Ухвала суду № 124677370, 24.01.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

24 січня 2025 року Справа № 640/8613/20 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №640/8613/20 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м.Києві (ЄДРПОУ 43141267, вул. Шолуденка 33/19, м.Київ, 46001) про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, постановив ухвалу.

16.04.2020 вх.№640/8613/20 представник позивача - адвокат Мартинов Кирило Віталійович (ордер серії АА №1022371 - договір про правничу допомогу від 19.03.2020 діє до 31.12.2021) у позовній заяві просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 03.03.2020 №0018274204 форми «Р» за порушення п.177.2, 177.4 ст.177 Податкового кодексу України - сума грошового зобов`язання за платежем ПДФО 11010500 за результатами річного декларування 493871.01 (зобов`язання +395096.81, штраф 98774.20) грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 03.03.2020 №0018314204 форми «В4» за порушення п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України - сума 22547.50 грн завищення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за декларацією 12.2018;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 03.03.2020 №0018354204 форми «Р» за порушення пп.1.2, пп.1.3 п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України грошового зобов`язання (військовий збір за результатами річного декларування 11011001) у сумі 41155.92 (зобов`язання +32924.74, штраф+8231.18) грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 30.01.2020 №0006964204 у сумі 40233.55 грн за порушення абз.3 ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI - донараховано 186207.56 грн ЄСВ;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 №Ф-098 у сумі 186207.56 грн.

21.04.2020 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н.М. перевірив, що позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення (ППР) на загальну суму 761 467,23 грн - заявлено вимоги майнового характеру, а також про скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму завищення від`ємного значення ПДВ, що є вимогою немайнового характеру. Позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у сумі 9716,67 грн (761 467,23 грн * 1 % + 2102,00 грн) (ЄДРСР 88883082).

05.05.2020 Окружний адміністративний суд міста Києва (суддя Шевченко Н.М.) відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований, утворений Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. На виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та визначає порядок передачі не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджений Порядок передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (ОАСК).

На виконання п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2825-ІХ, Окружний адміністративний суд міста Києва скерував за належністю матеріали справи № 640/8613/20 до Київського окружного адміністративного суду (лист 06.02.2023 №03-19/10453/23 на 122 арк).

Згідно з пунктами 4-7 Порядку №399 на розгляд та вирішення судам належать передачі судові справи, що не розглянуті ОАСК та передані до Київського окружного адміністративного суду, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ належать передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, що належать передачі судам, мають бути зареєстровані у базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акта приймання-передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 07.01.2025, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 №01-19/93/25 до Черкаського окружного адміністративного суду передано 244 судові справи (у тому числі адміністративну справу №640/8613/20 - вх. №856/25 від 08.01.2025). Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2025 адміністративна справа №640/8613/20 (22.01.2025 вх.№3079/25) передана судді Л.В.Трофімовій, у зв`язку з чим суддя приймає справу до свого провадження.

Згідно з ч. 2 статті 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд перевірив, що адміністративний позов (а.с.1-6) у паперовому вигляді є нечитабельний (роздрукований текст містить білі полоси - позовна заява а.с.1-5 та додаток- заключна виписка за період з 01.01.2015 до 31.12.2015 - а.с.36-50), що потребує виправлення (у тому числі скерування представником позивача - адвокатом зрозумілого текту позовної заяви через Електронний суд ЄСІТС).

Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Рішення про застосування штрафних санкцій від 30.01.2020 №0006964204 у сумі 40233.55 грн прийняте на підставі матеріалів перевірки від 11.12.2019 № 774/26-15-42-04-30/2568911592 та з урахуванням рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 22.01.2020 №2696/6/99-00-08-06-01-06, що не надані у додатку до адміністративного позову.

Верховний Суд у справі № 520/9891/19 зазначає, що строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги контролюючого органу про сплату єдиного внеску, визначений частиною 4 статті 122 КАС України, складає три місяці з дня отримання платником ЄСВ рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду скарги.

Матеріали адміністративного позову не містять копії скарг платника податку, проте надана лише копія рішення про результати розгляду скарги від 20.02.2020 без доказів про направлення та отримання.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Матеріали адміністративного позову у справі №640/8613/20 не містять у переліку додатків доказів на підтвердження статусу: застрахованої особи - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальника - роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464-VI зобов`язані сплачувати ЄСВ. Верховний Суд у справі № 812/706/16 ЄДРСР 112850339 наголосив: обставини справи, за відсутністю підтверджуючих первинних документів, свідчать про неможливість перевірки підстав виникнення недоїмки з єдиного внеску і достовірно встановити порушення, яке слугувало підставою для прийняття оскаржуваної вимоги в розрізі періоду нарахування сум єдиного внеску, визначеної в оскаржуваній вимозі контролюючого органу. У справі № 140/66/24 ЄДРСР 118107660 йдеться про протиправність оскаржуваної вимогу про сплату боргу у частині нарахування єдиного соціального внеску і пропорційно розполені витрати зі сплати судового збору.

