Рішення № 124687356, 23.01.2025, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/1694/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"23" січня 2025 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участі секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

26.11.2024 представник позивача Тараненко А.І. (уповноважений представляти інтереси позивача на підставі довіреності від 02.10.2024 (а.с. 33) звернувся через підсистему «Електронний суд» до суду із вказаним позовом мотивуючи його тим, що 29.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №839743884.

Відповідно до п. 1.1. договору Кредитодавець зобов`язується надати позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії на суму 8 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019.

Додатковими угодами №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 31.12.2022, №31, №32 від 31.12.2023 продовжено строк дії/виконання договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2024.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №151 від 14.09.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього) ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки за кредитним договором №839743884 від 29.07.2021 на загальну суму 16 868,50 грн.

23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №23/0224-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 25 772,00 грн.

30.09.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №3009/24, на підставі якого до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №839743884 від 29.07.2021 на загальну суму 25 772,00 грн.

Оскільки відповідачка не виконала умови кредитного договору, то позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором №839743884 від 29.07.2021 у сумі 25 772,00 грн., що складається з заборгованості за кредитом у сумі 8 500,00 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у сумі 17 272,00 грн.

Також просять стягнути з відповідачки судові витрати а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

Представником позивача Тараненком А.І. при подачі позову до суду, додано клопотання у якому останній просить розглянути справу у відсутність представника позивача, позов підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 7 зв.-8).

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлялася за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання (а.с.52, 67-68, 69-70), а також а також відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади (а.с. 56, 62). Про причини неявки суд не попередила, будь-яких клопотань на адресу суду не надала.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки; не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 29.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №839743884, відповідно до якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 8 500,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі (п. 1.1 Договору) (а.с. 36 зв.-38).

З платіжного доручення від 29.07.2021 вбачається, що 29.07.2021 було перераховано 8 500,00 грн., отримувач ОСОБА_1 , призначення платежу «переказ коштів згідно договору №839743884 від 29.07.2021.» (а.с. 48)

Згідно заявки на отримання грошових коштів в кредит від 29.07.2021 номер картки був указаний відповідачкою як рахунок для отримання кредитних коштів(а.с. 43).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач указує на те, що він отримав право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 , уклавши договір факторингу № 28/10/24/У від 28.10.2024 з ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», яке, в свою чергу, отримало право такої вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» згідно договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024, яке, в свою чергу, отримало право такої вимоги згідно договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного ТОВ «Таліон Плюс» з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Судом досліджений Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату (а.с. 11-12).

При цьому в якості доказів позивач надав лише бланки додатків до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, а саме: форми реєстру прав вимоги; форми повідомлення боржника за кредитним договором та форму акта повернення прав вимоги, а також витяги з додаткової угоди №19 від 28.11.2019 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, додаткової угоди № 27 від 31.12.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, додаткової угоди № 31 від 31.12.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та додаткової угоди № 32 від 31.12.2023 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, у яких відсутня інформація про вимоги і перелік боржників(а.с. 12 зв.-13-19).

З указаних додаткових угод вбачається, що ними до первісного договору факторингу № 28/1118-01 вносилися зміни, які стосувалися продовження строку дії/виконання договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, а не перелік нових кредитних договорів, які передаються новому кредитору.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, за приписами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Так, встановлено, що 29.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 дійсно було укладено договір кредитної лінії №839743884(а.с. 36 зв.-38).

Договір факторингу №28/1118-01, укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», датований 28.11.2018 , тобто він укладений більш ніж за два роки до підписання договору кредитної лінії №839743884 від 29.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Додаткова угода між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено в новій редакції, укладена 31 грудня 2020 року, тобто більше ніж за рік до дати укладення договору кредитної лінії (а.с. 15-16).

Із з`ясованого змісту даної Додаткової угоди №26 до Договору факторингу №28/1118-01, вбачається, що її сторонами фактично здійснено передачу одній від одної невизначених вимог, оскільки жодної визначеної вимоги, що існувала б у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо відповідача ОСОБА_1 на момент укладення Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та Додаткової угоди №26 від 31.12.2020, в цих договорах не вказано.

Отже, оскільки відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, та договір факторингу (відступлення права вимоги) є похідним від кредитного договору, тому він не може бути укладений раніше кредитного договору, за яким переходить право вимоги.

З цих підстав суд визнає неналежним доказом на підтвердження факту переходу права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за договором кредитної лінії №839743884 наданий позивачем витяг з Реєстру боржників №151 від 14.09.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с. 20).

Також, ураховуючи зазначене, суд критично оцінює довідку №839743884/ФК від 28.10.2024, видану ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 34 зв.).

Разом з тим, з аналізу матеріалів справи вбачається, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до нових кредиторів, починаючи ще 28.11.2018, а сам договір кредитної лінії №839743884 був укладений 29.07.2021, тобто більше ніж через два роки після укладення договору факторингу, що взаємовиключає одне одного, оскільки за договором факторингу права вимоги є похідними від кредитного договору, а отже не може бути укладеним раніше кредитного договору, за яким переходить право вимоги. У подальшому 23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №23/0224-01, який також укладено до укладення договору кредитної лінії, а 28.10.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 28/10/24/У.

З наведеного слідує, що було здійснено передачу невизначених вимог, оскільки жодної визначеної вимоги, що існувала б у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_1 на момент укладення Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, в останньому не вказано.

У зв`язку з наведеним, хоча чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, але це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №914/868/17).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодний доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Ураховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №839743884 від 29.07.2021 від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал».

З огляду на викладене, враховуючи вимоги статей 12, 81 ЦПК України, зважаючи на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження отримання права грошової вимоги до відповідача, а подання позову особою, яка не набула права вимоги, є самостійною підставою відмови в позові, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню судові витрати на сплату судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 141,206, 209, 247, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя : Гопкін П. В.