Ухвала суду № 124683799, 24.01.2025, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/412/25

2/703/534/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 січня 2025 року м. Сміла

Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнко І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ будинковолодіння та земельної ділянки в натурі

у с т а н о в и в :

21.01.2025 ОСОБА_1 через представника, адвоката Геріх Наталію Анатоліївну звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить поділити в натурі будинковолодіння АДРЕСА_1 , виділивши в користування йому та ОСОБА_2 нерухоме майно відповідно до розміру часток у праві спільної часткової власності.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі за вищевказаним позовом встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.

Так, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу майнового характеру про виділення частки з нерухомого майна в натурі зі спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Частиною 3 ст. 364 ЦК України встановлено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Отже, позов про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності є позовом майнового характеру, оскільки позивач як власник реалізує своє право спільної часткової власності на майно шляхом виділу частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності.

Перевіряючи вірність сплаченого позивачем розміру судового збору за пред`явленим позовом, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлено в розмірі 3028 гривень 00 копійок.

Судовий збір за подання до суду в 2025 році фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 1211,20 та не більше 15140,00 грн.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову.

Згідно з ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» (зі змінами та доповненнями) визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Зазначене положення кореспондується з ч. 2 ст. 176 ЦПК України.

Позивачем не визначено ціну позову.

У зв`язку із викладеним позивачеві необхідно визначити ціну позову, яка має дорівнювати реальній ринковій вартості спірного нерухомого майна станом на день пред`явлення позову, з наданням доказів на підтвердження вартості нерухомого майна, або доказів на підтвердження вартості аналогічного за цими ж параметрами нерухомого майна.

У разі визначення ціни позову, позивачеві необхідно надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогою майнового характеру, який підлягає до сплати у розмірі 1 відсотку від встановленої ціни позову, однак не менше ніж 1211,20 та не більше 15140,00 грн.

Суд зазначає, що сплата судового збору позивачем підлягає у вищевказаних судом розмірах, однак за вирахуванням вже сплаченої суми судового збору у розмірі 1211,20 грн на підтвердження чого до позову додано квитанцію №5702-1184-6868-6706 від 21.01.2025.

Сплату судового збору слід здійснювати за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Черкаській області/тг м. Сміла/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA838999980313111206000023753, Код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу 101 __ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Смілянський міськрайонний суд Черкаської області (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, суддя приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху до усунення вказаних недоліків.

Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом, є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.

Керуючись ст. 177, 185, 260 ЦПК України

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ будинковолодіння та земельної ділянки в натурі - залишити без руху.

Надати позивачу та його представнику десятиденний строк для усунення зазначених у даній ухвалі недоліків, який відраховується з дня отримання позивачем або його представником копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом сплати судового збору в передбаченому чинним законодавством розмірі, а також поданням документів на підтвердження ринкової вартості спірного нерухомого майна.

Роз`яснити позивачу та його представнику, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Овсієнко