Рішення № 124676841, 24.01.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2025 року №320/43070/23

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, у якому просить суд:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини грошових доходів за період з 12 серпня 2020 року по 20 липня 2023 року, присуджених рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року у справі №640/11978/19 та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду справа №640/11978/19 від 12 серпня 2020 року, відповідно до Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-III та постанови Кабінету Міністрів України „ Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв?язку із порушенням термінів їх виплати " від 21.02.2001 року №159;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів з 12 серпня 2020 року по 20 липня 2023 року у зв?язку з порушенням термінів виплати сум, присуджених рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року у справі №640/11978/19 та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду справа № 640/11978/19 від 12 серпня 2020 року, відповідно до Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-III та Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв?язку із порушенням термінів їх виплати " від 21.02.2001 року №159.

Позивач зазначає, що 24.07.2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою з вимогою нарахувати та виплатити йому компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за період з 12 серпня 2020 по 20 липня 2023 року.

Листом від 15.08.2023 року відповідач повідомив про своє рішення за вказаною заявою та відмовив Позивачу у зв`язку з тим, що підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні.

Ухвалою суду справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , з 20 лютого 2013 року перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України „ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб " від 09.04.1992 № 2262-XII.

У жовтні 2019 року Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просив зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , у період з 18.07.2018 по 31.12.2019 виходячи з розрахунку 80 процентів від грошового забезпечення для обчислення пенсії на підставі довідки наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України та з 01.01.2019 виходячи з розрахунку 80 процентів від грошового забезпечення для обчислення пенсії, на підставі довідки наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмеження максимального розміру пенсії та стягнути заборгованість згідно проведеного перерахунку на користь ОСОБА_1 .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року у справі №640/11978/19 та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду справа № 640/11978/19 від 12 серпня 2020 року адміністративний позов було задоволено.

Виконуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року у справі №640/11978/19 та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду справа № 640/11978/19 від 12 серпня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провело перерахунок пенсії та з вересня 2020 року виплачувало ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром.

Виплату заборгованості яка складала 268416,93 грн згідно проведеного перерахунку пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не здійснило.

20.07.2023 року на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року у справі №640/11978/19 та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду справа № 640/11978/19 від 12 серпня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатило ОСОБА_1 недоотриману пенсію в розмірі 268416,93грн.

24.07.2023 року Позивач звернувся до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з проханням нарахувати та виплатити йому суму компенсації втрати частини грошових доходів за період з 12 серпня 2020 року по 20 липня 2023 року, за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року у справі №640/11978/19 та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду справа №640/11978/19 від 12 серпня 2020 року, відповідно до Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-ІIІ та Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв?язку із порушенням термінів їх виплати " від 21.02.2001 року №159.

Листом від 15.08.2023 року відповідач повідомив про своє рішення за вказаною заявою та відмовив Позивачу у зв`язку з тим, що підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні.

Вважаючи, що рішення відповідача про відмову є протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з п.2 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Аналіз наведених нормативних актів дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений цей платіж і коли, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі № 21-518а14, від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17, від 21.06.2018 у справі № 523/1124/17, від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 05.10. 2018 у справі № 127/829/17, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18, від 08.08.2019 у справі № 638/19990/16-а.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Кошти позивачу нараховані в результаті перерахунку пенсії на виконання судового рішення та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 року в справі № 521/940/17.

Оскільки несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв`язку з протиправною бездіяльністю органу Пенсійного фонду, що встановлено Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року у справі №640/11978/19, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду від 12.02.2019 року у справі №814/1428/18.

З урахуванням обставин цієї справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, не нараховувавши та не виплативши позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року у справі №640/11978/19, допустив протиправну бездіяльність, а відтак діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначені чинним законодавством.

Таким чином, порушене право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати нарахованої пенсії за період з 12 серпня 2020 по 20 липня 2023 року суми недоотриманої пенсії.

Згідно із статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Так, ч.1 ст.2 Закону №2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Статтею 3 Закону № 2050-ІІІ передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Отже, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень Закону №2050-ІІІ та окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків строків їх виплати особа набуває на попередньо нараховані, але не виплачені у місячний строк суми, з дня призначення пенсійних виплат.

З огляду на викладене, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів з 12 серпня 2020 року по 20 липня 2023 року у зв?язку з порушенням термінів виплати сум, присуджених рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року у справі №640/11978/19 та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду справа № 640/11978/19 від 12 серпня 2020 року.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли підтвердження за наслідками розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання контролюючим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією від 02.11.2023 №4204-9654-2246-3857.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі у сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257, 258, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов-задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини грошових доходів за період з 12 серпня 2020 року по 20 липня 2023 року, присуджених рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року у справі №640/11978/19 та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду справа №640/11978/19 від 12 серпня 2020 року, відповідно до Закону України „ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку із порушенням строків їх виплати " від 19.10.2000 року № 2050-III та постанови Кабінету Міністрів України „ Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв?язку із порушенням термінів їх виплати " від 21.02.2001 року №159.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів з 12 серпня 2020 року по 20 липня 2023 року у зв?язку з порушенням термінів виплати сум, присуджених рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року у справі №640/11978/19 та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду справа № 640/11978/19 від 12 серпня 2020 року, відповідно до Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-III та постанови Кабінету Міністрів України , Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв?язку із порушенням термінів їх виплати " від 21.02.2001 року №159.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.