Рішення № 124663040, 23.01.2025, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/8263/24

Провадження № 2/946/1510/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання Воронової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2024 позивач звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на: житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд, площею 0,0479 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5110600000:01:036:0011.

Свої вимоги мотивує тим, що письмовою відповіддю приватного нотаріусу Ізмаїльського районного нотаріального округу Єфіменко М.Д. № 700/02-14 від 27.09.2024 йому було повідомлено про неможливість видачі свідоцтв про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що ним був пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення справи або слухання справи за їх відсутністю не направляв, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належать житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 15.06.2005 року та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.04.2005 та земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд, площею 0,0479 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5110600000:01:036:0011, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 109511 виданого Ізмаїльською міською радою 01.06.2007.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 97750081 Органом ЗАЦС № 81, 15.06.2024, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить вищевказане майно.

Згідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 60548016 від 08.05.2024 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д., інформація про заповіт складений ОСОБА_2 , відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_2 являється син ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 25.12.2002 року.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З огляду на викладене, відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Тобто по відношенню до спадкоємця, який на час відкриття спадщини постійно проживав спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини.

В судовому засіданні було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, а саме станом на 14.09.2019 року, що підтверджується показами допитаних в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене, позивач вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Письмовою відповіддю приватного нотаріусу Ізмаїльського районного нотаріального округу Єфіменко М.Д. № 700/02-14 від 27.09.2024 йому було повідомлено про неможливість видачі свідоцтв про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що ним був пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26569223, місцезнаходження: 68600, Одеська область, Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, буд. 62) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд, площею 0,0479 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5110600000:01:036:0011.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2025 року.

Суддя: О.Я.Присакар