Рішення № 124664154, 21.01.2025, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/4980/24

провадження у справі № 2/0285/399/25

21 січня 2025 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої судді Михайловської А.В.

за участі секретаря судового засідання Валінкевич І.І.

сторони у справі: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», представник позивача Кожем"яченко Ю.М., відповідач ОСОБА_1

розглянувши заочно в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

встановив:

25.09.2024 представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компаніяуправління активами»заборгованість заДоговором позики№ 3617512 в розмірі 13454грн 10коп тасудові витрати посплаті судовогозбору всумі 2422 грн 40 коп.

В обгрунтування позовних вимог вказано, що 17.12.2020 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір позики № 3617512 ( на умовах повернення позики вкінці строку позики) за у мовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 9 500,00 грн, строк позики 30 днів,до 16.01.2021 зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день. Договір підписано електронним підписом позичальника у порядку ст. 12 Закону України Про електронну комерцію. На виконання умов укладеного Договору Позикодавець свої зобов`язання виконав, зокрема передав відповідачу грошові кошти в розмірі 9 500,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача за номером платіжної картки НОМЕР_1 .

В подальшому 21.06.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів та ТОВ Фінансова компанія управління активами було укладено Договір факторингу № 2106, за умовами якого первісний позикодавець передав ( відступив) права вимоги до позичальників, зокрема і до відповідача ОСОБА_1 , який всупереч Договору позики свої зобов`язання за позикою належним чином не виконав, лише частково здійснив переказ коштів за Договором. Взявши до уваги строк надання позики, позивачем було перераховано проценти та взято до уваги часткове здійснення платежів відповідачем, заборгованість останнього складає 13 454,10 грн, з якої: 9 500,0 грн - основна сума боргу; 3 954,10 грн заборгованість за відсотками. Оскільки відповідач належним чином своє зобов`язання щодо повернення боргу за Договором позики не виконав, що порушує права позивача, який набув право відповідної вимоги, тому відбулося звернення до суду.

Ухвалою суду від 26.09.2024 було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

09.12.2024 судом постановлено ухвалу за клопотанням представника позивача про витребування доказів.

30.12.2024 на виконання ухвали суду від 09.12.2024 від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшла інформація щодо картки № НОМЕР_2 , яку було емітовано на ім`я ОСОБА_1 та руху коштів по ній.

У судове засідання представник позивача не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заявив письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений рекомендованою поштою, про причини неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.

Відповідно до вимог ч.1ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та на підставі ч. 1ст. 280 ЦПК Україниухвалити заочне рішення за наявних у справі доказів.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася.

Розглянувши позовні вимоги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що

17.12.2020 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів (MYCREDIT) та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір позики № 3617512 ( на умовах повернення позики вкінці строку позики) за у мовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 9 500,00 грн, строк позики 30 днів, до 16.01.2021 зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день.

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника у порядку ст. 12 Закону України Про електронну комерцію.

На виконання умов укладеного Договору Позикодавець свої зобов`язання виконав, зокрема передав відповідачу грошові кошти в розмірі 9 500,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , яку було емітовано на ім`я ОСОБА_1 , що слідує з інформації по операціях з переказу коштів ТОВ Фінансова компанія Фінекспрес та виписки про рух коштів по картці з 17.12.2020 по 20.12.2020.

В подальшому 21.06.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів та ТОВ Фінансова компанія управління активами було укладено Договір факторингу № 2106, за умовами якого первісний позикодавець передав (відступив) права вимоги до позичальників, зокрема і до відповідача ОСОБА_1 , що вбачається судом копії відповідного Договору факторингу та Реєстру прав вимоги №1.

Так, відповідач всупереч Договору позики свої зобов`язання за позикою належним чином не виконав, лише частково здійснив переказ коштів за даним Договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором позики заборгованість відповідача перед позивачем становить у сумі 13 454,10 грн, з яких 9 500,00 грн тіло позики, 3 954,10 грн нараховані проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1948 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 23 березня 2020 року № 404/502/18.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, щостаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Так, матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності Договору позики № 3617512. Зазначений договір недійсним не визнано.

Таким чином судом встановлено, що у порушення умов Договору позики № 3617512 відповідач не сплатив у повному обсязі грошові кошти, зокрема не повернув тіло позики, не сплатив проценти за користування позикою. Проти вказаних обставин від відповідача не надійшло заперечень.

При цьому, з огляду на наявні у справі докази, відповідач не спростував наданий позивачем розрахунок заборгованості. Доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договору також не надав.

Також,судом взято доуваги,що відповідачунараховано заборгованістьпо відсотках заперіод, щоне перевищуєстроку наданняпозики,що відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що наданими представником позивача доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено право вимоги позивача до відповідача та правомірність нарахування заборгованості за Договором позики, доведено, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе зобов`язання, заборгованість не погашена, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому суд висновує про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову у повному обсязі .

Також відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору у сумі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 76 89, 141, 258, 259, 263 265, 268, 273, 280 282, 284, 289, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компаніяуправління активами»заборгованість заДоговором позики№ 3617512 в розмірі 13454(тринадцять тисяч чотиристап"ятдесятчотири) грн10коп тасудові витрати посплаті судовогозбору всумі 2422 ( дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційний розгляд справи.

Найменування сторін :

- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" (код ЄДРПОУ 35017877, місцезнаходження - вул. Соборна, буд. 98А, прим. 70, м. Ірпінь, Київська область ) ;

- відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ) .

Дата складення повного судового рішення 24.01.2025.

Суддя А.В.Михайловська