Рішення № 124671074, 07.11.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 рокуСправа №160/24215/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

06.09.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 11.07.2024р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 Постанови КМУ від 28.02.2022р № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану» в разі загибелі осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту під час дії воєнного стану щодо полковника служби цивільного захисту, заступник начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області Омельченко Андрія Івановича;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 5 000 000 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в разі загибелі осіб рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій під час дії воєнного стану, передбачену пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вона має право на виплату їй одноразової грошової допомоги у розмірі 5 000 000,00 грн, у відповідності до Постановою КМУ від 28.02.2022 №168, а не згідно приписів статті 118 Кодексу цивільного захисту України у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, як визначено відповідачем, а тому не погоджуючись із прийнятими рішеннями відповідача, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 відкрито провадження у справі № 160/24215/24 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

19.09.2024 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що внаслідок загибелі заступника начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , Головне управління саме згідно ст. 118 Кодексу цивільного захисту України здійснило виплату його дружині ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01.01.2023, у розмірі 2 013 000,00 грн. Крім того, відповідач зазначив, що Головне управління правомірно відмовило позивачу у задоволенні її заяви, оскільки згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.09.2023 № 247 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових дій)» за період з 01.08.2023 по 31.08.2023 місто Покровськ Покровського району Донецької області не визначено районом ведення воєнних (бойових дій) та загиблий не перебував під час поранення в районі ведення воєнних (бойових дій), що виключає право членам його сім`ї на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Позивач ОСОБА_1 є дружиною загиблого полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, що наявне в матеріалах справи.

ОСОБА_1 має право статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України, відповідно до пункту 5 статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, що підтверджується відповідними документами.

Як вбачається з акту спеціального розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) 07 серпня 2023 року о 19 год. 52 хв., ОСОБА_2 - полковник служби цивільного захисту, був заступником начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації.

Наслідки нещасного випадку: смерть. Причина смерті: « ОСОБА_3 травма із залученням декількох ділянок тіла».

Також, зі змісту акту вбачається, що нещасний випадок трапився під час ліквідації наслідків ракетного удару, завданого військами російської федерації за адресою: АДРЕСА_2 . Пізніше стався повторний обстріл, в результаті якого було влучання в сусідню будівлю готелю ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 . Внаслідок удару отримав травми, не сумісні із життям, заступник начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації Головного управління полковник служби цивільного захисту ОСОБА_2 .

Згідно з довідкою ГУ ДСНС України у Донецькій області від 26.03.2024 № 119 полковник цивільного захисту ОСОБА_2 дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Покровському районі, Покровської міської територіальної громади, м. Покровськ.

Відповідно до висновку акта спеціального розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) 07 серпня 2023 року о 19 год. 52 хв. встановлено, що нещасний випадок, який трапився в період дії воєнного стану та під час здійснення заходів з ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, 07.08.2023 року приблизно о 19 год, 52 хв. в місті Покровську, за адресою: вул. Центральна, в районі будинків 147 та 149, з генерал-майором служби цивільного захисту Романюком І,П,, полковником служби цивільного захисту ОСОБА_2 , полковником служби цивільного захисту ОСОБА_4 , підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_5 , та сержантом служби цивільного захисту ОСОБА_6 вважати таким, що пов`язаний з виконанням службових обов`язків (п.6.1).

Постановою Центральної лікарсько-експертної комісії Державної служби України з надзвичайних ситуацій, винесеної на підставі протоколу №232/3379 від 21.11.2023, про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв визначено, що травма, яка стала причиною смерті 07.08.2023 полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 : «ТАК, ПОВЯЗАНА З ВИКОНАННЯМ СЛУЖБОВИХ ОБОВ`ЯЗКІВ».

05.07.2024 ОСОБА_1 , як дружина загиблого чоловіка ОСОБА_2 , звернулася до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги на підставі п. 2 Постанови КМУ від 28.02.2022р № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану».

Листом від 11.07.2024 № 50 01-5819/50 03, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області повідомило позивача про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 Постанови №168, у розмірі 15 000 000 грн. та зазначило про таке.

В ході проведення спеціального розслідування нещасного випадку за даним фактом комісією Головного управління було встановлено, що загибель чоловіка сталася під час виконання ним службових обов`язків у період дії воєнного стану, під час здійснення заходів з ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, та складені акти за формою Нцз5 та Нцз1 від 09.11.2023.

Водночас, проінформовано, що у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та пx сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168) особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пункті 2 Постанови № 168, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

У відповідності до пункту 8 наказу МВС України від 26.01.2023 № 35 Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту визначення районів ведення воєнних (бойових дій) здійснюється на підставі рішення Головнокомандувача Збройних Сил України. Згідно із наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.09.2023 № 247 Про визначення районів ведення воєнних (бойових дій) (копія наказу додається) за період 01.08.2023 по 31.08.2023 місто Покровськ Покровського району Донецької області не визначено районом ведення воєнних (бойових дій). У зв`язку тим, що чоловік позивача не перебував під час загибелі в районі ведення воєнних (бойових дій), виплата одноразової грошової допомоги, яка визначена у Постанові № 168 не передбачена.

Також, відповідачем у листі зазначено, що до Головного управління надійшла заява щодо виплати одноразової грошової допомоги, як дружині загиблого. Заява була уважно розглянута комісією Головного управління ДСНС України у Донецькій області з призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, якою було прийнято одностайне рішення, що маєте право на призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2023 року (2684 грн.) у розмірі - 2013000 грн. (два мільйони тринадцять тисяч гривень).

Зазначена допомога була виплачена, згідно наказу Головного управління від 20.12.2023 № 664 Про виплату грошової допомоги.

Втім, позивач не погоджуючись із такими діями відповідача про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 2 013 000,00 грн та відмову у виплаті 15000000,00 грн., звернулась з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією рф проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Повноваження державних органів у сферах національної безпеки і оборони визначаються та розмежовуються Законом України «Про Національну безпеку», який відповідно до статей 1, 2, 17, 18 і 92 Конституції України визначає основи та принципи національної безпеки і оборони, цілі та основні засади державної політики, що гарантуватимуть суспільству і кожному громадянину захист від загроз.

Норми Закону України «Про Національну безпеку» визначають, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій належить до сектору безпеки і оборони (стаття 12); Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведення аварійно-рятувальних робіт, пожежогасіння, пожежної та техногенної безпеки, роботи рятувальних служб під час аварій, а також гідрометеорологічної діяльності (стаття 18).

Відповідно до статті 1 Кодекс цивільного захисту України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно із статтею 4 Кодексу цивільного захисту України цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Частиною першою статті 101 Кодексу цивільного стану України встановлено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів та підрозділів цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів (стаття 115 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу цивільного захисту України одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - одноразова грошова допомога) - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно із цим Кодексом мають право на її отримання.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України одноразова грошова допомога призначається і виплачується в разі смерті особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, що настала в період проходження нею служби.

Статтею 118-1 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої статті 118 цього Кодексу, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, визначені в цьому Кодексі. Члени сім`ї та батьки загиблої (померлої) особи рядового чи начальницького складу цивільного захисту визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб».

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується в такому розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть), - у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у випадках, передбачених пунктом 1 частини другої статті 118 цього Кодексу (п. 1 частини першої статті 118-2 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до частини першої статті 118-3 Кодексу цивільного захисту України одноразова грошова допомога у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої статті 118 цього Кодексу, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її отримання, за їх особистою заявою або заявою їхніх законних представників. У разі відмови однієї з осіб, зазначених у частині першій статті 118-1цього Кодексу, від отримання одноразової грошової допомоги або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений частиною шостою цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на отримання такої допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 118 Кодексу цивільного захисту України, з метою забезпечення виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, Наказом Міністерства внутрішніх справ України 16 серпня 2023 року № 681 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2023 р. затверджено Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (надалі Порядок № 681).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 681 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги (надалі ОГД) є: у разі загибелі (смерті) особи - дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності особі - дата, зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії; у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності особі - дата, зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно пунктом 3 Порядку № 681 одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема:

1) батькам загиблої (померлої) особи та членам її сім`ї, що визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а також утриманцям загиблої (померлої) особи, що визначаються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - отримувачі), рівними частинами:

у разі загибелі особи під час виконання нею службових обов`язків або смерті внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, отриманих під час виконання нею службових обов`язків,- у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, у якому настала загибель (смерть).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 681 отримувачам та особам призначається і виплачується ОГД відповідно до законодавства України, яке діяло на день виникнення права на отримання ОГД.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 681 отримувачі подають відповідно до апарату ДСНС, підрозділів центрального підпорядкування апарату ДСНС, територіальних органів та підпорядкованих підрозділів, закладів освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління ДСНС (далі - органи (підрозділи) ДСНС), за останнім місцем проходження служби загиблої (померлої) особи такі документи:

1) заяву (кожного члена сім`ї (повнолітнього), батьків та утриманців загиблого (померлого), а в разі наявності малолітніх, неповнолітніх дітей - іншого з батьків, опікунів чи піклувальників, інших законних представників цих дітей);

2) копії:

документа, що посвідчує особу заявника, передбаченого частиною першою статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;

документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону;

свідоцтва про смерть особи;

документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) особи, зокрема про те, що загибель (смерть) не пов`язана із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

постанови Центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС або лікарсько-експертної комісії органу (підрозділу) ДСНС про встановлення причинного зв`язку загибелі або отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), що спричинило смерть особи;

документа, що підтверджує сімейні (родинні) зв`язки із загиблою (померлою) особою:

для дружини/чоловіка - свідоцтво про шлюб;

для дитини - свідоцтво про народження;

для батьків - свідоцтво про народження особи, яка загинула (померла);

для опікунів чи піклувальників над дітьми особи, яка загинула (померла),- рішення районної, районної в містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної в місті (у разі її утворення), сільської, селищної ради або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування;

для осіб, які не були членами сім`ї особи, яка загинула (померла), але перебували на її утриманні,- рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджує факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 681 органи (підрозділи) ДСНС мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання ОГД.

Згідно з пунктами 9, 10, 11 Порядку № 681 формування документів для призначення та виплати ОГД в органах (підрозділах) ДСНС здійснюється підрозділами з питань роботи з персоналом (кадрами) у взаємодії з фінансовими підрозділами. ОГД призначається апаратом ДСНС та виплачується органами (підрозділами) ДСНС, у яких особа проходила (проходить) службу цивільного захисту. Особи та отримувачі, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати його протягом трьох років із дня виникнення в них такого права.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 681 органи (підрозділи) ДСНС у 15-денний строк із дня реєстрації заяви приймають рішення у формі висновку про призначення ОГД або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі якщо документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю).

У разі відмови чи повернення документів на доопрацювання органи (підрозділи) ДСНС письмово інформують заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 681 органи (підрозділи) ДСНС разом із документами, передбаченими пунктами 6 або 8 цих Порядку та умов, подають до апарату ДСНС висновок про призначення ОГД, до якого (за потреби) додаються:

витяг із наказу про виключення особи з кадрів ДСНС (за наявності);

копії документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання особи, зокрема про те, що поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання не пов`язані із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

копію постанови Центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС або лікарсько-експертної комісії ДСНС про встановлення причинного зв`язку отриманого особою поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 681 апарат ДСНС на підставі поданих документів приймає рішення про виплату ОГД та надсилає його разом із зазначеними документами органам (підрозділам) ДСНС для видання наказу про виплату ОГД особам, які мають право на її отримання.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 681 фінансові підрозділи органів (підрозділів) ДСНС готують лист про потребу в коштах на виплату ОГД та надсилають його до апарату ДСНС. Виділення коштів для виплати ОГД здійснюється апаратом ДСНС (за наявності відповідних коштів державного бюджету) шляхом перерахування коштів на реєстраційні рахунки органів (підрозділів) ДСНС.

Відповідно до пунктів 16, 17, 18 Порядку № 681 ОГД виплачується на підставі наказу органу (підрозділу) ДСНС шляхом перерахування коштів особі на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений у заяві. Виплата ОГД здійснюється в порядку черговості відповідно до дати подання документів за рахунок і в межах видатків, передбачених у державному бюджеті для ДСНС. Після проведення виплати ОГД витяг із наказу органу (підрозділу) ДСНС про проведення виплати ОГД надсилається до апарату ДСНС.

Матеріалами справи встановлено та не заперечувалось позивачем, що 27.11.2023 до Головного управління надійшла заява ОСОБА_1 щодо виплати їй одноразової грошової допомоги, як дружині загиблого, яка зареєстрована через систему електронного документообігу АСКОД від 27.11.2023 № 0-771.

Комісією Головного управління з призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, яка затверджена згідно наказу Головного управління від 31.10.2023 № НС-1808/50, розглянуто вищезазначена заява дружини загиблого ОСОБА_2 та прийнято рішення у формі висновку від 29.11.2023 про призначення Позивачці одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 118 Кодексу цивільного захисту України у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01.01.2023 у розмірі 2013000,00 грн.

Як встановлено судом, постановою Центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС було встановлено, що смерть ОСОБА_2 настала у зв`язку з виконанням службових обов`язків.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 118 Кодексу цивільного захисту України одноразова грошова допомога призначається і виплачується в разі загибелі особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання нею службових обов`язків або смерті внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, отриманих під час виконання нею службових обов`язків.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 118/2 Кодексу цивільного захисту України одноразова грошова допомога призначається і виплачується в такому розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть), - у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у випадках, передбачених пунктом 1 частини другої статті 118 цього Кодексу.

Таким чином, у разі настання смерті особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у випадках, передбачених пунктом 1 частини другої статті 118 цивільного захисту України, тобто під час виконання нею службових обов`язків, питання виплати належних сум регулюється приписами статті 118 цього Кодексу.

Враховуючи діючу, на час вирішення відповідачем заяви позивача від 27.11.2023, постанову Центрально лікарсько-експертної комісії ДСНС від 21.11.2023, яка була надана позивачем, та її висновки про те, що травма, яка стала причиною смерті 07.08.2023 полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 : «ТАК, ПОВЯЗАНА З ВИКОНАННЯМ СЛУЖБОВИХ ОБОВ`ЯЗКІВ», суд доходить висновку, що відповідачами правомірно розглянуто заяву позивача та документи на предмет наявності підстав для виплати одноразової грошової допомоги на підставі статі 118 Кодексу цивільного захисту України, у зв`язку зі смертю особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, що настала в період проходження нею служби.

Водночас, суд зауважує, що підстави для виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, на які посилається позивач, виникають у разі:

- настання загибелі в період воєнного стану;

- загибель настала під час захисту Батьківщини, безпосередньої його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (функціональна ознака);

- загибель настала під час його перебування безпосередньо в районах здійснення вказаних заходів (виконанні дій), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора (перелік не вичерпний) (територіальна ознака).

Як встановлено матеріалами справи, після того, як належні суми за рішеннями відповідачів були виплачені на користь позивача, тобто спірне рішення вичерпало свою дію, Центральною лікарською-експертною комісією ДСНС України було прийнято нову постанову від 17.04.2024 в новій редакції, якою було визначено іншу підставу отримання травм ОСОБА_2 : травма, полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , стала причиною його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 «ТАК, ОТРИМАНА ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ СЛУЖБОВИХ ОБОВ`ЯЗКІВ, У ПЕРІОД ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ ПІД ЧАС БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ АБО ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХОДІВ З НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ, ВІДСІЧІ І СТРИМУВАННЯ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ, ПЕРЕБУВАЮЧИ БЕЗПОСЕРЕДНЬО В РАЙОНАХ У ПЕРІОД ЗДІЙСНЕННЯ ЗАЗНЧЕНИХ ЗАХОДІВ.

Також Центральною лікарською-експертною комісією ДСНС України зазначено, що дана постанова скасовує дію попередньої постанови ЦЛЕК ДСНС України від 21.11.2023 року № 232/3379.

Як вже встановлювалося судом 05.07.2024 позивач звернулась до ГУ ДСНС України у Донецькій області із заявою, в якій посилаючись на неправомірність рішень щодо призначення та виплату членам сім`ї загиблого в сумі 2 013 000, 00 грн вказала про наявність підстав для призначення і виплати членам сім`ї загиблого 15 000 000, 00 грн, тому просили прийняти рішення про виплату різниці між виплаченою одноразовою грошовою допомогою у розмірі 2 013 000, 00 грн та недоотриманою сумою відповідно до пункту 2 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 року у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 .

Тобто позивач звернулась з новою заявою, надавши інші документи для розгляду ГУ ДСНС України у Донецькій області та просили розглянути надані документи та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 15000000,00 грн у відповідності до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, з урахуванням раніше виплачених сум.

ГУ ДСНС України у Донецькій області листом від 11.07.2024 № 50 01-5819/50 03 надало відповідь, в яких повідомило про відсутність підстав для здійснення нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000, 00 грн, передбаченою Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не перебував під час поранення та подальшої смерті в районі ведення воєнних (бойових дій).

При цьому, суд зауважує, що рішення щодо наявності або відсутності підстав для здійснення нарахування та виплати позивачам одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000, 00 грн, передбаченою Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 відповідачем не приймалось.

Абзацами першим, другим та шостим пункту 2 Постанови № 168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або Республіки Білорусь та осіб, якій постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

На виконання пункту 2-1 Постанови № 168, Кабінет Міністрів України уповноважив МВС України визначити порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги під час дії воєнного стану.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту під час дії воєнного стану були затверджені наказом МВС України від 26.08.2022 № 525 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 вересня 2022 р. за № 1141/38477 (далі Порядок № 525).

Пунктом 1 Порядку № 525 встановлено, що Порядок та умови визначають механізм оформлення документів і виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), у разі загибелі осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи) під час дії воєнного стану, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України у період здійснення зазначених заходів, а також осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого за вказаних обставин під час дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 525 батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого), якими вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - отримувачі), звертаються відповідно до апарату ДСНС, підрозділів центрального підпорядкування апарату ДСНС, територіальних органів та підпорядкованих підрозділів (далі - органи (підрозділи) ДСНС), закладів освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління ДСНС (далі - заклад освіти) за останнім місцем проходження служби загиблої (померлої) особи із заявою про призначення та виплату ОГД.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 525 отримувач, який звернувся до органів (підрозділів) ДСНС, закладів освіти для отримання ОГД, подає такі документи:

1) заяву (кожного члена сім`ї (повнолітнього), батьків та утриманців загиблого (померлого), а в разі наявності малолітніх, неповнолітніх дітей - іншого з батьків, опікунів чи піклувальників, інших законних представників цих дітей);

2) завірені копії:

документа, що посвідчує особу, передбаченого частиною першою статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону);

свідоцтва про смерть особи;

документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) особи, зокрема про те, що загибель (смерть) не пов`язана із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

постанови Центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС або лікарсько-експертної комісії органу (підрозділу) ДСНС про встановлення причинного зв`язку загибелі або отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), що спричинило смерть особи;

витягу з наказу про виключення загиблої (померлої) особи з кадрів ДСНС;

документа, що підтверджує сімейні (родинні) зв`язки із загиблою (померлою) особою:

для дружини/чоловіка - свідоцтво про шлюб;

для дитини - свідоцтво про народження дитини;

для батьків - свідоцтво про народження особи, яка загинула (померла);

для опікунів чи піклувальників над дітьми особи, яка загинула (померла),- рішення місцевої державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування;

для осіб, які не були членами сім`ї особи, яка загинула (померла), але перебували на її утриманні,- рішення суду, довідка, видана органами місцевого самоврядування, або нотаріально посвідчений правочин, що підтверджує факт перебування отримувача на утриманні особи, яка загинула (померла).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 525, якщо хтось із отримувачів відмовляється від отримання ОГД, його частка розподіляється між іншими отримувачами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання ОГД повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Органи (підрозділи) ДСНС, заклади освіти мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання ОГД (пункт 5 Порядку № 525).

Формування документів для призначення та виплати ОГД отримувачам в органах (підрозділах) ДСНС, закладах освіти здійснюється підрозділами з питань роботи з персоналом (кадрами) у взаємодії з фінансовими підрозділами (пункт 6 Порядку № 525).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 525 органи (підрозділи) ДСНС, заклади освіти в 10-денний строк з дня реєстрації заяви разом із документами передбаченими пунктом 3 цих Порядку та умов, приймають рішення про призначення ОГД або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю).

У разі відмови чи повернення документів на доопрацювання органи (підрозділи) ДСНС, заклади освіти письмово інформують заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Органи (підрозділи) ДСНС, заклади освіти приймають рішення про призначення ОГД у формі висновку, який затверджується відповідно Головою ДСНС, керівниками органів (підрозділів) ДСНС, закладів освіти, після чого видається наказ про виплату ОГД (пункт 8 Порядку № 525).

З аналізу наведених норм вбачається, що суб`єкти владних повноважень, у межах наданих компетенцій, за результатами розгляду заяв щодо виплати одноразової грошової допомоги зобов`язані прийняти вмотивоване рішення.

Разом з цим, відповідач, ГУ ДСНС України в Донецькі області, не розглянув заяву позивача від 05.07.2024 за процедурою визначеною Порядком №525 та не ухвалив, за наслідком розгляду такої заяви, вмотивованого рішення про наявність підстав для виплат одноразової грошової допомоги або про відсутність підстав для її виплати.

У відповідь на заяву позивача від 05.07.2024, ГУ ДСНС України в Донецькій області направило на адресу позивача лист про розгляд звернення.

З урахуванням наведених вище положень діючого законодавства, зокрема Порядку №525, у даних правовідносинах відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції. У свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення про наявність підстав для призначення одноразової грошової допомоги або про відмову для призначення цих виплат, свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, зокрема, ГУ ДСНС України в Донецькі області.

Суд зауважує, що бездіяльність це невчинення у встановлений законом строк дії, яку суб`єкт владних повноважень повинен вчинити. В даному випадку вказана бездіяльність стосується саме нерозгляду ГУ ДСНС України в Донецькій області у відповідності до Порядку № 525 заяви позивача від 05.07.2024 про призначення і виплату членам сім`ї загиблого одноразової грошової допомоги 15 000 000, 00 грн на підставі Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168.

До цього суд зауважує, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином, повноваження ГУ ДСНС України в Донецькій області щодо прийняття рішення про задоволення заяви позивача від 05.07.2024 або відмову у задоволенні є дискреційними повноваженнями органу державної влади та відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій.

Крім того суд не може робити висновки щодо повноти поданого позивачем пакету документів, адже наразі ГУ ДСНС України в Донецькій області ці документи не досліджувались та не оцінювались, рішення за результатами їх розгляду не приймалось.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити факт того, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку, право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Так, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину щодо фактичного порушення суб`єктом владних повноважень відповідачем його прав, свобод чи інтересів має довести, саме, позивач належними і допустимими доказами.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем в момент здійснення ним оскаржуваних дій чи рішень.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Відповідно до висновку, сформовано у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2018 року у справі № П/800/526/17, від 19 квітня 2018 року у справі № П/800/570/17, від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2474/17-а та від 07 листопада 2019 року у справі №9901/227/19, у постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі №826/13229/16, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Таким чином, з огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства.

З огляду на встановлені судом обставини та з метою захисту права, для відновлення якого подано відповідний позов, суд уважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, а саме: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо не розгляду заяву від ОСОБА_1 від 05.07.2024, у відповідності до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту під час дії воєнного стану затвердженого наказом МВС України від 26.08.2022 № 525 та зобов`язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.07.2024, відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту під час дії воєнного стану затвердженого наказом МВС України від 26.08.2022 № 525 та прийняти у межах повноважень вмотивоване рішення.

Такі міркування суду узгоджуються з принципом jura novit curia («суд знає закони»), сутність якого полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилань сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus), та ґрунтуються на змісті позовних вимог позивачів та зазначених підставах позову.

Аналогічна позиція застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2024 року у справі №990/40/24.

У постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункти 84, 86 постанови), а також, у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, що неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (пункт 144 постанови).

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд дійшов висновку про необхідність частково задоволення позовних вимог.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо не розгляду заяву від ОСОБА_1 від 05.07.2024, у відповідності до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту під час дії воєнного стану затвердженого наказом МВС України від 26.08.2022 № 525.

Зобов`язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.07.2024, відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту під час дії воєнного стану затвердженого наказом МВС України від 26.08.2022 № 525 та прийняти у межах повноважень вмотивоване рішення.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. Ю. Рищенко