Усупереч вимог п.4, 5, 9 КАС України позивач не зазначив зміст і характер порушеного права у звязку із прийняттям кожного індивідуального акта і не обгрунтував об`єднання у позовній заяві різних вимог.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог майнового і немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено розміри ставок судового збору. Судовий збір стягується у відповідному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року. За подання до адміністративного суду позову майнового характеру, що поданий фізичною особою або фізичною особою підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У справі № 200/2402/19-а заявлена позовна вимога майнового характеру щодо визнання протиправною та скасування вимоги (ЄДРСР 79952684, 83598742).

Позовні вимоги є самостійними у контексті п.2 ч.1 ст.5 КАС України ( ППР №0018274204 форми «Р» у сумі 493871.01 грн х 1% = 4 938,71 грн, ППР №0018314204 форми «В4» у сумі 22547.50 грн х 1% = 225.48, але не менше 840,80 грн, ППР №0018354204 форми «Р» у сумі 41155.92 грн х 1% = 411.56, але не менше 840,80 грн, рішення про застосування штрафних санкцій від 30.01.2020 №0006964204 у сумі 40233.55 грн х 1% =402.34, але не менше 840,80 грн; вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 №Ф-098 у сумі 186207.56 грн х 1% = 1862,08 грн).

Особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору ЄСВ досягається за рахунок його сплати роботодавцем (висновки у постанові Верховного суду від 04 грудня 2019 року у справі №440/2149/19). З 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, відповідно до якого внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», зокрема, у частину першу статті 7, а саме: - у пункті 2 перше речення абзацу другого пункту слова «має право самостійно» замінено словом зобов`язаний.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Згідно з п. 6 розд. VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства в день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Під час формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, що складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога). В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження; вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції. Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. Під час надсилання вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. Під час вручення вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис,- в органі доходів і зборів.

Відповідно до наказу МФУ від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» контролюючий орган складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: «Р» - у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов`язань платника податків та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та застосування за наслідками таких перевірок передбачених Кодексом штрафних (фінансових) санкцій, пов`язаних з таким заниженням (завищенням) податкових та/або інших зобов`язань (крім грошових зобов`язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) та пені (крім пені відповідно до статті 129 Кодексу); «В4» - у разі зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість; «Р1» - у разі виявлення за результатами перевірок заниження або завищення суми податкового кредиту та/або суми податкових зобов`язань для цілей розділу V Кодексу, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, що не призвело до виникнення грошових зобов`язань за результатами перевірки (крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки).

Строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування ППР після проведення процедури адміністративного оскарження становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури такого адміністративного оскарження (постанова КАС ВС від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2023_prezent/Blazhivska_sfera_opodatkuvannia.pdf).

Згідно з частиною 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору.

У позові не повідомляється: з якою саме датою пов`язує позивач початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом щодо кожного індивідуального акта.

Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути поданий у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, що не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ч1 ст.131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Верховний Суд № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 , 161 КАС України. Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 2, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 257, 262, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти до свого провадження адміністративну справу № 640/8613/20 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, залишивши позовну заяву без руху.

Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, зокрема: надати читабельний адміністративний позов з обгрунтуванням змісту і характеру порушеного права щодо кожного індивідуального акта; копії скарг платника податку; розрахунок сум ЄСВ за спірний період з доказами на підтвердження у контексті статусу застрахованої особи та страхувальника щодо ЄСВ; відомості на підтвердження виконання обов`язків податкового агента зі сплати ПДФО і військового збору; документи щодо матеріалів перевірки від 11.12.2019 № 774/26-15-42-04-30/2568911592 та копії рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 22.01.2020 №2696/6/99-00-08-06-01-06; РНОКПП адвоката (актуальний договір) і відомості про реєстрацію в Електронному кабінеті ЄСІТС на виконання п.2 ч.5 ст.160 КАС України; повідомлення: з якою саме датою пов`язує позивач початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом щодо кожного індивідуального акта.

Запропонувати позивачу та іншим учасникам (представнику позивача) надати до суду протягом десяти днів з дати оприлюднення/отримання ухвали актуальні пояснення (відомості, документи, оновлені дані, реєстраційні відомості, адреси листування) стосовно учасників та щодо спірних правовідносин у контексті сприяння у розгляді справи.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява належить поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не належить оскарженню.

Копію ухвали направити позивачеві.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА