА_7 незаконно впливав на сторону кримінального провадження прокурора ОСОБА_15 шляхом підкупу останнього та спонукання таким чином до прийняття протиправних рішень на користь ОСОБА_11 , а перебування на волі ОСОБА_7 , після вчинення злочину і під час досудового розслідування може породити принцип безкарності в інших осіб, які також причетні до вчинення злочинів і створення ситуації, за якої необхідні законні запобіжники у вигляді заходів забезпечення не стримують віктимної поведінки осіб, що причетні до протиправної діяльності.

Саме тому, ОСОБА_7 , користуючись своїм статусом адвоката і авторитетом серед населення, зв`язками у правоохоронних органах та кримінальній сфері, буде мати можливість впливати на свідків та інших осіб у різноманітних способах та формах, при цьому використовуючи приховані методи та засоби конспірації. Навіть припустити той факт, що до ОСОБА_7 буде обраний інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, останній за вказаних обставин зможе як особисто в усній формі, так і за допомогою різноманітних засобів зв`язку здійснювати тиск у вищевказаний спосіб.

На цій стадії досудового розслідування не допитано велику кількість осіб, а тому перебування на волі підозрюваної дасть можливість їй спілкуватися з цими особами, а також іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення такого та інших злочинів, що також може негативно вплинути на хід досудового розслідування у цілому і не буде відповідати завданням кримінального судочинства.

- вчиняти інші кримінальні правопорушення, або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, підтверджується тим, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, буде вчиняти протиправні дії задля досягнення мети зміни правової кваліфікації дій ОСОБА_11 або ж укладення з ним угоди із визначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, у тому числі шляхом надання неправомірної вигоди відповідним службовим оосбам.

Також, приймаючи до уваги, що ОСОБА_16 вчинив вказані протиправні діїз особливою зухвалістю та цинізмом, в умовах воєнного стану, , орган досудового розслідування приходить до висновку про його схильність до вчинення злочинів у різноманітних сферах, наявності широкого кола знайомства серед осіб з числа співробітників правоохоронних та інших органів, які за проханням/вказівками підозрюваного можуть здійснювати тиск у різних формах на свідків або інших учасників провадження, що може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства у разі перебування на волі останнього.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний,розуміючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, наслідки та ризик втечі для нього, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, у якому підозрюється, може умисно симулювати хворобу, підробити або спотворити речі та документи, які ще не відшукані стороною обвинувачення. Крім того, ОСОБА_7 вчиняв злочин із використанням правил конспірації, застосування умовностей.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При цьому, у даних рішеннях ЄСПЛ зазначено, що небезпека переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Отже, наведені фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності, дають підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів;

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого, що підозрюваний може впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, досудове розслідування триває, не встановлено та не відшукано всі докази, не допитано осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.

Тому з метою нівелювання такого ризику, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків також слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Досудовим розслідуванням встановлено, що особи, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження (свідки) ще не допитані, відтак у разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою це дозволить підозрюваному, який обізнаний про коло осіб, котрим відомо або може бути відомо згадані обставини, зможе шляхом умовлянь, чиненням тиску та/або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою серед іншого зміни показань про обставини провадження, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

А тому твердження захисника про неможливість впливу на свідків, слідчий суддя вважає непереконливим.

На думку слідчого судді, ризик перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином прокурор не довів.

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється соціальні зв`язки підозрюваного, вік, майновий та сімейний стан, наявність місця проживання, а також те, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

На переконання слідчого судді, прокурор у судовому засіданні довів, а слідчий суддя переконався у тому, що існує обґрунтована підозра вчинення тяжкого кримінального правопорушення, що є підставою для застосування найбільш тяжкого запобіжного заходу - тримання під вартою.

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який йдеться у клопотанні слідчого.

Відповідно до ч.3ст.183 КПК Українислідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу.

Враховуючи обставини та тяжкість злочину, суспільної небезпеки кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_7 слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (з урахуванням одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 3028 грн.) 151 400 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, з урахуванням ризиків, визначенихст. 177 КПК України.

А тому саме такий розмір застави зможе забезпечити належну процесуальну поведінку та не буде завідомо непомірним для нього.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 слід встановити в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст.369 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 23 березня 2025 року включно.

Визначити заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.

У в разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю;

- прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із населеного пункту (м. Тернопіль), в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із фігурантами провадження (свідками): ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , будь-якими іншими слідчими з числа групи слідчих та прокурорами з числа групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42024242310000022 та іншими учасниками кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

У разі невиконання даних обов`язків, застава звертається в доход держави.

Ухвала діє по 23 березня 2025 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_1