Рішення № 124671689, 24.01.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 січня 2025 року Справа № 280/10073/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати дії відповідача - Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області неправомірними, щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 рік та відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій;

- зобов`язати відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з дати призначення пенсії за віком в 2024 році із застосуванням положень розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - при призначенні пенсії застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021, 2022, 2023 роки 13 559,41 грн. та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має право на отримання грошової допомоги відповідно до пункт 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058), оскільки має необхідний страховий стаж, та пенсію не отримував. Також відповідач при призначенні пенсії по Закону №1058 застосував показники середньої заробітної плати (доходи) в Україні не за ті роки, тому відповідно невірно визначив розмір пенсії. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді від 04 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку із недоплатою судового збору.

02 грудня 2024 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 09 грудня 2024 року суд відкрив провадження у справі, призначив її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

25 грудня 2024 року представником відповідача до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано відзив на позов, в якому містяться заперечення проти задоволення позову та вказано про те, що оскільки позивачу призначалася та вплачувалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788), тому підстави для виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058 відсутні. В спірних правовідносинах має місце переведення з одного виду пенсії на інший, тому відповідно до пункту 4-3 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058 передбачено, що з 01 жовтня 2017 року проведення перерахунку раніше призначених пенсій обчислюється із урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що

26 грудня 2014 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України « Про пенсійне забезпечення» № 1788.

14 серпня 2024 року позивач звернувся із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування» від 11 жовтня 2017 року №1058.

08 жовтня 2024 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою про надання роз`яснень стосовно показників, які були нараховані позивачу під час призначення пенсії за віком, а також стосовно виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Листом від 09 жовтня 2024 року № 0800-0206-8/91095 відповідач повідомив позивача, що вперше пенсію призначено в 2014 році, то при переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком (за заявою від 14 серпня 2024 року) відповідно до статті 40 Закону № 1058 застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки.

Також у листі відповідач зазначив, що оскільки пенсію було призначено за вислугу років, то відсутнє право на призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Закону № 1058.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обчислення розміру пенсії без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, а також щодо невиплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Закону № 1058 позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи нормативно правове обґрунтування спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Пунктом 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 71 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» і «ж» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком № 909.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Аналогічна правова позиція висловнена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року по справі № 462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 466/5637/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивачу 26 грудня 2014 року призначалася пенсія за вислугу років, та позивач 17 лютого 2015 року через АТ «Ощадбанк» отримав 1141, 22 грн. пенсії, про що свідчать надані відповідачем докази виплати пенсії, тому підстави для нарахування вказаної допомоги відсутні, адже нормою 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV передбачено одну з умов виплати допомоги - неотримання будь-якої пенсії.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимоги в частині: визнання протиправними дії щодо застосування при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2014-2016 роки та зобов`язання здійснити з 14 серпня 2024 року перерахунок та виплату з урахуванням раніше здійснених виплат, призначеної пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2021, 2022, 2023 роки суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За правилами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.

Водночас частина третя статті 45 Закону №1058-IV встановлює, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Системний аналіз зазначених вище норм законодавства свідчить, що частина третя статті 45 Закону №1058-IV встановлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Однак у випадку із заявою позивачки мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Суд звертає увагу, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років, як працівнику освіти, відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше у серпні 2024 року.

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я (…) при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку

Статтею 7 Закону №1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Згідно з пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15), яка підтримана Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №577/2576/17, постановою Верховного суду від 27 лютого 2020 року по справі № 513/298/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, відповідачем необґрунтовано використано механізм переведення з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а тому при обчислені пенсії необхідно було застосувати розмір середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком, як того вимагає частина 2 статті 40 Закону №1058-ІV.

Оскільки позивач із заявою про переведення з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернувся до відповідача 14 серпня 2024 року, відповідач повинен був застосувати при обчисленні розміру пенсії показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки.

За таких обставин, суд доходить висновку, що порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок пенсії за віком позивачу із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки, та провести виплату перерахованої пенсії з дати її призначення, а саме з 14 серпня 2024 року.

Стосовно визначення конкретного розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, суд зазначає, що повноваження щодо визначення відповідного розрахунку покладено на відповідача. Станом на день розгляду справи судом відсутній спір між сторонами стосовно розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, відтак вимога про визначення конкретного розміру не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню судом.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2422,40 грн.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2422,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо застосування при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2014-2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки, та провести виплату перерахованої пенсії з 14 серпня 2024 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати, понесені у зв`язку із розглядом справи, а саме судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати, понесені у зв`язку із розглядом справи, а саме судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 24 січня 2025 року.

Суддя Д.В. Татаринов