Ухвала суду № 124687438, 27.01.2025, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/47/25

Провадження №2-а/141/4/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 року с-ще Оратів

Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управлінняНаціональної поліціїу Вінницькійобласті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

22.01.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управлінняНаціональної поліціїу Вінницькійобласті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.171Кодексу адміністративногосудочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суд, розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, доходить наступних висновків.

Щодо строку звернення до суду.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтею 46 КАС України передбачено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дняухвалення відповідногорішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Також згідно ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані не в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані не в автоматичному режимі, установлено спеціальний десятиденний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву пропоновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як установлено судом та вбачається зі змісту позовної заяви, оскаржувана постанова винесена 23.12.2024, надіслана позивачу засобами поштового зв`язку 24.12.2024 та, відповідно, отримана останнім 09.01.2025.

Разом з тим, у оскаржуваній постанові у графі 9 "Копію постанови мною отримано. Підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, запис про відмову від підпису обо отримання копії постанови" зазначено "від підпису відмовився".

В подальшому, позовну заяву подано позивачем засобами поштового зв`язку 17.01.2025 та отримано судом 22.01.2025.

Натомість,судом установлено,що поданапозовна заяване міститьклопотання (заяви)про поновленнястроку длязвернення досуду щодооскарження спірної постанови від 23.12.2024.

Відтак, позов подано з пропуском строку звернення до адміністративного суду та він не відповідає вимогам ч. 6 ст. 161 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Щодо судового збору.

Статтею 161КАС України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, зокрема відповідно до частини 3 статті 161КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, разом із позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення позивачем ОСОБА_1 подано клопотання від 17.01.2025 про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано посиланням на ст. 288 КУпАП та на постанову Пленуму Верховного суду України від 23 січня 2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір"», згідно яких особа, яка оскаржила постанову пронакладення адміністративногостягнення усправі проадміністративне правопорушення звільняється від сплати судового збору».

Суд, розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 від 17.01.2025 про звільнення від сплати судового збору, доходить наступних висновків.

Згідно пункту 1 частини першої статті 3Закону України«Про судовийзбір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, а саме: визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №3714135 від 23.12.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України"Просудовий збір"№3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України«Про судовийзбір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Питання зменшення розміру судового збору як складовоїсудових витрат або звільнення від його оплати, відстрочення та розстрочення його сплати регулю6ться ч. 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, а саме:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідо до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд зауважує, що Законом України«Про судовийзбір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5зазначеного Закону та є вичерпним.

Тлумачення статті 133КАС України та статті 8Закону України«Про судовийзбір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

При цьому, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 (справа №543/775/17) відступила від висновків Верховного Суду викладених у постанові від 13.12.2016 (провадження №21-1410а16) та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду також вказано, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною п`ятою статті 242КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, посилання ОСОБА_1 на ст. 288 КУпАП та постанову Пленуму Верховного суду України від 23 січня 2015 року №2, як на підставу звільнення його від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення, яке міститься у клопотанні від 17.01.2025, є необґрунтованим та безпідставним.

Поряд з цим, у клопотанні від 17.01.2025 відсутнє обгрунтування та посилання на відповідні докази про майновий стан особи, які б свідчили про неможливість сплати позивачем судового збору за подачу даного адміністративного позову до суду.

Відтак, суд доходить висновку, що правові підставі для задоволення клопотання від 17.01.2025 про звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.

Так, статтею 7Закону України«Про державнийбюджет України2025рік» встановлено прожитковиймінімум дляпрацездатних осібв розмірі 3028,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, за подання позовної заяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288КУпАП належить сплатити судовий збір в розмірі 605,60 грн (3028,00 х 0,2 = 605,60).

Отже, відповідно до ставок Закону України «Просудовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у сумі 605,60 грн, про що надати суду оригінал відповідного платіжного документа.

Реквізити рахунку для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт Оратiв/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA118999980313131206000002806, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Також відповіднодо п.1ч.1ст.171КАС Українисуддя післяодержання позовноїзаяви з`ясовує,чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відтак, позивачу слід подати до суду документи напідтвердження своєїадміністративної процесуальноїдієздатності (копіюпаспорта громадянинаУкраїни,який посвідчуєособу позивача,а такождовідку проприсвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків).

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи установлені обставини, суд доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачу терміну для усунення виявлених недоліків позовної заяви, зокрема, позивачу необхідно:

- надати суду заяву (клопотання) про поновлення строку звернення до суду, у якому належним чином обгрунтувати та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом;

- сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 605,60 грн, про що надати суду оригінал відповідного платіжного документу;

-надати судудокумент напідтвердження своєїадміністративної процесуальноїдієздатності,а самекопію паспортагромадянина України,який посвідчуєособу позивача,та довідкупро присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

У разі невиконання вимог суду в строк встановлений суддею, позовна заява буде повернута позивачу.

Керуючись ст.ст. 123, 160, 169, 171, 256, 293, 294 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 від 17.01.2025 про звільнення від оплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управлінняНаціональної поліціїу Вінницькійобласті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, залишити без руху.

3. Запропонувати позивачеві у 5-денний строк з дня отримання даної копії ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

4. В разі неусунення вказаних в ухвалі суду недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.

5. Копію ухвали суду направити позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя С.В. Климчук