Рішення № 124665746, 20.01.2025, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1944/24

Номер провадження 2/298/255/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 січня 2025 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ротмістренко О.В.,

за участю секретаряХомин Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (надалі ТОВ «Юніт Капітал»), в інтересах якого діє представник Татаренко А.І., звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №847858054 від 24.04.2021 у розмірі 38 237,75 грн., судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі сплати судового збору 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу 6000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 24.04.2021 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідач уклали у формі електронного документа з використанням електронного підпису кредитний договір № 847858054 (надалі Кредитний договір). Відповідачем кредитний договір підписано електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV89P6B. Так, 24.04.2021 о 3:54:03 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «так», що є підтвердженням підписання договору. Умовами вказаного договору передбачено що кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 10 750 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику (п. 1.1.). Відразу після вчинення вказаних дій відповідачем ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» 24.04.2021 перерахувало грошові кошти в сумі 10 750 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 . Отже, первісний кредитодавець свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі. В свою чергу, відповідач не виконував умови договору належним чином, не повністю сплачував платежі у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість відповідно до розрахунків заборгованості, підготовлені ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № 847858054 від 24.04.2021. За твердженням позивача, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви становить 38 237,75 грн. та підтверджується випискою з особового рахунку на період 30.09.2024-04.10.2024.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача у позовній заяві зазначено, що 28.11.2018 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчувався 28 листопада 2019 року, та дія такого в подальшому продовжувалась відповідними договорами. Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №140 від 29.06.2021 до Договору факторингу

№ 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього) ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 25 133, 50 грн. Тобто, право вимоги за Кредитним договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 29.06.2021, відповідно до підписання.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії вказаного Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.

30.09.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу

№ 3009/24 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором .

За наведених обставин позивач указує про наявність підстав для звернення до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 30.10.2024 позовну заяву залишено без руху.

04.11.2024 позивачем на виконання ухвали від 30.10.2024 надіслано до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 05.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача про дату та час засідання повідомлявся належним чином, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, зокрема, шляхом розміщення відповідного повідомлення на веб-порталі Судова влада України. Відзив на позов до суду не надав.

Враховуючи те, що відзиву відповідачем до суду подано не було, повідомлення від останнього про причини неявки до суду не надходили, зі згоди представника позивача, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2ст.247ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд встановив таке.

Матеріалами справи підтверджено, що 24.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ « Манівео Швидка Фінансова Допомога» з заявкою на отримання грошових коштів в сумі 10750 грн. в кредит строком на 30 днів шляхом перерахунку на номер карточки

5375-41ХХ-ХХХХ-5083.

Цього ж дня між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 847858054 від 24.04.2021, договір № 847858054 від 24.04.2021, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 10750 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога», погоджено графік розрахунків (Додаток № 1 до Договору № 847858054 від 24.04.2021), в якому, зокрема, зазначено: термін платежу 24.05.2021; суму кредиту 10 750 грн.; нараховані проценти 5 482,50 грн.; до сплати 16 232,50 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що вказаний договір та додаток підписані відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який відправлено відповідачу на номер телефону, вказаний у заявці.

Так, згідно з Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» акцепт оферти позичальником підписання договору здійснювався одноразовим ідентифікатором: MNV89P6B, який відправлено позичальнику 24.04.2021 3:53:15 на номер телефону НОМЕР_2 . Ідентифікатор введено позичальником/відправлено Товариству 24.04.2021 3:54:03.

З вказаної довідки убачається, що 24.04.2021 3:54:06 здійснено перерахування грошових коштів на рахунок позичальника.

Вказаний факт підтверджується платіжним дорученням № b5622137-bc3b-4030-b45f-476d466e9fe1 від 24.04.2021, відповідно до якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» переказало отримувачу ОСОБА_1 , грошові кошти в сумі 10750 грн., згідно договору

№ 847858054 від 24.04.2021, шляхом зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , а також електронним повідомленням АТ «Таскомбанк», в якому міститься підтвердження про здійснення банком переказу грошових коштів в сумі 10 750 грн. 24.04.2021 шляхом зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 847858054 ОСОБА_1 24.04.2021 боржнику, яким є ОСОБА_1 , надано кредит згідно з Кредитним договором № 847858054 від 24.04.2021.

До позову додано паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору

№ 847858054 від 24.04.202, Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (без дати).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналіз змісту спірних правовідносин з урахуванням наведекних законодавчих положень свідчить, що належними та допустимими доказами у справі підтверджено факт укладення Кредитного договору між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем, факт отримання останнім кредитних коштів у сумі 10 750 грн.

Водночас слід зауважити таке.

Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, 28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (надалі Фактор») та ТОВ « Манівео Швидка Фінансова Допомога» укладено Договір факторингу

№ 28/1118-01, згідно з яким клієнт відступив Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п.п. 2.1 п.1).

В подальшому сторони вказаного договору уклали додаткові угоди Додаткову угоду № 19 від 28.11.2019 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, де зазначено, що строк дії цього Договору починає перебіг у момент визначений у п.8.1. цього Договору та закінчується 31.12.2020, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором; Додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, в якій сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, де в п. 8.2 вказано строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього Договору та закінчується 31.12.2021, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором. Додатковими угодами №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023до Договору факторингу

№ 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжувались строки дії Договору до 31.12.2022, 31.12.2023, 31.12.2024 відповідно.

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 140 від 29.06.2021 під порядковим номером 2681 зазначено ОСОБА_1 , заборгованість у якого складає 25133, 50 грн.

05.08.2020 між ТОВ «Онлайн Фінанс» (надалі Фактор») та ТОВ «Таліон Плюс» (надалі Клієнт) укладено Договір факторингу № 05/0820-01, згідно з яким Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Надалі сторонами цього договору укладено додаткові угоди Додаткову угоду № 2 від 03.08.2021 та Додаткову угоду № 3 від 30.12.2022 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, де зазначено, що сторони домовилися продовжити строк дії Договору до 31.12.2022 включно, та до 30.12.2022.

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 під порядковим номером 20 325 зазначено ОСОБА_1 , заборгованість у якого складає 38 237, 75 грн.

30.09.2024 між ТОВ «Юніт Капітал» (надалі Фактор») та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (надалі Клієнт) укладено Договір факторингу № 30009/24, згідно з яким Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб- Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

До даного договору надано витяг з реєстру боржників та Акт прийому-передачі Реєстру боржників від 30.09.2024, де під порядковим номером 961 значиться боржник ОСОБА_1 .

До позовної заяви додано розрахунок заборгованості за кредитним договором №847858054 від 24.04.2021, виданий ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», де зазначено, що станом на 29.06.2021 у ОСОБА_1 існує заборгованість перед ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» в розмірі 24 886, 25 грн., з яких 10 750 грн. складає заборгованість за тілом кредиту, а 14383,50 грн. проценти.

Згідно з розрахунком заборгованості, виданим ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №847858054 від 24.04.2021 ОСОБА_1 станом на 31.08.2023 перед ТОВ «Таліфон плюс» має заборгованість на загальну суму 38 237,75 грн., з яких тіло кредиту становить 10 750 грн., 27487,75 грн. проценти.

Згідно з випискою з особового рахунка за Кредитним договором № 847858054 заборгованість перед ТОВ «Юніт Капітал» за станом на 04.10.2024 (включно) складає 38 237, 75 грн. яких: 10 750 грн. прострочене тіло кредиту; 27 487, 75 грн. прострочені відсотки.

Вирішуючи питання стосовно наявності у ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги за Кредитним договором, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Таким чином, у Цивільному кодексі України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (стаття 1079 ЦК України).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За змістом пункту 11 частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.

Вимоги до договору про надання фінансових послуг передбачені в статті 6 Закону про фінансові послуги.

Так, за змістом частини першої статті 6 Закону про фінансові послуги договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) відомості про клієнта, який отримує фінансову послугу: прізвище, ім`я, по батькові, адреса проживання - для фізичної особи, найменування та місцезнаходження - для юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року №352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Отже, положеннями статей 512, 1077 ЦК України проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.

З аналізу статей 512 - 518 ЦК України можна зробити такий висновок щодо суб`єктного складу правочинів з відступлення права вимоги: відповідно до статті 2 цього Кодексу учасниками цесії можуть бути будь-яка фізична або юридична особа.

Разом з тим, з огляду на частину першу статті 1077 ЦК України, частину п`яту статті 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 ЦК України), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 ЦК України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», вказано, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг.

У частинах першій, другій статті 7 цього ж Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

Щодо розмежування за предметом договору, то під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. ЦК України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (статті 515 ЦК України). Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 ЦК України).

