Ухвала суду № 124688445, 27.01.2025, Новоодеський районний суд Миколаївської області

27.01.2025

Справа № 482/1628/24

Номер провадження 2-о/482/2/2025

УХВАЛА

Іменем України

27 січня 2025 року місто Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Кічули В.М., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Шевчука Ю.А., представника заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвоката Дмитренка І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Сухоєланецька сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

Заявниця ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Шевчука Ю.А., звернулася до Новоодеського районного суду Миколаївської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту проживання заявниці однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з червня 2019 року до дня його смерті.

Заявлені вимоги мотивує тим, що 06.11.2010 року між нею та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 06.11.2010 року Виконкомом Бузької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, актовий запис №6. За час шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження. Однак, згідно рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 26.11.2018 року у справі №482/1627/18 шлюб між нею та ОСОБА_3 було розірвано. Перед розірванням шлюбу Новоодеським районним судом Миколаївської області за її заявою 18.09.2018 року було видано судовий наказ у справі №482/1628/18 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання спільних дітей.

Зазначає, що після розірвання шлюбу, примирилася з ОСОБА_3 та з червня 2019 року продовжила проживати з ним разом у АДРЕСА_1 , однак місце проживання не зареєструвала. Факт спільного проживання з ОСОБА_3 та їхніми дітьми за вищевказаною адресою підтверджує довідкою Бузького старостинського округу Сухоєланецької сільської ради Миколаївського району Миколаївської області №113 від 27.06.2024 року та актом обстеження від 27.06.2024 року, складеним в присутності сусідів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтвердили факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

У зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України ОСОБА_3 був призваний (мобілізований) на військову службу до лав ЗСУ та брав активну участь у бойових діях проти російських загарбників. ІНФОРМАЦІЯ_2 колишній чоловік ОСОБА_1 загинув через численні осколкові поранення тіла внаслідок вибуху, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 22.03.2024 року; лікарським свідоцтвом про смерть №656 від 19.03.2024 року та довідкою про причину смерті від 19.03.2024 року.

ОСОБА_1 у своїй заяві зазначає, що з червня 2019 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала разом з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вела з ним спільне господарство. Дані обставини підтверджує випискою по рахунку, відповідно до якої ОСОБА_3 періодично перераховував їй кошти на побутові потреби, квитанціями про придбання нею товарів побутового вжитку (ліжка з матрасом, насосу, системи доочистки води з мотором тощо), долучила копії світлин із її смартфону, на яких, з її пояснень, зображена вона та ОСОБА_3 разом з їхніми дітьми. Додатково зазначила, що у зв`язку із примиренням з ОСОБА_3 , нею було відкликано з ДВС судовий наказ про стягнення з нього аліментів, що підтверджує копією постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.05.2023 року ВП №57712921.

Вказує, що їй відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, оскільки відсутні підтверджуючі документи щодо належності її до осіб, які мають право на такі виплати, просила встановити факт її проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з червня 2019 року до дня його смерті.

06.08.2024 року, ухвалою суду, заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, в порядку окремого провадження, заінтересовані особи: Сухоєланецька сільська рада Миколаївського району Миколаївської області та ІНФОРМАЦІЯ_1 .

28.10.2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 , в якій вона просила залучити її до участі у справі, в якості заінтересованої особи, вказуючи при цьому, що вона є матір`ю покійного ОСОБА_3 , а прийняте у справі рішення може вплинути на її права та обов`язки. До заяви долучила свідоцтво про народження ОСОБА_3 , витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, свідоцтво про розірвання шлюбу та свідоцтво про укладення шлюбу, з яких слідує, що ОСОБА_2 є матір`ю покійного ОСОБА_8 .

Ухвалою суду від 06.11.2024 року ОСОБА_2 залучено до участі у даній справі у якості заінтересованої особи.

В судовому засіданні 27.01.2025 року представник заявник адвокат Шевчук Ю.А. підтримав заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту проживання заявниці однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , з підстав у ній викладених.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Дмитренко І.М. в судовому засіданні щодо задоволення заяви ОСОБА_1 заперечив, вказавши, що ОСОБА_2 є матір`ю загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , у зв`язку з чим задоволення заяви заявниці про встановлення факту проживання її сина із заявницею однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вплине на права та обов`язки його довірительки. Вважає, що оскільки його довірителька заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_1 , тому наявний спір про право і заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду, із одночасним роз`ясненням їй права на звернення до суду в позовному провадженні. Вказав, що докази на підтвердження його заперечень щодо задоволення заяви ОСОБА_1 будуть надані при розгляді справи в позовному провадженні.

Представник заінтересованої особи Сухоєланецької сільської ради в судове засідання не з`явився, та подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, правом на надання заяв чи клопотань - не скористався.

Суд, заслухавши думку учасників справи та дослідивши долучені до заяви докази, дійшов такого висновку.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного провадження (загального або спрощеного) та окремого провадження.

Згідно з ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: 1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; 4) встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

На підставі наведеного встановлено, що у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, за умови, що діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Отже, характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Слід зазначити, що наявність спору про право повинне встановлюватись за ознакою заперечення суб`єктивного права особи, щодо якого виникає спір, у цій справі - в даному випадку отримання одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця.

З точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.

Зазначене відповідає висновкам, викладеним у Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року (справа № 522/11740/14-ц, провадження № 61-19160св18), від 27 червня 2018 року (справа № 522/10696/17, провадження № 61-12109св18), від 31 жовтня 2018 року (справа № 477/284/16-ц, провадження № 61-24391св18), у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2021 року (справа N 643/14985/18-ц).

Також, згідно правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі № 205/6338/21 під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , заявниця зазначала, що встановлення даного факту їй потрібно для отримання одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця.

В той же час судом встановлено, що заінтересована особа ОСОБА_2 , яка є матір`ю загиблого військовослужбовця, не визнає заявлених вимог та посилається на наявність спору, щодо даних відносин.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року

№ 2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, серед іншого, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

За ст. 16-1 даного Закону, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Згідно з п. 4 цієї статті, до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

- діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

- вдова (вдівець);

- батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

- внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

- жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

- утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Вказані норми підтверджують, що і матір загиблого військовослужбовця, і жінка, з якою загиблий військовослужбовець проживав однією сім`єю, але без реєстрації шлюбу між собою, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку з чим може мати місце спір про право між заявницею ОСОБА_1 та заінтересованою особою ОСОБА_2 .

Враховуючи зазначене, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявний спір про право, тому заява не підлягає розгляду в окремому провадженні, та її слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.186,261,293,294,315 ЦПК України,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Сухоєланецька сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявниці, що вона має право на звернення до суду з позовом на загальних підставах.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Головуючий суддя В.М. Кічула