Вирок № 124661849, 24.01.2025, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/971/24

Провадження №1-кп/145/66/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2025 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 11.03.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024025080000024, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Колюхів Тиврівськогорайону Вінницькоїобласті,проживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2024 року близько 14:00 години ОСОБА_4 , знаючи про заборону відповідно до наказу Управління Державного агенства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області № 216 від 22.11.2023 "Про встановлення заборони на лов раків", маючи на меті протиправний умисел на зайняття водним добувним промислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді незаконного вилову водних біоресурсів та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів. в порушення вимог ст 52-1 Закону України "Про тваринний світ" та положень розділу IV Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.11.2022 за № 1412/38748, про те, що пастка усіх типів та конструкцій, а також інші сіткові знаряддя добування (вилову) відносяться до заборонених знарядь добування (вилову) водних біоресурсів, тобто не маючи належного, законного дозволу на зайняття водним добувним промислом, виданого компетентним органом, заздалегідь підготувавшись, використовуючи заборонене знаряддя лову - 3 раколовки типу "тунель" довжиною 3,5 м кожна та гумовий човен марки "THUNDER", перебуваючи на річці Південний Буг поблизу с. Колюхів Тиврівської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, здійснив незаконний вилов водних живих біоресурсів, а саме: виду "тарань (плітка)" в кількості 12 екземплярів та 254 водних тварин "рак звичайний річковий". Після цього, під час виходу на берег річки ОСОБА_4 був виявлений інспекторами Державної екологічної інспекції у Вінницькій області.

Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконного вилову 254 екземплярів виду рак звичайний річковий та 12 екземплярів тарань (плітка) становить 865 096,00 грн. З урахуванням наданих для проведення експертизи матеріалів кримінального провадження та критеріїв. визначених в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 № 17 "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля" внаслідок незаконного вилову 254 екземплярів виду рак звичайний річковий та 12 екземплярів тарань (плітка) у заборонений період - період їх природного відтворення, виношування ікри та першої линьки з використанням заборонених знарядь лову (три раколовки), рибному господарству та водним живим біоресурсам річки Південний Буг заподіяно істотну шкоду за критерієм "добування водних тварин, вилов яких заборонено".

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 249 КК України, тобто незаконне зайняття водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, визнав повністю, фактичні обставини справи, що викладені у обвинувальному акті не оспорював та підтвердив їх, щиро розкаявся у скоєному. Показав, що дійсно у день і час, зазначені в обвинувальному акті, перебуваючи на річці Південний Буг в с. Колюхів Тиврівської територіальної громади Вінницького району Вінницької області здійснив незаконний вилов риби плітки в кількості 12 штук та 254 раків. Після вилову риби та раків був виявлений працівниками екологічної інспекції. Жалкує про скоєне. Причиною, що спонукала його до скоєння кримінального проступку, вказав скрутне матеріальне становище. Цивільний позов визнав повністю.

Представник потерпілогоДержавної екологічноїінспекції уВінницькій області(цивільногопозивача) ОСОБА_6 в судовезасідання нез`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином. 20.01.2025 надала до суду заяву, в якій просить розгляд справи, призначеної 23.01.2025 на 14:30 год. у справі № 145/971/24 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, провести без участі представника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області. Позицію прокуратури по обвинуваченню ОСОБА_4 підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Суд, виконуючи вимоги ст. 325 КПК України, заслухав думку учасників судового засідання щодо заяви представника потерпілого та цивільного позивача і ухвалив провести судовий розгляд у її відсутності з огляду на вимоги КПК України, положення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 щодо справедливого розгляду справи упродовж розумного строку.

Суд враховує той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального проступку за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними та відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення (проступку), добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, суд, виніс на розгляд сторін питання про доцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Прокурор, обвинувачений та його захисник висловили позицію щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимогч. 3 ст.?349 КПК України роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченомуч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, розміру процесуальних витрат, долі речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження та обгрунтування цивільного позову.

З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядкуч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.

На підставіч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з`ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченогоч. 1 ст. 249 КК України. Вина ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано зач. 1 ст. 249 КК України, а саме незаконне зайняттяводним добувнимпромислом,що заподіялоістотну шкоду.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, позицію прокурора, представника потерпілого ОСОБА_6 , сторони захисту, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимогич. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд зважає на те, що обвинувачений раніше не судимий, за місцем проживання компроментуючих матеріалів на ОСОБА_4 у виконавчий комітет не надходило та скарг від жителів села не поступало, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, про скоєне жалкує.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, про яке свідчить, крім визнання обвинуваченим своєї вини, жаль з приводу вчиненого, осуд своєї поведінки.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 249 КК України, у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 6 місяців з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України.

На переконання суду, таке покарання для обвинуваченого відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Розгляд цивільного позову.

Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області заявлено цивільний позов про стягнення завданої обвинуваченим матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування водних біоресурсів у розмірі 865096 грн. 00 коп.

У позові зазначено, що внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, рибному господарству України завдано шкоду у розмірі на загальну суму 865 096 (вісімсот шістдесят п`ять тисяч дев`яносто шість) гривень 00 копійок.

Зазначений в позовній заяві розмір шкоди в сумі 865 096 грн, заподіяний державі внаслідок незаконного вилову 254 екземплярів виду рак звичайний річковий та 12 екземплярів тарань (плітка), підтверджений висновком судової інженерно - екологічної експертизи від 15.04.2024 № 1314/24-21.

Обвинувачений ОСОБА_4 цивільний позов визнав.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 128 КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно вимог до ч. 1 ст. 1166 ЦПК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до положень ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно вимог ст. 5 Закону України «Про тваринний світ» об`єкти тваринного світу знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

За змістом ст. 10, 63 Закону України «Про тваринний світ» громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться, зокрема, у внутрішніх водних об`єктах, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Враховуючи доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 , визнання ним цивільного позову, суд дійшов висновку, що заявлений Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області позов до обвинуваченого про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 865 096 грн підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованим, розмір заподіяної шкоди підтверджений належними доказами та не відшкодований обвинуваченим.

Вирішення питань щодо процесуальних витрат.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні складають витрати на проведення судової інженерно-екологічної експертизи в розмірі 12116,48 грн, що підтверджено актом здачі - приймання висновку експерта № 1314/24-21 від 15.04.2024.

Відповідно до вимог ст. 124, 126 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати у відшкодування вартості проведення судової експертизи, оскільки її проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення (проступку).

Вирішення питань щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 13.03.2024 (справа № 145/515/24, провадження № 1-кс/145/104/2024) накладено арешт на 254 екземплярів виду рак річковий звичайний, вагою близько 10 кг., 12 екземплярів тарань (плітка), вагою близько 0,7 кг, а також знаряддя для вилову, а саме: 3 (три) раколовки зеленого кольору виду «Тунель» довжиною 3,5 м., висотою 0,25 м. та шириною 0,30 м. кожна, які поміщені до спеціального пакету НПУ ГСУ РSP 8102050, напівкомбінезон світло зеленого кольору, який поміщено до спеціального пакету НПУ РSP 4364068, кухонний ніж із дерев`яною ручкою робоча частина якого складає 0,13 м., який поміщено до спеціального пакету НПУ WAR 1242296, гумовий човен із надписом THUNDER та дерев`яне весло до нього без будь - яких ідентифікаційних ознак, опечатані биркою із надписом розпізнавальних знаків, особи яка проводила огляд та понятих, скріплена відтиском печатки відділення поліції № 2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області. Вказаною ухвалою 254 екземплярів виду рак річковий звичайний, 12 екземплярів тарань (плітка) передано для реалізації ФОП ОСОБА_7 .

Ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 14.05.2024 (справа № 145/515/24, провадження № 1-кс/145/198/2024) накладено арешт із забороною розпорядження на причіп марки ПР КАМА 500 Случ, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , дата реєстрації 24.03.2011, власником якого є ОСОБА_4 , шляхом заборони їх відчуження у будь-якій формі, зміни властивостей, користування та використання іншими особами, окрім як для цілей кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Таким чином, арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 13.03.2024 (справа № 145/515/24, провадження № 1-кс/145/104/2024) підлягає скасуванню.

Водночас, оскільки суд дійшов висновку про задоволення цивільного позову в повному обсязі, арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 14.05.2024 (справа № 145/515/24, провадження № 1-кс/145/198/2024), скасуванню не підлягає з метою забезпечення цивільного позову та продовжує діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався та суд не вбачає підстав для його обрання. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Вирішення питань про долю речових доказів.

Питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до вимог ст. 96-1, 96-2 КК України та ст. 100 КПК України.

