Рішення № 124682591, 09.01.2025, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/3348/24

Провадження № 2/366/145/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі судді Корчкова А.А., за участю секретаря судового засідання Іванової Л.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим через представника, адвоката Іванова Федора Григоровича до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, заінтересована особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 (далі - Позивач), через свого представника, адвоката Іванова Ф. Г., звернулась до суду з позовом до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області (далі - Відповідач) про визнання права власності на спадкове майно, яке належало її батьку, ОСОБА_3 .

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_3 . 15.08.2005 ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів все своє майно своїм донькам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

06.11.2024 Позивач звернулася із заявою до приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Ющенко Л.В., де отримала Постанову, якою їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 в зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на нього.

Крім цього, представник позивача зазначає, що 11.03.2022 в результаті артилерійського обстрілу с. Слобода - Кухарська, Вишгородського p-ну, Київської обл., вказаний житловий будинок зазнав значних пошкоджень, у зв`язку з чим позивач, у липні 2022 року, звернулася до комісії Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про проведення обстеження нерухомого майна, знищеного внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією російської федерації на території Іванківської селищної територіальної громади. Оскільки на законодавчому рівні не врегульовано питання про право власності позивача на вказаний житловий будинок, тому вона не може звернутись до компетентних органів із заявою щодо виплати компенсації щодо пошкодженого майна.

Враховуючи, що нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначений житловий будинок, представник позивача звернувся із даною позовною заявою до суду та просить суд визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування після смерті її батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок загальною площею 54,0 кв.м, житловою площею 32,0 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Процесуальні дії:

12.11.2024 позовна заява надійшла до суду.

15.11.2024 ухвалою суду у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 09.01.2025.

Позиції сторін:

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились. Про час, дату та місце слухання справи повідомлені вчасно, належним чином. 09.01.2025 представник позивача звернувся до суду із заявою про розгляд справи без їх участі, позов підтримують у повному обсязі, просять задовольнити.

Відповідач у підготовче судове засідання свого представника не направив, про час, дату та місце слухання справи повідомлені вчасно, належним чином. 31.12.2024 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, проти задоволення позовних вимог не заперечують, що суд розцінює як відзив з визнанням позову.

Заінтересована особа, ОСОБА_2 , у підготовче судове засідання не з`явилась. Про час, дату та місце слухання справи повідомлена вчасно, належним чином. 09.01.2025 ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про розгляд справи без її участі, позов визнала у повному обсязі, просить задовольнити. При цьому зауважила, що спадщину після смерті батька, ОСОБА_3 , не приймала, у подальшому на спадкове майно не претендуватиме.

Керуючись ч. 3 ст. 211, ст. 223 ЦПК України, суд розглядає справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Встановлені судом обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Суд, дослідивши наявні матеріали, враховуючи визнання Відповідачем та заінтересованою особою позовних вимог, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 13, 78, 81, 82 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов`язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущення.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Оцінка зібраних по справі доказів здійснюється за правилами, передбаченими ст. 89 ЦПК України з врахуванням положень ст. ст.76-88 ЦПК України.

Судом встановлено наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Слобода-Кухарська помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 17.10.2008, актовий запис № 20) /а.с.12/.

На день смерті, ОСОБА_3 належав житловий будинок, який знаходиться за адресою:

АДРЕСА_2 , що підтверджується випискою з погосподарської книги № 6 на 2021-2025 роки с. Слобода-Кухарська, номер об`єкта погосподарського обліку 0413-1, про що Іванківською селищною радою Вишгородського району Київської області видано відповідну довідку за № 1731 від 23.08.2024 /а.с.16/. Крім того, належність вказаного будинку ОСОБА_3 також підтверджується довідками виконкому Іванківської селищної ради № 207/1 від 20.08.2024, № 206/1 від 20.08.2024.

За життя ОСОБА_3 , склав заповіт, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було, з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право, він заповів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено 15.08.2005 головою Заруддянської сільської ради Юхименко О. та зареєстровано в реєстрі за № 42 /а.с.11/.

Відповідно до листа Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Києво-Святошинської районної ради Київської області» №2548 від 30.10.2024, право власності на вказане домоволодіння не зареєстровано /а.с.15/.

З копії технічного паспорта на будинок садибного типу, який виготовлено станом на 10.06.2021, інвентаризаційна справа № 06/10-316, встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , споруджено у 1963, сарай - 1972, сарай - 1990, навіс - 1992, вбиральня - 2010, колодязь - 1964, огорожа - 1992, ворота з хвірткою - 1992, хвіртка - 1992, огорожа- 2014, огорожа- 2010.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину.

В частині 1 статті 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його дочка, ОСОБА_1 , яка звернулися 06.11.2024 із заявою до приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Ющенко Л.В. про прийняття спадщини, де було заведено спадкову справу № 61/2024. ОСОБА_2 строк для прийняття спадщини пропустила, за встановленням додаткового строку для прийняття спадщини не звертатися не буде, заявляти свої спадкові права на вищевказаний житловий будинок також не буде, не заперечує щодо визнання права власності на вказаний житловий будинок за ОСОБА_1 , про що нею подано відповідну заяву, що підтверджується Постановою приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Ющенко Л.В. за вих № 137/02-14 від 06.11.2024 /а.с.14/.

