Рішення № 124676976, 23.01.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/21122/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної Казначейської служби України у Львівській області щодо віднесення виконання поданого ОСОБА_1 виконавчого документу від 12.09.2024 по справі № 464/7209/23 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 недоотриманої суми пенсії у розмірі 228316 (двісті двадцять вісім тисяч триста шістнадцять) гривень 13 копійок до "третьої черги" погашення заборгованості;

- зобов`язати Головне управління Державної Казначейської служби України у Львівській області вчинити дії щодо віднесення виконання поданого ОСОБА_1 виконавчого документу від 12.09.2024 по справі № 464/7209/23 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 недоотриманої суми пенсії у розмірі 228316 (двісті двадцять вісім тисяч триста шістнадцять) гривень 13 копійок до "першої черги" погашення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення суду від 19.02.2024 в справі № 464/7209/23 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману суму пенсії у розмірі 228316 гривень 13 копійок, позивач отримав від Галицького районного суду м. Львова виконавчий лист виданий 12.09.2024. У зв`язку з чим звернувся із заявою до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про виконання вказаного виконавчого листа до якого додав пакет відповідних документів. Однак, відповідач листом № 04-07-06/9801 повідомив, що після отримання відповіді від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про неможливість виконання вказаного вище виконавчого листа у зв`язку із відсутністю коштів, Головним управлінням Казначейства відповідні відомості про поданий виконавчий документ внесено до реєстру судових рішень АС «Є-Казна» по третій черзі погашення заборгованості згідно п. 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4901-VІ. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо віднесення виконання поданого позивачем виконавчого документу до "третьої черги", оскільки вказані дії протирічать законодавству та обмежують право позивача на своєчасне отримання коштів, стягнутих з боржника на виконання рішення суду.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити, що ухвалою судді від 17.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом; ухвалено розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Представник відповідача у поданому на позовну заяву відзиві проти позову заперечив, з підстав, що боржником за поданим виконавчим листом виступає орган державної влади - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, який не має відкритих рахунків в Головному управлінні Казначейства, з яких можливо здійснити безспірне списання коштів, Головним управлінням Казначейства скеровано до боржника лист про вжиття заходів щодо виконання поданого виконавчого листа. Згідно отриманої відповіді боржника, в останнього відсутні кошти на виконання поданого виконавчого листа. Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» передбачено 100,00 млн. гривень. Відповідно до ч. 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 4901-VI заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду. Звертає увагу, що згідно виконавчого листа суд вирішив стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто згідно виконавчого листа, кошти підлягають стягненню на користь спадкоємця і є для останнього спадковими коштами, а пенсійною виплатою були для померлої ОСОБА_2 . Вважаємо, що не є тотожними поняттями в розумінні норм Закону № 4901-VI «пенсійна виплата» та «недоотримана пенсія в порядку спадкування». Після виконання рішень судів, що надійшли раніше виконавчого листа, Казначейство здійснить заходи щодо перерахування коштів на користь ОСОБА_1 .

Позивач в спростування заперечень відповідача, висловлених у відзиві на позовну заяву, подав до суду відповідь на відзив. Вказує, що ДКСУ не надав суду доказів щодо вжиття заходів передбачених пунктом 49 Порядку № 845 у зв`язку із недостатністю коштів державного бюджету для забезпечення виконання усіх судових рішень, що прийняті Казначейством до обліку за КПКВК 3504040, а саме; доказів подання до Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України та того, що ці пропозиції містили саме виконавчий документ по даному рішенню суду. Звертає увагу, що рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Вказане свідчить про те, що орган державної влади повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. Обставина відсутності у відповідача бюджетних коштів за відповідною бюджетною програмою та наявність значної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні в органах Казначейства, не може слугувати підставою для невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача.

Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, у яких вказує, що Головне управління Казначейства безпосередньо, на вимоги пункту 49 Порядку № 845, не скеровує пропозиції до Мінфіну щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, оскільки такі заходи здійснює Державна казначейська служба України. Окрім того, такі листи не носять персонально характеру та не стосуються кожного поданого виконавчого документу окремо, а є загальною інформацією про необхідну суму коштів для погашення заборгованості за бюджетною програмою за КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою». Також звертає увагу на тому, що предметом позову позивача, як вбачається із мотивувальної та прохальної частини самого позову є не тривале невиконання поданого виконавчого документа, а оскарження дій Головного управління Казначейства щодо віднесення останнього до третьої черги погашення заборгованості згідно п. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4901-VІ.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На виконання рішення Галицького районного суду м. Львова у справі № 464/7209/23 від 19.02.2024 видано виконавчий лист від 12.09.2024 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману суму пенсії у розмірі 228316 (двісті двадцять вісім тисяч триста шістнадцять) гривень 13 копійок.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області із заявою від 16.09.2024 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області недоотриману суму пенсії згідно виконавчого листа Галицького районного суду м. Львова від 12.09.2024 у справі № 464/7209/23.

Листом від 04.10.2024 № 04-07-06/9801 позивачу повідомлено, що боржником за виконавчим листом Галицького районного суду м. Львова від 12.09.2024 у справі № 464/7209/23 виступає орган державної влади - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, який не має відкритих рахунків в органах Казначейства, з яких можливо здійснити безспірне списання коштів, Головним управлінням Казначейства скеровано до боржника лист про вжиття заходів щодо виконання поданого Вами виконавчого документа. Після отримання відповіді від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про неможливість виконання вказаного вище виконавчого листа у зв`язку із відсутністю коштів, Головним управлінням Казначейства відповідні відомості про поданий Вами виконавчий документ внесено до реєстру судових рішень АС «Є-Казна» по третій черзі погашення заборгованості згідно п. 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4901-VI. Відтак, 16.09.2024 вказаний вище виконавчий лист взятий Головним управлінням Казначейства на облік за КПКВК 3504040.

Стверджуючи, що відповідач протиправно відносить виконання рішення суду щодо одержання пенсійних виплат після смерті його матері до третьої черги виконання рішень суду про стягнення заборгованості з бюджету замість першої черги, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI (у редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 4901-VI) передбачено, що держава гарантує виконання судових рішень щодо стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державні органи, державні підприємства, установи, організації та юридичні особи, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Водночас, стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Зазначена норма кореспондується із положеннями статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Вказаною статтею закріплено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено черговість погашення заборгованості за категоріями судових рішень.

Так, заборгованість погашається в такій черговості:

- у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

- у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами;

- у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

В свою чергу, бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

На виконання вимог зазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

Відповідно до пункту 20 указаного Порядку, погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі Порядок № 845).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 845 безспірне списання операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 33 названого Порядку передбачено, що у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком.

Згідно з підпунктом 1 пункту 47 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Пунктами 48, 49 Порядку №845 обумовлено, що для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі України відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

З аналізу наведених положень слідує висновок, що положеннями законодавства визначені повноваження Державної казначейської служби України, і його територіальних органів стосовно виконання рішення суду.

Положеннями Порядку № 845 визначено, що порядок безспірного списання коштів державного бюджету відноситься до повноважень Державної казначейської служби України. Враховуючи положення пункту 47 та 49 Порядку № 845, наявні підстави вважати, що територіальні органи казначейської служби наділені повноваженнями лише щодо скерування до Державної казначейської служби України документів та відомостей, необхідних для здійснення безспірного списання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215 затверджено Положення про Державну казначейську службу України (далі Положення № 215), відповідно до пункту 1 якого Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення № 215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Пунктом 9 Положення № 215 встановлено, що Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Отже, виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є Пенсійний фонд України або його територіальні органи, здійснюється Казначейством в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З аналізу положень п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4901 висновується, що для визначення черговості погашення заборгованості визначальною є правова природа боргу. При цьому у першу чергу погашається заборгованість, зокрема, за рішеннями суду щодо пенсійних виплат.

При цьому, пункт 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4901 не містить виключень або застережень щодо того, хто є стягувачем за виконавчим документом: особа, якій призначена пенсія, чи її спадкоємець.

Отже, всі рішення суду щодо пенсійних виплат підлягають виконанню в першу чергу.

Так, згідно з положеннями статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до частини першої статті 91 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Галицький районний суд м. Львова рішенням від 19.02.2024 у справі № 464/7209/23 стягнув з Головного управління пенсійного фонду України в Львівській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману суму пенсії у розмірі 228316 гривень 13 копійок.

Отже, виконавчий лист від 12.09.2024 у справі № 464/7209/23 мав бути включений саме до першої черги погашення заборгованості відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4 901, натомість, він був включений відповідачем до третьої черги, у яку, відповідно до п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4901, погашається заборгованість «за всіма іншими рішеннями суду».

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача, щодо віднесення виконання поданого ОСОБА_1 виконавчого документу від 12.09.2024 по справі № 464/7209/23 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 недоотриманої суми пенсії у розмірі 228316 (двісті двадцять вісім тисяч триста шістнадцять) гривень 13 копійок до третьої черги відповідно до п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4901 є протиправними.

Тому, для забезпечення ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Державної Казначейської служби України у Львівській області вчинити дії щодо віднесення виконання поданого ОСОБА_1 виконавчого документу від 12.09.2024 по справі № 464/7209/23 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 недоотриманої суми пенсії у розмірі 228316 (двісті двадцять вісім тисяч триста шістнадцять) гривень 13 копійок до першої черги відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Окрім того, суд звертає увагу, що предмет позову стосується виключно зміни порядку обліку черговості погашення заборгованості, що знаходиться в межах повноважень органу, до якого надійшов виконавчий лист. Питання безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду, подання Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, віднесено до повноважень центрального органу державної казначейської служби - Державної казначейської служби України та не порушується в межах розгляду цієї справи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і такий фактично ним не сплачувався, тому відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу таких витрат відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (79005, м. Львів, вул. К. Левицького, 18, ЄДРПОУ 38008294) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області щодо віднесення виконання поданого ОСОБА_1 виконавчого документу від 12.09.2024 по справі № 464/7209/23 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 недоотриманої суми пенсії у розмірі 228316 (двісті двадцять вісім тисяч триста шістнадцять) гривень 13 копійок до третьої черги відповідно до п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Зобов`язати Головне управління Державної Казначейської служби України у Львівській області вчинити дії щодо віднесення виконання поданого ОСОБА_1 виконавчого документу від 12.09.2024 по справі № 464/7209/23 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 недоотриманої суми пенсії у розмірі 228316 (двісті двадцять вісім тисяч триста шістнадцять) гривень 13 копійок до першої черги відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сидор Н.Т.