Постанова № 12468873, 04.11.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2010 р. № 2а-3312/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Тертичного В.Г.

при секретарі судового засідання Козьміна А.М.

за участю представників сторін:

від позивача Капустенська О.І. (дов.№6 від 12 квітня 2010 року)

від відповідача 1 Копняк Н.Я (дов.№04-7 від 11.01.2010 року)

від відповідача 2 не зявився

від відповідача 3 не зявився

від відповідача 4 - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом

ТзОВ "Вест цукор"

до Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області Заступник начальника Державної інспекції з контролю за цінами у Л/о Куцько Ярослав Іванович Головний держінспектор Державної інспекції з контролю за цінами у Л/о Мельник Маріанна Григорівна Головний держінспектор Державної інспекції з контролю за цінами у Л/о Довбенко Надія Орестівна пропро визнання протиправним і скасування рішення , ВСТАНОВИВ: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест цукор»звернулося з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області, заступника начальника Державної інспекції за цінами у Львівській області Куцько Ярослава Івановича, головного державного інспектора Мельник Маріанни Григорівни, головного державного інспектора Довбенко Надії Орестівни про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №335 від 22 грудня 2009 року. 28.10.2010 року представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, а саме просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №335 від 22 грудня 2009 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що рішення відповідача №335 від 22 грудня 2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є протиправним, винесеним з порушенням норм чинного законодавства. Зазначив, що відповідачем при проведенні перевірки було порушено вимоги пункту 4 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»щодо письмового повідомлення субєкта господарювання про проведення планового заходу, а також вимоги Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року №298/519 щодо підписання акту перевірки посадовими особами субєкта господарювання.

Крім цього, в додаткових поясненнях представник позивача зазначив, що дію п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2008 року №709 «Про внесення змін до Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари»було призупинено Указом Президента №125/2009 від 06.03.2009 року «Про зупинення дії деяких положень Постанови Кабінету міністрів України від 06 серпня 2008 року №709». Також ствердив, що Розрахунок суми необґрунтовано-отриманої виручки від реалізації цукру по завищеній ціні ТзОВ «Вест цукор»в період з 18.02.2008 року по 11.11.2009 року проведений неправильно.

Представник відповідачів проти позову заперечив, в судовому засіданні пояснив, що оскаржуване рішення прийнято із дотриманням норм чинного законодавства, зокрема, у відповідності до Закону України “Про ціни та ціноутворення” та Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року №1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами», а тому позов є безпідставним і не підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест цукор»зареєстроване як юридична особа 30.11.2007 року.

Відповідно до свідоцтва №100088069 від 10 січня 2008 року, ТзОВ «Вест цукор»є платником податку на додану вартість.

Позивач здійснює свою діяльність згідно із Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест цукор», в редакції, затвердженій зборами учасників Протокол №3 від 25 лютого 2010 року. Основними видами діяльності ТзОВ «Вест цукор»за КВЕД є:

- неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами;

- оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин;

- оптова торгівля будівельними матеріалами;

- діяльність автомобільного вантажного транспорту.

В період з 10.12.2009 року по 16.12.2009 року, відповідно до плану роботи Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області на ІV квартал 2009 року на підставі посвідчення №002798 від 10.12.2009 року головним державним інспектором Довбенко Н.О. та головним державним інспектором Мельник М.Г. проведена перевірка ТзОВ «Вест цукор»з питань дотримання останнім державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні цін на окремі види продовольства відповідно до вимог розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації №1142 від 30.10.2007 року та №453/0/5-08 від 19.05.2008 року за період з жовтня 2008 року по грудень 2009 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт №000775 від 16.12.2009 року, яким встановлено порушення позивачем вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №276 та від 06 серпня 2008 року №709, розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації №1142 від 30.10.2007 року зі змінами, внесеними розпорядженням 19 травня 2008 року №453/0/5-08.

Висновок Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про порушення позивачем зазначених вище вимог ґрунтується на тому, що ТзОВ «Вест цукор»порушено порядок застосування оптово-відпускних цін на цукор, які впродовж місяця зросли більш, ніж на 1 відсоток, а саме без дотримання обовязкової процедури декларування їх зміни за період з 18.02.2009 року по 11.11.2009 року, внаслідок чого отримано необґрунтовану виручку в сумі 1118151,40 грн.

На підставі зазначеного акту 22 грудня 2010 року Заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області прийнято рішення №335 про застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого, на підставі ст. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення", вирішено вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест цукор»в дохід державного бюджету 3354454,20 грн.

Вважаючи вказане рішення про застосування економічних санкцій протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку, звернувшись із даним позовом до адміністративного суду.

Проаналізувавши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 238 Господарського кодексу України види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до субєктів господарювання адміністративно-господарські санкції, серед яких і адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до частини другої статті 241 Господарського кодексу України перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Згідно ст. 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення” державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів, при цьому встановлюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно обставин справи, позивач оскаржує правомірність прийнятого відповідачем рішенняпро застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення статті 9 Закону України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” в частині додержання державної дисципліни цін щодо вилучення в доход державного бюджету коштів за здійснення реалізації цукру за цінами нижче мінімальних.

За змістом цієї статті, контроль за виконанням умов виробництва та реалізації цукру, що встановлені цим Законом, здійснюється Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами. За порушення норм цього Закону юридичні та фізичні особи притягаються до відповідальності згідно з законодавством України.

Частиною 3 ст. 9 Закону України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” передбачено що у разі реалізації цукру за цінами, що нижчі від визначеної мінімальної ціни, з субєкта підприємницької діяльності стягується штраф у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням встановленого порядку.

Зазначений штраф стягується до місцевого бюджету за місцем реєстрації субєкта підприємницької діяльності, винного в порушенні норм цього Закону.

Рішення про стягнення штрафів приймається судом за позовами органів, які за дорученням Кабінету Міністрів України здійснюють контроль за виконанням цього Закону.

Аналізуючи зміст вищенаведеної законодавчої норми територіальним органам Державної інспекції з контролю за цінами не надано права постановляти рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог Закону України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру”, питання щодо застосування штрафних санкцій та їх стягнення повинно вирішуватися судом.

Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування і їх посадові особи повинні діяти на підставі та в межах наданих повноважень.

Виходячи з вищенаведеного відповідач прийняв рішення поза межами наданих повноважень, оскільки спеціальним Законом не передбачене право відповідача щодо ухвалення рішень про застосування штрафних санкцій.

Підтвердженням зазначеного є також лист-роз`яснення Вищого Адміністративного суду України від 22.10.2010 року № 1464/11/13-10, наявний в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного а балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області №335 від 22.12.2009 року про застосування економічних санкцій є протиправним з підстав його ухвалення поза межами наданих повноважень, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції контролю за цінами у Львівській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №335 від 22 грудня 2009 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест цукор»(місцезнаходження: 82170, вул. Л.Українки, 14, с. Нове Село, Дрогобицького р-ну, Львівської області, ЄДРПОУ 35487920) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено 09.11.2010 року.

Суддя Тертичний В.Г.