Також, зазначеною Постановою ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на нього.

За відомостями Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (витяг з реєстру територіальної громади № 2024/013474153 від 07.11.2024) /а.с.8/.

Таким чином, Позивач не може оформити право власності в порядку спадкування за заповітом на будинок, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на нього.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За положеннями частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 380 ЦК України житловий будинок є об`єктом права власності.

Відповідно до положень чинного на той час (на момент спорудження житлового будинку) ЦК УРСР 1963 року, Вказівок по порядку ведення погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням СРСР 13.04.1979 року № 11/5, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР 31.10.1975 року за № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки сільської ради, в т.ч. і виписки із погосподарських книг.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, передбачала обов`язкову реєстрацію будинків у містах і селищах міського типу. У період чинності цієї інструкції до 13 грудня 1995 року державна реєстрація нерухомого майна у сільській місцевості не проводилася.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Судом встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 було збудовано у 1963, а тому, приналежність ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначеного житлового будинку, підтверджується матеріалами справи, зокрема зазначеними вище Випискою з погосподарської книги та довідками виконкому Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області № 207/1 від 20.08.2024 та № 206/1 від 20.08.2024, складеними на підставі запису з погосподарської книги № 6 на 2021-2025 роки с. Слобода-Кухарська, номер об`єкта погосподарського обліку 0413-1 /а.с.16, 22, 23/.

Крім того, Позивач зазначає, що у березні 2022 у результаті артилерійського обстрілу с. Слобода-Кухарська Вишгородського району Київської області зазначений житловий будинок зазнав значних пошкоджень, його повністю зруйновано, тому у липні 2022 вона звернулась до комісії Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області для проведення обстеження нерухомого майна, знищеного внаслідок бойових дій.

З Акта про пожежу від 16.06.2022 та Акта обстеження майна, пошкодженого під час проведення бойових дій на території с. Слобода-Кухарська Вишгородського району Київської області спричинених збройною агресією російської федерації за № 1969/1-1804 від 04.07.2022, вбачається, вказаний житловий будинок знищено пожежею, комісією з обстеження зруйнованого (пошкодженого) майна на території Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області проведено обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та встановлено, що будинок зруйновано, на час обстеження майно не відновлено, категорія пошкоджень об`єкта за результатами попереднього візуального огляду ІІІ-тя /а.с.25, 26/.

Таким чином, Позивач не може оформити право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, який належав її батьку, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього та отримати компенсацію, оскільки будинок повністю зруйновано внаслідок бойових дій на території с. Слобода-Кухарська Вишгородського району Київської області у березні 2022, тому змушена звертатись за захистом своїх прав до суду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Постановою Кабінету Міністрів України № 326 від 20.03.2022, затверджено «Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації», якою встановлено процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, починаючи з 19 лютого 2014 року.

22 травня 2023 року набув чинності Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» від 23.02.2023 за № 2923 (далі - Закон), який визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.

Відповідно до підпунктів «а» та «д» пункту 1 статті 2 зазначеного Закону, отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна є: фізичні особи - громадяни України, які є:

а) власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна;

д) спадкоємцями осіб, визначених підпунктами "а"-"ґ" цього пункту.

Таким чином, Позивач належать до категорії осіб, які відповідно до вищезазначеного, є отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна.

На підставі викладеного, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому, після його смерті, спадкоємці за відсутності правовстановлюючих документів не мають можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Відповідач позов визнав, що підтверджується клопотанням за вих. № 06-31-4137 від 30.12.2024.

Заінтересована особа, ОСОБА_2 , заявою від 09.01.2025 позов визнала у повному обсязі, просила задовольнити. При цьому зауважила, що спадщину після смерті батька, ОСОБА_3 , не приймала, у подальшому на спадкове майно не претендуватиме.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання Відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання Відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання Відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, а також враховуючи визнання позову Відповідачем, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що вимоги Позивачів про визнання права власності на зазначений вище житловий будинок, підлягають задоволенню.

Судові витрати:

Питання щодо судових витрат вирішується судом відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про судовий збір», Позивач сплатила судовий збір у розмірі 1211,60 грн., що підтверджується квитанцією від 07.11.2024 /а.с.39/, та який, представник позивача у позові та заяві від 09.01.2025, просить залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 200, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 , поданий через представника, адвоката Іванова Федора Григоровича, до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у порядку спадкування за заповітом після смерті її батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (чотири), а саме: житловий будинок, , загальною площею 54,0 кв.м, житловою площею 32,0 кв.м., допоміжною площею - 22,0 кв.м. у плані літера А, господарські будівлі та споруди: сараї - Б, В, навіс - Г, вбиральня - Д, колодязь - №1, огорожі - №2, №5, №6, ворота з хвірткою - №3, хвіртка - №4.

Судові витрати залишити за Позивачем.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Апеляційна скарга подаються учасниками справи безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.01.2025.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 );

Представник позивача: адвокат Іванов Федор Григорович ( АДРЕСА_5 );

Відповідач: Іванківська селищна рада Вишгородського району Київської області (код ЄДРПОУ 04358000, вул. І. Проскури, 7, с-ще Іванків, Вишгородського району Київської області, 07201);

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 ).

Суддя Анатолій КОРЧКОВ