Вирок № 124662130, 23.01.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24776/22

Провадження № 1-кп/127/832/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2025 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вінниці матеріали кримінального провадження №12022020030000395, які надійшли з Вінницької окружної прокуратури з обвинувальним актом по обвинуваченню:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Козелець, Козелецького району, Чернігівської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_9 , 18.10.2022 близько 19 години 40 хвилин, під час руху між будинком №66 по вул. Келецька та магазином «Молочна хатинка», що розташований на зупинці «Проспект Космонавтів» у м. Вінниця, будучи обізнаним в тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалась, востаннє Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, строк дії воєнного стану продовжено в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, помітив невідомого раніше чоловіка, який сидів біля вказаного магазину та тримав у руках свій мобільний телефон марки «Apple» серії «iPhone».

В цей час, у ОСОБА_9 виник умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, підбурений жагою особистої наживи та незаконного збагачення, діючи відкрито, з корисливим мотивом, підійшов до чоловіка, яким виявився ОСОБА_7 та шляхом ривка з рук, заволодів вищевказаним мобільним телефоном марки «Apple» серії «iPhone» моделі «iPhone 8», об`ємом 2/64 Гб., вартість якого відповідно до висновка експерта становить 2931,00 грн.

В подальшому, не зважаючи на вимогу ОСОБА_7 повернути вказаний мобільний телефон, ОСОБА_9 побіг у напрямку двору, що розташований між буд. №66 по вул. Келецька та буд. №36 по проспекту Космонавтів у м. Вінниці.

Після чого, ОСОБА_9 з місця вчинення злочину зник, а викраденим мобільним телефоном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 2 931, 00 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав.

Суду пояснив,що 18жовтня 2022року,ввечері вінпроходив білямагазину «Молочнахатинка»,що розташованийна зупинці«Проспект Космонавтів»у м.Вінниці,де побачивпотерпілого,який бувв станіалкогольного сп`яніннята сидівбіля магазину,а білянього наземлі лежавтелефон.Після чого,обвинувачений піднявз землітелефон потерпілогота побіг,він чувяк йомущось кричавпотерпілий,але нечув що. Наступного дня до обвинуваченого прийшли працівники поліції, яким він сам віддав телефон.

За весь час що був телефон у обвинуваченого, ніхто не телефонував, обвинувачений телефон не вимикав.

Обвинувачений, під час виступу в судових дебатах та в останньому слові повідомив, що щиро кається у вчиненому, просить вибачення у потерпілого, визнає що вчинив крадіжку, тобто підняв телефон потерпілого з землі та пішов пришвидшивши шаг, просив суд його суворо не карати.

Окрім показів обвинуваченого, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України повністю підтверджена показаннями потерпілого та свідків, даних у судовому засіданні.

Допитана в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив що 18 жовтня 2022 року, він вийшов з магазину та присів біля нього покурити, тримаючи телефон в руках та листаючи його. В цей момент почув, як хтось сказав «Дякую» при цьому вирвав у нього з рук телефон. Далі він побачив як чоловік, одягнутий в темну куртку, світлі штани та кепку, забіг за магазин, в двори. Потерпілий відразу побіг за чоловіком, кричав йому повернути телефон, але його вже не було, після чого він попросив у дівчат, які сиділи в дворі, телефон щоб зателефонувати до поліції. В подальшому приїхали працівники поліції, які неодноразово телефонували на номер телефону потерпілого, але чи телефон був вимкнутий чи розрядився акумулятор, потерпілому невідомо, після чого потерпілий написав відповідну заяву.

Потерпілий визнає той факт, що перебував в стані алкогольного сп`яніння, але він чітко побачити чоловіка, який вирвав у нього з рук телефон, побачити в чому він був одягнутий та чітко описати його прикмети працівникам поліції.

Телефон марки «Apple» серії «iPhone» моделі «iPhone 8», об`ємом 2/64 Гб., потерпілий купив у свого товариша, який торгує на базарі, купив не новий, бувший у використані.

Під час огляду в судовому засіданні відеозапису від 25 жовтня 2022 року із камери відеоспостереження з приміщення аптеки «Подорожник» що за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 66, потерпілий впізнав себе, як особу, яка доганяє обвинуваченого ОСОБА_9 , який відкрито заволодів його мобільним телефоном.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що з обвинуваченим знайома, проживає з ним в цивільному шлюбі більше двох років, потерпілого не знає.

18 жовтня 2022 року, приблизно о 21 год., ОСОБА_9 прийшов додому та ліг спати. Свідок бачила у обвинуваченого інший мобільний телефон, не схожий на його телефон, але не пам`ятає якої марки та кольору він був. Коли обвинувачений прийшов додому, свідок запитала його, де він був, але він нічого не відповів, махнув рукою та пішов в кімнату спати. Далі свідок знаходилась на кухні, тому не чула щоб хтось телефонував і не бачила щоб ОСОБА_9 комусь телефонував з цього телефона. Наступного дня до свідка додому прийшли працівники поліції, які розмовляли з ОСОБА_9 в кімнаті, він їм віддав телефон.

