Єдиний державний реєстр судових рішень
ЄУН: 336/10749/24
Провадження №: 2-а/336/20/2025
Рішення
іменем України
21 січня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Боєва Є.С., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області, треті особи: відділ поліції № 1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області, поліцейський СРПП ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області сержант поліції Котухов Андрій Сергійович, про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
До суду звернувся адвокат Говоров Андрій Валерійович в інтересах ОСОБА_1 із позовом до Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області.
У позові вказує, що постановою поліцейського СРПП ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області сержант поліції Котухова А.С. серії БАА № 982440 від 03.10.2024 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 та ст. 125 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_1 , будучи непристебнутим ременем безпеки, а також за те, що ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу за вимогою поліцейського не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п. п. 2.3 п. 9.9 б ПДР України.
15.10.2024 позивач отримав вказану постанову засобами поштового зв`язку.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 був зупинений безпідставно, постанова не містить доказів вчинення позивачем адміністративних правопорушень.
На підставі наведеного просить оскаржувану постанову скасувати, а справу закрити.
Ухвалою від 01.11.2024 відкрито провадження у справі.
Ухвалою від 21.01.2025 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача поліцейського СРПП ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області сержанта поліції Котухова Андрія Сергійовича.
У відзиві ГУНП в Запорізький області просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що 03.10.2024 поліцейський Котухов А.С. спільно з інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Пологівського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Явором Едуардом Вікторовичем перебував в добовому наряді групи реагування патрульної поліції. Приблизно о 18:30 03.10.2024 до відділення поліції № 1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області від поліцейських батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що о 18:23 03.10.2024 за адресою: Запорізька область, Пологівський район, м. Гуляйполе, вул. Дачна на території розташування блокпоста З-17 виявлено транспортний засіб ВАЗ 2108 з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням, як пізніше було встановлено, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував вказаним транспортним засобом будучи не пристебнутим ременем безпеки та мав ознаки алкогольного сп`яніння. Далі за вказівкою чергового відділення поліції № 1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області поліцейський Котухов А.С. разом із старшим лейтенантом поліції Явором Е.В. здійснили виїзд на місце події. Після прибуття на місце події поліцейському Котухову А.С. та старшому лейтенанту поліції Явору Е.В. поліцейські БПОП ГУНП в Запорізькій області повідомили що ОСОБА_1 під час вимушеної зупинки не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію а також керував транспортним засобом будучи не пристебнутим ременем безпеки з явним ознаками алкогольного сп`яніння. Окрім того, поліцейський БПОП ГУНП в Запорізькій області показав відеозапис зі нагрудного відео реєстратора, що стоїть на балансі підрозділу БПОП ГУНП в Запорізькій області, де мною було встановлено, що дійсно ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи не пристебнутим ременем безпеки, окрім того під час зупинки на вимогу працівника поліції не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 «в» та 9.9 «б» Правил дорожнього руху України. Отже, поліцейський Котухов А.С. будучи особою уповноваженою на складання адміністративних матеріалів за вчинені правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, вивчив всі обставини, та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, склав відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 982440.
ГУНП вважає, що спірна постанова складена уповноваженою особою у відповідності до вимог чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за № 1395, поліцейський під час винесення оскаржуваної постанови діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.
До позову відповідача надає відеозапис від 03.10.2024 та рапорт від від 03.10.2024 поліцейського Котухова А.С .
У письмових поясненнях третьої особи на позов Котухов А.С. також просить відмовити у задоволенні позову, в обґрунтування чого наводить доводи, що аналогічні аргументам відповідача.
До письмових пояснень додається технічний носій інформації із відеозаписом.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази, які в ній містяться, у сукупності, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту постанови серії БАА № 982440 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи не пристебнутим ременем безпеки, під час зупинки на вимогу працівника поліції не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію. Тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 в та 9.9 б Правил дорожнього руху України. Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ст. 125 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти, встановлені судом, у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Така позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.04.2018 року у справі №338/1/17.
На підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідач та третя особа надали суду відеозапис.
Однак із змісту спірної постанови вбачається, що вона не містить інформації про будь - яку фіксацію правопорушення.
Водночас, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок посадової особи відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.
Рапорт працівника поліції, який виніс постанову, також не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень (позиція ВС у постанові від 28.05.2020 у справі №524/4668/17).
Отже суд доходить висновку, що у справі не надано достатніх і допустимих доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ст. 125 КУпАП, що в свою чергу свідчить про неправомірність складеної відносно останнього постанови про накладення адміністративного стягнення.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи позовної заяви не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення через недоведеність самого факту правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, у зв`язку із встановленням судом відсутності доказів вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 121, ст. 125 КУпАП, зазначене є підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір в розмірі 605,60 грн., а тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 9, 72, 73, 75, 77, 205, 241, 242, 244, 246, 286 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 982440 від 03.10.2024.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 гривень.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ГУНП в Запорізькій області, знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд.29; ЄДРПОУ 40108688.
Треті особи:
- ВП № 2 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області; знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Тенісна, буд.57;
- поліцейський СРПП ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області сержант поліції Котухов Андрій Сергійович, м.Запоріжжя, вул.Тенісна, буд.57.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня постановлення рішення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Є.С. Боєв
21.01.25
Судове рішення № 124678592, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 21.01.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 336/10749/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: