Рішення № 124677996, 01.04.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 рокуСправа №160/34031/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (далі ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», позивач) через свого представника звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.09.2023 року №00544390901 на суму 17 000,00 грн., прийняте Головним управлінням ДПС у м.Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не виявив під час перевірок позивача наявності у магазинах позивача алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1251 від 27.12.2010 року, а всі висновки зроблені на підставі фіскальних чеків минулих періодів, тобто завантажених з РРО. Позивач зауважує, що факт невіповідності марки акцизного податку не можна встановлювати на підставі даних фіскальних чеків без огляду самої марки. Означене також підтверджується роз`ясненнями Державної податкової служби, розміщеними на їх офіційному веб-сайті. Крім цього позивач зазначає, що у випадку неможливості сканування марки акцизного податку касири позивача вводять номер марки самостійно та випадково допускають помилки. Таким чином відповідачем неповно встановлено порушення, що ставить під сумнів його висновки, зазначені в акті перевірки. На підставі зазначеного позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та після усунення недоліків прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і проведення судового засідання, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив, в якому останній повністю заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами проведенням фактичної перевірки складено акт перевірки від 21.08.2023 №55229/26-15-09-01/30487219, яким встановлено, що відповідно до інформаційно - комунікаційних систем органів ДПС України, ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 30487219) в період часу з 01.11.2021 по 10.11.2021 рік, за адресою: м. Київ, вул. Микільсько Слобідська, 2-Г зафіксовано реалізацію алкогольного напою, а саме: горілка «Первачок особливий» об`єм 0,2 л., вміст спирту 35% з однаковими номерами марок акцизного податку із порушенням правил маркування, тобто немаркованих алкогольних напоїв, чим порушено ст.11 ЗУ від 19.12.1995 №481/95- ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями). Також згідно письмових поясненнь керуючої магазином вбачається неодноразове пробиття однієї і тієї самої марки акцизного податку, а саме: АСНВ 735405, за період з 27.10.2021 по 10.11.2021 рік, що підтверджує факт порушення чинного законодавства. В результаті встановлених порушень при перевірці прийнято податкове повідомлення - рішення від 11.09.2023 № 00544390901, яким до ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» застосовано штрафні фінансові санкції у сумі 17 000,00 грн.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» зареєстровано юридичною особою 19.07.1999 року за адресою: 49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 40 та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Види діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-МАРКЕТ за кодом за кодом КВЕД є: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний).

З матеріалах справи вбачається, що на підставі наказу від 29.06.2023 за №3309-п проведена фактична перевірка магазину Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» за адресою: м. Київ, вул. Микільсько Слобідська, 2-Г.

За результатами перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 21.08.2023 №55229/26-15-09-01/30487219, яким встановлено, що відповідно до інформаційно - комунікаційних систем органів ДПС України, ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 30487219) в період часу з 01.11.2021 по 10.11.2021 рік, за адресою: м. Київ, вул. Микільсько Слобідська, 2-Г зафіксовано реалізацію алкогольного напою, а саме: горілка «Первачок особливий» об`єм 0,2 л., вміст спирту 35% з однаковими номерами марок акцизного податку із порушенням правил маркування, тобто немаркованих алкогольних напоїв, чим порушено ст.11 ЗУ від 19.12.1995 №481/95- ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями).

11.09.2023 року Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №00544390901, яким на підставі ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-МАРКЕТ штрафну санкцію у розмірі 17 000,00 грн.

Не погоджуючи з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.п.191.1.16 п. 191.1 ст. 191 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, як здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України, визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі Закон №481/95-ВР).

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №481/95-ВР маркування алкогольних напоїв (крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті), які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, та має містити таку інформацію:

- загальна та власна назви виробу;

- найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про алкогольний напій, а для імпортованих алкогольних напоїв - найменування та місцезнаходження імпортера (у разі зміни найменування виробника у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство виробник має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство);

- знак для товарів і послуг;

- географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

- вміст спирту (% об.);

- місткість посуду;

- вміст цукру.

Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду).

На видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та номер ліцензії на виробництво.

Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, здійснюється у виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями скляну тару, бляшанки із харчового алюмінію, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла чи глазурованої кераміки. Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, з вмістом спирту етилового понад 8,5% об`ємних одиниць здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,18 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,33 л, 0,35 л, 0,37 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л і більше.

Згідно абз.3 ч.4 ст.11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.226.6, 226.7 ст.226 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) маркуванню підлягають усі (крім зазначених у пункті 226.10 цієї статті) алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Згідно п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані, зокрема,:

- алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку;

- алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

- вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

- алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Згідно п.20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1251 від 27.12.2010 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Для алкогольних напоїв імпортного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:

- пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;

- наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);

- пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів;

- відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Таким чином, зокрема, алкогольні напої, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць, мають бути позначені марками акцизного податку.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття відповідачем спірного рішення про застосування фінансових санкцій слугував висновок про реалізацію позивачем алкогольних напої без наявності марки акцизного податку встановленого зразка. Алкогольні напої, що були реалізовані позивачем, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів та вважаються таким, що немаркований.

Позивач, в свою чергу, не заперечує наявність фіскальних чеків про придбання зазначених товарів та інформацію, зазначену в них, при цьому вказує, що повторювання реквізитів марок акцизного податку у різних фіскальних чеках, навіть різних магазинів, пояснюється невірним введенням ручним методом реквізитів марок акцизного податку до РРО продавцями-касирами, а не наявністю продажу алкогольних напоїв, маркованих з порушенням вимог положення №1251.

Однак, суд зазначає, що склад правопорушення, за яке статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізацію алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Таким чином, посилання позивача на введення касирами короткого літерного коду замість встановленої чинним законодавством акцизної марки, якими було промарковано пляшки, є безпідставним та не спростовує встановлених під час перевірок порушень.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790 (далі - Порядок №790, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 5 Порядку №790 передбачено, що підставами для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Таким чином, суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання та реалізацію алкогольних напоїв, повинні додержуватись вимог абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, статті 226 Податкового кодексу України та пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Суд враховує, що факт того, що у фіскальних чеках, в яких відображено МАП алкогольного напою та суму акцизного податку з одиниці маркованої продукції, які не відповідають найменуванню реалізованої лікеро-горілчаної продукції, не заперечується позивачем в позовній заяві та додатково зазначено в позовній заяві, що касири, які працюють у позивача, в деяких випадках вводять комбінації літер та цифр ручним методом, у випадку коли марка акцизного податку не сканується з пляшки, що зумовлює неспівпадіння реквізитів чи повторювання реквізитів марок акцизного податку у різних фіскальних чеках.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що судом не було встановлено протиправність висновків проведеної ГУ ДПС у м. Києві фактичної перевірки, порушення, що були виявлені в ході її проведення, не спростовані позивачем, а в свою чергу, підтверджуються доводами позивача, викладеними в позовній заяві, суд доходить висновку правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення №00544390901 від 11.09.2023.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 139 КАС України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова