Рішення № 124667109, 20.01.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1713/24 2/335/84/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участі секретаря судового засідання Капто Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,

ВСТАНОВИВ:

Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з відповідачів заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 44255,64 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі своєчасно у повному обсязі не сплачували надані їм за адресою: АДРЕСА_1 , послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, у зв`язку з чим за період з 01.10.2014 по 31.12.2023 у них утворилась заборгованість у розмірі 44255,64 грн., що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.02.2024 року позовну заяву Концерну «МТМ» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.

29.02.2024 на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від ОСОБА_1 надійшла заява про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, відповідно до якої остання зазначила, що визнає позовні вимоги в межах строку позовної давності, та просить суд застосувати строк позовної давності за період заборгованості з жовтня 2014 року по квітень 2017 року.

09.04.2024 відповідачем ОСОБА_1 подано клопотання про зупинення провадження у справі, у зв`язку зі смертю співвідповідача ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підтвердження до клопотання додано копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.04.2024.

Ухвалою суду від 07.05.2024 року провадження у зазначеній справі зупинено до вступу у спадкові права спадкоємців та залучення до участі правонаступників, після смерті відповідача ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11.12.2024 року, від Четвертої запорізької державної нотаріальної контори, надійшла інформаційна довідка із спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за №79447434 від 06.12.2024 року.

Ухвалою суду від 12.12.2024 провадження у даній справі поновлено та призначено судове засідання.

Представник позивача належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилась, разом з тим у позовній заяві просила суд розглянути справу за відсутності представника, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання надала заяву, відповідно до якої, проти позивних вимог не заперечувала, просила застосувати строк позовної давності та здійснювати розгляд справи без її участі. На фіксації процесу не наполягала.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи та ухвалити рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 4 ст.223, ч. 2 ст.247, ч. 1 ст.280 ЦПК України.

На підставі досліджених письмових доказів, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно рішення Виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 25 від 29.01.2009 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» у м. Запоріжжя, починаючи з 01.01.2009 виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».

Основною метою діяльності концерну «Міські теплові мережі» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, призначеної для централізованого опалення, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».

Щодо стягнення заборгованості в частині позовних вимог до ОСОБА_2 , суддя виходить з наступного.

З наданих суду письмових доказів вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.04.2024, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто після відкриття провадження у справі.

Статтями 46, 47 ЦПК України передбачено, що сторони можуть мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони (цивільна процесуальна правоздатність) та здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність).

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України, правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті

Діючим цивільно-процесуальним законодавством не передбачено судового врегулювання спору з особою, яка на час звернення до суду померла.

Правонаступництво у разі смерті фізичної особи у порядку ст. 55 ЦПК України можливе шляхом залучення правонаступника, а не заміни відповідача, лише за умови, що фізична особа померла після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі.

Отже, дана норма підлягає застосуванню в разі коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність та помер після відкриття провадження у справі, а цивільна справа, стороною якої на час пред`явлення позову є померла особа розглядатися не може.

Відповідно до інформаційної довідки із спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за №79447434 від 06.12.2024 року, інформація щодо вступу у спадкові права спадкоємців відсутня.

З вищенаведених підстав, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі щодо ОСОБА_2 слід закрити у зв`язку з її смертю, яка настала після відкриття провадження у справі та неможливістю залучення до участі правонаступників.

Щодо стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 28.08.2001 року по теперішній час, що підтверджується відомостями Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, які надійшли до суду 19.02.2024 року.

Особовий рахунок № НОМЕР_2 оформлений на ОСОБА_1 , що також підтверджує, що остання є споживачем наданих за вказаною адресою житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, відповідно до якої цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Таким чином, ОСОБА_1 є споживачем наданих послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надаються Концерном «Міські теплові мережі». Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року.

Крім того, станом на 01.11.2021 року між позивачем та відповідачем укладено типовий індивідуальний договір № 1052518 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

За період з 01.10.2014 по 31.12.2023 Концерн «МТМ» надав вказаному житловому приміщенню послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води на загальну суму 44255,64 грн., що підтверджується розрахунками наявними в матеріалах справи.

Відповідно до розрахунку основного боргу, відповідач оплату за надані послуги не здійснювала, у зв`язку із чим за період з 01.10.2014 по 31.12.2023 в неї виникла заборгованість у розмірі 44255,64 грн.

Згідно із приписами ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

У відповідності до п. 18 діючих Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальні споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Згідно вимог ст. ст. 526, 530, 611, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вирішуючи питання щодо застосування позовної давності до вимог Концерну «МТМ» до відповідача ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із приписами ст. ст. 260, 261 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

За обставинами справи Концерн «МТМ» звернувся до суду із вказаним позовом 13.02.2024, при цьому позовні вимоги заявлені Концерном за період з 01.10.2014 по 31.12.2023 включно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався. Карантин в Україні було безперервно встановлено з 12.03.2020 до 30.06.2023 року.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Тобто, строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в силу пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину. Вказаний закон набрав чинності з 02 квітня 2020 року.

Тому саме з квітня 2020 року має застосовуватися правило п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України щодо зупинення строків позовної давності.

З наведеного вбачається, що позовна давність по заборгованості тільки за період до квітня 2017 року спливає, а тому тільки на неї дія пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо продовження строку позовної давності не поширюється.

Позивачем не зазначено поважних причин пропуску строку позовної давності за період з жовтня 2014 по березень 2017 включно, а також не заявлено клопотання про поновлення цього строку.

З урахуванням наданого позивачем розрахунку заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, задоволенню підлягають позовні вимоги у межах строку позовної давності, з урахуванням вимог п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, і стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за надані послуги з централізованого опалення у період з 01.04.2017 року по 31.12.2023 року, що становить 31821,60 гривень, тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Крім того, в силу вимог ч. ч. 1, 10 ст. 141 ЦПК України, при частково задоволенні позову при вищевикладених обставинах, з відповідача на користь позивача слід стягнути з відповідача судовий збір пропорційно до задоволених вимог (71,90%) у розмірі 1741,80 грн. (2 422,40 грн. х 31821,60 грн. /44 255,64 грн. = 1741,80) .

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 274, 280-284 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.04.2017 по 31.12.2023, у розмірі 31 821 (тридцять одна тисяча вісімсот двадцять одна) гривня 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 741 (одна тисяча сімсот сорок одна) гривня 80 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 20 січня 2025.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач - Концерн «Міські теплові мережі», ЄДРПОУ 32121458, юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.І. Рибалко