Рішення № 124671228, 23.01.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/22641/23

категорія 106010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправною відмову №3/3341 від 19.07.2023 ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання ОСОБА_1 у відстрочці від мобілізації відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення про надання відстрочки та звільнення від мобілізації ОСОБА_1 відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що звернувся із заявою про надання відстрочки та звільнення від мобілізації відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Однак отримав відмову у наданні відстрочки з посиланням на відсутність медичного висновку медико-соціальної експертної комісії. Позивач вважає, що вказана відмова порушує його права та права ОСОБА_2 , що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав, про причини неподання відзиву не повідомив, тому суд, у відповідності до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України було введено воєнний стан строком на 30 днів, починаючи з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та який діє на час розгляду справи.

Крім того, згідно з Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 оголошена та проводиться загальна мобілізація.

Позивач 13.07.2023 звернувся до відповідача із заявою в якій просив надати йому відстрочку від мобілізації у зв`язку із тим, що він доглядає за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки постійно з нею проживає та є єдиним її доглядальником (а.с.11).

До заяви було долучено наступні документи: паспорт громадянки України на ім`я ОСОБА_2 , копію Чорнобильського посвідчення 1-ї категорії на ім`я ОСОБА_2 , копію пенсійного посвідчення, з якого вбачається, що ОСОБА_2 є інвалідом 2-ї групи, копію свідоцтва про одруження ОСОБА_2 , копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дітей, копію свідоцтва про смерть чоловіка ОСОБА_2 , копію свідоцтва про смерть сина ОСОБА_3 , довідку щодо місця проживання та реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , витяг з реєстру територіальної громади щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , копію висновку ЛКК щодо потреби в сторонньому догляді ОСОБА_2 , копію висновку АКК щодо можливості надання соціальних послуг ОСОБА_1 (а.с.14-23).

19.07.2023 ІНФОРМАЦІЯ_1 було викликано позивача та вручено лист-відповідь №3/3341 від 19.07.2023 на його заяву. У листі відмовлено у наданні відстрочки та підставою для відмови вказано відсутність медичного висновку медико-соціальної експертної комісії, як підтвердження наявності необхідності постійного стороннього догляду за повнолітньою особою. Одночасно відповідачем було вручено повістку на відправку, згідно з якою позивачу видано наказ - 24.07.2023 на 05 год. 50 хв. з`явитися за адресою АДРЕСА_1 . Також було наказано мати документи і речі вказані на звороті повістки. Роз`яснено, що за неявку в указаний строк позивача буде притягнуто до відповідальності згідно із законом (а.с.12-13).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

В силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На момент звернення позивачем із заявою про надання відстрочки та на момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, тому під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану станом на час виникнення спірних правовідносин.

Статтею 1 Закону України від 21.10.1993 №3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Абзацом п`ятим статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України "Про оборону України" передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 2 Закону №3543-ХІІ визначено, що правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, зокрема, відповідно до частин 3, 5 статті 22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Поряд із цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно із частиною 8 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 2 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

За змістом пункту 7 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 8 Положення №154 визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Відповідно до положень п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Згідно з пунктом 11 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Відповідно до пункту 74 "Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352 (далі - Положення № 352) відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" відстрочка від призову на строкову військову службу надається громадянам за рішенням призовної комісії: за сімейними обставинами, за станом здоров`я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності, а у випадках, які не передбачені зазначеним Законом, - за рішенням обласної призовної комісії на підставі подання районної (міської) призовної комісії.

Право на одержання призовниками відстрочки від призову повинно бути підтверджено відповідними документами, які подаються призовниками районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі наявності права на відстрочку медичний огляд призовників, придатних до військової служби за станом здоров`я, не проводиться. Дані про їх стан здоров`я вносяться до книги протоколів засідань районної (міської) призовної комісії за результатами медичного огляду під час приписки до призовної дільниці або раніше проведеного медичного огляду під час проходження призовної комісії.

Аналіз наведеного свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку.

Таким чином, саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації.

На підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII (чинного на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зокрема, члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Згідно з абзацом чотирнадцятим пункту 83 Положення № 352 підставою для ухвалення районною (міською) призовною комісією рішення про звільнення громадян від призову на строкову військову службу є: тих, які зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують інвалідність такої особи, висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді (для осіб з інвалідністю II групи) та документи (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення постійного догляду, що складається у довільній формі на підставі звернення особи, яка здійснює постійний догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі утворення) ради. В акті про встановлення факту здійснення постійного догляду районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі утворення) ради зазначається, зокрема, інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд (для осіб з інвалідністю II групи);

Отже, станом на час звернення позивача із заявою про відстрочку для оформлення відстрочки від мобілізації на підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII необхідно було надати:

- документи про підтвердження другого ступеня споріднення;

- документи, що підтверджують інвалідність особи, яка потребує постійного догляду;

- висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді (для осіб з інвалідністю II групи);

- документи (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення постійного догляду, у якому зазначається, зокрема, інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд (для осіб з інвалідністю II групи).

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_1 при розгляді заяви ОСОБА_1 слід було встановити чи є ОСОБА_1 особою другого ступеня споріднення ОСОБА_2 та чи відсутні у неї родичі першого ступеня споріднення, чи є ОСОБА_2 особою з інвалідністю та якої групи; чи потребує ОСОБА_2 постійного догляду, у разі якщо вона є особою з інвалідністю ІІ групи; перевірити документи (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення постійного догляду, зокрема інформацію щодо відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення.

Щодо членів родинних зв`язків ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та відсутності у неї членів сім`ї першого ступеня споріднення.

Згідно з п.п.14.1.263 п.14.1 ст.14 розділу І Податкового кодексу України членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV Податкового кодексу України вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім`ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV Податкового кодексу України вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Отже, онуки є членами сім`ї другого ступеня споріднення.

Судом встановлено, що згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 13.07.2023 №00040519390 встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі (а.с.20)

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 13.07.2023 №00040519901 батьком позивача є ОСОБА_3 , батьками якого є: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.22).

Таким чином, ОСОБА_2 є бабусею позивача, тобто фізичною особою другого ступеня споріднення.

Зі свідоцтва про смерть від 20.07.2022 серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_4 - чоловік ОСОБА_2 та дід позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.21).

Крім того, зі свідоцтва про смерть від 10.01.2019 серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_3 - син ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.23).

Отже, позивач є родичем другого ступеня споріднення для ОСОБА_2 , родичів першого ступеня споріднення немає.

Щодо підтвердження інвалідності ОСОБА_2 та потреби у постійному догляді.

Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії ВТЄ-16 №098754 від 03.03.1993 ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності (а.с.16).

Відповідно до висновку від 07.07.2023 №313 ОСОБА_2 потребує отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (а.с.17).

Відповідно до довідки від 07.07.2023 №89/11-13, що видана виконавчим комітетом Коростенської міської ради Житомирської області Васьковицького старостинського округу позивач - ОСОБА_1 дійсно зареєстрований та проживає по АДРЕСА_2 і на постійній основі доглядає за ОСОБА_2 , 1941 року народження (а.с.18).

На підставі викладеного судом встановлено, що позивач єдина особа (родичі першого ступеня споріднення відсутні), яка здійснює догляд за своєю бабусею ОСОБА_2 (членом сім`ї другого ступеня споріднення), ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є особою з інвалідністю 2 групи та потребує постійного догляду.

Підставою для відмови позивачу у надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації Коростенським РТЦКСП зазначено про відсутність медичного висновку медико-соціальної експертної комісії, як підтвердження наявності необхідності постійного стороннього догляду за повнолітньою особою.

Однак, вказане спростовується наявною у матеріалах справи копією заяви позивача від 13.07.2023 у додатках до якої в п.11 вказаний висновок ЛКК щодо потреби в сторонньому догляді ОСОБА_2 (а.с.17).

Отже, відповідач при розгляді заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від мобілізації не врахував наданий йому на розгляд висновок ЛКК щодо потреби в сторонньому догляді ОСОБА_2 та не надав йому належної оцінки чим допустив неналежний розгляд заяви позивача від 13.07.2023.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є протиправною та такою, що порушує права позивача.

Як зазначалось вище, розгляд заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відбувається за встановленою процедурою.

Суд звертає увагу, що з 18.05.2024 діє новий Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, яким врегульовано та деталізовано процедуру надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення.

Належним способом захисту порушеного права позивача у даному випаду є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13.07.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення про надання відстрочки або про відмову у наданні відстрочки, з урахуванням висновків суду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягує судові витрати із відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 243, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною відмову №3/3341 від 19.07.2023 ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання ОСОБА_1 у відстрочці від мобілізації відповідно до статті 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.07.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або про відмову у наданні відстрочки на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду від 23.01.2025 у справі №240/22641/23.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 1073,60 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін

23.01.25