При цьому суд не відхиляє клопотання захисника обвинуваченого про скерування грошових коштів, триманих від реалізації ФОП ОСОБА_7 254 екземплярів виду рак річковий звичайний та 12 екземплярів тарані (плітки), в якості відшкодування шкоди за цивільним позовом, оскільки відповідно до положень ст. 96-2 КК України, вказане майно підлягає спеціальній конфіскації.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 50-51, 59-1, 65-67, 96-1, 96-2, ч. 1 ст. 249 КК України, ст. 158, 1166 ЦПК України, ст. 91, 94, 100, 107, 302, 349, 368-371, 373, 374, 376, 381, 382, 394 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватиму вчиненнікримінального проступку,передбаченого ч.1ст.249КК України,та призначитийому покаранняу виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Покласти на ОСОБА_4 передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_4 рахувати з дня постановки його на облік органом пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави витрати, пов`язані з проведенням судової інженерно-екологічної експертизи №1314/24-21 від 15.04.2024, у розмірі 12116 (дванадцять тисяч сто шістнадцять) грн 48 коп.

Цивільний позов Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про стягнення з ОСОБА_4 збитків, завданих державі внаслідок кримінального правопорушення, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 )на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (реквізити: одержувач ГУК у Вінницькій області, смт. Тиврів, 24062100, ЄДРПОУ отримувача 37979858, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку IBAN UA078999980333179331000002894, призначення платежу за порушення вимог природоохоронного законодавства) збитки, завдані кримінальним правопорушенням, у сумі 865 096 (вісімсот шістдесят п`ять тисяч дев`яносто шість) грн 00 коп.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 13.03.2024 (справа № 145/515/24, провадження № 1-кс/145/104/2024), на 254 екземплярів виду рак річковий звичайний, вагою близько 10 кг, 12 екземплярів тарань (плітка), вагою близько 0,7 кг, а також знаряддя для вилову, а саме: 3 (три) раколовки зеленого кольору виду «Тунель» довжиною 3,5 м., висотою 0,25 м. та шириною 0,30 м. кожна, які поміщені до спеціального пакету НПУ ГСУ РSP 8102050, напівкомбінезон світло зеленого кольору, який поміщено до спеціального пакету НПУ РSP 4364068, кухонний ніж із дерев`яною ручкою робоча частина якого складає 0,13 м., який поміщено до спеціального пакету НПУ WAR 1242296, гумовий човен із надписом THUNDER та дерев`яне весло до нього без будь - яких ідентифікаційних ознак опечатані биркою із надписом розпізнавальних знаків, особи яка проводила огляд та понятих, скріплена відтиском печатки відділення поліції № 2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області, скасувати.

Речові докази:

- 254 екземплярів раків виду "рак річковий звичайний", вагою близько 10 кг, 12 екземплярів риби виду "тарань (плітка)", вагою близько 0,7 кг, які передані для реалізації ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_3 ), конфіскувати шляхом звернення коштів, отриманих від їх реалізації, в дохід держави;

- 3 (три) раколовки зеленого кольору виду «Тунель» довжиною 3,5 м., висотою 0,25 м. та шириною 0,30 м. кожна, які поміщені до спеціального пакету НПУ ГСУ РSP 8102050, напівкомбінезон світло зеленого кольору, який поміщено до спеціального пакету НПУ РSP 4364068, кухонний ніж із дерев`яною ручкою, робоча частина якого складає 0,13 м., який поміщено до спеціального пакету НПУ WAR 1242296, які зберігаються у відділенні поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, конфіскувати та знищити;

- гумовий човен із надписом THUNDER та дерев`яне весло до нього без будь - яких ідентифікаційних ознак, опечатані биркою із надписом розпізнавальних знаків, особи яка проводила огляд та понятих, скріплена відтиском печатки відділення поліції № 2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області, конфіскувати в дохід держави.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 14.05.2024 (справа № 145/515/24, провадження № 1-кс/145/198/2024) на причіпмарки ПРКАМА 500Случ,2011року випуску,д.н.з. НОМЕР_1 ,дата реєстрації24.03.2011,власником якогоє ОСОБА_4 , продовжує діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

У відповідності доч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах воєнного стану, судом проголошена резолютивна частина вироку після складання та підписання повного тексту. Повний текст вироку вручається учасникам судового провадження в день його проголошення. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1