Якщо предметом договору факторингу є майбутня вимога, можливе укладення тільки консенсуального договору. Але при виникненні права вимоги (перетворення майбутньої вимоги в наявну) право грошової вимоги за таким договором переходить без підписання сторонами іншого (крім договору) документа. За консенсуальним договором факторингу перехід права грошової вимоги від клієнта до фактора може здійснюватись з настанням певної події.

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 ЦК України).

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу. Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченою в договорі, право вимоги за яким передається.

Згідно із частиною першою статті 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Такожрозмежування розглядуваних договорів здійснюється за їх формою: правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору (стаття 513 ЦК України). Оскільки факторинг визначено пунктом 3 частини першої статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Зазначене узгоджується із правовими висновками, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження

№ 12-97гс18); від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18).

У постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 48) Велика Палата Верховного Суду додатково навела ознаки договору факторингу: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом про фінансові послуги умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

За договором факторингу фактором має надаватися фінансова послуга, яка полягає в наданні коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (пункт 6 частини першої статті 4 Закону про фінансові послуги), тобто грошові кошти мають передаватися клієнту в розпорядження і клієнт має сплатити фактору за відповідну послугу з фінансування (надання позики або кредиту).

Таким чином, договір факторингу є змішаним договором, який обов`язково поєднує у собі елементи договору позики або кредитного договору та елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Правочин, який не відповідає ознакам, притаманним договору факторингу, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 106)).

Водночас, як зауважив Верховний Суд України у постанові від 05 липня 2017 року у справі №752/8842/14-ц, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу. Наведене відповідає позиції , сформованій від

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі

№ 906/1174/18 зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 51), якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші умови договору притаманні як договору відступлення права вимоги, так і договору факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату, тобто позики або кредиту) попередньому кредитору, відсутні й підстави вважати такий правочин договором факторингу, а не договором відступлення права вимоги.

Від висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18) та від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21), Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № № 910/8115/19 (910/13492/21) (провадження № 12-42гс22) в постанові від 08 серпня 2023 року, не відступила.

У постанові Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі

№ 910/12525/20 зроблено висновок, що «відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу.

Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі

№ 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі № 910/11177/20).

Для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. На вказану обставину звернув увагу Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17.

Як установлено судом, Кредитний договір № 847858054 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем укладений 24.04.2021, тобто набагато пізніше, ніж Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

Водночас аналіз умов договорів факторингу, укладених 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», 05 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», 06 березня 2024 року між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»показує, що до таких договорів не додано доказів на підтвердження оплати за договорами, що є необхідною умовою дійсності договору факторингу в розумінні положень ст. 1077 ЦК України. Наведене свідчить що між договірними сторонами укладено не договори факторингу, як зазначено у назві таких договорів, а договори про відступлення права вимоги, предметом двох з яких, а саме договорів, укладених між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» та між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «Таліон Плюс» було, зокрема, право вимоги щодо ОСОБА_1 , яке на момент їх укладення ще не виникло, що, в свою чергу, свідчить про недійсність таких договорів.

Крім того, до договорів факторингу, укладених 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», 05 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс»,не додано актів прийому-передачі Реєстру Боржників, який відповідно до умов вказаних договорів є невід`ємною їх складовою.

Також позивачем не надано доказів надіслання повідомлень боржнику за кредитним договором про перехід права вимоги за кредитним договором до нового кредитора за наслідками укладення вказаних договорів факторингу.

Оскільки право вимоги було відсутнє у ТОВ «Таліон Плюс», вони також не мали права передавати його ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та в подальшому до позивачаТОВ «Юніт Капітал».

Через відсутність в матеріалах справи належних доказів переходу до ТОВ «Юніт Капітал» прав вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором суд приходить до переконання про недоведеність факту існування у позивача права вимоги до відповідача за таким Кредитним договором.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 29 червня 2021 року у справі

№ 916/2040/20, відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

За таких обставин суд приходить до переконання про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі частини першої статті 141 ЦПК України.

Враховуючи, що в позові відмовлено, то не підлягають відшкодуванню судові витрати, витрачені на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн., відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 137 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258 - 259, 263 - 265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостівідмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Великоберезнянським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місце знаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4-А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 24.01.2025.

Суддя Ротмістренко О.В.