Допитана в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_11 повідомила, що з обвинуваченим та потерпілим незнайома, суду пояснила що 18 жовтня 2022 року, в вечірній час, вона разом з ОСОБА_12 сиділи на лавочці біля під`їзду, пили пиво, коли біля них пройшов швидким кроком чоловік. Свідок обличчя чоловіка не бачила, лише може повідомити, що чоловік був одягнутий в темну куртку, чи було щось у нього в руках, свідок не бачила. Далі, приблизно через 5 хв., до них підійшов інший чоловік та попросив телефон зателефонувати до поліції, пояснивши, що у нього з рук хлопець вирвав його телефон та втік. Подруга свідка, ОСОБА_13 , дала свій телефон, з якого потерпілий набрав працівників поліції та повідомив обставини викрадення у нього мобільного телефона.

Свідок не бачила яким чином у потерпілого був викрадений його телефон.

Незважаючи на те, що обвинувачений своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, не визнав, його вина доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, наданими стороною обвинувачення, зокрема:

- витягом з кримінального провадження №12022020030000395, відповідно до якого 18 жовтня 2022 року до ЄРДР внесенні відомості за ч.4 ст. 186 КК України;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18 жовтня 2022 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 просить прийняти міри до невідомої особи чоловічої статті, зростом близько 175 см., одягненого в чорну балонову куртку, який орієнтовно о 20.00 год. відкрито, шляхом ривка заволодів його мобільним телефоном марки моделі «iPhone 8», із сімкартою « НОМЕР_1 » оператора «Vodafon». Вказана подія мала місце з бокової частини кіоску «Молочна хатина», що розташований на зупинці тролейбусу «Проспект Космонавтів» у м. Вінниці. Сума матеріального збитку становить 6000 грн.;

- протоколом затримання особи, ілюстративних таблиць до нього та компакт-диска, оглянутого в судовому засіданні, відповідно до якого 19 жовтня 2022 року, в порядку ч.4 ст. 208 КПК України, був затриманий ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19 жовтня 2022 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 , в присутності понятих, за загальними рисами обличчя, формою носа, очей, підборіддя, губ, впізнав особу, яка зображена на фотознімку №2 ОСОБА_9 , який 18.10.2022 приблизно о 20.00 год., перебуваючи на вулиці, біля буд. №66 по вул. Келецькій в м. Вінниці, відкрито заволодів його мобільним телефоном марки «Apple» моделі «iPhone 8»;

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 19 жовтня 2022 року та ілюстративних таблиць до нього, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 , в присутності понятих, впізнає свій мобільний телефон, який знаходиться другим в порядку зліва направо, яким у нього відкрито заволодів невідомий чоловік 18.10.2022 приблизно о 20.00 год. біля буд. №66 по вул. Келецькій в м. Вінниці, за загальними ознаками корпусу та чохла телефону, пошкодженням у вигляді тріщини зверху з правої сторони на екрані, потертості чохла по кутам;

- висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №6742/22-21 від 21 жовтня 2022 року, відповідно до якого ринкова вартість наданого на дослідження мобільного телефона торгової марки «Apple» серії «iPhone» моделі «iPhone 8», об`ємом пам`яті 2/64Г6, станом на момент вчинення злочину 18.10.2022, складала 2931,00 грн. (дві тисячі дев`ятсот тридцять одна грн. 00 коп.), при умові робочого стану та виконанні всіх функцій, що відповідні даній моделі;

- протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- та кінозйомки, відеозапису від 25 жовтня 2022 року, відповідно до якого з приміщення ПТ «Ломбард Приват» що за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 66 вилучено відеозапис із камери відеоспостереження, що розташована на фасаді вказаного приміщення та який оглянуто в судовому засіданні;

- протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- та кінозйомки, відеозапису від 25 жовтня 2022 року, відповідно до якого з приміщення аптеки «Подорожник» що за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 66 вилучено відеозапис із камери відеоспостереження, що розташована у приміщенні вказаної аптеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Дотримуючись принципу, передбаченого ст. 22 КПК України, дослідивши безпосередньо та оцінивши всі вищезазначені докази відповідно до вимог статті 94 КПК України, суд оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, покладає їх в основу обвинувального вироку та дійшов наступних висновків.

Згідно статей 84-86 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Усі вказані докази є належними та допустимими, оскільки отримані у законному порядку, прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інші обставини, які мають значення для з`ясування обставин та перевірки їх доказами.

Підстав сумніватись у показах свідків, які були попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384,385 КК України, у суду немає, а ті в свою чергу, повністю узгоджуються з вищенаведеними письмовими доказами, з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Дії ОСОБА_9 кваліфіковані вірно за ч. 4 ст. 186 КК України, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 186 КК України, грабіж це відкрите викрадення чужого майна. Таке викрадення вважається відкритим, якщо воно вчинюється у присутності власника майна або особи, у віданні чи під охороною якої перебуває майно, і винний усвідомлює, що ці особи розуміють сутність його злочинних дій. Грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном і таким моментом визнається поява у злочинця реальної початкової можливості розпоряджатися вилученим майном.

Суд розцінює невизнання ОСОБА_9 вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, як спосіб свого самозахисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.

Суд вважає непереконливими показання обвинуваченого ОСОБА_9 в тій частині де він вказує, що телефон потерпілого лежав біля потерпілого на землі і він його підняв, а не вирвав з рук потерпілого.

Така версія обвинуваченого спростована фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, а це показаннями потерпілого ОСОБА_7 та відеозаписом із камери відеоспостереження, що розташована на фасаді ПТ «Ломбард Приват» що за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 66, оглянута в судовому засіданні під час розгляду даного кримінального провадження, яка вказує на те, що обвинувачений після вчинення злочину тікав з місця події, а потерпілий його наздоганяв. Крім того, сам обвинувачений, в своїх вільних показах, суду повідомив що піднявши з землі телефон потерпілого він побіг і чув як йому щось кричав потерпілий, але не чув що. Томуєдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді,-є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням за ч. 4 ст. 186 КК України.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_9 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду. Показання свідків логічні та узгоджені між собою, тоді як пояснення ОСОБА_9 не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, суперечать іншим показам та фактичним обставинам справи, тому суд критично оцінює показання ОСОБА_9 про його невинність, і вважає, що таким чином він намагається ввести суд в оману та прагне уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання щодо обрання обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При кваліфікації дій обвинуваченого, суд ураховує позицію Верховного Суду від 05.04.2018 в справі № 658/1658/16-к, відповідно до якої, кваліфікація злочину це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Отже суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання, а також беручи до уваги те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, а тому прийшов до висновку призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі. Оскільки на думку суду, за встановлених обставин, таке покарання буде відповідати його загальній меті та справедливим, а застосування більш м`якшого покарання, не пов`язаного з ізоляцією від суспільства, буде не достатнім для його виправлення.

При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює, не одружений, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за майнові злочини.

Суд вважає за необхідне зазначити, що факт визнання, під час судових дебатів та в останньому слові, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, його каяття та вибачення у потерпілого, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого, як обставину, що пом`якшує покарання. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки, вчинення активних дій, які б свідчили про це. Саме таку правову позицію виклав Верховний Суд при розгляді справ №520/16394/16-к, №759/7784/15-к.

Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого.

Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Однак у матеріалах кримінальної справи стосовно обвинуваченого відсутні дані на підтвердження того, що він навіть у період, коли до нього застосовувався запобіжний захід, не пов`язаний з утриманням під вартою, намагався будь-яким чином допомогти потерпілому оговтатись від пережитого, компенсувати йому перенесені страждання чи полегшити душевний біль. Тобто ОСОБА_9 формально вказав на визнання своєї винуватості, що не узгоджується з вказаними вище мотивами стосовно визначення щирого каяття.

Отже, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів ОСОБА_9 не можливе без ізоляції його від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції передбаченої ч. 4 ст. 186 КК України.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року і відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Крім того, суд враховує роз`яснення, наведене у Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, згідно з яким окремим виявом категорії справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Речові докази по справі, а саме:

-CD-R диск, на якому містяться відеозапис з камери відеоспостереження, що розташована у приміщенні аптеки «Подорожник» за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, буд. 66; CD-R диск, на якому містяться відеозапис з камери відеоспостереження, що розташована на фасаді приміщення ПТ «Ломбард Приват» за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, буд. 66 приєднані до матеріалів кримінального провадження;

-мобільний телефон марки «Iphone 8» в чорному корпусі у чохлі чорного кольору, кепку чорного кольору, джинси світло-синього кольору, куртку темно-сірого кольору передано до камери зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 118 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України, залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 124, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Отже суд вважає, що судові витрати по проведенню експертизи слід покласти на обвинуваченого, оскільки її проведення було зумовлено розслідуванням вчинення ним кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись 63, 65-67, 72 КК України, ст. ст. 370, 371, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати винуватим ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді восьми років позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 19 жовтня 2022 року (день затримання) по 15 серпня 2024 року (день обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та звільнення з-під варти в залі суду) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч.7 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 в строк відбування покарання перебування останнього під застосуванням запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з 15 серпня 2024 року по 08 грудня 2024 року з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з дня його затримання на виконання вироку.

Речові докази по справі, а саме:

-CD-R диск, на якому містяться відеозапис з камери відеоспостереження, що розташована у приміщенні аптеки «Подорожник» за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, буд. 66; CD-R диск, на якому містяться відеозапис з камери відеоспостереження, що розташована на фасаді приміщення ПТ «Ломбард Приват» за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, буд. 66, які приєднані до матеріалів кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження;

-мобільний телефон марки «Iphone 8» в чорному корпусі у чохлі чорного кольору, який передано до камери зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області повернути власнику потерпілому ОСОБА_7 ;

- кепку чорного кольору, джинси світло-синього кольору, куртку темно-сірого кольору, які передані до камери зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області повернути власнику ОСОБА_9 ..

Стягнути на користь держави витрати за проведення експертних досліджень та експертиз з ОСОБА_9 - в сумі 755, 08 гривень (сімсот п`ятдесят п`ять гривень вісім копійок).

На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: